У ніч на середу вступив у дію новий економічний ультиматум президента Дональда Трампа: загальне мито на китайські товари сягнуло захмарних 104%. Це більше, ніж символічний бар’єр — це початок нової фази економічної війни, яка може похитнути глобальний порядок. Під удар потрапляють всі: від американського споживача, який ще вчора замовляв із Shein і Temu за безцінь, до глобальних корпорацій, які десятиліттями старанно вибудовували свої логістичні ланцюги.
Поки хтось із сарказмом рахує «знижку» для Китаю на випадок вторгнення в Тайвань, імперія мит розгортається на повну. У риториці Трампа немає дипломатичних реверансів — лише домінування й публічне приниження союзників, які “цілують його в дупу”. За лаштунками кампанії президента зі «сталевим хребтом» постає стара добра ізоляціоністська Америка, яка роздає мита замість компромісів.
Євросоюз, Індія, Латинська Америка — країни, які ще вчора балансували між Вашингтоном і Пекіном, дедалі частіше схиляються до Китаю як до більш стабільного, хоча й не менш складного партнера. Усе частіше звучить питання: якщо розвал радянської системи ознаменував кінець Pax Sovetica, то чи не стаємо ми нині свідками краху Pax Americana — під ударами політичної непередбачуваності, митного шантажу й внутрішнього популізму?
І поки Трамп анонсує “величезні” мита, світові інвестори рахують втрати, а глобальні логістичні ланцюги — тріщини. У грі, де імперії борються не за території, а за потоки, економічна турбулентність перетворюється на тектонічний зсув. Питання лише одне: ми на початку перелому — чи вже в епіцентрі?
Китай: США роблять “помилку за помилкою”
У середу адміністрація Дональда Трампа запровадила безпрецедентні 104% мит на всі китайські товари. Про це у вівторок повідомила прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт, підкресливши: йдеться не лише про продовження тарифної політики з першої каденції Трампа, а й про її масштабне посилення в рамках нового “взаємного” пакету.
Спершу Китай мав отримати підвищення мит на 34% — це вже було анонсовано як відповідь на попередні обмеження з боку Пекіна. Але після того, як КНР не скасувала заплановані дзеркальні 34% мита на американські товари до полудня вівторка, Трамп оголосив про додаткові 50% зверху. Таким чином, тільки цього тижня Сполучені Штати запровадили ще +84% мит — на додачу до вже чинних.
У підсумку загальне податкове навантаження на китайські товари зросте до вражаючих 104%, якщо врахувати всі раніше запроваджені тарифи.
У відповідь Міністерство комерції Китаю заявило, що “рішуче виступає проти” нових 50% мит, назвавши крок Вашингтона “помилкою на помилці”. У Пекіні вже пообіцяли ескалацію — зокрема нові обмеження на імпорт зі США.
Ринки відреагували — і не на користь США
Фондові ринки США спочатку демонстрували зростання у вівторок зранку, але після гучної заяви прессекретарки Білого дому Каролайн Левітт усе різко змінилося. Індекси пішли вниз: Dow Jones втратив 320 пунктів (–0,84%), S&P 500 знизився на 1,57%, а технологічний Nasdaq впав аж на 2,15%.
Негативний сигнал швидко підхопили й азіатські біржі. У середу зранку японський Nikkei 225 відкрився з падінням у 3%, індекс Hang Seng у Гонконзі також втратив близько 3%, тоді як південнокорейський Kospi та австралійський ASX 200 просіли приблизно на 1%.
Фінансові ринки чутливо відреагували на ризик нової хвилі торговельної ескалації, яка може вдарити по глобальному виробництву, ланцюгах постачання і настроях інвесторів.
