Запуск Чорнобильської АЕС для забезпечення електроенергією взимку: експерти застерігають від ризикованої ідеї

Зі зростанням занепокоєння щодо енергетичної безпеки України в зимовий період питання відновлення роботи Чорнобильської атомної електростанції стає предметом жвавого обговорення. В умовах дефіциту електроенергії та непевних перспектив на найближчі місяці, деякі громадяни задаються питанням: чи не час повернути до роботи три енергоблоки ЧАЕС, які функціонували до 2000 року? Однак, попри спокусу отримати додаткові 3 ГВт енергії, фахівці рішуче застерігають: відновлення роботи ЧАЕС може призвести до непередбачуваних наслідків, які можуть виявитись фатальними для країни.

Внаслідок російських ударів по українській енергетиці навесні цього року ми втратили 9 ГВт енергогенерації, зруйновані та суттєво пошкоджені електростанції. Внаслідок цього в липні вимикали електроенергію іноді на 8-12 годин, а тарифи на електроенергію довелося суттєво підвищити. Водночас на Чорнобильській АЕС є 3 енергоблоки загальною потужністю 3 ГВт, які давно не працювали. Відповідно звичайні громадяни задумалися над тим, чи не можливо повернути ЧАЕС до роботи й тим самим допомогти енергосистемі України та запобігти блекаутам.

Ще близько 2010 року колишні інженери з ЧАЕС у приватних розмовах говорили, що відновити виробництво електроенергії на станції можливо, але для цього потрібна дуже дорога модернізація. Ознайомимося з думками експертів, які вони надали Інформатору.

Доктор фізико-математичних наук, професор, експерт з ядерної енергетики Людвіг Литвинський вважає:

“Гострої необхідності у роботі енергоблоків на ЧАЕС до 2000 року не було, це було скоріше політичне рішення радянської влади з тієї точки зору, щоб показати, що нічого не сталося, все нормально. Тому і відновляли роботу. А після того, як майданчик був десь ще відмитий, почищений, вони могли ще використовувати станцію для генерації електроенергії, але потрібні були суттєві зусилля для модернізації (це було виконано). Подальша експлуатація, на мій погляд, була неправильною, бо сам проєкт виявився небезпечним. Це було добре доведено аваріями, що передували Чорнобильській трагедії 1986 року на такого типу блоках”.

За словами Людвига Литвинського, відновити роботу енергоблоків на ЧАЕС принципово неможливо. Немає палива для цих енергоблоків (їх виробляє Росатом у РФ). Системи там давно всі вийшли з ладу, бо їх ніхто не обслуговував. Загалом небезпечні такого типу енергоблоки, оскільки вони не відповідають сучасним вимогам по ядерній та радіаційній безпеці.

Експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук заявив, що розмови про відновлення роботи Чорнобильської АЕС – це чергова “безглузда ідея” та “просте рішення”. Він зазначає, що після 2000 року, коли вимкнули останній енергоблок на ЧАЕС, ще протягом якогось часу можна було запустити роботу станції. Проте вона є небезпечною, а якщо доведеться обирати – ризик ядерної аварії чи громадяни без світла у відносній безпеці, то друге виглядає більш привабливим.

Експерт з енергетичних питань Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп вважає:

“Ці блоки підвищеної небезпеки, ЄС ставив вимогу закриття блоків на реакторах РДМК, платив за це гроші. По-перше, якби ми захотіли відновити роботи старих енергоблоків, це створило би значну кількість проблем з нашими донорами.

Друге – паливо і обслуговування цих реакторів. Якщо паливо для реакторів EPR продає нам Westinghouse, то для реакторів РДМК (як на ЧАЕС) паливо може постачати лише Росатом.

Третє – якусь модернізацію на таких енергоблоках може зробити лише Росатом. Варіант абсолютно абсурдний, вже не говорячи про те, скільки грошей та часу знадобилося б на те, щоб привести реактори до такого стану, щоб була безпечна експлуатація. Ці блоки не в тому стані, щоб їх можна було безпечно експлуатувати. Атомний енергоблок – це та установка, яка має конкретний термін експлуатації. Це аргумент і щодо блоків Чорнобиля. Після 24 років простою питання чи вони можуть взагалі експлуатуватися в проєктному режимі”.

