Військові на позиціях, родини без грошей: з якими проблемами стикаються дружини і рідні захисників

Поки військовослужбовці ризикують життям на фронті, їхні родини вдома часто залишаються наодинці з затриманими виплатами, боргами, витратами на дітей і постійною невизначеністю. Навіть стабільне грошове забезпечення не гарантує фінансової безпеки, якщо кошти надходять із запізненням, а ціни на житло, лікування, продукти та поїздки до рідних продовжують зростати. За офіційними гарантіями приховується досвід сімей, які змушені відстоювати належні їм виплати й водночас підтримувати військових власним коштом. Журналісти ІА «ФАКТ» дослідили цю гостру проблему крізь призму реальних людських історій, аби з’ясувати, чому державні гарантії програють жорстокій економічній реальності і як насправді виживають ті, хто тримає тил для наших захисників.

На даний час мінімальний оклад військовослужбовців становить 20 130 гривень. Попри міфи про «величезні зарплати в ЗСУ», додаткові грошові винагороди бачать далеко не всі й не завжди. Чимало військових змушені утримувати себе на ці 20 тисяч, яких за нинішніх цін критично не вистачає на базові потреби, не говорячи вже про фінансову підтримку дружин і дітей. Попри те, що питання грошового забезпечення військовослужбовців регулярно порушується на державному рівні та залишається предметом суспільних дискусій, за офіційними цифрами, законодавчими гарантіями й повідомленнями про соціальну підтримку нерідко губляться реальні історії людей, які щодня змушені рахувати кожну гривню.

Як живуть родини військовослужбовців під час повномасштабної війни? Чи забезпечують чинні механізми державної підтримки можливість жити без постійного відчуття фінансової невизначеності? Відповіді на ці питання зацікавили журналістів ІА «ФАКТ». Ми поспілкувалися з родинами військовослужбовців та експертами, щоб показати проблему через людські історії.

Першим нашим співрозмовником став економіст, фахівець з соціальної політики Олександр Ковальов. Він вважає, що сьогодні основною проблемою є не стільки сам розмір грошового забезпечення військовослужбовців, скільки його співвідношення з реальними витратами українських сімей. За його словами, в умовах повномасштабної війни родини змушені пристосовуватися до нової економічної реальності, коли майже кожна стаття витрат суттєво зросла, а сімейний бюджет дедалі частіше не залишає можливості для заощаджень.

«Якщо подивитися на ситуацію комплексно, стає очевидним, що родина військовослужбовця живе зовсім в інших економічних умовах, ніж це було декілька років тому. Сьогодні мова йде не лише про продукти харчування чи оплату комунальних послуг. Це витрати на оренду житла, лікування, пальне, навчання дітей, одяг, побутові потреби. До цього додаються постійні витрати, пов’язані зі службою військовослужбовця, адже багато родин продовжують купувати амуніцію, допомагають з ремонтом автомобілів, придбанням дронів, засобів зв’язку, генераторів, медикаментів та іншого обладнання. Тому навіть ті сім’ї, які отримують стабільний дохід, нерідко говорять про постійну нестачу коштів.

Дитина не може чекати, поки стабілізується економіка. Її потрібно годувати, лікувати, збирати до школи, оплачувати гуртки, забезпечувати розвиток. Якщо в родині двоє чи троє дітей, навантаження на сімейний бюджет зростає в рази. При цьому другий з батьків часто фізично не має можливості працювати повний робочий день, адже значну частину часу займають догляд за дітьми та вирішення побутових питань. Тому сім’ї військових з дітьми є однією з найбільш фінансово вразливих категорій населення».

Олександр Ковальов наголошує, що на фінансове становище таких родин також впливає інфляція.

«Багато людей звертають увагу лише на суму виплат, однак економіка працює інакше. Значення має не номінальний дохід, а те, що людина реально може придбати за ці кошти. Якщо продукти, ліки, транспорт, комунальні послуги та інші товари дорожчають швидше, ніж зростають доходи населення, купівельна спроможність закономірно зменшується. Саме це сьогодні відчувають більшість українських сімей, і родини військовослужбовців не є винятком».

