Вже декілька років Україна бореться за своє існування на міжнародній арені, стикається з численними викликами: війна, економічна криза, розруха інфраструктури, соціальні проблеми, зруйновані будинки та знедолені цілі родини. Здавалося б, у цей час народні обранці мали б зосередитися на законах, які допоможуть людям відновитися і зміцнити країну. Однак у черговий раз парламент дивує суспільство ініціативами, які викликають суміш подиву та обурення. Невже це те, чого потребує Україна зараз? Здається, що українські обранці живуть в зовсім іншій реальності, ніж український народ. Замість ухвалення законів, що рятують життя, відновлюють міста і зміцнюють армію, чиновники раптом зосереджують свою увагу на декриміналізації порнографії. Тобто замість реальних реформ, які можуть змінити долю країни на краще, депутати вирішують легалізувати порно. Чи це спосіб відволікти суспільство від справжніх проблем, чи країна на порозі моральної кризи?
В чому сенс декриміналізації порно
Ще у серпні 2023 року у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт №9623 про декриміналізацію порнографії. Зрушень в цьому напрямку не було і наче б зацікавленість до цього питання мала вщухнути, але народні обранці вирішили проявити тут неабияку настирливість. І ось уже 11 листопада 2024 року 27 депутатів внесли до Верховної Ради новий законопроєкт щодо декриміналізації порнографії під №12191.
Так, ви правильно зрозуміли — замість вирішення нагальних проблем військових, боротьби з корупцією, реформування судової системи, вирішення питань соціального захисту, залучення інвестицій або хоча б реальної допомоги внутрішньо переміщеним особам, що залишилися на межі виживання, депутати зосередили свою увагу на легалізації порнографії.
Чиновники на користь цього законопроєкту приводять наступні докази:
- платформа OnlyFans, що надає доступ до продукції порнографічного характеру, була однією з перших іноземних компаній, що сплатила податок за надання електронних послуг в Україні у 2022 році;
- еротичний контент навіть використовується для збору пожертв на оборонні цілі України (об’єднання Теронліфанс заробило 31 млн грн для ЗСУ завдяки зображенням у оголеному виді).
“Це не “легалізація порно” – воно легалізоване, і ми вже як пару років як мільйони податків з того ж самого OnlyFans збираємо. Це – “декриміналізація порно”. Щоб людей не кидали у вʼязницю за зберігання контенту або не проводили масові “таємні закупівлі” у веб-камерах. І одночасно зараз за статтею 301 вас можуть покарати навіть за зберігання на особистому телефоні оголених фото”, – пояснює один із співавторів законопроєкту, нардеп Ярослав Железняк.
Кримінальна відповідальність так і залишиться виключно за:
- порно без згоди (порнопомста, deep fake);
- екстремальне порно (насильництво, зоонекрофілія)
- порно з дітьми і розповсюдження серед дітей;
- сутенерство, втягнення в проституцію та торгівля людьми.
Наче б заспокоїли, та насправді питання щодо збереження на власних пристроях та виставлення на загальний огляд оголених фото чи відео еротичного змісту це вже не питання легалізації, а скоріше адекватності суспільства.
А тим часом Україна входить до топ-20 країн за споживанням трафіку на Pornhub та посідає 14-е місце у світі за відвідуваністю цього сайту. Українці в середньому проводять на сайті 9 хв 53 сек.
Найчастіше дивляться відео:
- на першому місці – люди віком від 25 до 34 років;
- на другому місці – вікова група 18-24;
- на третьому місці – вікова група 35-44;
- на четвертому місці – вікова група 45-54.
Бажання синтетичного сексу, мабуть, є найприбутковішим та найвживанішим з усіх. І прямо зараз порнографія набуває все більшої популярності в інтернеті. Сучасний світ здебільшого захищає порноіндустрію та запевняє що її продукція не наносить шкоди та має цілком природний характер.
Однак дослідження, опубліковане в NCBI, показало, що перегляд порно може негативно впливати на ставлення до жінок, знижуючи жіночу самооцінку. Також це дослідження підтвердило той факт, що перегляд порнографії може призвести до зниження задоволеності у жінці з боку чоловіка, а також підвищення спотвореного сприйняття сексуальності.
“Порносцени, як і наркотичні речовини, викликають звикання та послаблюють префронтальну кору головного мозку. Вони посилають потужний поштовх дофаміну та інших гормонів прямо в лімбічну систему, змушуючи людину відчувати задоволення та діяти імпульсивно. При дії цих хімічних речовин людина на короткий час почувається краще, ніж раніше. Але потім бажання дивитися порно знову повертається із подвоєною силою. Згодом у людини, що пристрастилася до порнографії, пошкоджується дофамінова система винагороди. Вона стає несприйнятливою до природних джерел задоволення. Тому такій людині потрібні дедалі більші дози дофаміну, щоб відчути задоволення. Це призводить до того, що вона починає шукати крайні форми порнографії і дивиться їх частіше. До того ж людина, яка залежить від порно, починає зазнавати труднощів у досягненні збудження з фізичним партнером”, – пояснює механізм залежності від порноматеріалів лікар медицини у сфері психіатрії та неврології В. Лоуренс.
Дослідження наукового журналу Science Magazine підтверджують той факт, що перегляд порнографії збільшує рівень розлучень майже вдвічі.
В українському суспільстві завжди було неоднозначне ставлення до порнографії. Формально це заборонена та криміналізована діяльність, але водночас доступ до порно завжди був, як кажуть, “на кінчиках пальців”. Дехто вважає, що легалізація порно є питанням цивільних прав та свободи вираження, але чимало громадян зберігають консервативні погляди, вважаючи таку ініціативу неприйнятною в суспільстві, яке й так перебуває на межі морального та економічного виживання.
