Як не прийняти чужу відповідальність: юридичні поради щодо спадкування боргів

Коли йдеться про спадщину, більшість людей уявляє нерухомість, заощадження чи автомобілі. Однак разом з цим до спадкоємців можуть перейти й зобов’язання — перед банками, приватними особами, державою. Це питання часто породжує правову плутанину, тривогу і хибні припущення. Чи переходять кредити, комунальні борги або несплачені штрафи до спадкоємців автоматично? Чи зобов’язані родичі платити за всіма зобов’язаннями померлого? В українському законодавстві є чіткі правила, але в реальному житті часто виникають спірні ситуації, особливо, коли спадкоємці несвоєчасно реагують або не знають своїх прав.

Редакція ІА «ФАКТ» звернулася до юристів адвокатського об’єднання «Репешко і партнери», щоб прояснити, як насправді працює механізм спадкування боргів в Україні, за яких умов боргові зобов’язання переходять до спадкоємців, коли їх можна уникнути і які помилки призводять до фінансових ризиків.

Давайте будемо відвертими – хто з нас, бодай хоча б раз у житті не мріяв отримати спадок від якогось багатого родича, навіть як що такого родича в роду ніколи не було? Це досить закономірно, адже слово «спадщина» асоціюється у пересічного громадянина з чимось матеріальним, коштовним: нерухомість, автівки, ювелірні прикраси та інше. Зазвичай так і буває. Однак мало хто знає, що успадкувати можливо не тільки майно чи якісь права, але й зобов’язання, а саме – борги. Також кожному потрібно пам’ятати, що в ситуації, коли людина набралась боргів, кредитів, потім померла оті самі кредити та борги ніхто нікому не подарує, за  них будуть відповідати спадкоємці боржника, але є все ж таки певні умови та нюанси.

Статтею 1282 Цивільного кодексу України зазначене головне правило спадкування боргів:

1. Спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
2. Вимоги кредитора спадкоємці зобов’язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. Оте, аби успадкувати правильно як майно, так і борги, спадкоємцям необхідно заздалегідь оцінити всі нюанси даного процесу.

У померлої особи борги можуть бути як у вигляді банківського кредиту, так й договорів позики у звичайних громадян. Якщо підставою банківського кредиту є договір підписаний сторонами з печатками банку, то позика у звичайних громадян може відбуватися двома шляхами:

• з укладанням нотаріально посвідченого договору;
• за розпискою.

У першому випадку щодо дійсності договору питань майже немає (виключення можуть боту на рівні великих кримінальних схем). А ось розписка може викликати сумніви, адже сусід Василь, який з’явився на порозі через тиждень після смерті Петра з папірцем в якому зазначено, що Петро позичив у нього кругленьку суму про що родина останнього як то кажуть: «ні сном ні духом». В такому випадку при наявності обґрунтованих сумнівів слід дочекатися поки Василь піде до суду з позовом про повернення боргу та своєю чергою подавати зустрічний про визнання недійсною розписки з підстав її підробки з призначенням почеркознавчої експертизи. Втім до поліції також можна звернутися з заявою, але рекомендуємо вже після того, як почеркознавча експертиза визначить, що підпис на розписці не належить Петру.

Наступні варіанти боргів можуть існувати за:

• рішенням суду, яке набрало чинності, але ще не звернене до виконання;
• виконавчим провадженням.

Зазначимо, що борг переходить на спадкоємців як за заповітом (не залежно від того чи є спадкоємиць родичем, чи зовсім сторонньою особою), так і за законом першої черги: дітей, батьків, чоловіка або дружину. При цьому тут є свої нюанси. У разі знаходження  подружжя у офіційному шлюбі, борг переходить на вдівця чи вдову. Якщо шлюб був розірваний — колишній чоловік або дружина не зобов’язані нічого сплачувати. У випадку, коли розлучення не було оформлене юридично, навіть за довготривалого проживання подружжя окремо та створення фактично інших сімей — шлюб вважається чинним, а борг переходить подружжю. Неповнолітні діти спадкують як майно, так й борги на рівні з іншими спадкоємцями без виключення.

