17 травня в Україні відзначається День науки, Всесвітній день Інтернету, Всесвітній день електрозв’язку та інформаційного суспільства, Всесвітній день пульмонолога, Всесвітній день спортивного орієнтування та Всесвітній день скрипки. Історичні події цього дня охоплюють понад вісім століть — від середньовічних повстань до технічних проривів і культурних зрушень сучасності.
День науки в Україні
Це професійне свято науковців, дослідників, викладачів, інженерів, технологів та всіх, хто пов’язаний з виробленням і поширенням знань. День науки в Україні було запроваджено Указом Президента в 1997 році, воно стосується всіх, хто розуміє, що без науки неможливо подолати складні виклики сучасності: ні на полі бою, ні в економіці, ні в медицині, ні в освіті, ні в питаннях безпеки, енергетики чи клімату.
Попри війну, тисячі українських науковців продовжують працювати в лабораторіях, дослідницьких центрах і університетах. Багато з них водночас беруть участь у проєктах подвійного призначення — зокрема у сфері оборонних технологій, цифрової безпеки, кіберзахисту, медицини, психології, дистанційного навчання та енергетичних інновацій. Частина фахівців працює у складі міжнародних команд за кордоном, репрезентуючи українську науку на рівні ЄС, НАТО, CERN, ESA, Horizon Europe та інших платформ.
Цьогоріч День науки в Україні є нагадуванням, що в умовах воєнного та економічного виснаження наука залишається критично важливою частиною національного потенціалу. Якщо в 1990-х і 2000-х про науку говорили переважно в минулому часі, то сьогодні все більше запитів формулюються в теперішньому: розробити, моделювати, виміряти, протестувати.
Україна активно інтегрується у глобальний науковий простір. У 2024 році українські науковці отримали десятки грантів у рамках програм Horizon Europe, COST, Marie Skłodowska-Curie. Понад 60 українських вишів беруть участь у міжнародних академічних альянсах, а інститути НАН України все частіше підписують угоди з лабораторіями з Німеччини, Італії, Польщі, США. Учасниками проєктів стають не лише академіки, а й аспіранти, магістри, старші школярі, які виграють олімпіади, проводять власні дослідження й працюють у STEM-напрямах.
Цікаві факти
Станом на 2025 рік в Україні функціонують понад 600 наукових установ і майже 300 вищих навчальних закладів із активною науково-дослідною діяльністю.
Найбільші грантові програми, які зараз підтримують українську науку — Horizon Europe, MSCA, ERASMUS+, USAID Science, DAAD Research Ukraine.
За даними Scopus, кількість публікацій українських вчених у міжнародних виданнях зросла у 2023–2024 роках попри війну.
В Україні працюють 3 молодіжні наукові об’єднання, які входять до європейських мереж Young Academy of Ukraine, UAScientists, Ukrainian Global University.
Українські геологи й фізики беруть участь у роботі глобальних груп з дослідження впливу війни на клімат, зокрема в межах Європейської агенції з навколишнього середовища.
Після 24 лютого 2022 року частина українських науковців переїхала за кордон, але багато з них залишаються залученими до українських інституцій і працюють дистанційно над спільними проєктами.
Всесвітній день Інтернету
Саме цього дня у 1991 році було затверджено перший загальний стандарт для World Wide Web — мережі, яка згодом стала основою сучасного Інтернету. Ідея створення «всесвітньої павутини» належить британському науковцю Тімоті Бернерсу-Лі, який розпочав роботу над проєктом ще у 1989 році в Європейській організації з ядерних досліджень (CERN). Впровадження єдиного стандарту 17 травня 1991 року дало змогу структурувати мережу у вигляді гіпертекстових сторінок, які стали основою сучасного вебу. У цей же період було створено перший у світі вебсайт.
Інтернет у його сучасному вигляді — це результат десятиліть технічного розвитку, від першого з’єднання в межах мережі ARPANET у 1969 році до впровадження протоколу TCP/IP у 1983-му та створення Всесвітньої павутини (World Wide Web) у 1991-му. Але День Інтернету — це не стільки історична, скільки суспільна дата. Вона про усвідомлення того, наскільки глибоко ця технологія вкорінилась у всі сфери життя — від комунікацій до медицини, від фінансів до освіти.
