Ще зовсім нещодавно слово «вейп» звучало як щось нове, технологічне й менш шкідливе, з привабливими ароматами, яскравими кольорами та обіцянкою бути кращою альтернативою звичайним сигаретам. Однак за роки моди на пару замість диму ця звичка встигла стати не просто трендом, а повноцінним суспільним явищем, яке охоплює дедалі ширші групи від школярів до дорослих будь-якого віку. І хоча куріння у класичному розумінні справді йде на спад, це зовсім не означає, що людство розлучається з нікотином. Навпаки, змінюється лише форма, тоді як суть звички залишається тією ж. Нові пристрої витісняють старі пачки, проте залежність залишається, маскується, пристосовується і дедалі глибше проникає у молоді середовища. Україна тут, на превеликий жаль, не виняток, а скоріше дзеркало загальносвітових процесів, де правові заборони слабшають перед маркетингом, а профілактика не встигає за реальністю.
Тенденції вживання нікотину серед української молоді
Хоча в Україні офіційно заборонено продаж електронних сигарет неповнолітнім і навіть обмежено продаж ароматизованих рідин, ситуація на практиці свідчить про інше, адже кожен п’ятий український підліток у віці від 11 до 17 років регулярно або час від часу курить вейп, тоді як звичайні сигарети споживає близько 12 % цієї ж вікової групи, що говорить не просто про тенденцію, а про зміну пріоритетів у нікотиновій поведінці молоді. Цікаво, що за даними Глобального опитування молоді щодо тютюну, яке проводилося у 2025 році, рівень поширення електронних сигарет серед підлітків сягнув 19,6%, а отже, питання звички перетворюється на нову соціальну норму, яка активно приживається в середовищі школярів.
На тлі цього доросле населення демонструє не менш тривожну стабільність, адже за даними соціологічного дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології у першому кварталі 2025 року, 31 % українців так чи інакше вживає тютюнові або нікотинові вироби, причому 27 % роблять це щоденно, ще 4 % — епізодично, що підтверджує глибоку інтегрованість нікотину в повсякденне життя.
Примітно, що переважна більшість тих, хто нині курить, а саме 85%, починали свій шлях з класичних сигарет, тоді як тільки 2 % долучилися до вживання нікотину через електронні пристрої, що дозволяє припустити, що для нинішніх дорослих вейпінг лишається альтернативою, а не точкою входу, хоча ситуація може змінюватися у наступні роки.
Водночас, коли на рівні законодавства було введено обмеження на продаж ароматизованих електронних сигарет, що мало б ускладнити доступ підлітків до цього виду продукції, в реальності результати виявилися вкрай слабкими, оскільки лише 2,2 % користувачів відмовилися від таких виробів після заборони, хоча понад 70 % опитаних підтвердили, що знають про зміни в правилах, але не вважають їх достатньою підставою для зміни власних звичок. Цей розрив між знанням і дією вказує не стільки на ігнорування закону, скільки на відсутність ефективного механізму контролю й соціального сигналу, який би перетворював обмеження на реальний вплив.
Таким чином, український контекст вейпінгу вже не обмежується межами публічної дискусії про шкоду чи безпечність, адже мова йде про стійке формування нових моделей поведінки, де традиційне куріння поступається місцем гаджетизованому нікотину, і де підлітки дедалі частіше стають не просто споживачами, а цільовою аудиторією, до якої комерційні сигнали надходять швидше, ніж законодавчі обмеження.
Український приклад, попри свою локальність, вписується у ширший глобальний тренд, де звичне тютюнопаління втрачає позиції, поступаючись новим формам нікотинової залежності, зокрема електронним сигаретам, які в багатьох країнах набувають масового характеру, особливо серед молоді. Попри те що в усьому світі споживання тютюну поступово скорочується, тютюнозалежність і досі залишається одним із найстійкіших викликів для систем охорони здоров’я.
Згідно з останнім звітом Всесвітньої організації охорони здоров’я, кількість курців зменшилася з 1,38 млрд у 2000 році до 1,2 млрд у 2024, причому лише за останнє десятиліття споживання тютюну скоротилося на 120 млн осіб, що становить 27 %. Особливо помітно це серед жінок, де рівень куріння знизився майже вдвічі (з 11 до 6,6%).
Водночас на тлі цього спадання зростає інший показник, який викликає не менше занепокоєння. За оцінками ВООЗ, зараз понад 100 млн людей у світі користуються електронними сигаретами, з яких 86 млн становлять дорослі, а щонайменше 15 млн — діти у віці від 13 до 15 років. Вражає не лише сама кількість, а й темп поширення цієї звички, оскільки за наявності порівняльних даних виявилося, що діти в середньому курять вейп у дев’ять разів частіше, ніж дорослі. Це ставить під сумнів ефективність профілактичних заходів та змушує переглядати комунікаційну стратегію у сфері громадського здоров’я.