До складу спадщини згідно зі ст. 1218 ЦК України входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. При цьому згідно з частиною першою ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням, тобто Закон не допускає, щоб спадкоємець відмовився від частини спадщини – не можна прийняти в спадщину, наприклад,  автомобіль, але відмовитися від зобов’язань з виплати кредиту за нього. Тому іноді з урахуванням особи спадкодавця перед тим, як приймати спадщину, бажано дізнатися про наявність у нього боргів.

Звісно, що поточний кредит, який сплачувався спадкодавцем банку перевірити не можливо, як й  наявність боргової розписки під подушкою у сусіда Василя. Але при наявності  судових спорів та відкритих виконавчих проваджень інформація доступна за наступними посиланнями:

• у випадку якщо спадкодавець був чи на поточний момент є стороною судових справ у нагоді стане сайт – https://court.gov.ua/fair/.  Перевірка здійснюється за пунктом «сторона у справі», де необхідно вказати прізвище, ім’я та по батькові спадкодавця;
• наявне виконавче провадження щодо спадкодавця  можливо перевірити за посиланням – https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors;
• чи є спадкоємець боржником видно з Реєстру боржників – https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors.

Отже, якщо серед спадкового майна є боргові зобов’язання, необхідно вирішити насамперед для себе, приймати спадщину чи ні. При цьому потрібно прорахувати вартість отриманого майна та розмір залишених боргів. Адже може так статися, що витративши безліч часу, сил та власних коштів на оформлення спадщини, доведеться погасивши борги фактично залишитися ні з чим.

Своєю чергою законодавець також ввів обмеження й для кредиторів. Відповідно до ст. 1281 ЦКУ:

1. Спадкоємці зобов’язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
2. Кредиторові спадкодавця належить пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
3. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
4. Кредитор спадкодавця, який не пред’явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Слід враховувати, що відповідно до п. 2.1 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України претензія кредитора передбачена як одна з підстав заведення спадкової справи нотаріусом. Таким чином, кредитор не зобов’язаний чекати, доки хтось зі спадкоємців надасть нотаріусу заяву щодо спадкування. Кредитор сам має право це зробити, випередивши таким чином самих спадкоємців.

Також згідно зі статтею 1219 ЦК України, цивільне законодавство виключає зі складу спадщини права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця. Водночас стаття 608 ЦК України наголошує, що зобов’язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов’язаним з його особою і у зв’язку з цим не може бути виконане іншою особою. Таким чином, не переходять у спадок зобов’язання щодо особистого надання послуги, виконання роботи чи вчинення інших дій особисто спадкодавцем.

Спадкування обов’язку відшкодувати майнову шкоду (збитки) та моральну шкоду, яка була завдана спадкодавцем все ж таки доведеться – це обумовлено статтею 1231 ЦК України. Обов’язок відшкодування моральної шкоди, завданої спадкодавцем, а також сплатити неустойку (штраф, пеню) переходить до спадкоємця лише у випадку присудження судом зі спадкодавця за його життя.

Щодо аліментних зобов’язань, то тут ситуація наступна. У постанові від 12 серпня 2020 року у справі № 199/5826/16-ц Верховний Суд вказав, що згідно зі ст. 194 СК України від погашення заборгованості за аліментами боржника не може звільнити жодна обставина. У випадку смерті платника аліментів його спадкоємці за рахунок наявних активів спадкової маси зобов’язані погасити заборгованість за аліментами на дитину. Сам же обов’язок платника аліментів з їх сплати після його смерті припиняється як нерозривно пов’язаний з його особою батька і не може бути виконаний іншою особою (ст. 608 ЦК України).