Для України Інтернет має особливе значення. З 1992 року, коли країна вперше підключилася до світової мережі, відбувся стрімкий розвиток цифрової інфраструктури. Особливо великі зміни відчутні у 2010-х — з приходом мобільного Інтернету, розвитком онлайн-маркетів, електронної демократії, цифрових держпослуг. З початком повномасштабної війни роль Інтернету зросла ще більше: це не лише засіб зв’язку, а й критичний інструмент оборони, волонтерства, логістики, координації, документації та психосоціальної підтримки.
Сьогодні Україна — одна з найбільш цифрово активних країн Східної Європи. За даними на 2025 рік, понад 85% українців мають доступ до Інтернету. Програми цифровізації охоплюють не лише великі міста, а й віддалені громади, школи, військові частини, пункти гуманітарної допомоги.
Цікаві факти
Перше слово в Інтернеті було «LO». Системі мали передати «LOGIN», але після двох літер вона зламалась. Це сталося 29 жовтня 1969 року між комп’ютерами UCLA і Стенфорда.
ARPANET — проєкт військових США, створений для зв’язку між науковими центрами. У випадку ядерного удару мережа мала зберігати працездатність через децентралізацію.
TCP/IP — мова Інтернету — почала використовуватись з 1 січня 1983 року. Ця дата вважається другим важливим «народженням» Інтернету.
Перший веб-сайт (info.cern.ch) з’явився 6 серпня 1991 року. Його створив Тім Бернерс-Лі у CERN (Європейська організація з ядерних досліджень). Він же ввів поняття «World Wide Web».
У 1993 році з’явився перший графічний браузер Mosaic, який зробив Інтернет доступним масовому користувачу.
Перший електронний лист відправив Рей Томлінсон у 1971 році. Саме він запропонував символ «@» як роздільник між ім’ям користувача та доменом.
У 1995 році Amazon і eBay почали продавати товари онлайн, відкривши еру електронної комерції.
Сьогодні в Інтернеті перебуває понад 5,4 мільярда людей — це понад 65% населення світу. Ще у 2000-х роках їх було менше мільярда.
Кожну хвилину в Інтернеті відправляється понад 231 млн e-mail, здійснюється понад 5 млн пошуків у Google та понад 40 млн повідомлень у месенджерах (дані за 2024 рік).
Інтернет-архів Wayback Machine містить понад 800 мільярдів сторінок — цифрова історія людства в одному місці.
Всесвітній день електрозв’язку та інформаційного суспільства
Це офіційна дата в календарі ООН, яку заснували з метою привернути увагу до розвитку телекомунікацій, цифрових технологій, а також доступу до інформації та цифрових послуг. Цей день приурочений до створення Міжнародного союзу електрозв’язку (ITU) — однієї з найстаріших міжурядових організацій у світі, заснованої 17 травня 1865 року.
У 2025 році цей день набуває особливої актуальності. Цифрові інструменти відіграють важливу роль у функціонуванні освіти, охорони здоров’я, державного управління, безпеки та оборони. Для мільйонів українців, які стали внутрішньо переміщеними або виїхали за кордон, зв’язок і доступ до інформації стали критичними умовами збереження зв’язку з родинами, громадянських прав і доступу до соціальних послуг. Для громад, бізнесів і державних установ — це питання життєздатності та стійкості в умовах війни.
Цікаві факти
Перший міжконтинентальний телеграфний кабель з’єднав Європу і Північну Америку в 1858 році — за 10 років до появи ITU. Повідомлення йшло кілька годин.
У 1962 році США запустили супутник Telstar, який уперше передав телевізійний сигнал через Атлантику — це був момент, коли «ефір став глобальним».
У 2023 році понад 2,6 мільярда людей усе ще не мають доступу до Інтернету. Понад половина з них — жінки, що живуть у сільській місцевості.
Перший мобільний телефонний дзвінок здійснив Мартін Купер у 1973 році на вулиці Нью-Йорка. Його пристрій важив 1,1 кг.
На початку ХХ століття радіозв’язок використовували не тільки для телеграм. Наприклад, Титанік посилав сигнали SOS саме по радіо — за допомогою телеграфіста компанії Marconi.
В Японії перший масовий мобільний Інтернет з’явився ще в 1999 році, тоді як у Європі ця послуга стала доступною пізніше на кілька років.
Штучний інтелект на основі телеком-даних вже прогнозує стихійні лиха, зокрема збої в електромережах та розповсюдження хвороб — використовуючи виключно сигнали стільникових мереж.