Колишній міністр палива та енергетики України Іван Плачков (1999, 2005-2006) зазначив, що реактори Чорнобильської АЕС кардинально відрізняються від тих, що зараз використовуються на діючих АЕС України. Він стверджує, що РВПК, як у Чорнобилі, зроблені з військових реакторів-брудерів, що використовують для збагачення радіоактивних речовин для зброї.

Ексміністр наголосив, що немає технологій модернізації та доведення старих реакторів РВПК до необхідного рівня безпеки. Він додав, що немає ліцензованого персоналу атомників для подібних робіт. Проведено дуже багато роботи з дезактивації самого майданчика на ЧАЕС. Там були небезпечні речовини.

“Відновити роботи старих енергоблоків на ЧАЕС було неможливо по законодавству, бо був прийнятий закон. Я думаю, автоматика й електрична частина вже вийшли з ладу. Технічно, якщо спробувати щось подібне зробити, це буде коштувати не менше, можливо, і дорожче, ніж будівництво нових енергоблоків на Хмельницькій чи Південноукраїнській АЕС. Сам реактор, енергоблок, має дуже велику загальностанціонну інфраструктуру, він не може сам по собі працювати. А будівництво інфраструктури може коштувати стільки ж, як і енергоблок. По багатьох параметрах це недоцільно та технічно неможливо”, – зауважив Плачков.

Він також вважає, що краще зосередитися на завершенні будівництва блоків на вже існуючих АЕС України, таких як Хмельницька, Рівненська та Південноукраїнська. За його словами, це було б більш доцільним та економічно вигідним рішенням, ніж відновлення роботи старих блоків ЧАЕС.

Заступник голови Атомпрофспілки Павло Прудніков заявив, що використовувати енергоблоки РВПК, які встановлені у Чорнобилі, заборонено в Європі. Тому їх зняли з експлуатації у Литві на АЕС Ігналіна у 2009 році. Проте подібні продовжують використовувати на Курській (у місті Курчатов), Ленінградській та Смоленській АЕС у Росії. А якби Україна вирішила використовувати такі енергоблоки знову, то порушила би свої закони та домовленості з партнерами, що могло б призвести до серйозних наслідків.

“Починаючи з 2000 року на ЧАЕС ведеться демонтаж обладнання, вивантажено паливо, блоки всі знаходяться в неробочому стані. Запустити їх навіть технологічно неможливо зараз. Все вивантажено в басейни витримки. Після 2000 року ще протягом декількох років їх можна було запустити. Експлуатувати то обладнання вже неможливо.

У Чорнобилі є можливість побудувати нові, сучасні енергетичні об’єкти, такі як сонячні, газові або вітрові станції, або навіть сучасні атомні енергоблоки. Однак рішення щодо таких проєктів приймаються з урахуванням довгострокових перспектив, а не поточних потреб. Зокрема, будівництво нових атомних блоків потребує значного фінансування та часу, що робить цей варіант малоймовірним у короткостроковій перспективі”, – сказав Прудніков.

Голова спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко також підтверджує, що запуск старих енергоблоків на ЧАЕС не має сенсу з точки зору сучасної енергетичної ситуації. За його словами, цей крок не вплине на поточний дефіцит електроенергії, який потребує негайного вирішення. Навіть якщо почати будівництво нових блоків зараз, це займе від 7 до 15 років, що не допоможе вирішити проблему вже цієї зими.

Загалом, питання відновлення роботи Чорнобильської АЕС залишається дуже спірним. Попри те, що нестача електроенергії є серйозною проблемою, ризики, пов’язані з поверненням до експлуатації старих реакторів, можуть виявитися значно більш небезпечними. Експерти закликають до обережності та виваженості у прийнятті рішень, наголошуючи на необхідності розвитку нових, безпечних джерел енергії, які б відповідали сучасним стандартам безпеки та економічної доцільності.