Хоча основна частина користувачів вейпів зосереджена в країнах з високим рівнем доходу, де електронні пристрої швидко стали частиною повсякденної культури споживання, тенденція поширюється й на інші регіони. Європа, яка залишається лідером за рівнем споживання традиційного тютюну, демонструє у 2024 році показник у 24,1 % серед дорослого населення. У Східному Середземномор’ї тютюн споживає 18 % населення, хоча в деяких країнах цей показник ще зростає, а регіон Західного Тихого океану демонструє найповільніший прогрес, бо там зниження відбулося лише на три пункти за 14 років. Найдинамічніше ситуація змінюється у Південно-Східній Азії, де споживання тютюну скоротилося майже вдвічі (з 70 % у 2000 році до 37% у 2024). Тим часом в Африці показники залишаються найнижчими у світі і становлять 9,5 %, а в країнах Америки поширеність тютюну знизилася до 14 %, хоча в деяких з них досі бракує якісної статистики.
Проте, хоча цифри глобально демонструють позитивну динаміку у боротьбі з традиційним курінням, нові форми споживання нікотину стрімко заповнюють вакуум, що утворився на місці сигарет, і якщо не змінити підходи до регулювання, освіти та контролю, ризик повторення старих помилок у новій обгортці виглядає цілком реальним.
Нелегальний вейп: як електронні сигарети обійшли закон і стали масовим бізнесом
Ще якихось десять років тому вейпінг в Україні сприймався радше як нішевий експеримент, популярний серед вузького кола ентузіастів. Вейпи продавалися у спеціалізованих магазинах і виглядали як технологічна альтернатива сигаретам із обіцянкою меншої шкоди та привабливими смаками. Але цей технологічний тренд дуже швидко вийшов за межі своєї «бульбашки» і за кілька років сформував масштабний ринок, який сьогодні функціонує майже повністю в тіні.
За результатами дослідження компанії Kantar, проведеного у серпні 2025 року, 93,6 % ринку електронних сигарет в Україні складає нелегальна продукція. У категоріях одноразових пристроїв та систем зі змінними картриджами частка нелегального товару сягає майже 100 %, а це означає, що майже весь цей сегмент працює без контролю, податків та гарантій безпеки для споживача. Особливо критичною є ситуація з електронними сигаретами зі змінними багаторазовими картриджами, оскільки тут лише 1,8 % продукції є легальною, тоді як 97 % порушують вимоги українського законодавства. Як бачимо, держава фактично втрачає величезні надходження в бюджет, адже за різними підрахунками, до 4–5 млрд грн щороку проходять повз податкову систему лише через несплату акцизів.
Причому «тінізація» відбувається не десь на маргінесі, а як масовий бізнес, у якому замішані великі оптові постачальники, дрібні дистриб’ютори, онлайн-магазини й численні точки продажу без ліцензій. Навіть офлайн-магазини у великих містах нерідко продають продукцію без акцизних марок або із порушенням маркування. І все це знаходиться під прицілом підліткової аудиторії, яка для продавців виглядає не як загроза, а як стабільне джерело прибутку.
Цей парадокс лише посилюється тим, що спроби держави запровадити регулювання, наприклад, заборону ароматизованих рідин, майже не вплинули на економіку ринку. За офіційними оцінками, після запровадження заборони лише 2,2 % споживачів відмовилися від таких виробів. Тобто майже 98 % продовжують купувати ту ж саму продукцію, просто в іншій упаковці або в інших точках.
У підсумку ми маємо ситуацію, коли ринок росте, але виграють у ньому переважно ті, хто працює в обхід законів. А от програє держава, яка недоотримує мільярди, і суспільство, яке отримує нову генерацію залежних споживачів. І поки податковий потенціал залишається нереалізованим, а механізми контролю слабкими, цей «димовий бізнес» продовжує перетворювати економіку на зону ризику, де короткострокові прибутки перекривають довгострокові втрати.
Ще один тривожний індикатор вказує на те, що понад 25 % електронних пристроїв не відповідають технічним нормам, коли об’єм картриджів, кількість затяжок або тип рідини значно перевищують дозволені межі. У свою чергу, половина всієї продукції на ринку не має акцизних марок, що прямо свідчить про масштабну тінізацію галузі.
Ці цифри не просто демонструють рівень легальності, а показують, чому вейп так легко опиняється в руках підлітків. Формальна заборона продажу неповнолітнім існує, але в умовах, коли майже весь ринок працює за межами закону, ці обмеження втрачають практичну силу. Тим більше, що онлайн-продажі, реклама в соцмережах і анонімні точки продажу продовжують безперешкодно працювати.
