13 вересня в Україні відзначаються День кіно та День фізичної культури і спорту, в світі – Всесвітній день надання першої медичної допомоги, День народження пеніциліну та Міжнародний день шоколаду. Знаменні події цього дня охоплюють широкий спектр історії — від мистецьких шедеврів і заснування міст до наукових проривів і політичних рішень, які вплинули на світовий розвиток.
День українського кіно
Цей день щороку відзначається в другу суботу вересня. Свято було встановлене указом Президента України від 12 січня 1996 року і покликане підкреслити значення національного кінематографа, його розвиток і роль у культурному житті країни. Дата обрана не випадково — вересень символізує початок нового культурного сезону, а саме свято покликане об’єднати як професіоналів галузі, так і глядачів. В Україні кінематограф має довгу історію: від перших фільмів початку ХХ століття до сучасних картин, які отримують міжнародне визнання.
Українське кіно завжди відображало реалії суспільства, його трагедії та перемоги, поєднуючи художнє й документальне бачення. Воно пройшло шлях від радянських обмежень до сучасного періоду відновлення та активної підтримки власного продукту. Фільми українських режисерів здобували нагороди на Каннському, Берлінському та інших престижних фестивалях. Сьогодні воно стало одним з важливих інструментів культурної дипломатії, демонструючи світові не лише творчий потенціал, але й силу української ідентичності.
Цікаві факти
Першим українським художнім фільмом вважають «Наталка Полтавка», знятий у 1909 році за однойменною п’єсою Івана Котляревського.
На Одеській кіностудії, заснованій у 1919 році, було знято сотні стрічок, і вона вважалася однією з найбільших у Європі.
Фільм Олександра Довженка «Земля» 1930 року увійшов до списку найкращих творів світового кінематографа ХХ століття.
У Києві 1920-х років активно працювала кіностудія Всеукраїнського фотокіноуправління, що стала важливим центром розвитку українського кіно.
У радянський час українські студії часто були місцем постановки знакових фільмів, серед яких «Весілля в Малинівці» та «В бій ідуть лише старі».
Сучасна українська анімація бере свій початок від студії «Укранімафільм», яка створила перші повнометражні мультфільми.
У 2014 році фільм «Плем’я» Мирослава Слабошпицького, знятий без жодного слова, мовою жестів, отримав нагороди на Каннському фестивалі.
Документальні фільми, присвячені Революції гідності та війні на Донбасі, стали частиною світового дискурсу про сучасну Україну.
День фізичної культури і спорту в Україні
Цей день відзначається щороку у другу суботу вересня. Це державне свято було започатковане для популяризації здорового способу життя, розвитку спорту та підтримки професійних спортсменів і аматорів. Воно об’єднує різні рівні спортивного руху — від дитячих секцій і студентських команд до національних збірних і паралімпійців. Для України, яка має багату спортивну історію і десятки олімпійських чемпіонів, цей день є нагадуванням про важливість фізичної активності як складової суспільного розвитку.
Свято відзначається у школах, університетах, спортивних клубах і громадах, а також є приводом для вшанування тренерів і спортсменів, які прославили країну на міжнародній арені. Після початку війни акцент цього дня значно змістився в бік підтримки психологічної та фізичної витривалості, адже спорт допомагає зберігати силу й стійкість у складні часи. День фізичної культури і спорту в Україні не обмежується лише досягненнями професіоналів, він покликаний мотивувати кожну людину дбати про своє здоров’я й активність.
Цікаві факти
Перші спортивні товариства в Україні виникли ще наприкінці XIX століття, зокрема у Львові та Києві, де популярності набували гімнастика і легка атлетика.
У 1924 році українські спортсмени вперше взяли участь в Олімпійських іграх у складі збірної Радянського Союзу.
Київський стадіон «Динамо» відкрився у 1933 році й став одним із найвідоміших спортивних об’єктів країни, переживши Другу світову війну та відновлення.
