У німецьких засобах масової інформації переважно культивується позитивний образ українських біженців. Типовий головний герой публікацій – це жінка середнього віку, яка втекла від війни разом з дітьми.
Згідно з результатами спільного дослідження Білефельдського та Мельбурнського університетів, “класичний” образ української біженки – це близька і зрозуміла німцям, освічена, працьовита, вдячна жінка, що є бажаною мігранткою у ФРН.
Зокрема, українці позиціонуються у ЗМІ, як люди, що вдячні Німеччині за всі кроки, спрямовані на допомогу біженцям. Зазвичай, це особи, які мають успіхи щодо вивчення німецької мови та працевлаштування. Вони готові допомогти в підтримці ідеалів і цінностей співробітництва, дипломатії та освіти.
Такий образ дійсно позитивно впливає на загальне ставлення до українців. І наші співгромадяни краще і швидше адаптуються в Німеччині, ніж, скажімо, мігранти з Сирії. Утім, ідеальна фігура біженця, створена у ЗМІ, має і негативні наслідки. Адже ті українці, які не відповідають масмедійному образу (це чоловік / пенсіонер, людина, яка погано вивчила мову, ще не знайшли роботу та ін.), можуть зазнати засудження чи цькувань.
“Незважаючи на те, що такі публікації ЗМІ можуть сприяти гуманізації біженців, вони також можуть призвести до завищених очікувань. Зосередження уваги на потенціалі мігрантів, надання економічних чи культурних переваг може приховати проблеми, з якими вони стикаються як люди, які шукають притулку, втікаючи від війни. Такі образи зрештою завдають шкоди всім переміщеним особам. Підтримуючи одну групу, вони кидають тінь на тих, хто не відповідає вимогам та підвищують очікування щодо внеску біженців у громадське життя в Німеччині”, – зазначають дослідники.
Нагадаємо, з 2022 року до ФРН прибуло понад 1,3 млн українських біженців. Наразі в країні залишається близько 1,1 млн шукачів притулку. Досі лише 21% працездатних мігрантів знайшли роботу в Німеччині. Головні причини того, що українські біженці не поспішають працевлаштовуватись – необхідність догляду за маленькими дітьми та мовний бар’єр. Іноді українцям доводиться очікувати більш ніж 6 місяців у черзі на мовні курси, пропоновані державою, а без знання німецької знайти роботу в ФРН вкрай складно.
