18 травня відзначаються День резервіста України, День боротьби за права кримськотатарського народу та День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, а також Міжнародний день музеїв. Цей день в історії поєднує події, після яких змінювалися мапи, влада, технології й уявлення людей про можливості свого часу: від середньовічних битв і заснування Монреаля до появи авіаційних рекордів, швидкісних поїздів, музейних відкриттів та рішень, які впливали на міжнародну безпеку.
День резервіста України
Цей день встановив указом №154/2019 Президент Петро Порошенко 19 квітня 2019 року для визнання ролі громадян, які перебувають у військовому резерві та можуть бути швидко залучені до оборони держави.
Резервісти мають військовий досвід, проходять підготовку або перебувають на обліку після служби. Після початку російсько-української війни їхня роль помітно зросла, бо саме підготовлений резерв дозволяє швидше доукомплектовувати бойові частини без тривалого навчання з нуля.
Цікаві факти
У лютому 2022 року, ще до початку повномасштабного вторгнення, в Україні оголосили призов резервістів в особливий період. Йшлося про громадян від 18 до 60 років, які вже мали військовий досвід і були зараховані до оперативного резерву.
Резервістів оперативного резерву першої черги мали направляти саме до тих військових частин і на ті спеціальності, де вони служили раніше. Такий підхід економив час, бо люди вже знали підрозділ, командирів, озброєння й порядок служби.
Після 24 лютого 2022 року багато резервістів прибули до своїх частин у перші години та дні великої війни. Для армії це мало практичне значення, бо підрозділи отримували не новачків, а людей із попереднім бойовим або службовим досвідом.
У 2022 році до війська мобілізувалися сотні тисяч людей з досвідом служби, зокрема резервісти. Частина з них уже проходила АТО/ООС, тому стала кістяком підрозділів у найважчий період оборони Києва, Харкова, Чернігова, Сум та півдня України.
Оперативний резерв в Україні почали активно формувати після 2014 року, коли стало зрозуміло, що країні потрібна не лише регулярна армія, а й підготовлені люди, здатні швидко повернутися до строю.
Резервіст відрізняється від звичайного військовозобов’язаного тим, що зазвичай має військовий досвід, закріплення за частиною або спеціальністю та може бути швидше залучений до служби.
Сили територіальної оборони, які масово розгорталися на початку повномасштабного вторгнення, значною мірою спиралися на людей із попереднім військовим досвідом. Серед них було багато резервістів, ветеранів АТО/ООС і колишніх військовослужбовців.
Перший День резервіста України відзначали в умовах війни на Донбасі, коли значення підготовленого резерву було не теоретичним, а пов’язаним із реальним бойовим досвідом української армії.
День боротьби за права кримськотатарського народу
Цей день встановили в 2014 році після початку російської окупації Криму, коли питання прав кримських татар знову стало особливо гострим через переслідування, заборони зібрань, обшуки, арешти та тиск на Меджліс.
Сьогоднішній день пов’язаний з тривалою боротьбою кримських татар за повернення на батьківщину, політичне представництво, право на мову, культуру, релігію та життя у Криму без примусу й переслідувань. Після 2014 року він набув сучасного змісту через репресії окупаційної влади проти кримськотатарської спільноти.
Цікаві факти
Після депортації 1944 року кримським татарам десятиліттями не дозволяли масово повертатися до Криму. Люди писали звернення, створювали ініціативні групи, організовували мирні акції й домагалися права повернення попри постійний тиск радянської влади.
Масове повернення кримських татар до Криму почалося наприкінці 1980-х років. Багато родин приїжджали без житла, роботи й державної підтримки, самостійно будували будинки та роками добивалися оформлення землі й документів.
У 2014 році після окупації Криму російська влада фактично заборонила великі жалобні зібрання 18 травня в Сімферополі. Для кримських татар це стало одним із перших чітких сигналів, що окупаційна адміністрація обмежуватиме їхню політичну й громадську активність.
У 2016 році Росія заборонила Меджліс кримськотатарського народу, оголосивши його «екстремістською організацією». Меджліс до цього був головним представницьким органом кримських татар і відкрито не визнав окупацію Криму.
Після 2014 року серед кримських татар з’явилося багато політв’язнів. Правозахисники пов’язують частину справ із тиском за громадянську позицію, релігійну належність або підтримку територіальної цілісності України.
День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу
Цей день пов’язаний з депортацією кримських татар з Криму 1944 року, яку радянська влада провела за наказом Сталіна. У 2015 році Верховна Рада України визнала депортацію геноцидом кримськотатарського народу.