Відносно податкових боргів, якщо померлий був зареєстрований у якості ФОП. Відповідно до статті 99 Податкового кодексу України виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі фізичної особи — підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.

Варто знати, що претензії спадкоємцям пред’являються контролюючими органами в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред’явлення претензій кредиторами спадкодавця. Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями та/або податковим боргом спадкоємців. Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується.

Ще однією актуальною категорією боргів є банківські кредити. Зазначимо, що смерть боржника не є підставою для зупинення нарахування відсотків за кредитом. Спадкоємець може й не знати, що у спадкодавця був непогашений кредит. Однак незнання не звільняє його від виплати відсотків за кредитом, у т. ч. і тих, які «набігли» вже після відкриття спадщини.  Причому платити доведеться не з дня прийняття спадщини, а з дня його відкриття, тобто з дня смерті спадкодавця. За невиконання цих зобов’язань з боржника-спадкоємця також можуть бути стягнуті відсотки, що підлягають сплаті. Остаточно розмір заборгованості, що підлягає стягненню з спадкоємця, визначається на час винесення рішення суду. В цьому випадку є важливий нюанс –  якщо кредитор затягнув процес пред’явлення спадкоємцям вимог з виконання боргових зобов’язань, не маючи на це поважних причин, то суд відмовить йому у стягненні відсотків за прострочення за весь період з дня відкриття спадщини, позаяк спадкоємці не зобов’язані знати про боргові зобов’язання спадкодавця і відповідно відповідати за несумлінні дії кредиторів.

Таким чином, якщо спадкоємцем було прийнято у спадщину 100 000 грн, вимоги кредиторів можуть бути задоволені в межах цієї суми. Будь-яким чином зменшити  вартість спадщини, щоб зменшити пропорційно зобов’язання за боргами, не вийде. Вартість майна, яке перейшло до спадкоємців, визначається його ринковою вартістю на час відкриття спадщини незалежно від її зміни надалі.

Комунальні борги померлого дістаються спадкоємцю разом з нерухомістю. Чи варто приймати таку спадщину, залежить від суми боргу, стану житла та його ринкової вартості. Для  уникнення стягнення грошей в судовому порядку, необхідно в порядку передбаченому законодавством, все ж таки  сплатити заборгованість по комунальним платежам.

У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи. (висновки ВС/КЦС, викладені у постанові від 15.09.2021 р. по справі № 910/8055/20).

Отже, якщо з урахуванням усіх обставин немає жодного сенсу приймати спадщину, спадкоємцю чи спадкоємцям потрібно вчинити наступні дії в продовж 6 місяців від дня смерті спадкодавця:

• особі яка зареєстрована на день смерті разом із спадкодавцем за однією адресою – заяву нотаріусу про відмову від прийняття спадщини;
• особі яка не зареєстрована на день смерті разом із спадкодавцем за однією адресою – нічого нотаріусу подавати не потрібно;
• представникові неповнолітньої чи недієздатної особи потрібно отримати дозвіл опікунської служби та подати нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини.

У випадку, якщо є бажання прийняти спадок з боргами, необхідно в продовж 6 місяців з дня смерті спадкодавця вчинити наступні дії:

• отримати свідоцтво про смерть боржника у відділі РАЦС;
• повідомити кредитора про смерть боржника, передати копію свідоцтва про смерть. Банк припиняє нарахування відсотків за кредитом з дня смерті позичальника. Сума заборгованості з кредиту фіксується на пів року до прийняття спадщини;
• подати нотаріусу за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини;
• отримати свідоцтво про право на спадщину після спливу 6-ти місячного строку;
• врегулювати відносини з кредитором – прийняти борг і укласти графік погашення кредиту чи погасити одразу усю суму заборгованості.

У разі, якщо між спадкоємцем та кредитором не буде досягнуто згоди з питання погашення бору, справа буде розглядатися судом (тут потрібно одразу врахувати строки – не один місяць, а інколи й не один рік та витрати на правничу допомогу).