У торговельній війні Трампа ЄС звертається по допомогу до Китаю
Європейський Союз звернувся до Китаю з проханням про допомогу у відстеженні потоку китайського імпорту, який, ймовірно, хлине до ЄС після введення підвищених мит на китайські товари з боку США. Про це пише видання Politico. Китай, зі свого боку, пообіцяв продовжувати протистояння з Вашингтоном, що може призвести до введення мит до 104% на китайські товари при ввезенні в США. Оскільки ЄС вже мав досвід подібних ситуацій під час попереднього терміну президентства Трампа, існує ризик, що зростання мит на китайські товари може спричинити перенаправлення частини цього імпорту на європейські ринки.
Президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн провела переговори з прем’єр-міністром Китаю Лі Цяном, обговорюючи можливість створення механізму для моніторингу і контролю таких перенаправлень товарів. Вона підкреслила важливу роль Китаю у вирішенні цього питання, особливо в секторах, де вже є глобальний надлишок потужностей, таких як сталь, алюміній та електромобілі.
Якщо дипломатична ініціатива не дасть результатів, ЄС змушений буде вжити додаткових «захисних заходів», щоб контролювати несанкціоновані торгові потоки. Ці заходи включають введення спеціальних митних обов’язків для запобігання різким змінам в обсягах імпорту. Європейський Союз також прагне підтримувати стабільну та чесну глобальну торговельну систему, де зберігається рівність умов для всіх учасників, незважаючи на напруженість у відносинах з Китаєм через субсидування його експортних галузей.
У липні планується саміт ЄС з високопосадовцями Китаю, на якому будуть обговорювати ці питання більш детально.
В ЄС немає єдності щодо реакції на “величні мита”
Європейська комісія готується оприлюднити свої пропозиції щодо контрзаходів проти США на початку наступного тижня у відповідь на торговельні тарифи, введені адміністрацією Трампа. ЄС планує запровадити нові мита на американські товари, зокрема соєві боби, курку та мотоцикли, після того як США підвищили тарифи на сталь, алюміній та інші європейські товари.
Попри ці заходи, Брюссель залишається відкритим до переговорів з Вашингтоном. Представники ЄС підтвердили, що діалог з США не приніс результатів, а пропозиція взаємного скасування тарифів на автомобілі не була прийнята. ЄС також відхилив вимоги США щодо змін у політиці ПДВ та стандартах продукції, зокрема на генетично модифіковані продукти.
У самому Європейському Союзі спостерігаються розбіжності в підходах до відповіді на тарифи, запроваджені президентом США Дональдом Трампом. Зокрема, Франція, Німеччина та Іспанія виступають за швидку та жорстку реакцію, тоді як Італія, Греція, Румунія та Угорщина закликають до обачності та уникнення ескалації конфлікту. У відповідь на ці тарифи ЄС розглядає можливість використання інструменту “базука”, який може бути спрямований на американські технологічні компанії та постачальників послуг, щоб посилити тиск на США.
Внутрішні суперечки й побоювання щодо економічних наслідків для європейських галузей зумовлюють складність у реалізації митних контрзаходів, однак деякі сподіваються, що тиск на США може змусити Трампа змінити свою політику.
Що таке “Базука”?
Взагалі-то, це американська назва ручного протитанкового гранатомета. Як метафору її застосовують на позначення інструменту потужного санкційного впливу. Офіційна назва цього механізму — Anti-Coercion Instrument (ACI), що в перекладі означає “Інструмент протидії примусу”.
Інструмент отримав прізвисько через свою потенційну силу: він дає ЄС можливість вдаватися до жорстких економічних санкцій, які можуть вплинути на діяльність великих технологічних компаній США, що мають значний вплив на європейський ринок. Одним із прикладів застосування цього інструменту можуть бути санкції проти компаній, які порушують умови торгівлі або сприяють політичному тиску з боку свого уряду.
Оскільки цей інструмент може мати серйозні економічні наслідки для країн-цілей, його застосування розглядається як крайній захід. ЄС хоче зберегти рівновагу у відносинах з великими торговими партнерами, але водночас забезпечити свою економічну незалежність та захист від зовнішнього впливу. Це робить “базуку” потужним засобом стримування у глобальній торгівлі.
