Відбиток пальця та райдужна оболонка ока є унікальними для кожної людини. Тепер науковці виявили ще одну особливість — індивідуальний стиль носового дихання, який також може слугувати засобом ідентифікації. Про це повідомляє The New York Times.
Більшість людей рідко замислюються над диханням, але для деяких учених цей постійний процес може містити важливу інформацію про функціонування мозку. З кожним вдихом активуються сенсорні нейрони та інші клітини, що допомагають обробляти дані про навколишнє середовище. Дослідники Ноам Собель і Тімна Сорока з Інституту науки Вейцмана в Ізраїлі вирішили перевірити, чи можна ідентифікувати людей за тривалими записами їхнього дихання.
“Ми висунули гіпотезу, що якщо мозок унікальний, то такими ж будуть моделі дихання”, — пояснив ідею доктор Собель.
Щоб отримати докази унікальності дихання, Тімна Сорока створила датчик, який фіксує потік повітря з кожної ніздрі людини. Пристрій закріпили на верхню частину тіла добровольців на 24 години. Завдяки спеціальному програмному забезпеченню, що аналізувало дані з датчиків, авторам вдалося розпізнавати людей за диханням у 90% випадків під час експерименту.
Одна людина може робити довшу паузу перед кожним вдихом, тоді як в інших ця пауза коротша або відсутня. Крім того, у багатьох одна ніздря протягом певної частини дня пропускає більше повітря, ніж інша. Дослідники виявили: що більше даних вони отримували, то точніше програмне забезпечення розпізнавало учасників. Унікальний тип циклів вдихів та видихів вони назвали “відбитком дихання”.
Через два роки після першого етапу дослідження науковці повторно перевірили дихання частини добровольців і встановили, що індивідуальні характеристики їхнього дихання залишилися незмінними. Програмне забезпечення продовжувало успішно ідентифікувати людей за їхнім диханням.
Крім того, вчені знайшли зв’язок між особливостями дихання та результатами опитувань учасників щодо тривожності, депресії й аутизму. Наприклад, люди з вищим рівнем депресивних симптомів частіше демонстрували схильність до дуже швидкого видиху. На думку дослідників, моніторинг цього несвідомого процесу може допомогти в глибшому розумінні психічних станів і розладів.
Нейробіолог Джек Фельдман, який не брав участі в дослідженні, заявив, що воно “надає дуже переконливі дані про те, що ми маємо характерні моделі дихання”. За його словами, унікальність дихання є логічною, оскільки цей процес пов’язаний із багатьма фізіологічними системами, кожна з яких має свої індивідуальні особливості.
Автори дослідження планують продовжити роботу, щоб з’ясувати, чи можна визначити здоровий тип дихання, який стане основою для моніторингу хвороб. Також у майбутньому вони хочуть дати відповідь на питання, чи можуть цикли вдихів та видихів впливати на стан організму людини, хоча для цього потрібно зібрати ще більше даних.
