17 жовтня відзначаються Міжнародний день боротьби з бідністю, Всесвітній день донорства та трансплантації органів та Всесвітній день травм. У цей день в різні часи відбувалося чимало подій, які суттєво вплинули на розвиток культури, науки, політики й суспільного життя в різних країнах світу. Він зберіг у собі пам’ять як про визначні битви та політичні угоди, так і про відкриття в астрономії, релігійні рішення, технічні винаходи та суспільні зрушення.
Міжнародний день боротьби з бідністю
Цей день відзначається, починаючи з 1992 року за рішенням Генеральної Асамблеї ООН. Його мета полягає у тому, щоб привернути увагу до проблем людей, які живуть у злиднях, та підкреслити важливість спільних дій для подолання цього явища. Бідність вважається не лише відсутністю коштів, а й браком можливостей для гідного життя, освіти, медицини та соціального захисту. Саме тому міжнародна спільнота розглядає її подолання як базову умову сталого розвитку суспільств.
Боротьба з бідністю є першою ціллю сталого розвитку ООН і вимагає комплексного підходу, що включає економічні, освітні та соціальні програми. У різних країнах реалізуються ініціативи, спрямовані на забезпечення доступу до їжі, житла та охорони здоров’я, створення робочих місць і підтримку найбільш уразливих груп. Цей день нагадує, що бідність має глобальний характер і безпосередньо впливає на стабільність, безпеку та розвиток як окремих держав, так і світу загалом.
Цікаві факти
Згідно з даними Індексу людського розвитку (ІЛР) від ООН, у 2025 понад 700 мільйонів людей у світі живуть у крайній бідності, а за інформацією Світового банку, рівень бідності визначається показником: менше ніж 2,15 долара на день.
У середньовічній Франції найбідніші селяни іноді змушені були продавати дітей у найми, щоб врятувати сім’ю від голоду.
У Києві у XIX столітті діяли благодійні їдальні та нічліжки, куди бідні могли звернутися безкоштовно, їх утримували коштом меценатів.
В Україні у 1930-х роках через голод багато селян вимушено залишали домівки й ішли до міст у пошуках хоча б мінімальної роботи чи шматка хліба.
У Великій Британії до запровадження сучасних соціальних програм існували так звані робітні будинки, де злиденні люди працювали за їжу й дах над головою.
В Індії понад 800 мільйонів людей користуються державною програмою субсидованих продуктів харчування, що дозволяє купувати основні товари за мінімальною ціною.
В Африці у деяких країнах створені ініціативи, де пластикові відходи можна обміняти на харчі чи шкільні зошити, що допомагає одночасно вирішувати проблему сміття і бідності.
У США під час Великої депресії у 1930-х роках безробіття та злидні охопили мільйони людей, через що в містах масово виникали так звані «Гувервіллі» — тимчасові поселення з підручних матеріалів.
У ХХ столітті на Донбасі шахтарські артілі створювали каси взаємодопомоги, з яких родини могли отримати кошти у разі травми чи загибелі годувальника.
В Османській імперії існували імарети — благодійні кухні, де бідні отримували безкоштовні обіди, і вони працювали навіть у маленьких містах.
Всесвітній день донорства та трансплантації органів
Цей день започаткували з метою привернути увагу до важливості донорства, яке рятує тисячі життів щороку. Трансплантація органів є однією з найбільш ефективних медичних процедур, адже вона дає шанс пацієнтам із важкими хворобами серця, печінки, нирок чи легень отримати нове життя. У цей день наголошується на значенні добровільної згоди на донорство та на необхідності розвитку національних і міжнародних програм, що забезпечують прозорість та етичність процесу.
Особлива увага приділяється тому, що в багатьох країнах попит на органи значно перевищує їхню кількість. Брак донорів призводить до того, що пацієнти роками чекають на пересадку, а дехто так і не дочікується допомоги. Саме тому інформаційні кампанії у різних державах спрямовані на поширення знань про донорство, спростування міфів і стимулювання людей ухвалювати свідоме рішення. Всесвітній день донорства та трансплантації органів нагадує, що кожна людина може стати тією ланкою, яка подарує іншому шанс на життя.
