Поговорили й досить: США готуються вийти з гри Кремля, але українцям радять не відмовлятися від переговорів

США погрожують вийти з мирних переговорів щодо України через дії Росії.

29 травня під час засідання Ради Безпеки ООН виконуючий обов’язки заступника постійного представника США при ООН Джон Келлі заявив, що Сполучені Штати можуть відмовитися від участі в мирних переговорах, якщо Росія продовжить агресію проти України. Він підкреслив, що запропоноване 30-денне припинення вогню, яке вже прийняла Україна, є найкращим можливим варіантом для Росії. Якщо ж Росія відкине цю пропозицію, США можуть вийти з переговорного процесу та запровадити нові санкції проти Москви.

Келлі зазначив, що США прагнуть досягти дипломатичного вирішення конфлікту, але вимагають, щоб обидві сторони вели переговори добросовісно. Він також наголосив, що продовження війни не в інтересах жодної зі сторін.

У відповідь на заклики США, Кремль запропонував провести новий раунд переговорів у Стамбулі 2 червня, але Україна заявила, що не отримала від Росії конкретних пропозицій щодо припинення вогню. Президент України Володимир Зеленський звинуватив Росію в затягуванні переговорного процесу та відсутності реального наміру досягти миру.

Тим часом, президент США Дональд Трамп висловив розчарування через небажання Росії дотримуватися умов припинення вогню та попередив про можливість нових санкцій, хоча конкретних дій поки не вжито. Аналітики вважають, що Росія може навмисно провокувати США на вихід з переговорів, сподіваючись на ослаблення міжнародної підтримки України. Однак такі дії можуть мати зворотний ефект і призвести до посилення санкційного тиску на Москву.

Таким чином, ситуація навколо мирних переговорів залишається напруженою, і подальші дії Росії визначать, чи збережеться дипломатичний шлях до вирішення конфлікту, чи США остаточно вийдуть з переговорного процесу.

США не залишать Україну навіть у разі виходу з переговорів – сигнал із трибуни ООН

Попри загрозу виходу США з мирного процесу, Вашингтон недвозначно дав зрозуміти: кинути Україну наодинці з агресором він не збирається. Такий сигнал прозвучав з уст виконувача обов’язків заступника постпреда США при ООН Джона Келлі на засіданні Ради Безпеки 29 травня — і цей виступ варто вважати принциповим маркером позиції американської сторони.

Келлі нагадав: понад три місяці минуло від часу ухвалення резолюції Радбезу ООН із закликом припинити війну. Весь цей час США докладали дипломатичних зусиль, аби запустити діалог. Їхня остання ініціатива – безумовне, повне й негайне припинення вогню. Замість сигналу готовності до миру Москва у вихідні здійснила одну з наймасштабніших атак по українських містах.

І, власне, пролунало попередження: якщо Росія вкотре обере шлях ескалації, США «розглядатимуть» вихід із переговорного процесу. Але в тому ж виступі Келлі зробив ключове уточнення, яке вартує особливої уваги:

«Ми не кидаємо свої принципи і своїх друзів. Ми скоріше розцінюватимемо це (вихід з переговорів) як відмову Росії працювати з нами в напрямку бажаного результату».

Тож маємо перший сигнал, що можливий дипломатичний «вихід» Вашингтона не означає згортання військової чи політичної підтримки Києву. Це скоріше констатація факту: з цинічним Кремлем нема про що домовлятись. І якщо дипломатичне вікно зачинилося – двері для санкцій та зброї залишаються відчиненими.

Келлі також підкреслив: альтернативою мирній угоді є затяжна війна, яка руйнує не лише Україну, а й Росію – її економіку, армію, репутацію. І саме на Росії лежатиме відповідальність, якщо цей шлях продовжиться.

Нарешті, варто зауважити, що ця заява — не ситуативна риторика окремого дипломата під час виступу. Промова Келлі оприлюднена на сайті місії США при ООН і звучить узгоджено з риторикою Дональда Трампа. Це означає: Білий дім не схильний до різких поворотів, і попри розчарування у діалозі з Кремлем, вірність союзникам залишається незмінною.

Добросовісність – це не про Росію

Останнім часом усе частіше лунають вимоги до «добросовісності переговорів». Зокрема, держсекретар США Марко Рубіо в останній телефонній розмові з очільником МЗС Росії Сергієм Лавровим наголосив на необхідності конструктивного та добросовісного діалогу з Україною як єдиного шляху до завершення війни. Поняття добросовісності — це не лише емоційна категорія, а чіткий юридичний принцип, закріплений у міжнародному праві. Тож у цьому контексті постає ключове запитання: чи здатна Росія в принципі діяти добросовісно?

Український дипломат Володимир Огризко справедливо зауважує: щоб говорити про мир, потрібно хоча б знати, як працює міжнародне право. Відкрийте Статут ООН, Віденську конвенцію про право міжнародних договорів – і ви побачите, що будь-які переговори мають базуватися на повазі до суверенітету, територіальної цілісності та відсутності примусу. А головне – на принципі добросовісності.

Росія ж, навпаки, має тривалу історію порушень домовленостей. Вона регулярно підписує документи, які потім цинічно ігнорує. Мінські угоди? Гарантії безпеки в обмін на ядерне роззброєння? Всі ці приклади лише підтверджують: Москва не вважає себе зобов’язаною дотримуватись підписаного.

Сьогодні Путін, аби відвести від себе звинувачення, імітує готовність до діалогу – мовляв, Росія має свої «принципи врегулювання». Але це не переговори, а спроба легітимізувати загарбання і поставити міжнародне право з ніг на голову.

