Повномасштабна війна поставила перед українськими судами чимало питань, від відповіді на які залежить майбутнє дітей загиблих захисників. Після загибелі військових родичам доводиться з’ясовувати обставини, які за життя людини не викликали запитань або залишалися лише приватною справою родини. Особливо гострими стають суперечки щодо батьківства, адже суд має відновити події минулого, перевірити документи та свідчення, а потім ухвалити рішення, що вплине на права кількох людей. Одна з таких справ дійшла до Верховного Суду й показала, наскільки складно встановити істину, коли головний учасник спору вже не може дати пояснень.
Запис у свідоцтві став предметом судового спору
До суду звернулася мати військовослужбовця, який загинув, захищаючи Україну. Після смерті сина вона дізналася, що в свідоцтві про народження дитини, яку народила його колишня дружина, він зазначений батьком. На переконання позивачки, цей запис не відповідав дійсності, адже подружжя фактично припинило спільне життя ще у 2019 році, а дитина народилася вже після мобілізації чоловіка до лав ЗСУ.
Мати загиблого військового наполягала, що її син не знав про народження хлопчика, не підтримував з ним жодних сімейних відносин і не міг бути його біологічним батьком. Про існування такого запису вона довідалася лише після загибелі сина, коли виникли питання щодо його спадщини та інших правових наслідків.
Суд перевірив обставини народження дитини
Під час розгляду справи суд дослідив всі обставини, які могли підтвердити або спростувати батьківство. Для встановлення походження дитини була призначена посмертна молекулярно-генетична експертиза. Однак провести її не вдалося, оскільки мати хлопчика не прибула для відбору біологічних зразків і не пояснила причин своєї відсутності.
Водночас під час судового розгляду вона підтвердила, що загиблий військовослужбовець не є біологічним батьком її сина. Це зізнання суд оцінив разом з іншими доказами, які містилися у матеріалах справи.
Окрему увагу суд приділив тому, чи існували між чоловіком і дитиною реальні сімейні відносини. Матеріали справи підтвердили, що після припинення спільного життя військовий не проживав разом із колишньою дружиною, не виховував хлопчика, не брав участі в його утриманні та не знав, що його ім’я внесене до актового запису про народження.
За яких умов можна оскаржити батьківство після смерті
Розглядаючи справу, Верховний Суд звернув увагу на положення сімейного законодавства, яке допускає можливість юридичного визнання батьківства навіть за відсутності біологічного споріднення. Такі випадки можливі лише тоді, коли між чоловіком і дитиною існують справжні сімейні відносини, підтверджені спільним проживанням, вихованням та виконанням батьківських обов’язків.
Якщо такого зв’язку немає, а людина не знала або не могла знати, що її записали батьком дитини, закон дозволяє спадкоємцям звернутися до суду з позовом про оспорювання батьківства. Для суду визначальними стають не лише документи, а й фактичні обставини життя родини, які підтверджують або спростовують існування сімейних відносин.
Чому Верховний Суд підтримав позов матері військового
Під час розгляду справи не було встановлено жодного доказу, який підтверджував би, що військовослужбовець знав про народження хлопчика або погоджувався на внесення свого імені до свідоцтва про народження. Також не підтвердилося існування сімейних відносин між ним і дитиною після припинення шлюбу.
Сукупність цих обставин дала підстави Верховному Суду дійти висновку, що запис про батьківство не відповідає фактичним даним. Суд постановив виключити ім’я загиблого військовослужбовця з графи «Батько» в актовому записі про народження дитини.
Чому такі справи мають особливе значення для дітей війни
Після початку повномасштабної війни кількість судових спорів, пов’язаних з встановленням або оспорюванням батьківства, помітно зросла. Причиною стає те, що юридично підтверджене походження дитини відкриває доступ до соціальних гарантій, передбачених законодавством для дітей загиблих військовослужбовців. Водночас ці права можуть виникати лише за наявності законних підстав, підтверджених доказами.
Якщо чоловік не перебував у шлюбі з матір’ю дитини та помер до встановлення батьківства, підтвердити його можна лише через суд. З відповідною заявою мають право звернутися мати, опікун, особа, яка виховує дитину, або сама дитина після досягнення повноліття. Лише після встановлення батьківства виникає право на спадщину, пенсію у зв’язку із втратою годувальника, одноразову державну допомогу та інші соціальні гарантії, визначені законом.
Рішення Верховного Суду у цій справі підтвердило, що під час розгляду подібних спорів визначальне значення мають підтверджені факти. Якщо відсутні біологічне споріднення, сімейні відносини та докази того, що чоловік знав про реєстрацію свого батьківства, запис у свідоцтві про народження може бути скасований у судовому порядку.
