11 вересня в світі відмічаються Всесвітній день боротьби з тероризмом та День “Немає новин – це хороші новини”.
11 вересня 2001 року світ став свідком одного з найбільш трагічних терактів в історії у Нью-Йорку.
11 вересня 1862 року народився один із найвідоміших класиків американської літератури — Вільям Сідні Портер, більш відомий як О. Генрі.
Всесвітній день боротьби з тероризмом
Всесвітній день боротьби з тероризмом відзначають щорічно 11 вересня, починаючи з 2008 року, з метою підвищення обізнаності про загрозу тероризму та підтримки міжнародних зусиль у боротьбі з цією проблемою. Цей день присвячений пам’яті жертв терактів та їхніх родин, а також мобілізації зусиль для попередження нових терористичних актів.
Цікаві факти
День боротьби з тероризмом був офіційно встановлений у 2008 році Організацією Об’єднаних Націй, але він був обраний з огляду на трагічні події 11 вересня 2001 року в США, коли в результаті терактів загинуло майже 3000 осіб.
Цей день акцентує важливість співпраці між країнами у сфері боротьби з тероризмом. ООН створила кілька міжнародних інструментів та стратегій для протидії тероризму, зокрема Глобальну контртерористичну стратегію.
Всесвітній день боротьби з тероризмом також звертає увагу на необхідність не лише військових, а й соціально-економічних заходів, таких як боротьба з бідністю, нерівністю та дискримінацією, які можуть зменшити умови для радикалізації.
За даними Глобального індексу тероризму, кількість терористичних атак у світі різко зросла в період з 2008 по 2014 роки, зокрема в країнах Близького Сходу та Африки. Однак завдяки міжнародним зусиллям останніми роками спостерігається зменшення активності найбільших терористичних угруповань.
Сучасні технології, зокрема Інтернет, стали не лише інструментом для організації терактів, але й важливим елементом у боротьбі з тероризмом. Аналітичні дані, кіберрозвідка та моніторинг соціальних мереж відіграють ключову роль у запобіганні терористичним атакам.
У багатьох країнах громадянське суспільство відіграє важливу роль у запобіганні радикалізації. Місцеві громади, релігійні лідери та організації часто проводять заходи, спрямовані на підвищення рівня толерантності та розуміння серед різних груп населення.
День “Немає новин – це хороші новини”
День “Немає новин – це хороші новини” щорічно відзначається 11 вересня і є нагадуванням про важливість спокою та тиші у світі, переповненому інформацією. Цей день закликає людей зробити паузу від постійного потоку новин, особливо негативних, та насолодитися моментами, коли відсутність новин є ознакою стабільності та спокою.
Точне походження цього дня невідоме, але сама фраза “Немає новин – це хороші новини” сягає глибоких історичних коренів. У 1616 році англійський король Яків I записав думку, що “відсутність новин краще, ніж погані новини”, висловивши надію на періоди спокою. У 1640 році цю фразу процитував англійський письменник Джеймс Хауелл у своїй книзі “Знайомі листи”. Вважається, що сучасна версія цього дня з’явилася в 21 столітті, коли люди все частіше відчували потребу відключитися від величезної кількості інформації, доступної в Інтернеті та на телебаченні.
Цікаві факти
Гасло цього дня підкреслює, що в сучасному суспільстві, де новини часто фокусуються на негативних подіях, періоди без новин можуть символізувати мир і стабільність. Відсутність сенсацій або катастроф часто є ознакою спокою у світі.
Постійне споживання новин, особливо тих, що викликають стрес, може негативно впливати на психічне здоров’я. Відключення від новин допомагає знизити рівень тривоги та поліпшити емоційний стан. У сучасному світі новинна тривожність стає серйозною проблемою, тому багато людей все частіше обирають паузи від новин.
Зі зростанням популярності соціальних мереж та онлайн-медіа кількість новин, яку споживають щоденно, суттєво збільшилася. Це створює додатковий інформаційний тиск, що часто викликає перевантаження. Тому ідея цього дня стає все більш актуальною.
Відсутність новин може бути позитивною, коли немає екстрених ситуацій, конфліктів чи катастроф. Це дозволяє людям зосередитися на своїх власних справах та відпочити від постійного інформаційного навантаження.
У цей день рекомендується взяти паузу від телевізора, смартфонів та новинних сайтів, щоб знайти час для себе. Можна почитати книгу, прогулятися на свіжому повітрі або провести час із близькими людьми без обговорення останніх новин.
