Вищий антикорупційний суд відхилив клопотання про закриття так званої справи “Роттердам+”. Про це повідомила пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
“Колегія суддів ВАКС відмовила у задоволенні клопотань сторони захисту про закриття кримінального провадження стосовно осіб, серед яких колишні та чинні посадовці Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (НКРЕКП) та посадовці групи приватних теплогенеруючих компаній, які причетні до запровадження та застосування так званої формули “Роттердам+”, внаслідок чого споживачі електроенергії протягом 2016 – 2019 років переплатили понад 39 млрд грн“, — повідомили в САП.
Захист, у своїх клопотаннях, аргументував, що справа підпадає під принцип заборони повторного притягнення до відповідальності за одне і те ж правопорушення, а також зазначив про завершення терміну досудового розслідування після висунення підозри.
Оцінивши позиції сторін, суд підтримав доводи прокурора САП і не задовольнив клопотання захисту.
Наступне засідання у справі заплановано на 12 грудня о 12:00.
Раніше САП, після розслідування Національного антикорупційного бюро, передала до суду обвинувальний акт щодо шести осіб, причетних до формули “Роттердам+”, яка, за даними слідства, спричинила збитки споживачам електроенергії на суму 19,357 мільярдів гривень у 2016-2017 роках. Прокурор також подав цивільний позов щодо компенсації завданих державі збитків у розмірі 19,357 мільярдів гривень.
У серпні 2019 року НАБУ висунуло підозру ексголові НКРЕКП Дмитру Вовку та ще п’ятьом особам у справі, яка завдала споживачам електроенергії збитків на суму 18,87 мільярдів гривень. Розслідування було завершено у вересні 2022 року, і підозри шістьом фігурантам були уточнені.
У березні 2023 року перший епізод справи “Роттердам+” був переданий до ВАКС, і САП подала цивільний позов на 19,357 мільярдів гривень.
3 жовтня 2023 року ВАКС наклав арешт на майно трьох екс-посадовців, обвинувачених у справі, зокрема на об’єкти нерухомості, включно з квартирою колишнього голови НКРЕКП у Києві та будинком у Київській області, а також на житло колишніх топменеджерів “ДТЕК Мережі” і “ДТЕК Східенерго” в Києві та Донецьку.
