Зимовий період суттєво підвищує ризик травмування людей на вулицях через ожеледицю, оскільки падіння стають однією з найпоширеніших причин пошкодження кінцівок та інших частин тіла. Найбільш уразливими при цьому є голова, лікті та коліна, а травматизм часто відбувається раптово, тому навички правильного падіння та групування тіла стають критично важливими для безпеки громадян.
Хмельницький тренер з бойових мистецтв Гаррій Оседлевич зазначає, що при пересуванні по льоду доцільно приймати напівзігнуту позу, яку він називає «позою мавпи», коли ноги трохи зігнуті, спина округлена, а руки розташовані збоку, а не в кишенях. Така позиція дозволяє перебувати ближче до землі й зменшувати силу удару у разі падіння. У певних ситуаціях слід навіть просуватися на колінах, щоб уникнути повного падіння та серйозних травм.
Тренер підкреслює, що правильне падіння на бік вимагає виведення ноги та руки рівно в сторону, що дозволяє уникнути прямого тиску на тазостегновий суглоб, зап’ястя, лікоть і плече. При цьому голова має бути притиснута підборіддям до тіла, а зуби щільно стиснуті, щоб захистити щелепу від удару.
За словами Оседлевича, якщо людина падає вперед, слід тримати руки зігнутими у ліктях і опиратися передпліччям, притискаючи підборіддя до тіла. В такому положенні є ризик удару лобом, проте лобова кістка міцніша, ніж щелепа або ніс, і додатковий захист може забезпечити шапка. Для зменшення травматизму кисті можна скласти так, щоб на них упирався лоб, а ноги тримати напівзігнутими на носках, що дозволяє утримувати тіло над землею.
Водночас падіння назад тренер рекомендує виконувати з розведеними руками в бік, що дозволяє звести лопатки разом, а підборіддя притискати до тіла, піднімаючи хребет і куприк над землею на п’ятках, щоб уникнути удару потилицею і струсу мозку.
Окрім правил падіння, Оседлевич надає практичні поради щодо запобігання ковзанню на льоду. Він пропонує використовувати жерстяні кришки від консервів з проробленими дірками, які можна закріпити на підошві взуття гладкою стороною догори, а зубчики кришки будуть виконувати функцію додаткового зчеплення.
Тренер наголошує, що систематичне тренування групування тіла у різних ситуаціях є ефективним способом зменшення травматизму, а ці навички корисні не лише дорослим, а й дітям та літнім людям, які найбільш уразливі під час ожеледиці.
Оседлевич зазначає, що свідоме ставлення до власного тіла, постійне тренування рефлексів та використання простих захисних засобів дозволяє мінімізувати небезпеку серйозних травм навіть у складних умовах зимових вулиць.