Під час депортації кримських татар примусово вивозили з рідних домівок до Середньої Азії та інших регіонів СРСР. Людей перевозили у товарних вагонах, без належних умов, їжі й медичної допомоги. Значна частина депортованих загинула в дорозі або в перші роки після виселення.
Цікаві факти
Депортація почалася рано-вранці 18 травня 1944 року. Родинам часто давали дуже мало часу на збори, тому люди не встигали взяти документи, харчі, одяг або родинні речі.
За різними оцінками істориків і дослідників, унаслідок депортації та важких умов життя у спецпоселеннях у перші роки після виселення загинули десятки тисяч кримських татар — від приблизно чверті до майже половини всього народу. Люди помирали в товарних вагонах дорогою до місць заслання, від голоду, спалахів хвороб, виснаження, нестачі води й важкої примусової праці в Узбекистані, на Уралі та в інших регіонах СРСР.
Основним місцем заслання став Узбекистан, але кримських татар також вивозили на Урал, до Росії та інших регіонів СРСР. У нових місцях вони жили під режимом спецпоселень і не могли вільно залишати визначену територію.
Після виселення кримських татар радянська влада масово перейменовувала кримськотатарські села, знищувала мечеті, кладовища й інші сліди їхньої присутності в Криму. Мета полягала не лише у виселенні людей, а й у стиранні пам’яті про них на півострові.
Кримських татар десятиліттями звинувачували у «зраді», хоча багато представників народу воювали в Червоній армії, мали бойові нагороди й не були причетні до дій, які радянська влада використала як привід для колективного покарання.
Після прибуття до місць заслання багато кримських татар жили в землянках, бараках або недобудованих приміщеннях. Часто не вистачало їжі, чистої води та ліків, через що в перші роки після депортації масово помирали діти й літні люди.
Радянська влада забороняла кримським татарам залишати місця спецпоселень без дозволу. За порушення режиму людей могли арештувати й відправити до таборів.
Навіть ветерани Другої світової війни серед кримських татар після повернення з фронту часто дізнавалися, що їхні родини вже депортовані. Частину військових також відправляли у заслання після демобілізації.
У радянські роки кримським татарам фактично забороняли офіційно згадувати про депортацію як про злочин. У документах і публікаціях тему або замовчували, або подавали як «переселення».
У багатьох кримськотатарських родинах досі зберігаються ключі від будинків у Криму, фотографії та документи, які вдалося взяти з собою під час депортації або зберегти після повернення на батьківщину.
Міжнародний день музеїв
Це свято започаткували у 1977 році на засіданні Міжнародної ради музеїв для привернення уваги до ролі музеїв у збереженні історії, культури, мистецтва та пам’яті про важливі події й людей.
У цей день музеї в різних країнах проводять спеціальні програми, відкривають нові виставки та організовують акції для відвідувачів. Для України тема музеїв особливо загострилася під час повномасштабної війни, коли частина культурних установ опинилася під загрозою обстрілів, пограбувань або знищення.
Цікаві факти
Один з найвідоміших музейних проєктів у світі — «Ніч музеїв» — з’явився в Європі й згодом поширився на десятки країн. У багатьох містах музеї в цей час працюють до ночі або безкоштовно приймають відвідувачів.
Після початку повномасштабного вторгнення українські музеї почали терміново евакуйовувати колекції, ховати експонати у сховищах і закривати вікна захисними конструкціями, щоб урятувати культурну спадщину від ударів.
У 2022 році російські війська викрали частину колекції Херсонського обласного художнього музею. Працівники музею повідомляли, що окупанти вивозили картини та інші цінності перед відступом із міста.
Під час окупації Маріуполя було серйозно пошкоджено Маріупольський краєзнавчий музей та Художній музей імені Архипа Куїнджі. Частина експонатів зникла або була вивезена.
В Україні існує Музей мікромініатюр Миколи Сядристого, де деякі експонати можна роздивитися лише через мікроскоп. Серед робіт — караван верблюдів у вушку голки та найменша у світі книга.
У Львові працює музей-аптека, створена у приміщенні старовинної аптеки XVIII століття. Там зберігаються старі медичні інструменти, посудини для ліків і рецепти минулих століть.
Після деокупації частини територій українські музейники знаходили пошкоджені фонди, розграбовані приміщення та знищені архіви. Деякі експонати вдалося врятувати буквально в останні дні перед окупацією.
У світі існують музеї дуже вузької тематики: музеї локшини, невдалих стосунків, шпигунства, снігу, бананів і навіть музей зламаних сердець у Хорватії, де люди залишають речі після розриву стосунків.
Один з найстаріших музеїв України — Львівський історичний музей, заснований у XIX столітті. Його колекція налічує сотні тисяч експонатів, серед яких старовинна зброя, годинники, рукописи та предмети побуту різних епох.