На думку експерта, питання підтримки сімей військовослужбовців має розглядатися значно ширше, ніж виключно через призму грошового забезпечення.

«Світова практика демонструє, що найбільш ефективною є комплексна модель підтримки. У більшості країн — членів НАТО сім’ї військових отримують не лише фінансові виплати. Держава також забезпечує доступ до програм компенсації оренди житла, медичного страхування, психологічної допомоги, освітніх пільг для дітей, соціального супроводу та інших механізмів підтримки.

Це дозволяє суттєво зменшити фінансовий тиск на родину й створити відчуття соціальної захищеності. В Україні відповідна система також функціонує та поступово розвивається, однак, враховуючи тривалість війни, питання її подальшого вдосконалення залишається актуальним.

Коли військовий знає, що його родина забезпечена, діти мають належні умови для життя, а держава допомагає вирішувати соціальні проблеми, це безпосередньо впливає і на моральний стан військовослужбовця. Саме тому підтримка сімей захисників повинна залишатися одним із ключових напрямів державної соціальної політики».

Ми також звернулися до юристів адвокатського об’єднання «Репешко і партнери» за коментарем, які наголосили, що чинне законодавство України передбачає для військовослужбовців та членів їхніх сімей низку соціальних гарантій, серед яких грошове забезпечення, додаткові виплати, матеріальна допомога, а також окремі види компенсацій у випадках, визначених законом.

«Насамперед варто розуміти, що права військовослужбовців та членів їхніх сімей захищені законом. Держава гарантує грошове забезпечення військовослужбовця, а також низку соціальних гарантій залежно від конкретних обставин проходження служби. Крім того, законодавством передбачено окремі виплати для сімей військовослужбовців, які перебувають у полоні, вважаються безвісти зниклими або загинули під час виконання обов’язків військової служби. Однак на практиці реалізація цих прав нерідко супроводжується юридичними труднощами».

За словами фахівців, найчастіше сім’ї звертаються до них за правовою допомогою через затримку виплат, відсутність належного інформування або складнощі зі збиранням необхідних документів.

«Дуже поширеною є ситуація, коли члени сім’ї просто не знають, які саме виплати їм належать і який порядок їх оформлення. Інколи виникають затримки під час нарахування коштів, втрачаються окремі документи або виникає необхідність підтвердження певних юридичних фактів. Бувають випадки, коли люди роками не звертаються по допомогу лише тому, що переконані: якщо їм нічого не повідомили, значить вони не мають права на відповідні виплати. Насправді це не так. У більшості випадків проблему можна вирішити, якщо своєчасно звернутися за правовою консультацією», – кажуть в адвокатському об’єднанні.

Юристи зазначають, що в разі безпідставної затримки чи відмови у виплатах не варто обмежуватися усними зверненнями.

«Перш за все необхідно отримати офіційне письмове пояснення причин відмови або затримки. Після цього слід звернутися до командування військової частини чи відповідного органу, який здійснює нарахування виплат. Якщо питання не вирішується, варто подавати письмову скаргу до Міністерства оборони України або скористатися безоплатною правовою допомогою. У разі порушення прав остаточним механізмом захисту залишається суд, адже саме судовий порядок дозволяє зобов’язати відповідний орган виконати вимоги закону».

Адвокати також звертають увагу на те, що юридичний аспект нерідко стає додатковим психологічним навантаженням для родин військових.

«Люди, які щодня чекають звістки від близької людини з фронту, змушені паралельно вирішувати фінансові питання, збирати довідки, відвідувати державні установи та доводити своє право на гарантовані законом виплати. Тому надзвичайно важливим є те, щоб механізм реалізації соціальних гарантій був максимально зрозумілим, прозорим і доступним для кожної сім’ї».

