1 вересня визначається День знань, Всесвітній день обізнаності про хворобу Альцгеймера, Всесвітній день написання листів.
1 вересня 2001 року в Україні набув чинності новий Кримінальний кодекс, який замінив смертну кару довічним ув’язненням.
День знань
День знань відзначається 1 вересня в багатьох країнах світу. Це свято знаменує початок нового навчального року, особливо у школах та університетах. Офіційно День знань був встановлений у 1980 році в Радянському Союзі, але традиція святкування початку навчального року існувала задовго до цього. Вибір саме 1 вересня був пов’язаний з необхідністю мати фіксовану дату для початку занять у школах після літніх канікул, коли діти поверталися до навчання. Це день, коли школярі, студенти та викладачі зустрічаються після літа, починаючи новий навчальний рік. День знань також символізує важливість освіти, науки та постійного розвитку.
Цікаві факти
У багатьох країнах День знань супроводжується урочистими лінійками, на яких учні та студенти зустрічаються зі своїми вчителями та викладачами. В Україні, наприклад, цей день часто називають “Святом першого дзвоника”.
Зазвичай, першокласники приходять у школу вперше на урочисту церемонію, де їх вітають старші учні, батьки та вчителі. Це створює символічний зв’язок між поколіннями учнів.
Ідея святкування початку навчального року бере свій початок ще в Середньовіччі, коли навчання починалося після жнив і збору врожаю.
Всесвітній день обізнаності про хворобу Альцгеймера
Всесвітній день обізнаності про хворобу Альцгеймера відзначається з метою підвищення обізнаності про деменцію, наслідки цієї хвороби та важливість своєчасного діагностування та лікування. Це свято було засноване у 1994 році за ініціативою Міжнародної асоціації хвороби Альцгеймера (ADI) та Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).
Цікаві факти
Хвороба Альцгеймера є найпоширенішою формою деменції, що впливає на пам’ять, мислення і поведінку. Вперше її описав німецький лікар Алоїс Альцгеймер у 1906 році.
Символом хвороби є фіолетова стрічка, яка використовується для підвищення обізнаності та підтримки досліджень цієї недуги.
У всьому світі організовуються численні заходи та кампанії для підтримки хворих та їх родин, а також для збору коштів на дослідження хвороби Альцгеймера.
Всесвітній день написання листів
Всесвітній день написання листів заохочує людей написати листа чи поштову картку своїм близьким, друзям або навіть незнайомцям. Цей день нагадує нам про значення ручного написання листів як засобу особистого спілкування та культурної спадщини. Свято виникло з ініціативи громадських організацій і окремих ентузіастів, які прагнули повернути моду на традиційне листування. Сучасні технології значно скоротили обсяги традиційного листування, і це свято покликане нагадати про його важливість як культурного феномену, що має здатність зберігати емоції і пам’ять.
Цікаві факти
Писання листів — це одна з найстаріших форм комунікації, яка має тисячолітню історію. Перші листи були написані на глиняних табличках у Месопотамії близько 2000 років до нашої ери.
У 19-20 столітті листування було надзвичайно популярним, і багато людей витрачали години на написання листів. Листи були важливим засобом спілкування, обміну новинами та почуттями.
Сьогодні, в епоху цифрових технологій, написання рукописних листів стало рідкістю. Однак цей день є нагадуванням про цінність і теплоту персонального спілкування.
Історичні події в цей день
1804 рік — німецький астроном Карл Людвіг Гардінг відкрив третій відомий астероїд Юнону, яка стала значущим відкриттям у галузі астрономії. Юнона — це астероїд головного поясу, який на момент відкриття був лише третім відомим астероїдом після Церери і Паллади.
1819 рік — на сцені Полтавського театру вперше була поставлена п’єса Івана Котляревського “Наталка Полтавка”. Ця подія стала важливою віхою в історії української драматургії, адже “Наталка Полтавка” стала першою українською комедійною п’єсою, яка досі залишається популярною.
1859 рік — незалежно один від одного астрономи Річард Керрінгтон і Річард Годжсон спостерігали потужні спалахи на Сонці. Це відкриття стало першим відомим науковим підтвердженням сонячної активності, і сьогодні ці спалахи відомі як “подія Керрінгтона”.