В історії фраза “Немає новин – це хороші новини” використовувалася як символ спокою та стабільності. У 21 столітті ця філософія набуває нового значення в умовах інформаційної перенасиченості та потреби у психологічному відпочинку.
Історичні події в цей день
9 рік нашої ери — Битва в Тевтобурзькому лісі
Одна з ключових битв, що змінила хід римських завоювань у Германії. В Тевтобурзькому лісі германські племена, очолювані Армінієм, розбили три римські легіони під командуванням Публія Квінтілія Вара. Римляни втратили близько 20 тисяч воїнів, що стало значною поразкою для Римської імперії і припинило її експансію на схід від Рейну. Ця поразка мала тривалі наслідки, оскільки римляни не змогли відновити свій вплив на цих територіях.
1297 рік — Битва біля Стерлінга
Шотландці під проводом Вільяма Воллеса розгромили армію англійського короля Едуарда I під час війни за незалежність Шотландії. Ця перемога стала символом шотландської боротьби за свободу. Воллес став національним героєм, а події битви біля Стерлінга отримали широку популярність після виходу фільму «Хоробре серце», який показує мужність шотландського народу в боротьбі з англійським пануванням.
1609 рік — Відкриття острова Манхеттен
Англійський мореплавець Генрі Гудзон, працюючи на голландську Ост-Індську компанію, дослідив узбережжя сучасного Нью-Йорка та відкрив острів Манхеттен. Це відкриття стало важливою подією в історії колонізації Північної Америки, оскільки згодом на цьому місці виникло одне з найбільших і найвпливовіших міст світу — Нью-Йорк.
1927 рік — Землетрус у Криму
Землетрус на Південному березі Криму викликав масштабні руйнування, зачепивши такі міста, як Севастополь і Феодосія. Це природне лихо стало значним випробуванням для регіону і вимагало відновлювальних робіт та допомоги для постраждалих.
1930 рік — Шлюб Агати Крісті
Агата Крісті, відома англійська письменниця, вийшла заміж за археолога Макса Маллоуена. Цей шлюб став другим для Крісті і тривав до її смерті. Під час подорожей із чоловіком на археологічні розкопки в Близький Схід, Агата знайшла натхнення для своїх детективних романів, таких як “Вбивство в Месопотамії”.
1941 рік — Початок будівництва Пентагону
11 вересня 1941 року в США розпочалося будівництво Пентагону, майбутнього центрального штабу Міністерства оборони США. Пентагон став символом військової могутності Сполучених Штатів і залишається однією з найбільших будівель у світі.
1943 рік — Німецька окупація Риму
Під час Другої світової війни німецькі війська зайняли Рим після капітуляції Італії перед союзниками. Це стало одним із ключових моментів війни на італійському фронті, коли німецькі війська намагалися стримати просування союзних армій.
1943 рік — Створення Державного українського народного хору
У Харкові під керівництвом Григорія Верьовки було засновано Державний український народний хор, який став одним із найвідоміших музичних колективів України. Хор носить ім’я свого засновника з 1965 року і є символом української культури та національних традицій.
1973 рік — Військовий переворот у Чилі
11 вересня 1973 року в Чилі стався військовий переворот під проводом генерала Аугусто Піночета, під час якого загинув президент Сальвадор Альєнде. Альєнде був першим в Латинській Америці демократично обраним марксистським лідером. Ця подія ознаменувала початок довгої диктатури Піночета, яка тривала до 1990 року.
1997 рік — Референдум у Шотландії
11 вересня 1997 року відбувся референдум у Шотландії, на якому 63% виборців висловилися за створення шотландського парламенту. Цей крок став важливою віхою на шляху до відновлення самоврядування, якого Шотландія не мала протягом майже трьох століть.
2001 рік — Теракти в США
11 вересня 2001 року світ став свідком одного з найбільш трагічних терактів в історії. Терористи захопили чотири літаки: два з них влучили у вежі Всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку, один впав у Пентагон, а четвертий зазнав катастрофи неподалік Піттсбурга. В результаті загинуло майже 3000 осіб. Ці події змінили хід міжнародної політики і призвели до початку “війни з тероризмом”, яка триває і досі.