Всесвітній день пульмонолога
Цей день започатковано у 1997 році як привід згадати про одну з найбільш недооцінених, але вкрай важливих медичних спеціальностей. Пульмонологи — це ті, хто займається всім, що стосується легенів: від звичайного бронхіту до туберкульозу і рідкісних автоімунних захворювань, від астми до наслідків COVID-19 і легеневих ускладнень після поранень.
У контексті війни ця спеціальність набула нової актуальності. Легеневі травми після вибухових поранень, ураження дихальних шляхів через дим, хімічні впливи чи пил — усе це вимагає глибокої професійної уваги. Крім того, зростає кількість пацієнтів із постковідними змінами, хронічними обструктивними захворюваннями, тривалими ускладненнями після пневмонії.
Пульмонолог — це не лише лікар, до якого звертаються під час кашлю. Це фахівець, який читає рентген і КТ грудної клітки, призначає функціональні проби дихання, розбирається в складній фармакотерапії та координує міждисциплінарну допомогу, коли пацієнт потребує участі алерголога, кардіолога чи онколога.
Цікаві факти
Термін «пульмонологія» походить від латинського pulmo — легені. Це одна з наймолодших самостійних спеціальностей у внутрішній медицині: офіційно виокремлена лише в середині ХХ століття.
У легенях людини — понад 300 мільйонів альвеол, а загальна площа газообміну може сягати 100 кв. м — приблизно як тенісний корт.
Перший стетоскоп був створений у 1816 році французьким лікарем Лаеннеком саме для прослуховування легень.
Понад 10% усіх хронічних захворювань в Україні — це хвороби дихальної системи, і ця цифра має тенденцію до зростання через екологічні чинники, куріння, інфекції й воєнні умови.
У 2020 році через COVID-19 пульмонологи були одними з найзатребуваніших лікарів у світі. У багатьох країнах їх масово не вистачало навіть у столицях.
Сучасні пульмонологи працюють з бронхоскопією, 3D-моделями легень і дистанційною діагностикою, використовуючи телемедицину та автоматизовану оцінку функцій дихання.
Україна має Національну асоціацію пульмонологів, яка розробляє клінічні рекомендації та веде навчальні програми для лікарів первинної ланки.
Всесвітній день спортивного орієнтування
Цю подію започаткувала Міжнародна федерація орієнтування (IOF) з метою популяризації цього виду спорту серед молоді та широкої аудиторії в усьому світі. Орієнтування — це змагання, де учасники з компасом і картою шукають контрольні пункти, а також комплексна дисципліна, що поєднує фізичну витривалість, аналітичне мислення, вміння швидко ухвалювати рішення в змінному середовищі.
Участь в орієнтуванні — це завжди індивідуальна відповідальність за маршрут і результат, що особливо актуально в сучасному світі, де здатність адаптуватися до нової ситуації — критично важлива.
Цікаві факти
Батьківщиною спортивного орієнтування є Швеція. Перші змагання провели ще в 1897 році, а офіційний статус цей спорт отримав у 1961-му з утворенням IOF.
У сучасному орієнтуванні використовуються електронні чіпи та GPS-трекінг, хоча принципи залишаються незмінними: карта, компас, власне рішення.
Є різні формати орієнтування: біг, лижі, велоорієнтування, трейл-орієнтування (інклюзивне), нічне орієнтування. Усі вони мають міжнародний статус і чемпіонати.
Україна активно представлена на міжнародній арені. Українські спортсмени регулярно беруть участь у чемпіонатах світу та Європи, а також організовують змагання на національному рівні, зокрема для молоді.
Орієнтування розвиває навички, які важливі поза спортом: просторове мислення, картографічну грамотність, уважність, витривалість і самостійність.
Наймолодші учасники офіційно зареєстрованих стартів — діти віком від 4 років, найстаршим було понад 80.
Всесвітній день скрипки
Ця дата присвячена одному з найвпізнаваніших і найчуттєвіших інструментів класичної музики — скрипці, яка впродовж століть залишається символом емоційності, віртуозності й технічної досконалості. Скрипка з’явилася в Італії у XVI столітті. Її сучасна форма сформувалась завдяки роботі майстрів Кремони — таких як Андреа Аматі, Гварнері та, звісно, Антоніо Страдіварі. Їхні інструменти й досі вважаються еталоном якості: зокрема, Stradivarius Messiah, виготовлена у 1716 році, оцінюється в десятки мільйонів доларів і зберігається в Оксфорді. Водночас скрипка стала інструментом не лише аристократії — вона пройшла шлях від палаців до народних ансамблів, джазу, року й навіть електронної музики.