Після спілкування з економістом та адвокатами стає очевидно, що фінансові труднощі виходять далеко за межі окремих сімейних бюджетів. Поки один з подружжя виконує військовий обов’язок, інший нерідко змушений поєднувати виховання дітей з пошуком додаткового заробітку, відкладати лікування, користуватися кредитними коштами або звертатися по допомогу до рідних. Таке навантаження з часом призводить не лише до матеріальних проблем, а й до емоційного виснаження, яке позначається на всій родині.

Однією з тих, хто погодився відверто розповісти про власний досвід, стала дружина військовослужбовця Збройних Сил України Вікторія, яка сьогодні самостійно виховує двох маленьких дітей — п’яти та трьох років.

«У суспільстві часто складається враження, що якщо чоловік служить у Збройних Силах України, то його сім’я повністю фінансово захищена. Насправді все значно складніше. Ми, як і будь-яка інша родина, маємо щомісячні витрати: продукти, комунальні послуги, дитячий садок, одяг для дітей, ліки. Коли виплати надходять вчасно, можна хоча б приблизно планувати бюджет. Але коли виникають затримки, сім’я фактично залишається без основного джерела доходу.

Лише за останній рік у підрозділі мого чоловіка двічі виникали серйозні затримки з виплатою грошового забезпечення. І мова йде не про кілька днів, а майже про два місяці. Для когось це може здатися не критичним, але коли вдома двоє маленьких дітей, такі затримки стають справжнім випробуванням. Ніхто не скасовує оплату житла, комунальних послуг чи щоденних витрат на дітей лише тому, що зарплата військовому ще не надійшла.

Найбільше обурює навіть не саме очікування, а відсутність інформації. Ми не розуміємо, коли конкретно будуть виплати і що стало причиною затримки. Лише після того, як дружини військовослужбовців об’єдналися, почали колективно звертатися до відповідальних органів, подавати письмові звернення та консультуватися з адвокатами, ситуація поступово почала вирішуватися. Нас почули, і виплати були здійснені.

Я не хочу сказати, що це відбувається всюди чи постійно, але особисто наша сім’я через це пройшла. І найбільше в такі моменти лякає невизначеність. Коли ти залишаєшся сама з двома маленькими дітьми, чоловік перебуває на службі й не може вплинути на ситуацію, а ти просто не знаєш, за які кошти житимеш наступного місяця, це дуже виснажує. Саме тоді починаєш розуміти, наскільки важливо, щоб сім’ї військовослужбовців не боялися відстоювати свої права та діяли спільно, адже інколи саме колективне звернення допомагає зрушити проблему з місця».

Слід зазначити, що не всі родини військовослужбовців готові відкрито говорити з журналістами про фінансові труднощі, з якими стикаються під час війни. Багато хто погоджується на розмову лише за умови, що їхні особисті дані не будуть розголошені, побоюючись можливих наслідків як для себе, так і для своїх чоловіків, які продовжують проходити службу. Серед таких співрозмовниць — Тетяна, дружина військовослужбовця, яка зараз самостійно доглядає маленьку дитину та лежачу матір.

«Мій чоловік тривалий час проходив службу у штабі. Звісно, це теж була військова служба, але він хоча б мав можливість іноді приїхати додому, допомогти мені з дитиною, побути поруч із мамою, яка потребує постійного догляду. Я хоча б могла на кілька годин вирішити якісь справи або просто трохи перепочити. Зараз він перебуває на бойових позиціях, і все це повністю лягло на мої плечі.

Найважче навіть не фізично, хоча це теж дуже виснажує. Найважче — розуміти, що ти залишаєшся одна з двома людьми, які повністю від тебе залежать. Маленька дитина потребує постійної уваги, мама прикута до ліжка й також не може залишитися без догляду. Через це я просто не маю можливості вийти на роботу, навіть якби дуже цього хотіла. Фізично це неможливо.