Цікаві факти
В Україні трансплантація органів повністю фінансується державою в межах Програми медичних гарантій. У 2024 році було проведено 467 органних трансплантацій та 376 трансплантацій гемопоетичних стовбурових клітин. Зараз понад 3000 пацієнтів очікують на пересадку органів по всій країні.
15 жовтня 2025 року лікарі Харківської обласної клінічної лікарнів перше долучилися до Всеукраїнської системи трансплантації
Перша успішна пересадка нирки була проведена у США у 1954 році між ідентичними близнюками, що дозволило уникнути відторгнення органу.
У 1967 році в ПАР Крістіан Барнард здійснив першу у світі пересадку серця, пацієнт прожив після операції 18 днів.
В Україні перша трансплантація нирки відбулася у 1972 році в Києві, а в 2001 році вперше було пересаджено серце.
У 2020 році в Україні ухвалили законодавчі зміни, що дозволили активніше розвивати систему трансплантації, зокрема створили Єдину державну інформаційну систему трансплантації органів і тканин.
У деяких країнах, як-от Іспанія, діє презумпція згоди на донорство, тобто кожна людина автоматично вважається донором, якщо за життя не написала відмову.
У США існує національна система розподілу органів, яка в режимі реального часу визначає, куди має потрапити доступний орган, враховуючи медичні показники та терміновість.
В Японії довгий час трансплантації обмежувалися культурними й релігійними особливостями, і лише у 1997 році там ухвалили закон, що дозволив офіційне донорство після смерті мозку.
В Україні у 2021 році вперше провели мультиорганну трансплантацію, пересадивши одразу кілька органів одному пацієнту.
У світі існує практика трансплантації не лише органів, а й тканин: рогівки, кісток, шкіри, що дозволяє відновлювати зір, лікувати опіки та травми.
Всесвітній день травм
Цей день був започаткований у 2011 році в Нью-Делі, щоб привернути увагу до масштабної проблеми, адже травми є однією з головних причин смерті та інвалідності у світі. За даними ВООЗ, мільйони людей щороку отримують тяжкі ушкодження внаслідок дорожньо-транспортних пригод, падінь, виробничих інцидентів чи насильства. Цей день покликаний нагадати про важливість профілактики травм, доступу до своєчасної медичної допомоги та розробки національних програм безпеки.
Особливо небезпечними залишаються дорожні аварії, які є провідною причиною смертності серед молодих людей. Також значну частину складають побутові та спортивні травми, що часто призводять до довготривалого лікування або втрати працездатності. Усвідомлення ризиків, дотримання правил безпеки, розвиток служб екстреної допомоги та впровадження сучасних медичних технологій відіграють ключову роль у зменшенні негативних наслідків. Всесвітній день травм акцентує увагу суспільства на тому, що уникнути багатьох випадків можна завдяки профілактиці та відповідальній поведінці.
Цікаві факти
У Давньому Єгипті лікарі вже мали описи методів лікування переломів і вивихів, про що свідчать папіруси, датовані понад 3500 років тому.
У Римській імперії легіонери носили спеціальні шоломи та обладунки, що значно зменшувало смертність від бойових поранень у порівнянні з іншими арміями того часу.
Перші гіпсові пов’язки почали застосовувати у XIX столітті, і вони швидко стали революційним методом лікування переломів.
В Україні у козацькі часи поранених воїнів лікували народними методами: використовували відвари трав і накладання дерев’яних шин для фіксації зламаних кінцівок.
За радянських часів у Києві було створено один з найбільших у Європі центрів травматології та ортопедії, який діє й досі.
За даними ВООЗ, щороку близько 1,3 мільйона людей у світі гинуть у дорожньо-транспортних пригодах, а десятки мільйонів отримують травми різного ступеня.
В Японії розроблені унікальні системи автоматичного гальмування автомобілів, що значно знижують ризик аварій і травм.
У США діє масштабна програма профілактики спортивних травм серед дітей та підлітків, що включає навчання тренерів і регулярні медичні огляди.
В Україні останніми роками активно впроваджуються вертолітні служби швидкої допомоги, що дозволяє швидко доставляти тяжкотравмованих пацієнтів до спеціалізованих лікарень.