Україна посідає одне з провідних місць у світі за кількістю медалей на Паралімпійських іграх, особливо з плавання, легкої атлетики та фехтування.
Легендарна українська легкоатлетка Інеса Кравець у 1995 році встановила світовий рекорд у потрійному стрибку — 15,50 м, який тримався понад 25 років.
У 2012 році українська збірна з футболу вперше приймала чемпіонат Європи разом з Польщею, що стало наймасштабнішою спортивною подією в історії незалежної держави.
Після 2014 року в Україні активно розвивається військово-прикладний спорт, зокрема змагання серед військових, що сприяє підвищенню витривалості та бойової підготовки.
Українські спортсмени неодноразово здобували титули найсильніших у світі з боксу, важкої атлетики та боротьби, формуючи імідж країни спортивних чемпіонів.
Володимир і Віталій Кличко здобули чемпіонські титули у професійному боксі й увійшли до списку найвидатніших важковаговиків світу, зробивши Україну однією з провідних країн у цьому виді спорту.
Олександр Усик у 2011 році став чемпіоном світу з боксу серед любителів, а в 2012 році здобув золоту медаль Олімпійських ігор у Лондоні. У професійній кар’єрі він тричі ставав абсолютним чемпіоном світу: у 2018 році в крузервейті та двічі у важкій вазі. Усик став першим за останні 58 років багаторазовим «абсолютом» у гевівейті, увійшовши в історію як один із найуспішніших українських боксерів сучасності.
Василь Ломаченко є дворазовим олімпійським чемпіоном і чемпіоном світу у трьох вагових категоріях, визнаний одним з найтехнічніших боксерів планети.
Всесвітній день надання першої медичної допомоги
Цей день був започаткований у 2000 році Міжнародним рухом Червоного Хреста і Червоного Півмісяця з метою привернути увагу до важливості вмінь, які допомагають рятувати життя в екстрених ситуаціях. Цей день нагадує про необхідність доступності знань і навичок першої допомоги для кожної людини незалежно від віку, професії чи країни проживання, адже від них часто залежить шанс виживання постраждалих.
Перша допомога є ключовим елементом системи безпеки в будь-якому суспільстві. Її значення особливо зростає під час надзвичайних ситуацій, стихійних лих і воєнних дій. В Україні після початку повномасштабної війни інтерес до навчання навичкам першої допомоги значно виріс, адже ці знання стали необхідністю як для цивільних, так і для військових. Поширення базових практик допомагає формувати культуру відповідальності та взаємопідтримки в громаді.
Цікаві факти
У Стародавньому Єгипті для перев’язування ран використовували мед, смолу й тканини, просочені вином, що мало антисептичні властивості.
Під час наполеонівських воєн саме військові хірурги запровадили практику сортування поранених, яка стала основою сучасної системи надання допомоги.
У XIX столітті швейцарець Анрі Дюнан після битви при Сольферіно 1859 року ініціював створення Червоного Хреста, щоб допомагати пораненим незалежно від сторони конфлікту.
Вперше курси першої допомоги для цивільних почали проводити в кінці XIX століття у Великій Британії завдяки організації St John Ambulance.
У роки Першої світової війни масове навчання санітарів і медсестер врятувало сотні тисяч життів, заклавши традицію цивільних інструктажів.
В Україні ще в 1920-х роках у школах вводилися елементи підготовки з надання першої допомоги, що вважалося частиною базової освіти.
Сучасні дослідження показують, що серцево-легенева реанімація, проведена свідками зупинки серця, може подвоїти або навіть потроїти шанси на виживання.
В Японії діти в молодших класах регулярно проходять навчання з надання допомоги під час землетрусів, що є частиною національної системи безпеки.
В Україні після 2014 року зросла кількість курсів тактичної медицини, які орієнтовані на умови бойових дій і стали масово доступними для цивільного населення.
