Складається враження, що 47-й президент США Дональд Трамп докорінно відрізнятиметься від 45-го президента Дональда Трампа, оскільки у новообраного лідера США з’явилися нові амбіції і плани, що передбачають зазіхання на нові території. З цим новим Трампом Америка і світ зіткнуться після інавгурації за умов, що президент США цього разу таки перейде від слів до дії. Під час минулого терміну він робив це не так уже й часто. Тож є сподівання, що імперіалістичні промови Трампа залишаться риторикою, яка не втілиться в життя. Наразі ж його заяви викликають істотне занепокоєння в країнах, які Трамп оголосив стратегічно важливими для Америки.
Трамп повертається, хаос теж
Під час недавньої і доволі резонансної прес-конференції в Мар-а-Лаго Дональд Трамп вкотре підняв питання застосування військових засобів для повернення Панамського каналу під контроль США.
Місяць тому він необгрунтовано звинуватив Панаму в тому, що китайські військові контролюють канал, і заявив, що країна надмірно стягує плату з американських суден.
Трамп також заявив, що Панама встановлює “занадто високі тарифи” для американських суден і попередив, що якщо після його вступу на посаду ціни не зменшаться, він вимагатиме повернення каналу під контроль США “без вагань і швидко”.
Виникає питання, чому Трамп саме зараз так зацікавився Панамським каналом, хоча й відомо, що серед деяких республіканців давно існують претензії до угоди, яка передала канал Панамі. Коли Рональд Рейган балотувався на пост президента, він заявив, що американці є “справжніми власниками каналу” і зірвав бурхливі оплески електорату, сказавши: “Ми його купили, ми його оплатили, ми його побудували“.
Влада Панами вже відреагувала на заяви Трампа, повідомивши, що суверенітет їхньої території не обговорюється.
В усьому винен Байден, а не Путін
Трамп, розвиваючи свою передвиборчу риторику, укотре поклав відповідальність за початок російсько-української війни на нинішню адміністрацію Білого дому. Мовляв, Путін вдався до повномасштабного вторгнення, побачивши “погане” виведення американських військ з Афганістану. Також Трамп заявив, що, на його думку, існувала певна домовленість про відмову приймати Україну до НАТО, а Джо Байден, начебто, її порушив. Він зізнався, що розуміє почуття Путіна щодо небезпеки з боку України як члена НАТО і що захід теж їх розуміє.
Трамп не став повторювати свою попередню обіцянку завершити війну Росії проти України за 24 години, зазначивши, що це набагато складніше, ніж виглядає на перший погляд. Однак він висловив думку, що його зустріч з президентом Росії Володимиром Путіним може відбутися набагато раніше, ніж через пів року. На його думку, для досягнення мирного врегулювання потрібен час, але він має намір працювати над цим із максимальною ефективністю, прагнучи досягти результатів у найближчі місяці.
Новообраний президент повідомив, що знає, що Путін хотів би з ним зустрітися, однак не вважає доцільним проводити таку зустріч до 20 січня, тобто до інавгурації. На уточнювальне питання журналістів Трамп відповів, що розраховує досягти прогресу за кілька місяців, але сподівається, що це станеться набагато раніше.
Також він зробив низку заяв щодо територіальних претензій, зокрема ще раз запропонував приєднати до Сполучених Штатів Канаду як 51-й штат після того, як чинний канадський прем’єр Джастін Трюдо піде у відставку. Готовий Трамп приєднати і Мексику та має намір повернути Вашингтону контроль над Панамським каналом. За його словами, це гарантує економічну безпеку країни.
Гренландія – “велика знову”
Трамп озвучив і намір щодо включення Гренландії до складу США, пообіцявши зробити острів “великим знову”. Він повторив свої заяви щодо важливості контролю Сполучених Штатів над островом, який є автономією у складі Данії, і зажадав, щоб Данія продала Гренландію Сполученим Штатам так, ніби мова йде про угоду епохи середньовіччя. У своїй заяві в соціальних мережах Трамп написав, що для цілей національної безпеки та свободи в усьому світі США вважають, що володіння та контроль над Гренландією є абсолютною необхідністю. Він пообіцяв, що Америка буде цінувати жителів острова, захищати їх від зовнішніх загроз і сприяти розвитку їхньої території. Зрозуміло, що ця трампівська пропозиція не могла не викликати жваві обговорення у міжнародній спільноті, адже Гренландія є автономною провінцією Данії із власним самоврядуванням, і лише питання оборони та питання зовнішньої політики контролюються з Данії.
Нагадаємо, це не перший випадок, коли Трамп виявляє інтерес до придбання Гренландії. У 2019 році він викликав хвилю критики з боку уряду Данії, назвавши Гренландію “стратегічно важливою територією“. Данські політики, включно з прем’єр-міністром Метте Фредеріксен, тоді назвали ідею абсурдною.
Для підтримки Гренландії у Данії змінили герб
Нещодавно ситуація отримала новий виток розвитку. Король Данії Фредерік X навіть ухвалив рішення змінити державний герб країни. Замість традиційних трьох корон, які символізували Кальмарську унію між Данією, Швецією та Норвегією, тепер герб прикрашають зображення білого ведмедя та барана. Вони уособлюють Гренландію та Фарерські острови, які є частиною Королівства Данії. У заяві монаршої родини зазначено, що цей крок спрямований на зміцнення зв’язків між усіма регіонами співдружності.