11 вересня 2001 року стало днем, який назавжди змінив хід історії, оскільки тоді відбувся найбільший у світі терористичний акт. Це була серія чотирьох скоординованих терактів-самогубств, організованих членами терористичної організації “Аль-Каїда” на території Сполучених Штатів Америки. Жертвами тих подій стали 2977 осіб (без урахування 19 терористів): 246 пасажирів та членів екіпажів захоплених літаків, 2606 осіб у Нью-Йорку, серед яких 343 пожежники та 60 поліцейських, а також 125 людей у Пентагоні. Загинули не тільки громадяни США, але й люди з 91 країни світу.
Ця трагедія залишила глибокий слід у світовій свідомості. Всі пам’ятають про те, що сталося того дня, але важливо також розглянути, що саме змінили ці події в житті сучасного суспільства.
США взяли на себе лідерство в організації міжнародної коаліції для боротьби з тероризмом. Це призвело до військових вторгнень в Афганістан у 2001 році та в Ірак у 2003 році. Була активована 5-та стаття договору НАТО, що дозволяє країнам-членам альянсу вживати колективних військових заходів у відповідь на напад на одного з них. Таким чином, почалася глобальна “антитерористична операція”, спрямована на боротьбу з тероризмом у всьому світі.
Багато країн, таких як Велика Британія, Франція, Індія, Австралія, Німеччина, Китай та інші, внесли зміни в своє законодавство для підвищення рівня безпеки. Це стосувалося як зовнішньої, так і внутрішньої політики. Ці зміни охоплювали як зміцнення національної безпеки, так і посилення заходів боротьби з тероризмом.
У відповідь на атаки був прийнятий “Patriot Act”, що дозволив спецслужбам значно розширити свої повноваження для стеження за громадянами, а також введення норм, які спростили контроль за фінансовими операціями. Крім того, був створений центр для утримання “незаконних ворожих комбатантів” на військовій базі Гуантанамо на Кубі, що досі є предметом міжнародної критики через порушення прав людини.
Нові заходи безпеки в аеропортах стали набагато жорсткішими. Посилений контроль при посадці на літак та обмеження щодо предметів, які можна брати на борт, стали звичними для всіх міжнародних пасажирів. Це одна з найпомітніших змін, яку відчули люди по всьому світу.
Зміни торкнулися й фінансової сфери: контроль за переміщенням коштів між країнами став жорсткішим через боротьбу з фінансуванням терористичних організацій.
Після терактів багато країн відчули значний економічний спад, зокрема США, де зруйновані вежі-близнюки Всесвітнього торгового центру були важливим фінансовим вузлом. Крім того, вартість заходів безпеки, зростання витрат на оборону та війни в Афганістані й Іраку призвели до економічних труднощів.
Після терактів змінилося ставлення до мусульман. В багатьох країнах почали посилюватися стереотипи, що асоціюють весь мусульманський світ із тероризмом, що спричинило збільшення ксенофобії та нетерпимості.
Після терактів 11 вересня контроль над людьми посилився: постійне спостереження за громадянами, використання технологій для моніторингу їхньої діяльності стали повсякденними реаліями. Це явище стало довготривалим шаблоном, який, ймовірно, залишиться актуальним і надалі.
Минуло вже більше 20 років, але замість стабілізації світової ситуації зазначені зміни призвели до нових криз. Зросла кількість конфліктів, виникли нові терористичні організації та “гарячі” точки на карті світу. Багато військових операцій, що проводяться сьогодні, мають ознаки глобальних зіткнень, що нагадують початок Третьої світової війни.
Трагедія 11 вересня не лише змінила правила гри на міжнародній арені, але й призвела до нових проблем. Замість миру та стабільності світ став ще більш небезпечним і нестабільним місцем. Спецоперації та військові конфлікти, що тривають у різних куточках планети, лише загострюють ситуацію.
Цікаві факти для нумерологів
Ті, хто захоплюються нумерологією, звертають увагу на магію чисел “11”. Вони вважають, що саме цього числа варто остерігатися сучасним людям. І, як приклад, наводять кілька цікавих збігів, пов’язаних із подіями 11 вересня:
- Нью-Йорк є 11-м штатом США;
- Номер рейсу першого літака, що вдарив по вежам, був 11;
- На рейсі 11 перебувало 92 пасажири (9+2=11);
- На рейсі 77, який також розбився, було 65 пасажирів (6+5=11);
- Трагедія сталася 11 вересня (11.09), що дає 1+1+9=11;
- Загальна кількість загиблих пасажирів цього дня становила 254 (2+5+4=11);
- 11 вересня є 254-м днем року (2+5+4=11);
- До кінця року залишалося 111 днів.