Історичні події в цей день
1152 – У Пуатьє Елеонора Аквітанська, одна з найвпливовіших і найбагатших жінок середньовічної Європи, була оголошена нареченою Генриха Плантагенета, герцога Нормандського. Їхній шлюб невдовзі змінив політичну рівновагу в Західній Європі, бо Аквітанія перейшла під вплив майбутнього англійського короля.
1268 – Єгипетські мамелюки захопили Антіохію, одне з найважливіших міст хрестоносців на Близькому Сході. Падіння міста стало важким ударом для християнських держав у регіоні та посилило позиції мусульманських правителів.
1274 – Другий Ліонський собор проголосив новий хрестовий похід. Європейські церковні й політичні лідери намагалися відновити вплив хрестоносців на Святій Землі, однак ці плани так і не дали очікуваного результату.
1291 – Єгипетські мамелюки захопили Акру, останню велику фортецю хрестоносців на Святій Землі. Після падіння міста епоха хрестоносних держав у Палестині фактично завершилася.
1593 – Англійська Таємна рада наказала заарештувати драматурга Кристофера Марлоу. Письменник був однією з найяскравіших постатей англійської літератури доби Єлизавети I, а обставини його переслідування й смерті досі викликають суперечки.
1642 – На острові Монреаль було засноване поселення Віль-Марі, з якого згодом виріс сучасний Монреаль. Місто стало одним із найважливіших центрів французької культури в Північній Америці.
1781 – Іспанська колоніальна влада стратила Тупака Амару II, провідника великого повстання корінного населення Перу. Його виступ проти колоніального гніту став одним із найпомітніших антиіспанських рухів у Південній Америці XVIII століття.
1792 – Російські війська увійшли на територію Речі Посполитої, щоб зруйнувати політичні зміни, запроваджені «Конституцією 3 травня». Так почалася польсько-російська війна, яка стала частиною боротьби за майбутнє Речі Посполитої.
1804 – Наполеон Бонапарт був проголошений імператором Франції. Це рішення завершило період республіканських експериментів після Французької революції та відкрило епоху Першої імперії.
1830 – У США розпочали промислове виробництво перших газонокосарок. Новий пристрій поступово змінив догляд за парками, спортивними майданчиками й приватними садами.
1848 – У Франкфурті-на-Майні відкрився перший загальнонімецький парламент. Він став важливою спробою об’єднати німецькі землі на основі конституційних принципів і представницької влади.
1888 – У США вперше публічно продемонстрували грамофонну платівку. Цей винахід став важливим кроком у розвитку звукозапису й масового поширення музики.
1899 – У Гаазі почалася перша мирна конференція. Представники держав обговорювали правила ведення війни, міжнародний арбітраж і можливість обмеження озброєнь.
1915 – Під Ригою випробували бойову машину «Усюдихід», яку інколи називають одним із ранніх проєктів танка. Розробка не стала серійною, але показала інтерес військових до броньованої техніки нового типу.
1917 – У Києві розпочав роботу I Всеукраїнський військовий з’їзд. Він об’єднав українських військових Російської армії та став важливим етапом формування українського військового руху після Лютневої революції.
1918 – На хімічному заводі в Окдейлі, штат Пенсільванія, стався потужний вибух тротилу. Катастрофа забрала життя близько 200 людей і стала однією з найтяжчих промислових аварій того часу в США.
1920 – Всеукраїнська православна церковна рада проголосила Українську православну церкву автокефальною. Це рішення було пов’язане з прагненням українців мати незалежне церковне життя після революційних подій і боротьби за державність.
1927 – Американська акторка Норма Толмадж випадково залишила відбиток ноги на незастиглому покритті біля кінотеатру в Голлівуді. Саме цей випадок став однією з історій, пов’язаних з появою традиції відбитків кінозірок.
1928 – Почався розгляд «Шахтинської справи» проти інженерів Донбасу, яких радянська влада звинуватила в антирадянській змові. Процес став одним із перших гучних показових судів сталінської доби.
1935 – У СРСР розбився найбільший радянський літак «Максим Горький». У катастрофі загинули 49 людей, а аварія стала серйозним ударом по радянській авіаційній пропаганді.
1940 – Маршал Анрі Філіпп Петен, герой Першої світової війни, став міністром оборони Франції. Невдовзі після поразки Франції він очолив режим Віші, який співпрацював із нацистською Німеччиною.
1941 – Італійський принц Аймоне ді Торіно, герцог Сполето, був проголошений королем Хорватії під іменем Томіслав II. Насправді він майже не мав реальної влади, а держава перебувала під сильним впливом нацистської Німеччини та фашистської Італії.
