168 звернень про насильство і булінг у школах: освітній омбудсмен фіксує тривожні сигнали від батьків

Безпечне шкільне середовище для дитини починається не з декларацій у правилах закладу, а щоденної реакції дорослих на образи, приниження, фізичну агресію та дискримінаційні висловлювання, які можуть виникати між учнями або проявлятися з боку педагогів. Для українських родин такі випадки стають болючою проблемою, бо школа має залишатися місцем навчання і розвитку, проте за відсутності швидкого реагування конфлікт здатен перерости у тривалий психологічний тиск, де дитина втрачає відчуття захищеності.

Про що повідомила освітня омбудсменка

Упродовж 2026 року до Служби освітнього омбудсмена вже надійшло 168 звернень, пов’язаних із насильством, жорстоким поводженням і дискримінацією в закладах освіти. Такі дані повідомила освітня омбудсменка Надія Лещик, окресливши коло ситуацій, із якими звертаються батьки та учасники освітнього процесу.

Серед звернень є повідомлення про можливий булінг дитини з боку класного керівника, скарги на образи від однокласників, зокрема через національність, а також випадки фізичного насильства з боку учня, після яких школа, за словами заявників, не забезпечила належної реакції.

Кожне звернення у Службі освітнього омбудсмена розглядають окремо, оскільки ситуації в школах відрізняються обставинами, кількістю учасників, поведінкою адміністрації та наявністю підтверджених фактів. У складних випадках омбудсменка ініціює перевірки, звертається до керівників закладів освіти, засновників шкіл, а за потреби залучає поліцію.

Окрему роль мають комісії з розгляду випадків булінгу, які повинні встановити обставини конфлікту, заслухати сторони та оцінити дії учасників освітнього процесу. В одному з таких випадків Надія Лещик долучилася до засідання комісії, після чого частину фактів підтвердили, а ситуацію вдалося значною мірою врегулювати.

Що рекомендували батькам і школі

Після розгляду звернення батькам у Службі освітнього омбудсмена порадили звернутися до психолога, щоб дитина отримала підтримку після пережитого конфлікту. Також їм рекомендували налагодити взаємодію із закладом освіти, оскільки подальше врегулювання потребує не випадкових розмов, а послідовної комунікації між родиною та школою.

Закладу освіти надали рекомендації посилити контроль за недискримінаційним середовищем, провести батьківські збори в класі та організувати заняття зі шкільним психологом. Такі заходи мають знизити рівень агресії, допомогти дітям говорити про конфлікти без приниження одне одного та сформувати навички безконфліктного спілкування.

Керівнику школи рекомендували вжити управлінських заходів щодо класного керівника, зокрема усунути його від виконання обов’язків на період перевірки повідомлень про дискримінацію. Такий крок потрібен для того, щоб розгляд скарги відбувався без тиску на дитину та інших учасників ситуації.

Хто встановлює правову оцінку

У Службі освітнього омбудсмена наголошують, що остаточну правову оцінку випадкам булінгу, насильства чи дискримінації надають правоохоронні органи. Вони визначають, чи містить конкретна ситуація ознаки адміністративного правопорушення за статтею про булінг.

Для шкіл такі звернення є сигналом про необхідність діяти швидко, фіксувати скарги, залучати психологів, інформувати відповідальні органи та не залишати конфлікти на рівні усних пояснень. У випадках, де дитина стикається з приниженням або фізичною агресією, затягування реакції лише поглиблює проблему й підриває довіру до закладу освіти.