Таким чином, використання цього інструменту є частиною стратегії ЄС для забезпечення захисту своїх інтересів у світі, де глобальні економічні суперечки стають все більш складними та політизованими.
Що пишуть про мита Трампа у китайських ЗМІ?
Збільшення тарифів у США може призвести до серйозних дестабілізуючих наслідків для світової торгівлі, що зрештою позначиться і на самих Сполучених Штатах. Таку думку в інтерв’ю для китайської агенції Сіньхуа висловив єгипетський аналітик Мохтар Гобаші. За його словами, президент Дональд Трамп “скинув економічну бомбу” на міжнародну торгову систему, і хоча наслідки фінансового вибуха будуть відчутні по всьому світу, Сполучені Штати врешті-решт постраждають найбільше.
Експерт нагадує, що в межах тарифного пакета Трампа передбачено базовий 10-відсотковий тариф на товари з усіх країн, а також додаткові “взаємні тарифи” на країни з високими торговими бар’єрами для американського експорту. Серед тих, хто потрапляє під ці заходи, є й країни Близького Сходу, зокрема Сирія, Ірак і Йорданія, де ставки можуть досягати 41%, 39% і 20% відповідно.
Гобаші звернув увагу на те, що деякі арабські країни, як Ірак і Йорданія, мають значне позитивне сальдо торгівлі зі США, що робить їх більш вразливими до нових обмежень. Ірак, наприклад, щороку має торговий баланс з США на суму майже 6 мільярдів доларів, а Йорданія – близько 1 мільярда доларів.
Позиція Трампа, з його пафосним принципом “Америка перш за все”, сприяє одностороннім рішенням, що змінюють глобальну динаміку влади на користь Вашингтона. Проте Гобаші вважає, що США перебувають на межі “імперського перенапруження”. Йдеться про досягнення піку, після якого може наступити занепад. Трамп сподівається, що тарифи допоможуть США зберегти свою позицію як єдиної світової наддержави, проте економісти попереджають про можливу глобальну рецесію як наслідок цих заходів.
Аналітик застерігає, що напруженість у торгових відносинах може призвести до перерозподілу глобальних торгових шляхів. Це може посилити взаємодію ЄС і Китаю та навіть сприяти формуванню нових торгових альянсів, які будуть обходити США. Трамп, розпочавши торговельну війну, може зрозуміти, що її наслідки лише ускладнять торговельні стосунки з багатьма країнами.
Агентство Сіньхуа публікує підбірку експертних оцінок, наголошуючи на тому, що підвищення тарифів згубно вплине на “мляву економіку” ЄС.
Зарко Пуховскі, хорватський політолог: “Політика Трампа створила значну невизначеність у діловому світі. ЄС постраждає найбільше, оскільки йому бракує як єдності, так і політичної сили, щоб протистояти Сполученим Штатам.”
Мілен Керемедчієв, болгарський економічний експерт: “Європейська економіка сильно постраждає. Європа зараз стикається з важким викликом пошуку нових ринків, процесом, який не буде ані швидким, ані легким. Ми бачимо зростання цін і падіння продажів.”
Хендрік Мальков, економіст WIFO: “Протекціоністські заходи США завдають шкоди промисловій базі Австрії. У таких секторах, як автомобілебудування та машинобудування, де залежність від експорту є особливо високою, нові тарифи завдають значних збитків.”
Бернд Ланге, голова комітету з міжнародної торгівлі Європейського парламенту: “Нові тарифи США можуть спровокувати цикл помсти та економічний спад як для Сполучених Штатів, так і для світу в цілому.”
Любо Юрчич, хорватський економіст: “Тарифи сповільнять економічне зростання та підвищать інфляцію на 1-3 відсотки в усьому світі.”
Тож аналітики попереджають, що “величні тарифи” США та потенційні заходи у відповідь з боку ЄС можуть спровокувати перебої в торгових потоках, знівелювати потенціал зростання та посилити інфляцію, ще більше дестабілізуючи і без того крихку економіку ЄС.
