“Ваш борг викуплено”: що це означає і як захиститися від домагань колекторів (продовження)

ІА “ФАКТ” вже писало про те, як Україні банки та МФО масово продають прострочені кредити колекторським і факторинговим компаніям за 0,2–3% від номіналу. Після цього новий кредитор через суд отримує право стягувати з боржника повну суму, часто без його участі, що призводить до арешту рахунків і автоматичного списання коштів. Це називається цесією або факторингом, але боржника мають офіційно повідомити, а компанія повинна мати фінансову ліцензію.

Щоб захиститися, слід перевіряти нову компанію в реєстрі НБУ, вимагати документи про передачу боргу, розрахунок заборгованості й копію кредитного договору. Якщо вас не повідомили належним чином, є підозра на фейкових колекторів або минув строк давності, можна оскаржити справу. Головне, не ігнорувати позови та рішення, а своєчасно подавати заперечення чи домовлятися про реструктуризацію.

Борги, суди й спадщина: як діяти, якщо з картки списали гроші, кредит нав’язали або вимагають сплатити після смерті родича

Уявімо, що ви взяли кредит у 2018, не платили з 2020, а цьогоріч з картки зняли 25 000 грн. Чи це законно? Все залежить від деталей.

Важливо перевірити, чи був суд і чи надходила вам повістка. Якщо ви не знали про розгляд, можна скасувати заочне рішення. Чи не минула позовна давність: зазвичай це 3 роки з моменту останнього платежу. Тобто якщо ви не платили з 2020, а суд був у 2025, можна вказати на прострочення. Чи надавали документи про цесію: якщо компанія не довела, що має право вимагати з вас борг, стягнення можна оскаржити. Якщо не впевнені, зверніться до юриста або подайте заяву про скасування заочного рішення. І ні в якому разі не платіть просто так, якщо не знаєте, кому й за що.

Змоделюємо іншу ситуацію. Пенсіонерка підписала кредитний договір під тиском. Вона може його оскаржити, але буде непросто. Такі ситуації бувають часто, особливо з нав’язливими агентами або в МФО. Але для суду треба буде довести, що людина не розуміла суть договору, підписання відбулось під психологічним або фізичним тиском, або ж були порушення прав споживача.

У таких випадках найкраще звернутись до юриста, заявити про недійсність договору та зібрати докази: свідки, медичні документи, записи, якщо є.

Важливо мати на увазі: якщо договір підписано, а пенсіонерка не діяла кілька років, довести тиск буде складніше. Але якщо справа доходить до суду, це шанс заявити про порушення.

Ситуація третя. Помер родич, а кредит залишився. Після смерті боржника кредит не зникає автоматично. Якщо ви офіційно прийняли спадщину (квартиру, авто або землю), разом із нею переходять і борги. Але відповідальність діє тільки в межах вартості успадкованого майна (ст. 1281 ЦКУ), борги не передаються, якщо спадщину не оформлено або ви від неї відмовились, якщо ж є кілька спадкоємців, борги розподіляються пропорційно.

Якщо вас турбують колектори після смерті родича, вимагайте свідоцтво про право на спадщину, документи на борг, пояснення, чому вони звертаються саме до вас. Без оформленої спадщини ви не зобов’язані нічого платити.

Якщо ви не хочете переймати чужі борги, потрібно встигнути подати заяву про відмову від спадщини впродовж шести місяців після смерті родича. Це робиться у нотаріуса, який відкрив спадкову справу, зазвичай за місцем реєстрації померлого.

Важливо пам’ятати, що якщо відмовляєтесь, то вже від усього. Закон працює за принципом “усе або нічого”. Це прописано в Цивільному кодексі й підтверджується судовою практикою. Так, у рішенні Верховного Суду (№753/10909/18) сказано: не буває часткової спадщини: прийняв майно, отже прийняв і борги.

Як це зробити? Просто приходите до нотаріуса з паспортом та кодом і подаєте заяву. Нічого складного. Але не зволікайте, шість місяців минають швидко, і після цього автоматично вважається, що ви прийняли спадщину.

Якщо ви вже прийняли спадщину і дізнались про борги пізніше, відмотати все назад буде складно. І, ймовірно, доведеться відповідати перед банками чи навіть колекторами.

Трапляється, що родичі не хочуть “чіпати” папери, не йдуть до нотаріуса, а потім дивуються, коли отримують судовий позов через кредити, які брала покійна бабуся.

Тож якщо в родині хтось помер і є підозра, що в нього були борги, не ігноруйте спадщину. Або прийміть і майно, і відповідальність. Або вчасно відмовтесь.

