15 липня відзначають кілька важливих свят: День хрещення Київської Русі-України, День української державності та День українських миротворців. Також у цей день святкують Всесвітній день навичок молоді, встановлений ООН у 2014 році.
День хрещення Київської Русі-України
Цього року Україна вперше святкує цей день 15 липня через перехід Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на Новоюліанський календар. Це свято вшановує одну з найважливіших релігійних подій в українській історії – хрещення Київської Русі, яке започаткував князь Володимир Великий. У 2024 році відзначають 1036-річчя цієї події, в цей день у храмах проводяться служби на честь Володимира Великого.
Ця подія стала ключовою в історії України, відкривши новий етап у формуванні національної ідентичності та культурного розвитку. Князь Володимир Великий прийняв християнство і охрестив свій народ, що започаткувало нову еру в історії країни.
До 30 років князь Володимир був язичником, але зрозумів, що політеїзм себе вичерпав. Християнство вже прийняли багато сусідніх країн, включаючи Візантію. У 988 році він вирішив, що християнство як державна релігія зміцнить його владу та об’єднає розрізнені племена. Це також сприяло міжнародному авторитету Русі та культурному обміну.
Хрещення Русі розпочалося з Києва. Жителів столиці масово охрестили у місці впадання річки Почайни в Дніпро. Проте не всі жителі Русі прийняли нову релігію добровільно, і на багатьох територіях виникали бунти. Багато язичницьких звичаїв збереглися і переплелися з християнськими.
Ця подія значно вплинула на подальший розвиток країни, принісши нові моральні цінності, правові норми та культурні традиції, що стали основою української ідентичності.
Цікаві факти про хрещення Русі:
- До Володимира спроби поширення християнства здійснювали Аскольд та Дір.
- Княгиня Ольга, бабуся Володимира, першою серед правителів Русі прийняла християнство.
- Країни як Ісландія, Норвегія та Швеція прийняли хрещення пізніше Русі.
- До хрещення Володимир вів розпусне життя і багато разів одружувався.
- Після хрещення поширилася кирилична писемність і з’явилися перші письмові пам’ятки.
- Православні церкви у це свято проводять особливі богослужіння та дзвонять у дзвони.
День української державності
День Української Державності встановлено указом президента Володимира Зеленського у 2021 році та вперше відзначено у 2022-му. Спочатку святкування припадало на 28 липня, але з переходом Православної церкви України на Новоюліанський календар, дата змістилася на 15 липня.
Цей день має свій символ – чотири тризуби, що символізують боротьбу, незалежність, історію та ідентичність, спростовуючи міф про молодість української держави. Наш герб походить від родового знаку Рюриковичів, який використовував князь Володимир Великий.
День українських миротворців
Україна долучилася до міжнародних миротворчих операцій у 1992 році, після прийняття Верховною Радою України Постанови “Про участь батальйонів Збройних Сил України в Миротворчих Силах Організації Об’єднаних Націй у зонах конфліктів на території колишньої Югославії”. Наступного дня Міністр оборони України підписав наказ про формування миротворчого підрозділу. 240-й батальйон було створено у рекордно короткий термін – за три тижні, з особового складу, зібраного з різних військових частин України.
15 липня 1992 року два літаки з передовою групою батальйону вилетіли з дніпропетровського аеродрому в напрямку Боснії. У групі було 42 військовослужбовці. Після приземлення у Сараєво українські миротворці відразу опинилися в епіцентрі бойових дій: місто і аеродром обстрілювали артилерія та снайпери. На початку місії внаслідок мінометного обстрілу аеродрому і нашого артилерійського радіолокаційного комплексу було тяжко поранено сімох військовослужбовців. На жаль, старший лейтенант Сергій Топиха помер від поранень у шпиталі. Незважаючи на складні умови, наші миротворці якісно виконували завдання, провівши понад 800 конвоїв з гуманітарним вантажем за чотири місяці.
Українські військові не лише захищають власну землю від агресії РФ, а й виконують завдання у найгарячіших точках світу. Їхня участь у міжнародних миротворчих операціях зміцнює авторитет України як надійного партнера на світовій арені.