День народження пеніциліну
13 вересня 1928 року шотландський бактеріолог Александр Флемінг помітив незвичне явище у своїй лабораторії. На чашці Петрі, де вирощувалися колонії стафілокока, з’явилася цвіль Penicillium notatum, яка знищила бактерії навколо себе. Це випадкове відкриття стало початком ери антибіотиків і докорінно змінило медицину, відкривши шлях до ефективного лікування бактеріальних інфекцій, які раніше часто призводили до смерті.
Згодом відкриття Флемінга було розвинуте іншими вченими, які змогли виділити та синтезувати пеніцилін у масштабах, достатніх для лікування мільйонів людей. Під час Другої світової війни масове виробництво цього препарату врятувало життя безлічі поранених солдатів і цивільних. Сьогодні пеніцилін і його похідні залишаються основою антибактеріальної терапії у світі, а відкриття Флемінга вважається одним з найважливіших в історії медицини.
Цікаві факти
Александр Флемінг отримав Нобелівську премію з фізіології та медицини у 1945 році разом із Говардом Флорі та Ернстом Чейном, які вдосконалили методи очищення й виробництва пеніциліну.
Флемінг попереджав, що неправильне застосування пеніциліну може призвести до резистентності бактерій, і його застереження стали пророчими для сучасної медицини.
Перші спроби використати пеніцилін у лікуванні були зроблені в 1941 році у Великій Британії, коли препарат випробували на пацієнтах із тяжкими інфекціями.
До відкриття антибіотиків навіть незначні поранення чи ангіна могли закінчуватися смертю від сепсису.
Виробництво пеніциліну в США під час війни називали «однією з найбільших наукових битв проти інфекції», і до нього були залучені провідні фармацевтичні компанії.
В Україні у 1946 році було налагоджено виробництво пеніциліну на фармацевтичних підприємствах, що зробило його доступним для медичної системи країни.
У сучасному світі антибіотики, що походять від пеніциліну, використовуються для лікування не лише людей, а й у ветеринарії, а також у сільському господарстві.
Пеніцилін залишається одним з найдослідженіших і найчастіше призначуваних антибіотиків, попри появу десятків нових препаратів.
Міжнародний день шоколаду
Це свято присвячене одному з найпопулярніших продуктів у світі, що має давню історію від майя й ацтеків, які готували напій із какао-бобів, до сучасної кондитерської індустрії. Цей день нагадує про унікальний шлях шоколаду від ритуального напою до глобального символу насолоди й гастрономічної культури, який об’єднав різні країни та традиції. Сьогодні шоколад виробляється у величезному розмаїтті форм, смаків та поєднань, і його популярність продовжує зростати.
Свято має на меті не лише вшанування солодощів, а й звернення уваги на культурну й економічну роль шоколаду. Вирощування какао-бобів стало основою для мільйонів фермерів у країнах Африки, Азії та Латинської Америки. Для України цей продукт також має особливе значення: національні фабрики десятиліттями формували традиції виробництва, а український шоколад став відомим далеко за межами країни. День шоколаду сьогодні поєднує і смакову насолоду, і культурний контекст.
Цікаві факти
Майя називали какао «їжею богів», а зерна какао в них виконували функцію грошей.
В Європі шоколад з’явився у XVI столітті після завоювань іспанців і спершу вважався ліками, які допомагають від втоми та меланхолії.
Вперше плитковий шоколад у сучасному вигляді виготовила англійська компанія Fry and Sons у 1847 році.
Швейцарія стала батьківщиною молочного шоколаду: у 1875 році Даніель Петер поєднав какао з сухим молоком Анрі Нестле.
В Україні перша велика шоколадна фабрика з’явилася у Львові ще в XIX столітті, і місто зберігає традиції шоколадного виробництва до сьогодні.
Під час Другої світової війни шоколад входив до сухпайків американських солдатів як джерело енергії.
У Бельгії існує понад 2000 майстерень і крамниць, присвячених виключно шоколаду, і країна вважається світовим центром шоколадного мистецтва.
Шоколад містить речовини, які стимулюють вироблення ендорфінів і можуть створювати відчуття піднесеного настрою.
