Протягом трьох років світ був свідком неймовірної рішучості України у відстоюванні своєї незалежності, а також змін, що відбулися не лише на полі бою, а й на світовій політичній арені. Київ, ставши символом незламності, сьогодні приймає не тільки високих представників ЄС, але й лідерів держав та урядів західних країн, які зібралися для обговорення наступних кроків у боротьбі з РФ. Зарубіжні ЗМІ активно аналізують події. Аналітики і журналісти відзначають, що війна, яку ми не обирали, сьогодні змушує світ переосмислити свої стратегічні позиції, а кожне слово лідерів стає вагомим сигналом для майбутніх рішень.
Ліберація – Франція. Паризька Libération аналізує ситуацію:
«Новий президент США живе одним днем і помічає лише гроші, якими махають перед його носом, а після нього хоч потоп. Він не усвідомлює того, що якщо він дозволить Путіну перемогти, то цей потоп може змити його самого. Чи можливо сьогодні, через три роки з початку війни, врятувати Україну та Європу з лап російського ведмедя? Альтернативи тут нема.
Ми повинні пам’ятати про десятки тисяч українок та українців, які загинули, захищаючи свою країну, та тих, хто продовжує боротися, перемагаючи смертельну втому. Ми повинні пам’ятати про Володимира Зеленського, який ніколи не виявляв страху, а минулої неділі, не вагаючись, заявив про готовність покласти на шальки терезів свої повноваження – якщо це принесе гарантії захисту для України».
The Irish Times – Ірландія. Київ і до Трампа не міг повністю покластися на США та Європу, – зазначає дублінська The Irish Times:
«Трамп не пробачив Зеленському його відмови розпочати розслідування бізнес-угод сина експрезидента США Джо Байдена в Україні.
… І Трамп – не перший західний лідер, який зраджує Україну. 1994 року США та Великобританія виступили гарантами Будапештського меморандуму, за умовами якого Україна відмовилася від своєї ядерної зброї в обмін на обіцянку безпеки. Коли Росія захопила Крим, ні Вашингтон, ні Лондон і пальцем об палець не вдарили. Лідери Франції та Німеччини вважали за краще утихомирювати Путіна. Байден дав Україні зброї рівно стільки, щоб вона змогла продовжити боротьбу, але недостатньо для того, щоб перемогти».
Jyllands-Posten – Данія. Данська Jyllands-Posten приєднується до вимог, озвучених главою польського уряду:
«Потрібні конкретні контрзаходи, і нещодавно прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск запропонував три прості та розумні кроки, за допомогою яких можна було б тут і зараз зміцнити європейський фронт проти Путіна. По-перше, йдеться про те, щоб збільшити підтримку України, причому за рахунок коштів Росії – у Європі було конфісковано російські активи на суму понад 200 мільярдів євро.
…По-друге, необхідно наростити європейські заходи стримування щодо Росії – посиливши повітряні патрулі та військову присутність у Балтійському морі, а також на кордонах з Росією. По-третє, Євросоюзу потрібно негайно встановити правила спільного фінансування ініціатив у галузі оборони та безпеки».
The Guardian відзначає:
«Війна в Україні стала випробуванням для європейської єдності та стійкості. Видання підкреслює, що, незважаючи на внутрішні розбіжності, країни ЄС продовжують підтримувати Україну, надаючи військову та гуманітарну допомогу. Також зазначається, що конфлікт змусив Європу переосмислити свою енергетичну політику та зменшити залежність від російських енергоносіїв».
Associated Press звертає увагу на те, що війна в Україні призвела до значних змін у глобальній геополітиці. Зокрема, видання зазначає:
«Агресія Росії об’єднала західні країни у протидії спільній загрозі, що призвело до посилення санкцій проти Москви та збільшення військової присутності НАТО у Східній Європі. Також підкреслюється, що конфлікт вплинув на світову економіку, спричинивши зростання цін на енергоносії та продовольство».
Financial Times аналізує внутрішню ситуацію в Росії на тлі трирічної війни.
«Попри спроби Кремля контролювати інформаційний простір, зростає невдоволення серед населення через економічні труднощі та втрати на фронті. Також підкреслюється, що міжнародна ізоляція та санкції негативно впливають на російську економіку, обмежуючи її розвиток та доступ до технологій».
