Нинішньому поколінню маленьких українців довелося швидко подорослішати. Хтось з них змушений був попрощатись з татом і домівкою та вирушити в довгу подорож іншими країнами, де світ здається чужим і незрозумілим. Хтось і досі на Батьківщині, але не в безпеці, навчається у бомбосховищах і здригається від звуків вибухів. Навіть прибравши психологічний аспект, війна матиме жахливі наслідки для демографічної ситуації в країні. Знадобляться цілі десятиліття, щоб подолати їх та вилікувати травми, нанесені війною.
Як війна вплинула на дітей можна вже бачити, опираючись на державні звіти та дані міжнародних чи громадських організацій, утім повну картину можна буде побачити і оцінити лише після закінчення війни.
Скільки українських дітей перебуває за кордоном?
Відповідно до результатів дослідження Центру економічної стратегії (ЦЕС), станом на січень 2024 року за кордон через війну виїхало 4,9 млн українців. 38%, або майже 2 млн з них – це діти.
Найбільша частка українських біженців у Європі перебуває в Німеччині (30%) та Польщі (22%). Поза країнами Європи, найбільшими країнами за кількістю прийнятих з початку повномасштабного вторгнення українців – США (280 тис. осіб), Велика Британія (253,2 тис.) і Канада (210,2 тис.).
Далеко не всі українці повернуться додому навіть після закінчення війни. Згідно з прогнозами ЦЕС, за кордоном можуть залишитись від 1,4 млн до 2,3 млн українців.
Скільки дітей постраждали внаслідок бойових дій?
Психологічні чи психічні травми дітей війни – предмет майбутніх досліджень. Наразі точної статистики і офіційних оцінок з цього питання немає. що ж до фізичної шкоди, то від початку повномасштабної війни до 30 квітня внаслідок бойових дій постраждало 1854 маленьких українці. Зокрема, 545 дітей загинуло. Ще 1309 неповнолітніх громадян отримали травми різних ступенів тяжкості. Такі дані опублікувала Генеральна прокуратура України.
Зниклі
Існує ще одна категорія дітей, яка виникла внаслідок бойових дій – це неповнолітні, які вважаються зниклими. Більшість з цих дітей в Офісі омбудсмена вважають депортованими. Вони були вивезені на непідкотрольні українській владі території країни, в Росію чи Білорусь. Наразі до категорії “депортовані” можна віднести більш ніж 19 тис. неповнолітніх українців.
Статус “дитина війни”
Попри все вищевказане, статус “дитина війни” залишається формальністю. До 2017 року такими вважалися лише ті, хто був дитиною в часи Другої світової війни, а до червня 2023 року статус дитини війни могли отримати лише неповнолітні з Луганської та Донецької областей.
Наразі ж, згідно з українським законодавством, на отримання відповідного статусу може претендувати дитина, яка на час воєнних дій, збройних конфліктів, збройної агресії Російської Федерації не досягла повноліття.
Фактично статус “дитина війни” надається через такі обставини, як отримання поранення, контузії, каліцтва; фізичне, сексуальне насильство, викрадення або незаконного вивезення за межі України, залучення до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань, незаконного утримання, у тому числі в полоні; психологічне насильство.
Утім, навіть після отримання відповідного статусу дитина не матиме прав на якісь додаткові пільги чи виплати. Законопроект, який передбачав подібну підтримку для дітей війни у 2023 році не був підтриманий парламентом.
Сьогодні право на пільги мають лише діти учасників бойових дій.