В Японії поширена традиція дарувати шоколад на День святого Валентина, і саме жінки вручають його чоловікам, що відрізняє країну від більшості інших.
Історичні події в цей день
1333 рік — перша письмова згадка про Кафедральний собор Кенігсберга, який став не лише релігійним, а й культурним центром міста, символом архітектурної спадщини Східної Пруссії.
1501 рік — Мікеланджело почав працювати над статуєю Давида. Гігантський мармуровий блок, від якого відмовилися інші майстри, він перетворив на шедевр епохи Відродження, що уособлював ідеали сили та гармонії.
1736 рік — засновано місто Челябінськ, яке стало важливим промисловим і військовим центром Південного Уралу, а згодом відіграло значну роль у розвитку металургії.
1776 рік — засноване місто Дніпро, яке з часом перетворилося на потужний індустріальний осередок, один із найбільших центрів України, відомий своєю історією та сучасним значенням.
1788 рік — Філадельфійська конвенція ухвалила дату проведення перших президентських виборів у США, а Нью-Йорк визначили тимчасовою столицею нової держави, що стало важливим кроком у становленні американської республіки.
1902 рік — у Великій Британії вперше використано відбитки пальців як доказ у суді, що стало початком нової ери криміналістики та зробило дактилоскопію одним із ключових методів ідентифікації.
1940 рік — під час Другої світової війни італійські війська вторглися в Єгипет, прагнучи закріпити контроль у Північній Африці, що стало початком масштабних боїв на цьому напрямку.
1953 рік — Микита Хрущов очолив КПРС як Генеральний секретар, визначивши новий етап радянської політики, який включав десталінізацію та внутрішні зміни у державному устрої.
1956 рік — компанія IBM презентувала комп’ютер IBM 305 RAMAC, перший у світі з дисковим сховищем даних. Машина важила понад тонну, займала кімнату, але заклала основу для сучасних жорстких дисків.
2017 рік — у журналі Nature опубліковано дослідження, що прогнозувало втрату до третини високогірних льодовиків Азії до 2100 року внаслідок глобального потепління, що ставить під загрозу водні ресурси величезних регіонів.
Загадковий суд над «Синьою Бородою»
13 вересня 1440 року в єпископській резиденції розпочався суд над одним з найзагадковіших і найзловісніших персонажів, пізніше відомим під ім’ям «Синя Борода». Саме ця справа згодом лягла в основу відомої казки Шарля Перро, де розповідалося про багатія з блакитною бородою, який одружувався неодноразово, але доля його дружин залишалася таємницею.
У реальному житті йшлося про Жиля де Монморансі-Лаваля, барона де Ре, графа де Брієнна, сеньйора д’Інграна і де Шанто, маршала Франції, воїна Столітньої війни та близького соратника Жанни д’Арк. Він походив з впливового роду, змалку виховувався як воїн і вже в підлітковому віці воював проти англійців. У 16 років одружився з кузиною, що принесло йому величезний статок у золоті та землях, зробивши одним із найбагатших людей Європи. У військовій кар’єрі став маршалом Франції, брав участь у битвах на боці Орлеанської Діви й вважав себе її охоронцем, а після її страти відійшов від справ і занурився в алхімію та пошуки філософського каменя.
Ці заняття викликали підозру та переслідування з боку церкви й світських можновладців. Жиля звинуватили у жахливих злочинах: від чаклунства й людських жертвоприношень до вбивств дітей, сексуальних збочень і наруги над церквою. Проти нього висунули 47 пунктів обвинувачення.
Барон пропонував пройти ордалію — випробування «Божим судом», але суд вирішив інакше й застосував тортури, після яких Жиль підписав визнання. Йому дали вибір: згоріти на вогнищі як відлученому або зізнатися й отримати християнське поховання. 26 жовтня 1440 року його повісили, а тіло поклали на погребальний вогонь разом із двома спільниками. Майно перейшло до церкви. Прізвисько «Синя Борода» закріпилося завдяки його темно-синім вусам і бороді, колір яких просвічував навіть після гоління.
