В Україні стрімко зростає ринок прострочених боргів, а разом із ним і небезпека для наших співгромадян. З початку війни сотні тисяч кредитів стали безнадійними, і банки масово продають їх за безцінь колекторським компаніям. Наслідком цього може стати арешт рахунків і примусове списання коштів, часто без попередження, без дзвінка і без участі самого боржника в суді.
Ще тривожніше, що на тлі правового хаосу активізувалися фейкові колектори: вони залякують родичів, вимагають гроші, використовуючи зламані бази даних і неправдиві звинувачення. Спробуємо розібратися, що насправді стоїть за фразою “ваш борг викуплено”, і як не стати жертвою індустрії боргових маніпуляцій.
Хто викуповує борги українців і як це працює
Уявіть: ви не платили кредит кілька років, а потім раптом дізнаєтесь, що ваш борг продали. І не банку, не МФО, а якійсь компанії, про яку чуєте вперше. Вона звертається до суду і через кілька місяців з вашої картки списують гроші. Як це можливо?
Ось як в Україні працює ринок прострочених боргів і хто на ньому заробляє. Все просто: банки, МФО, навіть збанкрутілі фінансові установи регулярно “зливають” борги, які люди давно не платять. Це можуть бути дрібні кредити від МФО (типу Moneyveo, CreditPlus): їх продають тисячами, бо там по 3–10 тис. грн з боржника, споживчі кредити – найбільше портфелів саме таких, особливо в ПриватБанку та Ощадбанку, іноді автокредити або навіть іпотеки, якщо є застави, які ще можна повернути через суд.
Так, у 2021 році компанія “ВСК Груп” купила в ПриватБанку портфель проблемних кредитів на 800 мільйонів гривень, а заплатила за це лише 18 мільйонів. Тобто трохи більше 2% від номінальної суми.
ПриватБанк, Ощадбанк та Укргазбанк періодично чистять свої баланси і виставляють мільярдні пакети проблемних кредитів на продаж. Також борги продають приватні банки (менш активно, але теж присутні), МФО, бо швидко оновлюють базу, а також компанії, які вже ліквідовано, через Фонд гарантування вкладів.
Чому вони продають борги так дешево? Бо краще продати хоч за щось, ніж тримати десятки тисяч кредитів, які ніхто не платить, а витрати на обслуговування ростуть.
Ціна залежить від типу кредиту (застава чи ні), терміну прострочення (якщо боргу 5 років, він дешевий), наявності документів (договір, підпис, контактні дані), активності боржника (якщо боржник працює та має майно, портфель дорожчий).
У середньому за портфелі без застави платять від 0,2% до 3% від номіналу, тобто за 100 тис. грн боргу – 200–3 000 грн.
Це не перебільшення: минулоріч у квітні ПриватБанк виставив на торги 500 млн грн боргів за 1,3 млн грн. А Ощадбанк у травні продав проблемні кредити на 64 млн грн за 1,25 млн грн, це приблизно 2% від загальної суми.
Борги можуть купити лише фінансові компанії з офіційною ліцензією. Тобто юрособи, зареєстровані в реєстрі НБУ. Якщо ж компанія не має ліцензії або не є в офіційному списку колекторських компаній, вона не має права купувати й тим більше стягувати борги з фізичних осіб.
Натомість легальний колектор має всі дозволи і купує портфелі офіційно. Не телефонує боржникам і не тисне: всі справи веде виключно через суд. Це важливо, бо якщо ваш борг продали, ви про це можете навіть не дізнатися. А через кілька місяців компанія подає до суду, виграє його без вашої участі, передає справу виконавчій службі – і з вашої зарплатної картки автоматично списують кошти.
Тому варто знати, хто має право купувати борги, як перевірити нову компанію, і як захиститися, якщо справа вже в суді.
Кредит, про який ви забули, а гроші вже зняли: що таке цесія і як захистити себе
Ситуація, коли ви колись взяли кредит, перестали його виплачувати і вже встигли про нього забути, а згодом раптом дізнаєтесь, що тепер винні зовсім іншій компанії, називається цесією. Це юридичний механізм, за яким банк або мікрофінансова організація передає право вимоги боргу третій стороні, зазвичай фінансовій компанії. При цьому боржника часто не повідомляють належним чином про таку переуступку, і дізнається про це вже на етапі суду або виконавчого провадження, коли нова компанія вже має законне право вимагати з нього гроші.
Це регулюється ст. 512–517 Цивільного кодексу України. Варто мати на увазі, що ваше погодження не потрібно. Закон дозволяє кредитору передати борг без вашої згоди, але ви маєте бути офіційно повідомлені: новий кредитор повинен надіслати вам повідомлення про зміну сторони у зобов’язанні.