Коли чоловіка перевели на бойові завдання, ми були впевнені, що це хоча б частково компенсується додатковими виплатами, адже саме про це говорять військовим. Ми розуміли всі ризики, але сподівалися, що держава хоча б фінансово підтримає родину в той момент, коли військовий виконує бойові завдання. Проте суттєвої різниці ми так і не відчули. Наш сімейний бюджет практично не змінився, хоча навантаження на нашу родину стало набагато більшим.

Я не скаржуся на службу чоловіка — він свідомо став на захист країни, і я пишаюся ним. Однак дуже хотілося б, щоб між тим, що військовим обіцяють, і тим, що їхні сім’ї бачать у реальному житті, не було такої різниці. Коли чоловік перебуває на бойових позиціях, він уже не може допомогти ні фізично, ні побутово. Єдине, чим він може підтримати родину на відстані, це грошима. Тому своєчасні та справедливі виплати в такій ситуації мають надзвичайно велике значення.

Також дружини військових багато грошей витрачають на поїздки до своїх чоловіків. Коли ми приїжджаємо до них, необхідно витратити чималі гроші на квитки або бензин для авто, комфортну амуніцію, продукти, бо хочемо побалувати своїх рідних домашніми ласощами. Разом з цим багато грошей необхідно витратити на оренду житла, власники якого все більше нахабніють і піднімають ціни. Навіть занедбані хрущовки і хати коштують за добу в середньому від 500 до 1200 гривень Це нормально? Можна хоча б тиждень прожити поруч з чоловіком за такі гроші?».

Під час підготовки матеріалу журналісти інформаційного агентства «ФАКТ» провели опитування серед родин військовослужбовців. Станом на момент написання статті участь у ньому взяли 72 респонденти.

Попередні результати свідчать про переважно стриману оцінку рівня фінансової підтримки. Найнижчі оцінки (1–2 бали) переважали у відповідях щодо відповідності грошового забезпечення реальним потребам родини, а також своєчасності здійснення виплат. На запитання про те, наскільки очікування збіглися з реальністю, респонденти частіше обирали середні оцінки (3–4 бали), тоді як найвищих оцінок майже не зафіксовано. Водночас питання щодо фінансового навантаження на сім’ю після початку служби знову отримало переважно 1–2 бали. Лише під час оцінки загального рівня державної фінансової підтримки з’явилася незначна кількість найвищих оцінок, однак більшість відповідей і надалі зосереджена на рівні 2–3 балів.

Хоча це опитування не є репрезентативним соціологічним дослідженням, його результати відображають думку конкретної групи родин військовослужбовців і загалом співзвучні з проблемами, про які наші співрозмовники розповідали під час підготовки цього матеріалу.

Розповіді, почуті журналістами ІА «ФАКТ», свідчать про те, що фінансові труднощі родин військовослужбовців не завжди пов’язані виключно з розміром грошового забезпечення. Значний вплив мають затримки виплат, постійне зростання вартості життя, необхідність самостійно утримувати дітей, доглядати за рідними, а також додаткові витрати, пов’язані зі службою військових. Все це формує навантаження, яке часто залишається поза увагою широкого загалу.

Водночас кожна родина має власний досвід, тому універсальних оцінок цієї ситуації не існує. Для деяких сімей державної підтримки достатньо, інші ж змушені шукати додаткові джерела доходу, звертатися по правову допомогу або покладатися на підтримку близьких. Саме тому відкрите обговорення цих питань, своєчасне реагування на проблеми та постійний діалог між державою, військовослужбовцями й членами їхніх сімей залишаються важливими складовими ефективної соціальної політики.

Поки українські військові щодня виконують свій обов’язок, захищаючи державу, їхні родини також проходять власне випробування — без зброї, але з не меншою відповідальністю. І турбота про цих людей є як питанням соціального захисту, так і проявом поваги до тих, хто сьогодні віддає свої сили, здоров’я, а нерідко й життя заради України.

Анна Беженська