Скрипка — один із найуніверсальніших інструментів. Вона є обов’язковою в симфонічному оркестрі, камерних ансамблях, фольклорних гуртах і сольних виступах. У репертуарі — все: від Баха й Паганіні до саундтреків Ганса Циммера чи рок-обробок Metallica. У XXI столітті скрипка залишається затребуваною як в академічному середовищі, так і в сучасній музиці — саме тому вона не виходить із вжитку, попри диджиталізацію.
Цікаві факти
Скрипка має лише 4 струни, але понад 70 тисяч комбінацій звуків. Це один з інструментів з найширшим динамічним діапазоном.
Вартість деяких старовинних скрипок сягає $20–30 мільйонів. Один із найдорожчих інструментів — Stradivarius «Lady Blunt» — було продано за $15,9 млн.
Наймолодші професійні скрипалі починають грати у 3–4 роки. Наприклад, японська скрипалька Саяка Сьоджі виграла міжнародний конкурс у Генуї в 16 років.
Україна має власну скрипкову школу світового рівня. Відомі імена — Богодар Которович, Олег Криса, Мирослава Которович, Василь Попадюк, Марк Лубоцький, Антон Сороков, Валерія Соколова.
У 2022 році скрипка стала символом української культурної стійкості. На багатьох благодійних концертах українські музиканти грали просто в укриттях і метрополітенах.
Скрипка фігурує в понад 200 художніх фільмах — від «Скрипаля на даху» до «Червоних скрипок» і «Амадея».
Виготовлено також електроскрипку, яку використовують у рок- і поп-аранжуваннях, джазі та експериментальній музиці. Вона не має резонаторного корпусу, але дає сильний ефект при підключенні до звукової апаратури.
Історичні події в цей день
1215 — Англійські барони, які повстали проти короля Іоанна Безземельного, захопили Лондон, зробивши крок до обмеження королівської влади.
1302 — У Брюгге спалахнуло повстання ремісників проти французького панування. Цей виступ став початком визвольної боротьби Фландрії.
1497 — Морська експедиція Васко да Гами досягла берегів Індії, відкривши прямий шлях з Європи до Азії.
1604 — Росія і Польща підписали угоду, яку назвали «Вічним миром», намагаючись покласти край збройним конфліктам.
1718 — Англійський юрист Джеймс Пакл отримав патент на перший у світі кулемет — зброю, яка випередила свій час.
1792 — Під розлогим деревом 24 брокери домовились про заснування Нью-Йоркської фондової біржі. На цьому місці згодом з’явиться Уолл-стріт.
1809 — Імператор Наполеон I видав декрет, що позбавляв папу римського світської влади. Рим та інші церковні володіння були приєднані до Французької імперії.
1861 — Туристичне бюро Томаса Кука здійснило першу в історії організовану подорож: з Лондона до Парижа.
1861 — У Лондоні вперше публічно показали кольорову фотографію, зроблену за методом шотландського фізика Джеймса Максвелла.
1916 — У Великій Британії вперше у світі офіційно ввели перехід на літній час.
1924 — Актриса Марлен Дітріх вийшла заміж за режисера Рудольфа Зібера.
1929 — У Філадельфії поліція заарештувала гангстера Аль Капоне. Втім, звинуватили його лише у незаконному володінні зброєю.
1973 — У Сенаті США розпочалися слухання у справі Вотергейтського скандалу, який завершився відставкою президента Річарда Ніксона.
1978 — У швейцарській Лозанні поліція знайшла останки Чарлі Чапліна, які до того були викрадені з його могили й зникли на 11 тижнів.
1985 — У Радянському Союзі оголошено початок антиалкогольної кампанії.
1990 — Всесвітня організація охорони здоров’я виключила гомосексуальність зі списку психічних розладів.
1995 — У Женеві алмаз «Ді» продали на аукціоні за рекордну суму — понад 16,5 мільйонів доларів.
1997 — Пол Маккартні отримав через інтернет понад 3 мільйони запитань лише за 30 хвилин — абсолютний рекорд того часу.
2009 — З’явилася тестова версія гри Minecraft, яка згодом стала однією з найуспішніших і найвпливовіших у світі.
