10 листопада в Україні святкується День виноградарів, виноробів та садівників України, у світі відзначаються Сирітська неділя, Всесвітній день молоді, Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку, Міжнародний день бухгалтерії або День бухгалтера та Європейський день винного туризму.
День виноградарів, виноробів та садівників України
Це свято відзначається щорічно у другу неділю листопада, воно встановлено на державному рівні, щоб вшанувати працю людей, які займаються вирощуванням винограду, виробництвом вина та розвитком садівництва в Україні. Ця галузь має велике значення для національної економіки та культурної спадщини України.
Свято було започатковане як визнання важливої ролі виноградарства та виноробства в українській економіці та культурі. Україна має давню історію виноробства, що бере початок ще з часів античних поселень на півдні країни. Виноградарство було розвинене на теренах Криму, Одещини, Херсонщини та Закарпаття, де і сьогодні зосереджені основні виноробні регіони країни.
Цікаві факти
Археологічні знахідки свідчать, що на території сучасної України виноград вирощували ще понад 4000 років тому.
Виноградарство та виноробство є важливою частиною аграрного сектора України. Багато фермерів займаються вирощуванням винограду, що сприяє зайнятості та розвитку сільських регіонів. Виробництво вина дозволяє Україні конкурувати на міжнародному ринку.
Вино – це частина культурного спадку України. Українське виноробство зосереджено переважно в південних і західних регіонах країни: Одеська область, Херсонщина, Крим та Закарпаття. Кожен регіон має свої унікальні сорти та технології виробництва, які передаються з покоління в покоління. На Закарпатті, наприклад, популярні сорти “Іршаї Олівер” і “Трамінер”, а на півдні України вирощують такі сорти, як “Каберне” та “Шардоне”.
Українські винороби вирощують не лише класичні міжнародні сорти, але й унікальні місцеві сорти, що надають вину особливих смакових якостей і аромату. Багато українських виноробів почали впроваджувати екологічно чисті методи вирощування винограду, виробляючи органічне вино, яке набирає популярності серед споживачів.
Українське вино має хороший експортний потенціал, адже його якість та смакові якості здобули визнання на міжнародних конкурсах. Зростання експорту сприяє популяризації української продукції за кордоном та відкриває нові ринки для вітчизняних виробників.
Винний туризм набирає популярності в Україні. Одеська область, Закарпаття та Херсонщина розвивають спеціальні винні маршрути, які приваблюють туристів та знайомлять їх з українськими винними традиціями. Це також сприяє розвитку місцевої економіки і підвищенню привабливості регіонів.
Сирітська неділя
Цей день відзначаються у другу неділю листопада, є міжнародним днем, присвяченим підтримці дітей, які залишилися без батьківського піклування, а також підвищенню обізнаності про їхні потреби та труднощі, які їм доводиться долати. Цей день, що відзначається у другу неділю листопада, закликає суспільство до дій, які можуть змінити життя сиріт, звертаючи увагу на важливість підтримки та турботи про цих дітей.
За даними ЮНІСЕФ, у світі налічується приблизно 153 мільйони дітей-сиріт. Зокрема, такі діти часто живуть у нестабільних умовах і не мають доступу до якісної освіти, охорони здоров’я та соціальної підтримки. Найчастіше вони стикаються з ризиком бути залученими до небезпечних видів праці, потрапити в мережі торгівлі людьми або стати жертвами насильства. Ситуація ускладнюється в країнах, які перебувають у стані конфлікту або мають низький рівень економічного розвитку, де державні структури часто не в змозі надати необхідну підтримку.
В Україні також є значна кількість дітей, які потребують захисту. За офіційними даними Міністерства соціальної політики, на початок 2024 року в Україні було понад 100 тисяч дітей, позбавлених батьківського піклування. З початком війни їхнє становище стало ще складнішим, оскільки багато з них втратили домівки, змушені були евакуюватися або опинилися під загрозою через бойові дії. Державні установи разом із благодійними організаціями намагаються допомогти таким дітям, забезпечуючи їх прихистком та допомогою, але виклики залишаються значними.