Оптимісти ж вважають, що цей день символізує початок нового шляху і шанс на зміни на краще.
11 вересня 1862 року народився один із найвідоміших класиків американської літератури — Вільям Сідні Портер, більш відомий під псевдонімом О. Генрі. Його життя, хоча й тривало лише 47 років, було надзвичайно насиченим та різноманітним. О. Генрі працював фармацевтом, бухгалтером, креслярем, видавав власний журнал, жив у різних містах і навіть на ковбойському ранчо в Техасі. Однак це ще не всі несподіванки його біографії — він також переховувався від влади в Гондурасі, і дружив із відомим грабіжником поїздів Елом Дженнінгсом. Цей багатий життєвий досвід надав письменнику безліч сюжетів для його оповідань.
Псевдонім О. Генрі Вільям Портер обрав у найнесподіванішому місці — у тюрмі. Він відбував там покарання за звинуваченням у фінансових махінаціях і саме в цей період почав писати під новим іменем. Як він пояснив в інтерв’ю, ім’я “Генрі” він узяв із колонок світських новин, які читав у газеті, а “О.” вибрав через її простоту, як найбільш легку літеру. В одному з інтерв’ю він навіть зазначив, що “О.” розшифровується як “Олівер” (французьке ім’я Олів’є), і кілька своїх оповідань він справді публікував під ім’ям Олів’є Генрі. Однак письменник і науковець Гай Девенпорт вважав, що “О. Генрі” — це скорочення назви тюрми, в якій він відбував покарання.
Існують й інші версії походження псевдоніму. Одна з них стверджує, що ім’я “О. Генрі” походить із відомої ковбойської пісні, в якій є рядки:
“Вернувся коханий о дванадцятій годині. Скажи мені, о Генрі, який вирок?”.
Ще одна гіпотеза пов’язує псевдонім із ім’ям фізика Джозефа Генрі, ім’я якого вчитель Портера часто згадував із захопленням:
“О! Генрі! Це він відкрив, що розряд конденсатора через котушку має коливальний характер!”.
Цікаво, що сама тюрма, де перебував О. Генрі, згоріла дотла, знищивши можливі докази походження його псевдоніма.
У період з 1899 по 1910 роки, протягом останніх 11 років свого життя, О. Генрі написав 273 оповідання в жанрі гумористичної прози, що стали класикою світової літератури. Його твори вийшли у 18 томах, більшість із них мають щасливі або комічні завершення. О. Генрі був майстром коротких оповідань, які дарували читачам радість, надію та віру в людську доброту. Він чудово розумів, як важливо залишити у серцях людей промінь тепла, навіть у найважчі часи.
Деякі з найяскравіших цитат О. Генрі:
- “Голодне серце мусить мати крупицю щастя хоча б раз на рік”.
- “Справа не в дорозі, яку ми вибираємо; те, що всередині нас, змушує нас вибирати цю дорогу”.
- “Сплячий чоловік — це видовище, яке може викликати сльози у ангелів. Що варті зараз його мізки, біцепси, чекова книжка, апломб, протекції та родинні зв’язки? І він такий самий привабливий, як наймана шкапа, що стоїть, спершись на стіну оперного театру о пів на першу ночі й мріє про простори аравійських пустель. Ось спляча жінка — зовсім інша справа. Нам байдуже, як вона виглядає, аби тільки якомога довше перебувала в цьому стані”.
- “Якщо ви приймаєте внесок, а потім виплачуєте десять відсотків, то абсолютно очевидно, що ви отримуєте законний чистий прибуток у розмірі дев’яноста відсотків за вирахуванням витрат — доки рибка клює”.
- “Мистецтво оповіді полягає в тому, щоб приховати від слухачів усе, що вони хочуть знати, поки ви не викладете своїх заповітних думок на всілякі недоречні теми. Хороше оповідання — це як гірка пігулка, тільки цукор у неї не зовні, а всередині”.
- “Людина для повноти свого життя має пережити бідність, любов і війну. Але не одразу”.
- “Життя — це те, що ми найбільше цінуємо, і водночас те, що найменше бережемо”.
- “Жодну хвилину не можна купити за готівку”.
О. Генрі залишив глибокий слід у світовій літературі своєю майстерністю створювати короткі, але надзвичайно насичені і проникливі оповідання, які досі залишаються актуальними для читачів у всьому світі.
