Після початку повномасштабної війни тисячі українців були змушені покинути свої домівки і шукати прихисток за кордоном. Одним з ключових викликів для біженців у новій країні є подолання мовного бар’єру, адже знання мови є запорукою інтеграції, працевлаштування та доступу до соціальних послуг. Оволодіння мовою країни перебування не лише відкриває нові можливості для повсякденного життя, а й сприяє побудові соціальних зв’язків, що особливо важливо для психологічної адаптації. Проте, як показують дослідження, цей процес є тривалим і залежить від багатьох факторів.
Згідно з дослідженням “Українські біженці після трьох років за кордоном”, проведеним Центром економічної стратегії (ЦЕС) у лютому 2025 року, лише 36% українських біженців відвідують мовні курси у країнах перебування. Це свідчить про їх прагнення подолати мовні труднощі, однак повноцінна інтеграція досі залишається викликом для більшості.
Рівень володіння мовою серед українських біженців
За результатами дослідження, лише 18% українських біженців досягли рівня володіння мовою B2 або вище. Це рівень, що дозволяє впевнено спілкуватися, навчатися та працювати. Розподіл рівнів мовної компетенції виглядає наступним чином:
- Відсутній рівень знань – 12,2%
- А1 (початковий) – 31,1%
- А2 (базовий) – 20,5%
- В1 (середній) – 18%
- В2 (вище середнього) – 10,3%
- С1 (високий) – 5%
- С2 (вільний) – 3%
Ці дані свідчать про те, що хоча чимало біженців вже досягли проміжних рівнів знань (від А1 до В1), досягнення впевненого володіння мовою (В2 і вище) залишається значною проблемою.
Хто найшвидше опановує мову
Мовна адаптація серед українських біженців значною мірою залежить від віку, мотивації та обставин перебування. Найкращі результати демонструють такі групи:
- Квазітрудові мігранти – 24% усіх біженців. Основною мотивацією цієї групи є пошук економічних можливостей, а не лише притулку від війни. У цій групі 29% досягли рівня B2 і вище.
- Молодь віком 18-24 років. Саме молоді люди найшвидше оволодівають мовою: 36% з них вже володіють мовою країни перебування на рівні B2 і вище. Водночас серед людей віком понад 65 років таких лише 4%, що свідчить про вікові труднощі у вивченні нових мов.
Країни з найвищим рівнем володіння мовою серед українських біженців
Рівень володіння мовою суттєво різниться залежно від країни перебування. Найкращі показники спостерігаються у країнах, де поширена англійська мова:
- Канада – 42,6%
- Велика Британія – 40%
- США – 29,7%
- Польща – 19,7%
- Німеччина – 19,7%
- Італія – 18,42%
- Чехія – 13,9%
- Інші країни – 13,1%
- Іспанія – 11,4%
- Румунія – 0%
Загальний середній показник становить 18,3%. Вищий рівень володіння мовою в англомовних країнах частково пояснюється тим, що багато українців вже мали базові знання англійської ще до виїзду з України. Натомість опанування німецької чи польської мови потребує більше часу через їхню складну граматику та значні відмінності від української.
Як відбувається навчання мови за кордоном
Процес вивчення мови є складним і вимагає значних зусиль. За оцінками експертів, для досягнення рівня B2 у німецькій або польській мові необхідно пройти від 800 до 1000 годин навчання. За умови щоденних занять хоча б по годині, це може зайняти до трьох років. Саме тому деякі країни стимулюють або навіть зобов’язують біженців відвідувати мовні курси.
Наприклад, у Німеччині українські біженці мають обов’язково проходити інтеграційні курси, включно з мовними, у рамках програми соціальної допомоги Bürgergeld. Невиконання цієї вимоги загрожує скороченням соціальних виплат на 30%. Завдяки цій системі рівень охоплення курсами у Німеччині найвищий серед усіх країн.
Частка біженців, які отримують допомогу у вигляді мовних курсів, за країнами
- Німеччина – 57,1%
- Італія – 52,6%
- Канада – 42,6%
- Велика Британія – 40%
- Інші країни – 37,3%
- США – 32,4%
- Чехія – 29,2%
- Польща – 12,3%
У середньому по всіх країнах цей показник становить 35,8%.
Таким чином, успішне опанування мови країни перебування напряму залежить від наявності системної підтримки, доступності курсів та особистої мотивації. Водночас вік та соціальні обставини також мають значний вплив на цей процес. Подолання мовного бар’єру є важливим етапом інтеграції, тому держави, що приймають українських біженців, мають і надалі розширювати програми підтримки для пришвидшення мовної адаптації.