Сирітська неділя покликана підвищити рівень обізнаності про ці проблеми і спонукати суспільство до дій, спрямованих на поліпшення умов життя для дітей, позбавлених батьківської опіки. Цей день об’єднує організації, церкви та активістів у їхніх зусиллях допомогти сиротам і надати їм шанс на краще майбутнє. Він нагадує кожному з нас, що, можливо, навіть маленький внесок здатний змінити життя дітей, яким потрібна підтримка та родинне тепло.
Всесвітній день молоді
Це свято привертає увагу до ролі молоді в суспільстві та актуальних викликів, з якими вона стикається. Воно покликане підкреслити важливість підтримки молодого покоління, сприяти розвитку їхніх талантів та залученню до суспільних і глобальних процесів.
Всесвітній день молоді започаткований, щоб акцентувати увагу на проблемах, які турбують молодь, зокрема доступ до якісної освіти, можливості для працевлаштування, соціальну справедливість та права молоді. ООН активно сприяє розвитку програм і ініціатив, спрямованих на розширення можливостей для молодих людей, аби вони могли активно брати участь у прийнятті рішень, що впливають на їхнє майбутнє.
Багато молодих людей у світі не мають доступу до якісної освіти. За даними ЮНЕСКО, близько 244 мільйонів дітей та молоді досі не відвідують школи. Цей фактор значно обмежує їхні можливості для подальшого розвитку та професійної реалізації.
Безробіття серед молоді залишається одним із основних викликів, зокрема в країнах, що розвиваються. За даними Міжнародної організації праці, рівень безробіття серед молоді залишається вдвічі вищим, ніж серед дорослих.
Психологічні проблеми, такі як депресія, тривожність, стрес через невизначеність майбутнього – стають дедалі поширенішими серед молоді. Світова організація охорони здоров’я зазначає, що саме серед молоді зростає кількість випадків психічних розладів.
Молодь активно бере участь у глобальних екологічних рухах і кампаніях на захист клімату, оскільки саме їхнє майбутнє напряму залежить від стану довкілля.
Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку
Це свято відзначається з метою підкреслення важливості науки в сучасному світі та її внеску у мир і сталий розвиток. Воно засноване ЮНЕСКО у 2001 році, закликає до підвищення обізнаності про значення наукових досягнень, спрямованих на вирішення глобальних проблем, а також до ширшого доступу до наукових знань і інновацій.
Сучасні глобальні виклики, такі як зміна клімату, епідемії, бідність і голод, потребують наукових підходів і міжнародної співпраці. Цей день підкреслює роль науки у забезпеченні миру, адже саме наукові відкриття й технологічні інновації здатні сприяти стабільності, здоров’ю та процвітанню.
Науковий прогрес є ключовим фактором у досягненні цілей сталого розвитку, сформульованих ООН. Наприклад, інновації у сфері екологічних технологій допомагають зменшити забруднення довкілля, а нові методи енергозбереження дозволяють знижувати залежність від викопних ресурсів.
Однією з важливих тем цього дня є забезпечення рівного доступу до наукових знань для всіх. ЮНЕСКО працює над тим, щоб зробити науку інклюзивною, підтримуючи жінок і молодь у науці, а також намагаючись ліквідувати нерівність у доступі до освіти і наукових ресурсів, особливо в країнах, що розвиваються.
Цікаві факти
Сьогодні наука грає ключову роль у боротьбі зі змінами клімату. Завдяки супутниковим технологіям і комп’ютерному моделюванню вчені можуть передбачати зміни клімату, що дозволяє урядам планувати ефективні стратегії адаптації та запобігання катастрофічним наслідкам.
З початком пандемії COVID-19 науковці всього світу об’єднали зусилля, щоб розробити вакцини, діагностичні методи і засоби лікування. Це наочно показало, наскільки важлива наука для збереження життя та забезпечення глобальної безпеки.