Позовна давність за кредитами: як три роки можуть врятувати від стягнення боргу

Позовна давність за кредитами без застави в Україні – не формальність, а реальний шанс уникнути стягнення старих боргів. За законом, кредитор має три роки, щоб звернутися до суду з вимогою повернути борг. Відлік іде не з моменту видачі кредиту, а з дати останнього платежу або завершення строку договору. Наприклад, якщо ви перестали платити в січні 2020 року, а банк подав до суду лише у 2025-му, це прямий привід заявити в суді про пропуск строку позовної давності. Але є важливе “але”: навіть якщо строк минув, суд не врахує це автоматично: ви повинні подати окрему заяву, інакше суд просто стягне борг, як зазвичай.

Є й інші підводні камені. Якщо ви за цей час бодай раз переказали банку 5 гривень, написали листа або підписали якийсь папір, що стосується боргу, строк починає рахуватися заново. Навіть переписка в месенджері може бути доказом, що ви визнали зобов’язання.

Ситуації бувають різні. Якщо кредитор подав до суду, а ви не знали про це й не з’являлися на засідання, рішення могли винести заочно. Таке заочне рішення можна скасувати, і саме тоді варто згадати про строк давності. Якщо ж гроші вже списали з рахунку, ще не все втрачено. Є шанс оскаржити дії виконавця або рішення суду, якщо вдасться довести, що минув строк звернення до суду.

Боржники часто навіть не підозрюють, що строк вже минув, але колектори продовжують тиснути. Головне, нічого не підписувати та не визнавати борг, якщо не плануєте платити. І звісно, все робити письмово та вчасно.

Якщо вам уже стягнули борг за кредитом, якому понад три роки, або ви боїтеся, що це станеться, перевірте дату останньої оплати, дізнайтесь про судові рішення (це можна зробити через портал Судова влада України або Єдиний держреєстр судових рішень) і зверніться до юриста. Поки ви мовчите, час грає проти вас. Але якщо заявити про строк у суді, можна відбити навіть старий борг.

Як зрозуміти, хто перед вами: фейковий чи справжній колектор?

Нормальна колекторська компанія, внесена до реєстру НБУ, надсилає офіційний лист (паперовий або через “Дію”), а не повідомлення в месенджер, пропонує спілкування письмово або через офіційні канали, надає документи про борг: договір, цесію та суму.

Натомість псевдоколектори пишуть у месенджер фрази типу: “Терміново погасіть борг – інакше виїжджаємо”, “У вас 3 години”, “Утворено виконавче провадження” (хоча його немає). Інші “червоні флаги”: погрози родичам, сусідам чи на роботі, відсутність будь-яких документів поряд за вимогами перерахувати гроші, часто на картку фізособи. Часто обіцяють “проблеми” або “чорні списки” в соцмережах. Якщо вам погрожують, не панікуйте. Ніхто не має права вас залякувати. Зробіть скріншоти, збережіть номери. Це може стати доказом. Якщо погрози серйозні (приїхати, винести двері, знищити майно), зверніться до поліції (ст. 355 ККУ – вимагання).

Пишіть скаргу до НБУ: якщо це справжня компанія, вона за це отримає штраф. Якщо фейкова, це сигнал регулятору. Ось форма для скарги. А якщо пишуть у месенджери або дзвонять родичам, це взагалі заборонено. Ваш борг  – ваша справа, і ніхто не має права повідомляти про нього третім особам без вашої згоди. Якщо пишуть у Viber, Telegram, Instagram, блокуйте,  зберігайте переписку, надсилайте скаргу до Кіберполіції.

Якщо телефонують родичам або друзям, попередьте їх, щоб нічого не підтверджували, це порушення закону про захист персональних даних і може бути кваліфіковане як психологічний тиск.

У разі оскарження заочного рішення або дій виконавця важливо не пропустити процесуальні строки (наприклад, 30 днів на подання заяви про перегляд заочного рішення) та зберігати всі копії документів і повідомлень для доказової бази. Це допоможе уникнути ситуацій, коли суд залишить заяву без розгляду через формальні підстави.

…У певному сенсі ринок прострочених боргів в Україні – сучасна інкарнація гоголівської історії про мертві душі. Формально законно, фактично  – спекулятивно, морально — сумнівно. Як і в Гоголя, за кожною “душею” стоїть історія, але система працює так, щоб ці історії не мали значення. Головне –  отримати прибуток із того, що мало б уже зникнути.

Тетяна Вікторова