Подальші розповіді про сотні вбитих дітей і жінок виявилися радше міфами, ніж доведеними фактами. У 1992 році в Парижі група істориків і юристів на чолі з Жильбером Пруто провела символічний перегляд справи й дійшла висновку, що маршал став жертвою політичних інтриг. Його арешт ініціював герцог Бретонський, прагнучи заволодіти замками маршала.
Відомостей про реальні докази вини так і не знайшли, а зізнання здобули під тортурами. Пруто назвав цей процес «першим сталінським судом в історії», наголошуючи на його несправедливості. Жиль де Ре був реабілітований, а образ «Синьої Бороди» залишився символом, який поєднав історичну постать і народні легенди.
Жиля де Ре прозвали «Синя Борода» через особливий колір його рослинності на обличчі. У нього була дуже густа темно-чорна борода з відтінком синяви, яка навіть після старанного гоління брадобреєм все одно проступала на щоках і робила обличчя моторошним. Ця особливість зовнішності й дала йому прізвисько, яке згодом увійшло в народні легенди й казку Шарля Перро.
Перше використання відбитків пальців як доказу вини злочинця
13 вересня 1902 року у Великій Британії вперше використали відбитки пальців як доказ вини злочинця. В історію увійшов англієць Гаррі Джексон, а його злочин полягав у крадіжці більярдних куль. Слідчий порівняв сліди пальців, знайдені на місці злочину, з картотекою відомих правопорушників. Коли було знайдено збіг, Джексона заарештували, а прокурору вдалося переконати консервативних суддів і скептично налаштоване журі присяжних у цілковитій надійності відбитків пальців як доказу винуватості. До цього часу дактилоскопія застосовувалася лише для ідентифікації особи, але не як юридичний доказ у суді.
Знімати відбитки пальців і використовувати їх для ідентифікації людей почали ще багато століть тому: найдавніші приклади належать до 1000 року до нашої ери. У Китаї, Вавилоні, Персії та Новій Шотландії мешканці замість підписів залишали слід пальця на папірусах або глиняних табличках. Основна ідея про незмінність папілярного візерунка долонних поверхонь належить англійцю Вільяму Джеймсу Гершелю, який у 1877 році висунув гіпотезу про індивідуальність і сталість відбитків.
Попри широке застосування дактилоскопії, вважається, що наукових доказів її абсолютної неповторності не існує. Є думка, що ймовірність збігу може становити близько 98 %, тобто кожен п’ятдесятий випадок ідентифікації може бути помилковим. До цього додається сучасна проблема можливості перенесення відбитків на будь-які предмети, що створює ризики зловживань, про які зазвичай говорять лише найбільш критично налаштовані юристи.
Цікаві факти про відбитки пальців:
Візерунки на пальцях формуються ще в утробі матері протягом перших шести місяців вагітності.
Існують люди, які народжуються без відбитків, тому їх ідентифікація цим методом неможлива.
Навіть однояйцеві близнюки мають різні відбитки пальців.
Відбитки притаманні не тільки людині, а й деяким видам тварин, зокрема мавпам і коалам.
Під час Другої світової війни у світі було зібрано понад 70 мільйонів відбитків пальців.
До біологічного паспорта людини також належить будова райдужної оболонки ока, що є такою ж унікальною, як і відбитки. За її візерунком можна точно встановити особу, і цей метод називають біометричною підписом. Деякі вчені вважають, що райдужка може розповісти не лише про стан здоров’я, а й про особливості життя людини. Цим займається спеціальна наука — іридологія. Її прихильники стверджують, що захворювання органів призводять до змін малюнка оболонки, однак чимало фахівців ставляться до цього критично. До унікальних фізичних даних людини відносять відбитки пальців, губ, геометрію руки, малюнок вен, структуру райдужки, навіть форму вушних раковин. Інші біометричні параметри формуються з часом і можуть змінюватися протягом життя.
