12 січня відзначаються День українського політв’язня та День дотримання новорічних обіцянок. Сьогоднішній день у різні століття поєднав події, які мали вплив на держави, суспільства, культуру й наукові уявлення, залишивши помітний слід у світовій та українській історії.
День українського політв’язня
Цей день відзначається на згадку про події 1975 року, коли українські політичні в’язні в радянських таборах оголосили спільне голодування. Датою обрали день масових арештів української інтелігенції 1972 року, які стали одними з наймасштабніших репресій проти дисидентського руху в УРСР. Ініціаторами голодування були в’язні таборів суворого режиму, які вимагали дотримання прав людини та привертали увагу міжнародної спільноти до переслідування українців за політичними мотивами.
Сьогоднішній день є нагадуванням про системні репресії проти українців у різні історичні періоди, від радянського часу до сучасності. Він пов’язаний з іменами людей, яких ув’язнювали за культурну діяльність, правозахисну позицію, публічні висловлювання або спротив окупаційній владі. Сьогодні дата має також актуальний вимір через незаконні ув’язнення громадян України на окупованих територіях і в Росії, де політичні переслідування залишаються інструментом тиску.
Цікаві факти
У 1970–1980-х роках значна частина українських політв’язнів утримувалася в таборах Пермської області та Мордовії, де були створені спеціальні зони для «особливо небезпечних державних злочинців», серед яких українці становили одну з найбільших груп.
Василь Стус більшість своїх віршів писав у таборі, не маючи паперу, запам’ятовуючи тексти напам’ять, а частину з них відтворив уже після звільнення або вони були записані співкамерниками.
У радянських таборах для політичних в’язнів часто застосовували примусову психіатрію, коли людей визнавали неосудними за критику режиму та утримували в спецлікарнях з використанням сильнодіючих препаратів.
У 1975 році інформація про голодування українських політв’язнів поширювалася на Захід через самвидав і радіо, зокрема через «Радіо Свобода», що стало одним із небагатьох способів донести правду про репресії.
Левко Лук’яненко провів у радянських тюрмах і таборах загалом 26 років, включно з перебуванням у камері смертників, хоча смертний вирок йому згодом замінили на ув’язнення.
Після 2014 року традиція вшанування українських політв’язнів набула нового значення через справи Олега Сенцова, Володимира Балуха, Миколи Карпюка та десятків кримських татар, ув’язнених за політичними обвинуваченнями.
У радянський період українська мова в таборах часто вважалася «ознакою неблагонадійності», за її використання могли карати карцером або позбавленням передач.
Багато колишніх українських політв’язнів після звільнення залишалися під постійним наглядом КДБ, їм забороняли жити у великих містах і працювати за фахом, що фактично продовжувало покарання вже на волі.
День дотримання новорічних обіцянок
Цей день відзначається як символічна межа між початковим ентузіазмом і реальним виконанням запланованого. Дату пов’язують зі спостереженнями психологів і соціологів, які помітили, що саме до середини січня більшість людей або остаточно відмовляються від новорічних рішень, або переходять до більш усвідомлених і стабільних дій. Свято з’явилося у США як неофіційна ініціатива, спрямована на підтримку довгострокових змін у поведінці.
Сенс цього дня полягає в аналізі власних обіцянок і коригуванні очікувань. Він не прив’язаний до масштабних дій, а швидше фіксує момент, коли стає зрозуміло, які цілі були імпульсивними, а які мають реальний шанс бути реалізованими. У різних країнах цей день сприймають як нагоду повернутися до перерваних планів, змінити підхід або відмовитися від завдань, що втратили актуальність.
Цікаві факти
Дослідження показують, що близько 80 відсотків новорічних обіцянок люди припиняють виконувати вже до другої половини січня, найчастіше через завищені очікування та нечітке формулювання цілей.
Найпоширенішими новорічними обіцянками у світі залишаються рішення, пов’язані зі здоров’ям, фінансами та саморозвитком, при цьому обіцянки щодо вивчення мов і читання книжок мають вищий відсоток виконання, ніж плани швидко змінити фізичну форму.
Психологи виявили, що люди, які формулюють обіцянки у вигляді конкретних дій з чіткими термінами, утримуються від них удвічі довше, ніж ті, хто обмежується загальними намірами.
В Україні традиція новорічних обіцянок набула поширення лише у 1990-х роках і частково пов’язана з популяризацією західної культури планування та особистої ефективності.
За спостереженнями соціологів, публічне проголошення новорічної обіцянки в соціальних мережах підвищує ймовірність її виконання лише на короткий період, після чого мотивація різко знижується.
В Японії замість індивідуальних новорічних обіцянок поширена практика письмових цілей на рік, які зберігають удома та переглядають кілька разів протягом року, не прив’язуючись до конкретної дати січня.
Дослідження мозкової активності показали, що зміни звичок не пов’язані з календарними датами, а більше залежать від рівня стресу, сну та стабільності щоденного розкладу.
У середньому людині потрібно від 60 до 90 днів, щоб нова дія стала звичкою, тому більшість новорічних обіцянок не зникають через складність, а через передчасну втрату терпіння.
Історичні події в цей день
1554 — Баїннаун, військовий правитель династії Таунгу, був коронований як король Бірми. Його правління ознаменувало створення найбільшої імперії в історії Південно-Східної Азії, яка об’єднала території сучасної М’янми, Таїланду, Лаосу та частини Китаю, спираючись на масштабні військові кампанії та централізацію влади.