Космос став одним з напрямків наукових досліджень, що об’єднує нації, адже вивчення інших планет і космічних явищ не лише дозволяє розширити знання людства про Всесвіт, але й стимулює розвиток технологій для мирного використання.
Штучний інтелект і машинне навчання відкрили нові горизонти для науки, дозволяючи аналізувати величезні масиви даних, прогнозувати природні катастрофи, розробляти нові ліки та поліпшувати медичну діагностику.
Міжнародний день бухгалтерії або День бухгалтера
Це свято присвячене професії, яка є невід’ємною частиною будь-якого бізнесу і економічної системи загалом. Дата святкування обрана на честь публікації в 1494 році відомої книги італійського математика Луки Пачолі, яка описала основи бухгалтерії та стала основоположною для сучасної бухгалтерської науки.
10 листопада 1494 року Лука Пачолі, якого часто називають “батьком бухгалтерії”, видав книгу “Все про арифметику, геометрію, пропорції і пропорційність”. Ця праця містила розділ про подвійний запис — метод, що став основою сучасного бухгалтерського обліку. Саме з цієї дати і розпочинається історія бухгалтерського обліку як науки.
Бухгалтери забезпечують точний облік фінансових операцій, що дозволяє організаціям контролювати свої витрати і доходи. Вони також сприяють прозорості фінансових процесів, що є важливим як для бізнесу, так і для держави.
Бухгалтери мають дотримуватись усіх законодавчих норм і стандартів, особливо у питаннях оподаткування. Це допомагає уникнути проблем із податковими органами та підтримує стабільність підприємств.
Сучасний бухгалтер не просто веде облік, а й аналізує фінансові показники, надає рекомендації щодо ефективного розподілу ресурсів, що допомагає керівництву приймати обґрунтовані рішення.
Європейський день винного туризму
Це свято має на меті популяризувати культурну і гастрономічну спадщину Європи через знайомство з виноробними регіонами, їхніми традиціями та особливостями виробництва вина. Відзначають його щороку у другу неділю листопада, об’єднуючи винних ентузіастів, професіоналів і мандрівників з усього світу.
Цікаві факти
Виноробство у Європі має тисячолітню історію, починаючи від античних часів, коли греки і римляни закладали перші виноградники. Сьогодні Європа залишається головним виробником вина, забезпечуючи понад 60% світового виробництва.
Ці три країни відомі не лише своєю багатою культурою виноробства, але й добре розвиненою інфраструктурою для винного туризму. Наприклад, у Франції провінція Бордо приваблює тисячі відвідувачів, які прагнуть відкрити для себе смаки одного з найпрестижніших вин у світі.
У багатьох країнах створено спеціальні винні маршрути, які дозволяють туристам відвідувати найкращі виноробні, знайомитися з виробництвом вина та дегустувати локальні сорти. Наприклад, “Шляхи ріслінгу” в Німеччині або “Дорога вина” в Італії — це популярні маршрути, що стали символами європейської винної культури.
Вино є частиною традиційної середземноморської дієти, яку ЮНЕСКО визнала нематеріальною культурною спадщиною. Цей стиль харчування, що включає вино в помірних кількостях, вважається однією з найздоровіших дієт у світі, і винний туризм часто зосереджений на просуванні цієї культури.
Східна Європа, зокрема Україна, Молдова, Грузія та Болгарія, останніми роками активно розвивають винний туризм. У цих країнах є давні виноробні традиції та унікальні сорти винограду, які привертають дедалі більше туристів. Наприклад, український винний маршрут через Одеську область пропонує відвідувачам дегустацію унікальних місцевих вин.
Кліматичні зміни мають значний вплив на виноробство, адже виноград дуже чутливий до змін погоди. Європейські винороби адаптуються до нових умов, впроваджуючи екологічні практики, які стають важливою частиною винного туризму. Туристи все більше цікавляться такими питаннями, як органічне виноробство та сталий розвиток.