Данські ЗМІ також повідомляють, що син Дональда Трампа, Дональд Трамп-молодший, відвідав Гренландію. У Міністерстві закордонних справ острова наголошують, що візит мав приватний характер, і офіційні зустрічі з місцевою владою не передбачені.
Данський національний телерадіомовник DR розповідає про зустріч Трампа-молодшого з жителями Гренландії і неоднозначне сприйняття його візиту. Дехто сприйняв американця неприязно, але є і ті, хто назвав його героєм, підкресливши, що Гренландія потребує захисту від іммігрантів і війни, в чому їй можуть допомогти США. Показово, що Трамп-молодший намагався сподобатися місцевим мешканцям, запрошував їх на вечерю, пригощав смаколиками і роздавав кепки з написом “зробимо Америку великою знову”.
Політичні аналітики припускають, що відновлення дискусій навколо Гренландії може бути частиною електоральної стратегії Трампа. Незважаючи на обурення Данії, ідея залучення Гренландії до складу США залишається популярною серед частини його виборців, які вважають це можливістю розширити вплив Америки в Арктиці та посилити доступ до природних ресурсів регіону.
Як повідомляє агенція Reuters лідер Гренландії завтра планує зустрітися з королем Данії в Копенгагені на тлі заяви новообраного президента США Дональда Трампа про його намір встановити контроль над Гренландією — автономною територією, що належить Данії.
Напружені відносини між Гренландією та Данією
Відносини між Гренландією та Данією останнім часом ускладнилися через ревізію історичних суперечок. Гренландці висловлюють невдоволення колоніальною спадщиною, а прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде відкрито підтримує ідею незалежності острова. У новорічному зверненні він закликав посилити рух у цьому напрямку, наголосивши, що Гренландія не продається. Данія в свою чергу заявляє, що питання майбутнього острова має вирішувати лише його населення.
Тема Гренландії знову опинилася у фокусі міжнародної уваги після заяв колишнього президента США Дональда Трампа про можливість придбання острова. Агресивна риторика викликала здивування серед данців, а прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен відкинула такі заяви, наголосивши, що військове втручання США у справи Гренландії малоймовірне. Водночас вона зауважила, що ідея торговельної війни зі США, зокрема через запровадження тарифів, не є продуктивним шляхом розвитку відносин. Зазначимо, що Данія є домом для компанії Novo Nordisk, найбільшої в Європі за рівнем капіталізації. Ця компанія виробляє популярний у США препарат для зниження ваги Wegovy.
Данія має обмежені військові можливості в Гренландії: кілька патрульних кораблів, літак для спостереження та традиційні собачі упряжки для контролю території.
Попри зростання прагнень незалежності серед гренландців, король Данії Фредерік залишається популярним у регіоні завдяки багаторічним зв’язкам із місцевими жителями. Він часто відвідував Гренландію, включно з участю в експедиції на льодовиковий щит. Для підкреслення зв’язків з островом королівський двір навіть змінив герб, зробивши зображення білого ведмедя — символу Гренландії — більшим.
На думку експертів, таких як Дам’єн Дежорж із Рейк’явіка, король може відіграти ключову роль у зміцненні відносин між Данією та Гренландією.
Між тим, у Данії заяви Трампа викликають негативну реакцію. Наприклад, інженер Єппе Фінне Соренсон назвав ідею купівлі Гренландії смішною, підкресливши, що це не відповідає духу союзницьких відносин між країнами.
Той, хто обіцяв завершувати, а не починати війни, знову збрехав
Найстрашніше в амбіціях і планах Дональда Трампа те, що він не виключає варіантів військового втручання для розв’язання питань стратегічно привабливих територій. На запитання CNN, чи готовий він застосувати “військовий або економічний примус” для досягнення своїх цілей, новообраний президент відповів: “Ні“. Проте додав, що не може гарантувати відсутність використання таких варіантів, адже ці території важливі для економічної безпеки країни. Згадаємо, що під час своєї переможної промови Трамп пафосно заявляв на широку аудиторію, що прийшов завершувати війни, а не починати їх. Очевидно, що готовність використовувати військову силу в стратегічно привабливих регіонах суперечить миротворчій виборчій риториці.
У разі застосування сили щодо Гренландії це може стати першим серйозним протистоянням між членами НАТО з часів конфлікту між Грецією та Туреччиною. Такий крок загрожує розколом в Альянсі та створенням значних проблем для безпеки Європи.
Американські аналітики пояснюють територіальну активність Трампа грою проти Росії та Китаю. Зокрема, що стосується Панамського каналу, Трамп висловив тут претензії до зростаючого китайського впливу в цій зоні. Реалізація цих заяв може загострити і без того складні відносини між Вашингтоном і Пекіном. Водночас це може змусити латиноамериканські країни активніше звертатися за підтримкою до Китаю, сприймаючи його як гаранта своєї безпеки. У такому випадку світовий баланс сил може змінитися, а авторитарні режими, зокрема китайський чи російський, можуть зміцнити свої позиції, позиціонуючи себе як захисників країн Глобального Півдня. Усе це відбуватиметься на тлі нових амбіцій адміністрації Трампа, які багатьом здаються різкими, агресивними і навіть імперіалістичними.
