У час, коли війна нищить міста і забирає життя, існує щось надзвичайне, що здатне перекреслити темряву і на мить зупинити хаос – народження дитини. Україна живе в умовах війни вже майже три роки, але разом із цим – паралельно зі смертю та розрухою – триває інша реальність. Люди закохуються, одружуються, народжують дітей. Навіть у підземеллях бомбосховищ і пологових залів, що стали символами витривалості й надії, нове покоління українців робить перший подих. У цих дітях живе продовження нації, її майбутнє. Їхні перші хвилини життя проходять під звуки тривог, але вони вже народжуються сильними, бо їхні батьки знаходять мужність жити, любити і вірити у краще навіть під час війни.
Народження під звуки тривоги
Одна з таких історій, яка стала яскравим втіленням сили життя, трапилася 28 листопада в Луцьку. Під час масованого ракетного обстрілу, коли місто здригалося від вибухів, у підземному укритті пологового будинку народилася маленька дівчинка. Про це повідомили у Волинському обласному медобʼєднанні. Її поява на світ є яскравим прикладом того, що навіть у найтемніші часи життя завжди знаходить шлях, а люди – причину для надії.
У цей складний час до Волинського обласного медичного об’єднання бригада екстреної допомоги привезла майбутню маму з Рівненщини. Жінка, яка готувалася стати мамою вперше, не знала, що її дитина з’явиться на світ у таких умовах.
О 8:00 в спеціально обладнаному укритті медичного закладу народилася дівчинка – здорова, з вагою 3 кг 30 г і зростом 52 см. Це були перші пологи жінки, які прийняли лікар-акушер Ігор Федосюк та акушерка Ірина Загоруйко. Маленька українка з’явилася на світ у підземній пологовій залі, розгорнутій спеціально для забезпечення безпеки матерів та немовлят під час повітряних тривог.
Укриття, яке дарує життя
В умовах війни багато медичних закладів України змушені пристосовуватися до реалій воєнного часу. Перинатальний центр у Луцьку – один із таких прикладів. У його бомбосховищі створено всі умови для прийняття пологів навіть під час ракетних обстрілів. Тут є повноцінна пологова зала, операційна та необхідна апаратура, яка перебуває у постійному використанні. Завдяки цьому з початку повномасштабного вторгнення в укритті медзакладу народилося вже 10 дітей, а ще 10 жінок стали мамами після кесарських розтинів.
Лікарі та медперсонал працюють у надзвичайних умовах, рятуючи не лише життя жінок і новонароджених, але й даруючи їм можливість зустріти перший подих світу навіть у найскладніших обставинах.
Світло надії в темні часи
Маленька дівчинка, яка народилася під час ракетного обстрілу, стала символом того, що навіть у найтемніші часи життя не зупиняється. Вона – свідчення того, що український народ, попри всі жахи війни, не здається і продовжує боротися за майбутнє.
Ця історія є водночас зворушливою і надихаючою. Вона нагадує нам, що надія сильніша за страх, а життя завжди знаходить шлях. Кожне народження в умовах війни – це не лише перемога над смертю, але й доказ того, що майбутнє України продовжує формуватися тут і зараз, у найскладніших умовах. І навіть коли гудуть сирени, а небо над головою затягує темрява, завжди знайдеться місце для нового життя – яскравого, чистого та незламного.