Історичні події в цей день
1113 — у Києві було зведено величний Києво-Михайлівський Золотоверхий собор, який став однією з архітектурних окрас міста, але в 1934 році його зруйнували радянській владі.
1346 — відбулася битва при Невілс-Кросі, де англійське військо завдало нищівної поразки шотландській армії, а король Давид II потрапив у полон.
1404 — Папою Римським обрано Інокентія VII, відомого у мирському житті як Козімо Джентіле Мільораті, який займав престол до листопада 1406 року.
1604 — німецький астроном Йоган Кеплер розпочав спостереження над новою зіркою, яка пізніше отримала його ім’я — SN 1604, ставши важливим етапом у вивченні космосу.
1660 — було укладено Слободищенський трактат між гетьманом Юрієм Хмельницьким та Річчю Посполитою, що визначив подальші політичні відносини на українських землях.
1702 — відбулася битва під Бердичевом, яка стала однією з подій повстанських війн на Правобережній Україні.
1855 — англійський винахідник Генрі Бессемер запатентував новий процес виробництва сталі, що започаткувало революційні зміни в металургії та промисловості світу.
1888 — сталася катастрофа під Харковом, коли потяг імператором Олександром III зійшов з рейок, але правитель вижив, що пізніше стало частиною його легендарного образу.
1912 — країни Балканської ліги оголосили війну Османській імперії, розпочавши Першу Балканську війну, яка змінила карту Європи.
1927 — відбувся II Всеукраїнський собор Української автокефальної православної церкви, що став важливим етапом у розвитку церковного життя в Україні.
1967 — у Великій Британії було опубліковано «Акт про аборт», який фактично легалізував штучне переривання вагітності у країні й започаткував подібні процеси в інших країнах Західної Європи.
1990 — у Києві завершилося студентське голодування на площі Жовтневої революції, відоме як «Революція на граніті», яке змусило Верховну Раду УРСР ухвалити політичні рішення на користь студентських вимог.
1990 — саме цього дня офіційно з’явилася найбільша у світі база даних про кінематограф IMDb, яка тоді мала назву «rec.arts.movies movie database» і згодом перетворилася на провідний ресурс для всіх кіноманів.
1996 — Аслан Масхадов став прем’єр-міністром коаліційного уряду Чеченської Республіки Ічкерія, що визначило новий етап у політичному житті регіону.
День народження Михайла Друяна
17 жовтня 1911 року в Харкові народився Михайло Захарович Друян — режисер, художник, директор фільмів, якого називали «патріархом мультиплікації». Під час подій 1917 року він, ще підлітком, сам приїхав до Москви без жодних засобів для існування й опинився серед безпритульних. У юному віці мріяв працювати в цирку чи в кіно. У 1932 році був направлений учнем оператора на одну з перших радянських кіностудій, що стало початком його творчого шляху.
Під час Другої світової війни Михайло Друян воював добровольцем у складі Окремої мотострілецької бригади особливого призначення. За службу та хоробрість він був відзначений низкою нагород, серед яких медаль «За бойові заслуги». Його творчий і життєвий шлях поєднав важкі випробування воєнних років із внеском у розвиток радянської анімації, що зробило його знаковою постаттю у вітчизняному кінематографі.
Трагедія в Керченському політехнічному коледжі
17 жовтня 2018 року в Керченському політехнічному коледжі сталася трагедія — внаслідок вибуху та стрілянини загинула 21 людина з числа студентів і працівників закладу, серед них і передбачуваний нападник. Загалом постраждало 67 осіб. Це стало найбільшим за кількістю жертв масовим вбивством у навчальному закладі в новітній історії Європи.
Кримінальні провадження за фактом події були відкриті як в Україні, так і в Росії. Російська сторона кваліфікувала напад як вбивство двох чи більше осіб суспільно небезпечним способом, тоді як українська — як терористичний акт.
За версією російського слідства, студент Владислав Росляков, наслідуючи американських підлітків, які у 1999 році вчинили стрілянину в школі «Колумбайн», прийшов до коледжу зі зброєю та вибухівкою. В результаті його дій загинули люди, а сам він застрелився у бібліотеці навчального закладу. Достовірних результатів українського розслідування не було оприлюднено, ймовірно, справа залишається нерозглянутою.
