Заяви Вашингтона щодо скорочення американського контингенту в Німеччині: як світові ЗМІ описують нову напругу
Заяви Дональда Трампа про скорочення американського військового контингенту в Німеччині одразу стали помітною темою для світових ЗМІ. Після слів міністра оборони США Піта Хегсета про можливе виведення п’яти тисяч військовослужбовців Трамп дав зрозуміти, що масштаби скорочення можуть бути більшими. Тема набула додаткової ваги після критики канцлера ФРН Фрідріха Мерца щодо американської стратегії у війні з Іраном, і тепер у міжнародній пресі з’являються різні оцінки того, що ці заяви можуть означати для відносин Вашингтона й Берліна та безпеки Європи.
The Independent (Велика Британія)
Британський портал The Independent закликає європейців не залишатися пасивними:
«Виведення американського контингенту з Європи, якщо Трамп справді розглядає такий крок, означало б — ні більше ні менше — руйнування однієї з ключових основ післявоєнного світового порядку, що зберігався з 1945 року. Представники Німеччини та НАТО говорять про спроби отримати від Вашингтона якусь “ясність”.
Поки її немає, європейцям найрозумніше зберігати спокій — і водночас розвивати власні плани створення системи оборони, яка меншою мірою залежала б від Сполучених Штатів, причому робити це слід якомога оперативніше і в злагоді між собою».
Süddeutsche Zeitung (Німеччина)
Мюнхенська Süddeutsche Zeitung б’є на сполох:
«Мінус п’ять тисяч американських військовослужбовців у Німеччині — на перший погляд це звучить безневинно. Однак, судячи з усього, під це рішення Трампа підпадає і артилерійський підрозділ, що має ракети великої дальності, а також крилаті ракети.
Згідно з планом, про який у 2024 році домовилися федеральний канцлер Олаф Шольц і президент США Джо Байден, цей підрозділ мав прибути до Німеччини цієї осені. Цей крок був свідомо задуманий як сигнал Кремлю про міцність трансатлантичного союзу — своєрідний чіткий сигнал стримування.
Те, що сьогодні Трамп гальмує розміщення в Німеччині саме цього підрозділу після того, як він перед тим знову близько години розмовляв телефоном з Путіним, можна — якщо бути песимістом — трактувати майже як запрошення Кремля».
Der Standard (Австрія)
Віденська газета Der Standard вбачає у цьому тенденцію:
«Після Емманюеля Макрона і Джорджії Мелоні тепер Фрідріх Мерц став черговим європейським лідером, який впав у немилість Дональда Трампа. Своєю заявою про виведення понад п’яти тисяч американських солдатів із Німеччини президент США має намір покарати канцлера ФРН за те, що той висловив критику щодо його війни проти Ірану.
Війна, яку Трамп веде на Близькому Сході без будь-якого продуманого плану, призводить до того, що європейці дедалі частіше відходять від уже майже мантри — підлаштовуватися під президента США, лестити йому, щоб йому не спали на думку дурні ідеї. Втім нині Європа дедалі менше зважає на імпульсивність людини в Білому домі. Це добре, але має свої побічні ефекти».
La Repubblica (Італія)
У своїй статті для римської газети La Repubblica колишній комісар ЄС Паоло Джентілоні закликає європейців взяти свою долю у власні руки:
«Ситуація далека від оптимістичної. Оголошене виведення американського контингенту з Німеччини, а також, не виключено, з Італії та Іспанії, можливо, має символічний характер, але стримування — це і є гра символами.
Коли Трамп насмішкувато називає НАТО “паперовим тигром”, ніби це набридлива багатостороння організація, а не потужний військовий альянс, у якому домінують саме США, європейці змушені реагувати. … Звісно, не для того, щоб поглиблювати розкол у лавах альянсу, а щоб узяти нашу оборону у власні руки. … Ті часи, коли керівництво було в руках американців, уже не повернуться: ностальгія — це не стратегія».
France Inter (Франція)
Колумніст порталу радіокомпанії France Inter П’єр Аскі пропонує такий аналіз:
«Виведення частини розміщеного у ФРН американського контингенту загальною чисельністю 35 тисяч солдатів не зможе кардинально змінити ситуацію з європейською безпекою. … Німеччина анонсувала безпрецедентний за обсягом оборонний бюджет і вже готується, як і інші європейці, до життя без участі Сполучених Штатів.
Реальна ж небезпека походить від Володимира Путіна, який може сприйняти охолодження трансатлантичних відносин як стимул випробувати рішучість європейців».
Público (Португалія)
Лісабонська газета Público вважає малоймовірною загрозу Трампа повністю вивести контингент:
«З часом погрози Трампа перестають сприйматися всерйоз. Коли президент США заявляє про намір вивести з Німеччини 37 тисяч розміщених там військовослужбовців, ця загроза реальна, але її реалізація займе роки.
З американської бази в Рамштайні — найбільшої в Європі — збройні сили США координують частину своїх операцій у Перській затоці. Спираючись на військові бази в Європі, США проєктують свою силу і вплив на Близький Схід та Африку. Тож такий крок став би автоголом, і навряд чи Конгрес його схвалить».
De Volkskrant (Нідерланди)
Амстердамська De Volkskrant зазначає:
«У цьому протистоянні іранці використовують накопичені за десятиліття знання і дипломатичний досвід, тоді як у Вашингтоні бал правлять дилетантизм і зарозумілість. Те, що в результаті США постають на світовій арені як ненадійний і сумнівний гравець, до Трампа і його оточення, схоже, ще не доходить.
Однак, якщо дивитися на ситуацію в глобальній перспективі, легко побачити, що ізоляція Сполучених Штатів набирає обертів. В Європі зміцнилося усвідомлення того, що залежність від США потрібно долати — і що необхідно створювати нові альянси».