Ставлення до порнографії у зарубіжних країнах
Ставлення до порнографії та її легалізація у зарубіжних країнах звісно залежить від культурних, релігійних та правових традицій. У багатьох західних країнах, таких як США, Канада, Німеччина, Нідерланди, Франція та інші, порнографія є легальною, хоча її виробництво, розповсюдження та споживання чітко регулюються законами. У цих країнах існують жорсткі обмеження щодо віку (тільки для повнолітніх осіб), захисту прав акторів і актрис, боротьби з нелегальним контентом, а також обмежень щодо певних видів насильницького або експлуататорського контенту.
У більшості штатів США порнографія дозволена, і порноіндустрія є легальною та масштабною, особливо в Каліфорнії. Проте порнографія для неповнолітніх жорстко заборонена та переслідується законом.
Німеччина та Нідерланди відомі своїм ліберальним підходом до сексуальності, включаючи порнографію. Тут існують чіткі регуляції, спрямовані на захист прав учасників індустрії.
У Швеції та Данії порнографія також легальна, але існує сильний контроль, зокрема щодо прав працівників порноіндустрії.
У Великій Британії порнографія частково дозволена, але існують жорсткі обмеження щодо певних видів контенту, зокрема щодо насильницької порнографії та екстремальних сексуальних актів. Легалізована порнографія і в Австралії, але кожен штат має власні обмеження на розповсюдження і перегляд. А в деяких штатах зберігаються значні обмеження.
Проте все ще існують країни, де порнографія суворо заборонена законом, як на рівні споживання, так і виробництва. Так у Саудівській Аравії, Ірані, ОАЕ та Китаї порнографія є абсолютно забороненою і за її виробництво, розповсюдження або перегляд передбачені суворі покарання, аж до тюремного ув’язнення. Уряд цих країн активно бореться з поширенням такого контенту в інтернеті.
Та навіть у країнах із жорсткими обмеженнями існує проблема нелегального контенту, особливо в онлайн-просторі. Багато країн стикаються з труднощами в боротьбі з дитячою порнографією, а також з поширенням контенту без згоди учасників (так звана “порно-помста”). У країнах, де порнографія легалізована, влада прагне контролювати її індустрію, забезпечуючи захист прав усіх учасників і мінімізуючи ризики експлуатації. Проте важливо пам’ятати, що кожна країна має свої соціальні норми та пріоритети, тому підходи до регулювання цього питання значно різняться. Легалізація порнографії може сприяти створенню чітких правових рамок для індустрії, але вона також піднімає питання морального впливу на суспільство, зокрема на молодь та психологічне здоров’я населення.
Коли нагальні питання втрачають сенс
Цікаво, чому ця тема так цікавить наших депутатів саме зараз, коли країна переживає такі складні часи? Можливо, це відволікання уваги від більш важливих і болючих проблем, або просто черговий спосіб отримати дешеві політичні бали за рахунок хайпової теми. Проте проблема не лише в порнографії.
Поглянемо, що ще потрапило на порядок денний. Після обговорення легалізації канабісу та пропозицій щодо спрощення законів про носіння зброї, складається враження, що законодавчий орган країни втратив пріоритети. Ініціативи, що дійсно можуть змінити життя громадян — відбудова зруйнованих міст, допомога пораненим і ветеранам, розвиток економіки та зміцнення армії, дійсно корисні для освіти реформи — постійно відсуваються на задній план. Замість цього, ми бачимо спроби вирішити другорядні або скандальні питання, які жодним чином не впливають на добробут населення.
Це все схоже на спробу створити видимість активної роботи. Депутати, ймовірно, вважають, що обговорюючи такі резонансні закони, вони демонструють відкритість до західних цінностей і “сучасних трендів”. Проте вони не бачать найголовнішого – подібні ініціативи тільки ще більше віддаляють їх від реальних проблем народу.
Легалізація порно чи наркотичних засобів – це ті питання, що завжди викликатимуть суперечки. Але реформи, що ґрунтуються на таких псевдо змінах не допоможуть подолати кризу, зміцнити оборону або відновити довіру до влади. А от спровокувати додаткові соціальні конфлікти та ще більше роз’єднати суспільство, яке вже й так постійно перебуває в напруженому стані, вони можуть. Замість того, щоб рухатися вперед, Україна може зануритися в нескінченні дебати навколо законів, які лише відволікають від дійсно важливих завдань.
Декриміналізація порнографії може бути лише початком до подальшого розхитування країни. Якщо не змінити курс, скоро ми станемо свідками нових “пріоритетних” законопроєктів, що не мають нічого спільного з реальними потребами людей. Сьогодні влада має як ніколи зібратися та повернутися обличчям до справжніх проблем, що турбують суспільство. Адже кожного дня, коли нагальні питання ігноруються, країна втрачає шанс на краще майбутнє.
Україна на межі виживання, а Верховна Рада, здається, втратила зв’язок із реальністю. Легалізація порнографії — лише один з прикладів, як влада відволікається на скандальні ініціативи замість того, щоб рятувати країну від кризи. Легалізація всього заради видовищ, поки економіка занепадає, а війна триває не дасть позитивних результатів. Якщо парламент продовжуватиме ухвалювати закони, що нічого не дають народу, Україна ризикує втратити не лише своє майбутнє, а й довіру громадян. Ще кілька таких “пріоритетів” – і Україна ризикує зануритися в моральний і політичний хаос. Ці закони не лікують рани війни, не відбудовують зруйновані міста і не повертають людям гідне життя. Вони лише відволікають суспільство від критично важливих питань. Влада має побудувати чіткий план дій, спрямований на відновлення країни, а не на створення чергового медіа-шоу. Настав час парламентарям схаменутися та повернутися з химерного світу “скандалів” до реальних потреб держави.