Таким чином, розвиток вейпінгу в Україні слугує прикладом того, як масова тіньова економіка може підірвати навіть найкращі наміри регуляторної політики. За кілька років вейпи пройшли шлях від рідкісної новинки до повсякденної звички, тим часом держава зробила лише крок від запізнілого реагування до спроб наздогнати ситуацію, яка вже вийшла з-під контролю.
Психологічні й соціальні чинники: чому вейп — це більше, ніж просто нікотин
Популярність вейпу серед підлітків полягає не тільки у фізіологічній залежності, а значно глибші причини криються у соціальних і психологічних факторах, які формують сучасну молодіжну ідентичність. Молоді люди прагнуть виразити себе і знайти однодумців, при цьому не виділятися із загального кола, саме на цьому базується культура вейпінгу.
Електронні сигарети відрізняються від традиційних, що давно асоціюються з дорослим і часто негативним образом, адже вейпи виглядають більш стильними, яскравими, компактними і мають кольорові дизайни з привабливими смаками. Вони більше нагадують косметичний засіб або сучасний гаджет, а не тютюновий виріб. Для багатьох підлітків це не просто звичка, а модний аксесуар, частина образу, завдяки чому вони прагнуть бути у тренді та не залишатися поза соціальними колами.
Крім того, донедавна вейпінг позиціювали як більш безпечну альтернативу класичному курінню. Яскраві гаджети, ароматизовані рідини зі смаками ягід, м’яти або жувальної гумки створювали враження, що це не шкідливо, а просто модно, стильно і сучасно. Традиційні сигарети вже давно мали репутацію головного ворога для здоров’я, адже дим тютюну містить тисячі хімічних сполук, серед яких сотні визнані канцерогенами. Куріння призводить до розвитку раку легень, серцево-судинних захворювань, хронічних хвороб дихальних шляхів і багатьох інших небезпечних проблем. Цей факт підтверджений медичною спільнотою і численними статистичними даними.
Вейпи ж, за задумом виробників, мали бути менш шкідливими, оскільки вони не спалюють тютюн, а лише нагрівають рідину з нікотином. Відтак кількість шкідливих речовин у парі значно менша, проте менша шкода не означає повної безпеки. Нові дослідження свідчать, що електронні сигарети містять токсичні речовини , такі як формальдегід, ацетальдегід, важкі метали, а також компоненти, які ушкоджують легені і судини. Крім того, ароматизатори, що додаються у рідини, можуть викликати алергічні та запальні реакції.
Особливу тривогу викликає вплив вейпів на молодь. Нікотин, що надходить у організм з парою, викликає залежність, порушує розвиток мозку, впливає на концентрацію і пам’ять. На відміну від класичних сигарет, боротьба з якими ведеться у багатьох країнах, вейпи стрімко входять у повсякденне життя підлітків, часто непомітно для батьків і шкіл.
Соціальні мережі додатково підтримують цей тренд, адже вейп активно з’являється у відео, флешмобах і блогах, де його популярність лише зростає. Незважаючи на офіційну заборону продажу неповнолітнім, саме ця категорія є однією з основних споживачів. Існує також психологічна установка, що вейп не є сигаретою і не є таким шкідливим, що створює помилкове відчуття безпеки. А аромати типу м’яти або жувальної гумки приховують справжню природу нікотину.
Ще один фактор полягає у готовності підлітків до експериментів. В цьому віці критичне мислення ще формується, а бажання відчути ризик і незалежність часто переважає здоровий глузд. Вейп не дає миттєвого ефекту, на відміну від алкоголю або наркотиків, тому здається безпечнішим.
Крым того, соціальний тиск теж відіграє свою роль. Відмова від вейпу серед однолітків іноді сприймається як дивна або слабка поведінка. Коли в класі кожен третій курить вейп, це швидко стає нормою, хоч і непомітною. Батьки та держава говорять про шкоду і вводять заборони, але підлітки живуть в іншій реальності, де ароматизований нікотин сприймають як частину культури, а не як шкідливу звичку. Саме цей психологічний зсув робить вейп таким популярним, адже він сприймається не як отрута, а як спосіб залишатися частиною сучасного суспільства.
Як бачимо, вейпінг в Україні, як і у світі, перестав бути лише модним трендом чи технологічною новинкою, перетворившись на масштабне соціальне явище з глибокими наслідками для здоров’я та суспільства загалом. Незважаючи на офіційні заборони і спроби регулювання, нелегальний ринок та недостатній контроль дозволяють нікотиновій залежності проникати у наймолодші вікові групи, формуючи нові моделі поведінки, які часто замасковані під сучасну культурну норму.
Таким чином, ситуація з вейпінгом в Україні є віддзеркаленням глобальних тенденцій і вимагає комплексного підходу щодо посилення законодавства, здійснення контролю за ринком, модернізації освітніх програм і зміни комунікаційних стратегій, щоб запобігти формуванню нових поколінь нікотиновозалежних та мінімізувати шкоду для суспільства.