Історичні події в цей день
1926 — У Берліні відкрито Український науковий інститут. Цей заклад став важливим науковим і культурним центром для українців за кордоном. Він об’єднав дослідників, науковців та студентів, які прагнули розвивати українську культуру, історію та мову в умовах еміграції. Інститут не лише проводив наукові дослідження, але й виступав у ролі посередника між українськими вченими та європейськими інтелектуальними колами.
1928 — У Києві відкрився будинок-музей Тараса Шевченка. Це місце, присвячене видатному поету, художнику і символу українського народу, стало осередком вивчення його творчої спадщини. Музей зберігав документи, рукописи, особисті речі та твори Шевченка, роблячи його культурну спадщину доступною для українського суспільства.
1948 — Вийшов Указ Президії ВР РРФСР “Про виділення міста Севастополя в самостійний адміністративно-господарський центр”. Згодом у радянських документах місто було офіційно інтегровано до складу Української РСР, де воно підпорядковувалося адміністративним та партійним органам Сімферополя та Києва. Це рішення мало значні політичні й адміністративні наслідки, особливо в умовах перебудови структури радянської адміністрації.
1970 — Запуск космічної станції “Луна-17”. Цей радянський космічний проєкт привернув увагу всього світу, коли через тиждень після запуску станція здійснила посадку на поверхню Місяця, де розпочав роботу “Луноход-1” — перший автоматичний самохідний апарат, що досліджував місячну поверхню. Ця подія стала важливим досягненням у космічній гонці, демонструючи можливості автоматизованих технологій у дослідженні космосу.
1975 — Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, що прирівняла сіонізм до расизму. Це рішення стало одним із найсуперечливіших у світовій дипломатії, викликавши бурхливу реакцію в багатьох країнах. Резолюцію скасували 16 грудня 1991 року, але вона надовго залишила слід у міжнародній політиці.
1989 — У Львові відбулися установчі збори Товариства “Надсяння”. Це об’єднання було створене для представлення інтересів українців, які були депортовані з історичних українських територій, що після Другої світової війни відійшли до Польщі. Товариство стало важливою платформою для захисту прав депортованих, збереження їхньої культурної спадщини та пам’яті про історичні події.
1993 — Група сектантів “Білого братства” на чолі з Мариною Цвігун (Марія Деві Христос) і Юрієм Кривоноговим (Іван Свамі) захопила Софійський собор у Києві, проголосивши “кінець світу”. Діяльність “Білого братства” викликала серйозне занепокоєння серед правоохоронців і суспільства. Після захоплення собору, сектантів затримали, що призвело до низки самогубств серед їхніх послідовників та стало кінцем деструктивної діяльності цієї організації в Україні та країнах СНД.
1993 — В Україні запроваджено заборону на діяльність всіх недержавних воєнізованих організацій. Це рішення ухвалили з метою забезпечення внутрішньої безпеки та запобігання формуванню неконтрольованих збройних груп, що могли б порушувати громадський порядок.
1994 — Ірак визнав незалежність Кувейту. Це рішення стало важливим кроком після військового конфлікту між країнами в 1990–1991 роках і свідчило про зрушення у відносинах між державами на міжнародній арені.
2004 — Центрвиборчком України оголосив результати першого туру президентських виборів. У цей день стало відомо, що Віктор Ющенко набрав 39,87% голосів, а Віктор Янукович — 39,32%. Цей тур завершився з мінімальною різницею в підтримці двох кандидатів, що привело до другого туру 21 листопада і, врешті-решт, до подій Помаранчевої революції.
2009 — Введено в експлуатацію перший гідроагрегат Дністровської ГАЕС, що почав виробляти електроенергію для Об’єднаної енергосистеми України. Цей гідроагрегат став важливим кроком у розвитку енергетичної незалежності України, забезпечуючи стабільне електропостачання та оптимізуючи використання енергоресурсів.
2022 — 131-й окремий розвідувальний батальйон Збройних сил України звільнив місто Снігурівку від армії РФ. Ця подія стала однією з важливих віх у контрнаступі України та свідчить про рішучість українських військових у звільненні території від окупаційних сил.