Факторинг схожий на цесію, але має важливу відмінність: якщо цесія – просто передача боргу, то факторинг – купівля боргу за гроші з комерційною метою. Тобто коли компанія купує ваш борг на аукціоні за 1–2% від номіналу, а потім намагається повернути 100% через суд, це класичний факторинг. Юридично факторинг регулюється окремим законом “Про фінансові послуги”, і ним можуть займатися лише ті компанії, що мають фінансову ліцензію на факторингову діяльність. Тобто всі колектори, які купують борги, це факторингові компанії, а не просто “збирачі боргів”.
Якщо вам кажуть, що ваш борг викупили, вимагайте документи. Як мінімум повідомлення про зміну кредитора: із повною назвою нової компанії, її кодом ЄДРПОУ, контактами, реквізитами.
Також потрібно вимагати копію договору цесії або витяг з нього, де буде вказано, що саме ваш борг передано новому власнику, ваш кредитний договір з попереднім кредитором, щоб ви знали, про що йдеться, розрахунок заборгованості: скільки ви винні, за який період, які штрафи нараховані, документи про реєстрацію компанії в НБУ, якщо це колекторська або факторингова компанія. Якщо всього цього нема, не поспішайте платити. Це може бути фейкова фірма, що діє наосліп або просто намагається залякати.
Оскаржити цесію боржник може тільки за наявності підстав. Сам факт цесії законний і не потребує вашої згоди. Але якщо вас не повідомили офіційно, ви можете заявити про це в суді: це не скасовує борг, але може зупинити стягнення до уточнення обставин. Якщо новий кредитор не має жодного договору чи доказу, що купив саме ваш борг, суд може стати на ваш бік. Або якщо борг уже прострочений за строками давності (якщо минуло 3 роки з моменту останнього платежу або визнання боргу, і кредитор не подав до суду, борг може бути визнаний простроченим за строком давності), ви маєте право подати заперечення і добиватись закриття справи.
Важливо знати, що вітчизняні суди часто приймають заочні рішення на користь нових кредиторів, якщо боржник не з’являється або не реагує. Тому найгірше, що можна зробити, – ігнорувати ситуацію.
Якщо ви думаєте, що суд – щось складне й далеке, то на жаль, у справі з боргами все набагато простіше й небезпечніше: компанія, яка викупила ваш кредит, може подати в суд без попередження, виграти справу – і ви дізнаєтесь про це вже після арешту картки чи зарплати.
Ось як це відбувається. Колекторська або факторингова компанія подає позов до суду, зазвичай за місцем вашої прописки. Суд призначає розгляд і надсилає вам повістку. Але якщо ви не живете за пропискою, або не отримуєте листа (наприклад, через переселенський статус), або просто проігнорували повідомлення, суд усе одно розглядає справу. У результаті служителі Феміди виносять заочне рішення без вас. Рішення передають до державної виконавчої служби, і та арештовує ваші рахунки, списує кошти чи накладає обмеження (зокрема, заборону на виїзд або реєстрацію майна).
Так сталося в десятків тисяч українців. Щоб дізнатись, що проти вас уже є суд, зайдіть на сайт Судової влади України court.gov.u, введіть своє прізвище або ІПН та подивіться, чи є відкриті справи. Перевірте також реєстр судових рішень – офіційний архів усіх вироків і постанов.
Навіть якщо рішення вже винесене, то не все втрачено. У вас є 30 днів із моменту дізнання про заочне рішення, щоб подати заяву про скасування заочного рішення, додати документи й аргументи на кшталт того, що борг прострочений, ви не отримували повісток або компанія не надала доказів правонаступництва.
Юристи радять не мовчати, навіть якщо борг справжній. Бо іноді можна зменшити суму, списати пеню, домовитись про розстрочку або просто виграти, якщо колектор не має всіх паперів.
Якщо ви тільки отримали позов, не ігноруйте – прочитайте весь пакет документів. Зверніться до юриста (навіть онлайн-консультації краще, ніж нічого). Підготуйте копію кредитного договору, інформацію про те, коли ви платили востаннє, довідку про склад сім’ї, доходи та майновий стан (для зменшення санкцій або відтермінування).
Якщо компанія купила борг, але не надала жодного доказу, що йдеться саме про ваш кредит, – суд має право відмовити у стягненні. І навіть після рішення можна домовитись. Якщо ви не встигли подати заперечення, іноді колектори самі йдуть на контакт. Їм важливо повернути хоч щось. І краще отримати частину добровільно, ніж роками морочитись з виконавцями. Тож можна домовитись про розстрочку або знижку, але обов’язково все фіксувати письмово.
…У наступному матеріалі ми розглянемо, як діяти, якщо вам надходять вимоги щодо давно забутого кредиту або якщо колектори турбують вас після смерті родича.
Тетяна Вікторова