1793 — Російська імперія і Пруссія досягли домовленості про другий поділ Речі Посполитої. Це рішення істотно скоротило польську територію, підірвало державний суверенітет Польщі та стало кроком до її повного зникнення з політичної карти Європи наприкінці XVIII століття.
1848 — у Палермо на Сицилії спалахнуло повстання проти короля Обох Сицилій Фердинанда II та династії Бурбонів. Ці події стали хронологічно першими в серії революцій, відомих як «Весна народів», що охопили значну частину Європи.
1879 — розпочалася війна між Британською імперією та зулуськими племенами в Південній Африці. Конфлікт увійшов в історію через несподівані поразки британської армії на початковому етапі та жорстокі наслідки для місцевого населення.
1920 — у Варшаві відбулося засідання уряду Української Народної Республіки за участю голови Директорії Симона Петлюри. Обговорювали становище в Україні, діяльність уряду в еміграції, питання повернення державних установ і громадян з Польщі та відносини з польською стороною, зокрема небажаність просування польських військ на українську територію.
1923 — у Кривому Розі органи ДПУ заявили про викриття масштабної української повстанської організації. Понад дві сотні осіб були заарештовані, що стало частиною ширшої кампанії радянських репресій проти національного руху.
1923 — у Харкові Рада народних комісарів УСРР ухвалила постанову про вшанування сорокарічної сценічної діяльності Марії Заньковецької. Актрисі надали звання народної артистки, призначили довічну пенсію та перейменували на її честь театральну будівлю.
1928 — ОДПУ в Москві видало розпорядження про реалізацію хліба, вилученого у приватних господарів. Це рішення стало одним із кроків до насильницької колективізації та загострення продовольчої кризи в СРСР.
1932 — Гетті Каравей увійшла в історію як перша жінка, обрана до Сенату Сполучених Штатів Америки, що стало важливою віхою в боротьбі за політичні права жінок.
1938 — німецький археолог Вільгельм Кеніг під час розкопок поблизу Багдада виявив артефакт, який згодом інтерпретували як найдавнішу відому гальванічну батарею, що викликало тривалі дискусії серед науковців.
1939 — у Хусті відбулися установчі збори Товариства греко-католицьких священників, яке ставило за мету культурну, освітню та національну працю серед населення Карпатської України й відкрито критикувало мадярофільські настрої старшого духовенства.
1939 — у Полтаві на міські маршрути вийшли перші шість таксі, що стало помітною зміною в міській інфраструктурі та транспортній системі.
1942 — рейхскомісар України запровадив суворі покарання для гірників, які ухилялися від реєстрації на біржах праці, фактично примушуючи населення до виконання трудової повинності в умовах нацистської окупації.
1942 — Еріх Кох видав директиву щодо відкриття початкових шкіл на окупованих територіях. Навчання дозволялося лише для дітей до 11 років, українською мовою, без використання радянських підручників і за наявності низки обмежувальних умов.
1950 — указом Президії Верховної Ради СРСР було відновлено смертну кару за зраду, шпигунство та диверсії, причому рішення мало зворотну силу, що суперечило базовим правовим принципам.
1954 — в австрійській землі Форарльберг серія лавин призвела до загибелі понад трьохсот осіб. Катастрофа стала однією з найтрагічніших в історії Альпійського регіону.
1964 — Папа Римський Павло VI призначив митрополита Йосипа Сліпого членом конгрегації для Східних церков, що стало важливим кроком у визнанні Української греко-католицької церкви на міжнародному рівні.
1965 — мер Торонто підписав прокламацію про проголошення 22 січня Днем української незалежності, що засвідчило активну роль української діаспори в Канаді.
1967 — було здійснено перше кріонування людського тіла: професора психології Джеймса Бедфорда заморозили з надією на майбутнє відновлення, що стало початком кріоніки як напряму.
1972 — КДБ провело в Україні масштабну хвилю арештів представників шістдесятницького руху. Репресії торкнулися відомих діячів культури й правозахисників та фактично зупинили публічне національне відродження.
1974 — В’ячеслав Чорновіл оголосив про щорічну одноденну голодівку на річницю свого арешту, протестуючи проти політичних репресій і несправедливих судових рішень.
1981 — на американському телебаченні відбулася прем’єра серіалу «Династія», який швидко став культурним феноменом і вплинув на масову культуру 1980-х років.
1990 — нова влада Румунії першою серед країн Східного блоку заборонила комуністичну партію та націоналізувала її майно, демонструючи розрив із тоталітарним минулим.
1990 — у Баку розпочався багатоденний погром вірменського населення, який став трагічним епізодом міжетнічного конфлікту напередодні розпаду СРСР.
1998 — дев’ятнадцять країн Європейського Союзу підписали протокол про заборону клонування людини, закріпивши етичні обмеження розвитку біотехнологій.
2004 — круїзне судно «Queen Mary 2», найбільше у світі на той момент, вирушило у свій перший трансатлантичний рейс, символізуючи відродження океанських пасажирських перевезень.
2007 — Китай знищив власний метеорологічний супутник, здійснивши перше за десятиліття випробування протисупутникової зброї та викликавши міжнародне занепокоєння.
2008 — було створено кримськотатарську версію Вікіпедії, що стало важливим кроком у збереженні й розвитку мови в цифровому просторі.
2010 — потужні землетруси зруйнували значну частину Гаїті, спричинивши загибель понад ста тисяч людей і гуманітарну катастрофу світового масштабу.
2024 — прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак прибув до Києва, передав військову допомогу та підписав з президентом України двосторонню безпекову угоду, чинну до вступу України в НАТО.