1866 рік — була введена в експлуатацію важлива залізнична магістраль на ділянці Одеса – Балта завдовжки 257 верст (приблизно 275 кілометрів). Відкриття цієї лінії сприяло економічному розвитку регіону, оскільки забезпечувало ефективне сполучення між Одесою та внутрішніми територіями України.
1898 рік — у Києві відкрився Київський політехнічний інститут (КПІ), який згодом став одним із провідних технічних університетів України. Інститут був заснований для забезпечення підготовки інженерів та науковців у різних галузях техніки.
1919 рік — через тактичні помилки командування під керівництвом генерала Антона Кравса, Київ був зданий військам генерала Бредова, що входили до складу білої армії генерала Денікіна. Це стало однією з трагічних сторінок в історії української боротьби за незалежність.
1923 рік — відбувся один з найбільших і найруйнівніших землетрусів у Японії — Великий кантоський землетрус. Він охопив Токіо і Йокогаму, зруйнувавши сотні тисяч будівель і спричинивши загибель понад 100 тисяч людей.
1939 рік — німецька армія вторглася до Польщі, що стало початком Другої світової війни в Європі. Цей конфлікт тривав шість років і став наймасштабнішою і найруйнівнішою війною в історії людства.
1964 рік — у Києві відкрився перший в Україні широкоформатний кінотеатр “Україна”, який став важливою подією для розвитку кінематографу в країні
1996 рік — в Україні офіційно ввели національну валюту — гривню. Це стало важливим кроком у процесі економічної стабілізації країни після здобуття незалежності
2014 рік — під час війни на сході України українські військові були змушені залишити Луганський аеропорт після тривалих і важких боїв з проросійськими сепаратистами та російськими військовими. Це стало важливою подією у контексті війни, яка продовжує впливати на ситуацію в Україні.
1 вересня 2001 року в Україні набув чинності новий Кримінальний кодекс, який замінив смертну кару довічним ув’язненням. Це стало важливою подією в правовій історії України, адже Кримінальний кодекс Української РСР 1960 року, який діяв до цього, більше не використовувався.
У попередньому Кримінальному кодексі смертна кара передбачалася за 24 різні злочини. Зокрема, до цих злочинів входили п’ять видів умисних вбивств, скоєних за обтяжуючих обставин, а також дев’ятнадцять військових злочинів, вчинених під час війни або в бойовій обстановці.
У 1999 році Конституційний суд України визнав усі положення Кримінального кодексу 1960 року, які передбачали смертну кару, неконституційними. Це рішення було обґрунтоване кількома важливими аргументами:
Право на життя. Конституційний суд зазначив, що позбавлення життя людини через застосування державою смертної кари, навіть якщо це передбачено законом, є порушенням невід’ємного права людини на життя. Це право гарантується статтею 27 Конституції України, і будь-яка форма його скасування не відповідає конституційним нормам.
Конституційні обмеження. Суд також вказав, що положення Кримінального кодексу України щодо смертної кари як виду покарання є обмеженням невід’ємного права на життя, яке не передбачене Конституцією України. Це суперечить статті 64 Конституції, яка визначає, що права і свободи людини не можуть бути обмежені, якщо такі обмеження не передбачені Конституцією.
Цілі покарання. Відзначалося, що смертна кара не відповідає цілям покарання, закріпленим у Кримінальному кодексі. Її існування унеможливлює виправлення можливої судової помилки. Крім того, вона не є засобом, який безумовно стримує злочинність. Це суперечить статтям 1 і 3 Конституції України, згідно з якими Україна проголошена правовою державою, де людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
Право на гідність. Суд також наголосив, що смертна кара несумісна з правом людини на гідність. Це право нерозривно пов’язане з правом на життя. Обидва ці права є невід’ємними і забезпечують можливість реалізації всіх інших прав і свобод людини та громадянина. Вони не можуть бути обмежені чи скасовані. Тому наявність смертної кари суперечить статті 28 Конституції України, яка проголошує, що “ніхто не може бути підданий тортурам, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню або покаранню”.