Наші миротворці виконували бойові завдання в країнах колишньої Югославії (Боснія і Герцеговина, Східна Славонія, Македонія, Сербія і Чорногорія, Хорватія), в Африці (Ангола, Сьєрра-Леоне, Ліберія, Кот-д’Івуар, ДР Конго, Південний Судан, Дарфур), на Близькому і Середньому Сході та на Кавказі (Південний Ліван, Таджикистан, Кувейт, Ірак, Грузія) та в багатьох інших регіонах світу. 58 військовослужбовців ЗС України віддали життя, виконуючи миротворчі завдання.
З моменту здобуття незалежності понад 45 тисяч українських військовослужбовців брали участь у миротворчих операціях у більш ніж 25 місіях в різних регіонах світу та у 18 країнах. Сьогодні наші миротворці беруть участь у двох міжнародних миротворчих операціях під егідою ООН та НАТО у складі двох національних контингентів.
Події цього дня
1015 – помер великий князь Київський Володимир Великий.
1228 – Папа Григорій IX канонізував Франциска Ассізького.
1240 – Олександр Невський здобув перемогу над шведами в битві, пізніше названій його іменем.
1410 – Грюнвальдська битва між військами Тевтонського ордену та об’єднаною армією під керівництвом князя Вітовта і короля Ягайла.
1663 – король Ян II вирішив організувати похід в Україну.
1683 – армія Османської імперії оточила Відень.
1776 – відкрився театр “Ла Скала”.
1783 – у Франції спущений на воду перший пароплав.
1799 – знайдений Розетський камінь.
1916 – помер Ілля Мечников, лауреат Нобелівської премії у галузі фізіології та медицини.
1920 – засновано Київський педагогічний університет.
1959 – прем’єра фільму “В джазі тільки дівчата”.
1975 – перший спільний політ космічних кораблів “Союз-19” (СРСР) і “Аполлон” (США).
15 липня 1606 року народився всесвітньовідомий голландський художник Рембрандт Харменс ван Рейн. Його ім’я стало синонімом великого майстра, а його творчість на біблійні теми вплинула на розвиток живопису наступних століть.
Цікаві факти:
Рембрандт відомий своїм винятковим використанням світлотіні (техніка контрастування світла та тіні), що надавало його картинам глибину і драматизм.
Рембрандт працював у різних жанрах, включаючи портрети, історичні та біблійні сцени, пейзажі, жанрові сцени та натюрморти. Художник залишив після себе більше 700 картин і безліч інших замальовок, прославляючи своїм талантом Творця і впливаючи на розвиток живопису наступних століть. Протягом свого життя Рембрандт створив понад 90 автопортретів, що дає нам уявлення про його зовнішність, емоції та розвиток техніки протягом років.
Однією з найвідоміших робіт Рембрандта є “Нічна варта” (1642). Ця картина відома своєю динамічною композицією та використанням світла для підкреслення ключових фігур.
Окрім живопису, Рембрандт був талановитим гравером. Його гравюри вважаються шедеврами графічного мистецтва і мали значний вплив на подальших художників.
Рембрандт експериментував із техніками та матеріалами, зокрема, зі складними шаровими мазками, які надавали його картинам унікальну текстуру та глибину.
Рембрандт пережив численні особисті втрати, включаючи смерть трьох із чотирьох дітей та дружини Саскії. Ці трагедії часто знаходили відображення в його роботах.
Незважаючи на великий успіх як художник, Рембрандт зіткнувся з фінансовими труднощами. У 1656 році він був змушений оголосити себе банкрутом і розпродати свої колекції та будинок.
Рембрандт мав багато учнів, серед яких були видатні художники, такі як Говерт Флінк та Фердинанд Боль. Вони перейняли його техніки та допомогли зберегти його спадщину.
Хоча Рембрандт зазнав фінансових труднощів у пізні роки, його роботи продовжують високо цінуватися і вважаються одними з найважливіших у історії мистецтва. Його вплив можна побачити в творчості багатьох митців, як його сучасників, так і наступних поколінь.