Що важливо: міжнародне право також недвозначно визначає, що будь-яка угода, підписана під примусом, є юридично недійсною. Отже, навіть якщо Росія знову нав’яже якісь «папери миру» під дулами автоматів, у майбутньому вони не матимуть сили. Бо добросовісність не вдається зімітувати – вона або є, або її немає.

Меморандум без змісту: що приховує Росія

Росія заявила про готовність представити свій «меморандум» щодо припинення вогню під час другого раунду переговорів у Стамбулі, запланованого на 2 червня. Утім, Кремль відмовляється оприлюднювати будь-які деталі документа — як для громадськості, так і для української сторони. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що обговорення має залишатися непублічним, а зміст меморандуму стане відомим лише під час перемовин.

Таке зволікання викликало обурення в Києві. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга зауважив: якщо Росія справді має напрацювання, їх можна було би передати негайно – без зайвих очікувань та пауз, які супроводжуються ракетними обстрілами. «Навіщо чекати на понеділок?» – риторично запитав міністр.

Аналітики припускають, що Кремль свідомо тримає проект меморандуму в секреті, аби в разі зриву переговорів перекласти відповідальність на Україну. Це вкладається у звичну стратегію Москви – створювати ілюзію конструктивності, приховуючи справжні цілі: нав’язати умови капітуляції, а не миру. Усе це лише посилює сумніви щодо щирості намірів РФ та підриває довіру до будь-яких домовленостей, які можуть бути досягнуті за таких обставин.

Келлог: Україні варто зберегти участь у переговорах, навіть без меморандуму РФ

Спецпосланець президента США з питань України Кіт Келлог закликав Київ не відмовлятися від участі в переговорах зі стороною агресора, навіть якщо до 2 червня Росія не передасть свій мирний меморандум. В інтерв’ю ABC News Келлог зазначив, що спілкувався з українським головним переговорником Рустемом Умєровим, який також підтвердив, що жодного документа з Москви ще не отримано.

«Не кажіть, що ви не приїдете. Вам потрібно показати серйозність намірів», – підкреслив Келлог, наголошуючи на важливості підтримки дипломатичного каналу попри деструктивну поведінку РФ. На його думку, головне зараз – домогтися перемир’я і зупинити подальше кровопролиття.

США допускають обговорення нерозширення НАТО – Келлог. У Європі відповідають: саме НАТО стримує Росію

У ще одній гучній заяві Кіт Келлог підтвердив, що Сполучені Штати не відкидають можливості обговорення однієї з ключових вимог Росії – щодо нерозширення НАТО на схід. Це питання, за словами спецпосланця, «можна поставити на стіл» у межах ширших переговорів про європейську безпеку.

На заяву Келлога різко відреагували в Європі. Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський наголосив, що саме присутність НАТО поруч із кордонами РФ є запорукою миру.
«Розширення НАТО відповідає інтересам безпеки Росії. Там, де Росія межує з країнами НАТО, війна не ведеться. В інших регіонах ведеться», – написав Ліпавський.

Хоча офіційний Вашингтон не змінював своєї політики «відкритих дверей» для НАТО, подібні сигнали викликають занепокоєння в Україні та країнах Центрально-Східної Європи, які вважають будь-які поступки Кремлю небезпечними й демотивуючими для союзників.

Келлог попереджає: США не можуть вийти з ролі глобального «наглядача»

Кіт Келлог у розмові з ABC News застеріг від недооцінки загроз із боку Росії та її союзників. Коментуючи слова Стіва Віткоффа, який висловив довіру Путіну, Келлог закликав його звернутися до європейських лідерів – канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, президента Франції Еммануеля Макрона та прем’єра Великої Британії Кіра Стармера, аби почути, як вони оцінюють загрози з боку Кремля.

«Я щойно повернувся з обіду з послом Фінляндії. Вони стурбовані, бо Росія нарощує війська біля їхнього кордону. У них найдовший сухопутний кордон з РФ – і вони відчувають реальну загрозу», – розповів Келлог.

Він наголосив, що за нинішніх умов США мають залишатися залученими у міжнародні справи. На його думку, адміністрація Трампа не може дозволити собі піти з глобальної арени, адже у світі змінилась конфігурація загроз: Росія, Китай, Іран і Північна Корея більше не діють ізольовано, а координують дії і укладають договори, зокрема оборонні.

«Північна Корея вже відправила війська воювати проти України на боці Росії – в Курській області. Але за угодою, підписаною між ними, Росія також зобов’язана допомогти КНДР у випадку війни з Південною Кореєю. Ми можемо побачити російські війська на Корейському півострові. Ви хочете йти воювати туди? Я – ні», – заявив Келлог.

Він також застеріг від імпульсивних рішень Трампа, приміром, від раптового виходу із переговорів чи зняття відповідальності США з глобального порядку. Водночас генерал висловив сподівання, що Трамп дослухатиметься до порад – так, як це було під час його першої каденції.

«Потрібні зважені рішення. І я сподіваюся, що Трамп довірятиме своїм радникам», – сказав Келлог.

Заява Джона Келлі у Радбезі ООН – це водночас попередження та запевнення. США залишають за собою право вийти з формату мирних переговорів, якщо Росія продовжить грати на затягування. Але така потенційна відмова не означає припинення підтримки України. Навпаки, дипломатичний вихід може стати передумовою для нової хвилі санкцій і посиленої військової допомоги.

А поки Вашингтон і далі підтримує зусилля Києва залишатися в переговорному процесі, навіть попри відсутність конкретики з боку Москви. Бо в грі на довіру переможцем стане той, хто залишається послідовним і добросовісним – а це, як засвідчують усі заяви, наразі точно не Росія.