Чому світ сказав “ні” Німеччині: європейські ЗМІ аналізують причини поразки Берліна на виборах до Ради Безпеки ООН
Невдача Німеччини на виборах до Ради Безпеки ООН стала однією з найбільш обговорюваних дипломатичних подій у Європі. Попри статус найбільшої економіки ЄС, активну міжнародну діяльність та традицію успішних кампаній за місце непостійного члена Радбезу, Берлін вперше в історії не зміг заручитися підтримкою необхідної кількості держав-членів ООН. У таємному голосуванні Генеральної Асамблеї Німеччина отримала лише 104 голоси, тоді як Австрія та Португалія подолали необхідний поріг у дві третини голосів.
Європейські медіа називають результат серйозним зовнішньополітичним сигналом для уряду Фрідріха Мерца. Оглядачі припускають, що на підсумки голосування могли вплинути неоднозначна позиція Берліна щодо низки міжнародних криз, суперечки навколо реформування ООН, а також зростаюча конкуренція серед європейських держав за представництво на глобальній арені. Деякі видання розглядають поразку як свідчення поступового послаблення дипломатичного впливу Німеччини за межами Європи, тоді як інші наголошують на зміні настроїв серед країн Глобального Півдня, які дедалі частіше віддають перевагу альтернативним партнерам.
Aargauer Zeitung (Швейцарія). Як зазначає швейцарська Aargauer Zeitung, від початку бойових дій Ізраїлю проти Гази в Німеччини виникла проблема з іміджем:
«Раніше ФРН, яка є одним з найщедріших спонсорів ООН, завжди здобувала місце в Раді Безпеки ООН. Цього разу, однак, відмову Берліну насамперед дали ті регіони, які підпадають під визначення “глобального півдня”.
Через те, що Німеччина відносно стримано критикувала ведення Ізраїлем війни в Газі, багато країн, що розвиваються, та держав з перехідною економікою затаїли на неї образу. На відміну від ФРН, Португалія скористалася можливістю акцентувати свою критичну позицію щодо Ізраїлю, а Австрія — підкреслити свій нейтралітет. Невдача в цьому голосуванні в будь-якому разі стала ударом по престижу Німеччини».
Handelsblatt (Німеччина). Дюссельдорфська ділова газета Handelsblatt зазначає, що уявлення Німеччини про саму себе як про країну, якій довіряють у всьому світі, дало тріщину:
«Саме Німеччину, яка обожнює читати проповіді всьому іншому світу про безальтернативність ліберальної західної демократії, відмовилися включити до складу Ради Безпеки — органу, обов’язком якого, згідно зі Статутом ООН, є забезпечення миру та міжнародної безпеки.
Така поразка чітко демонструє, що Німеччина значно переоцінює свою вагу на світовій арені. Заявка на місце в Раді Безпеки була, як заздалегідь коментували експерти, приречена на провал. Гіркий висновок тут буде таким: голос Німеччини в світі має меншу вагу, ніж багатьом хотілося б визнати, і це попри те, що майже в усіх сферах ми належимо до числа найщедріших світових донорів!».
Salzburger Nachrichten (Австрія). Газета Salzburger Nachrichten віддає належне багаторічним дипломатичним зусиллям Відня:
«Багато що свідчить на користь того, що це було голосування не проти Німеччини, а за Австрію. Австрія цілком заслужено отримала це місце. Заслужено не лише тому, що Міністерство закордонних справ і австрійські представництва за кордоном протягом 15 років працювали над цією заявкою, тобто послідовно, попри зміну урядів і політиків, які очолювали наше МЗС.
У процесі кампанії Австрія намагалася дати якомога більшій кількості, насамперед малих держав, відчуття того, що вона краще за інших представлятиме їхні інтереси в Раді Безпеки. І, схоже, її зусилля увінчалися успіхом».
Die Welt (Німеччина). У берлінській газеті Die Welt зазначають, що через цю поразку зовсім не варто хвилюватися:
«ООН давно вже зіпсувала свою репутацію. Вона перетворилася на організацію, в якій часто формують більшість країни з антизахідною, антиізраїльською та антидемократичною позицією. Нейтральним посередником у встановленні миру ООН давно вже не є.
Той факт, що федеральний уряд сприйняв цю поразку не з гнівом, а із самовладанням, свідчить не про слабкість, а про розум. Немає нічого ганебного в тому, щоб програти голосування в колі таких Об’єднаних Націй. Але, без сумніву, настав час розпочати відкриту дискусію про структурний перекіс, який давно спостерігається в ООН, і шукати шляхи виходу з цієї ситуації».
Diena (Латвія). Ризька Diena пояснює поразку Німеччини на виборах до Ради Безпеки розколом у сучасному глобальному світі:
«Вирішальним чинником стала втома, яка виникла внаслідок конфронтації великих геополітичних блоків і західного домінування, форми якого стають дедалі менш прийнятними для “глобальної більшості”, як нині називають незахідні країни. Вони сприймають Німеччину як державу, зовнішня політика якої нерозривно пов’язана з цим порядком денним.
Тому можна говорити про те, що це голосування закріплює певну нову реальність. Генеральна Асамблея ООН стає платформою, на якій “глобальна більшість” висловлює невдоволення західною політикою, і амбіції Берліна в цьому випадку розбилися саме об це невдоволення».