1942 – Німецькі війська завершили знищення залишків радянських сил на Керченському півострові. Поразка Червоної армії відкрила шлях до подальшого наступу вермахту в Криму.
1943 – Японський підводний човен торпедував австралійський корабель-госпіталь «Кентавр». Загинули 299 людей, а атака на медичне судно викликала широкий міжнародний резонанс.
1944 – У Туреччині після серії профашистських демонстрацій було запроваджено надзвичайний стан. Влада намагалася стримати внутрішню напругу в умовах Другої світової війни та складної міжнародної ситуації.
1944 – Після важких боїв воїни 2-го Польського корпусу здобули монастир Монте-Кассіно в Італії. Перемога відкрила союзникам шлях на Рим і стала однією з найвідоміших битв польських військових у Другій світовій війні.
1945 – Німецький адмірал Карл Деніц видав декрет, у якому намагався відмежувати німецьку армію від злочинів у концтаборах. Така заява була спробою зменшити відповідальність військового керівництва після краху нацистської Німеччини.
1949 – У Нью-Йорку відкрили перший вертолітний майданчик. Це відображало післявоєнний інтерес до використання вертольотів у міському транспорті, медицині та службах швидкого реагування.
1951 – ООН запровадила економічні санкції проти Китаю через його підтримку Північної Кореї в Корейській війні. Рішення стало одним із проявів загострення холодної війни в Азії.
1953 – Американська льотчиця Жаклін Кокран стала першою жінкою, яка подолала звуковий бар’єр на літаку. Вона довела, що жінки можуть досягати найвищих результатів у військовій та експериментальній авіації.
1965 – У Дамаску стратили Елі Коена, агента ізраїльської розвідки, який діяв у Сирії. Його діяльність стала однією з найвідоміших історій шпигунства на Близькому Сході.
1974 – Індія провела своє перше ядерне випробування й стала шостою державою, що отримала ядерну зброю. Ця подія змінила стратегічний баланс у Південній Азії.
1980 – В Івано-Франківську відкрили художній музей. Його розмістили в історичній будівлі колишнього костелу, а колекція стала важливою частиною культурного життя Прикарпаття.
1980 – У штаті Вашингтон сталося потужне виверження вулкана Святої Олени. Загинули 57 людей, а ландшафт навколо вулкана був радикально змінений вибухом, попелом і селевими потоками.
1981 – У Цюриху американський спортсмен Рональдо Нехеміа першим в історії пробіг 110 метрів з бар’єрами швидше ніж за 13 секунд. Його результат став важливою межею в розвитку легкої атлетики.
1990 – У Франції встановили рекорд швидкості поїздів — 515,3 км/год. Досягнення підтвердило провідну роль французьких швидкісних поїздів TGV у розвитку залізничного транспорту.
1991 – Гелен Шерман, стала першою британською жінкою в космосі. Вона полетіла разом із радянським екіпажем у межах програми, що стала помітною подією для британської науки й космонавтики.
1992 – Вірменські сили взяли під контроль Лачинський коридор між Вірменією та Нагірним Карабахом. Цей шлях мав стратегічне значення під час карабаського конфлікту.
1992 – У Туркменістані ухвалили конституцію. Документ закріпив основи державного устрою після здобуття незалежності від СРСР.
1994 – Завершилося виведення ізраїльських військ із Сектора Гази. Це стало частиною домовленостей, пов’язаних із близькосхідним мирним процесом 1990-х років.
1996 – На Тайвані створили піраміду з іграшкових кубиків заввишки 25,05 метра. Конструкція стала рекордним прикладом масової гри та інженерної точності.
1997 – Ірландка Бріджет Діррен отримала диплом із відзнакою Національного університету у віці 102 років. Її випадок став світовим рекордом і прикладом того, що освіта не має вікових меж.
1998 – Тисячі студентів зайняли будівлю парламенту Індонезії в Джакарті. Протести стали важливою частиною подій, які привели до падіння 32-річного режиму Сухарто.
1999 – У Криму стався невдалий замах на міського голову Сак Володимира Шевцова. Подія привернула увагу до кримінально-політичної напруги в регіоні наприкінці 1990-х років.
1999 – Уряд Канади після тривалих дискусій заявив, що не буде регулювати й контролювати Інтернет у країні. Це рішення підтримало розвиток відкритого цифрового простору.
2001 – Почалася технічна частина операції з підйому російського підводного човна «Курськ». Субмарина затонула у 2000 році, а катастрофа стала однією з найболючіших трагедій російського флоту.
2005 – Україна ратифікувала Оттавську конвенцію та остаточно взяла зобов’язання позбутися одного з найбільших у світі арсеналів протипіхотних мін. Це рішення мало важливе значення для міжнародної політики роззброєння.
