26 листопада відзначаються Міжнародний день чоботаря, Міжнародний день боротьби з ожирінням та Всесвітній день оливкового дерева. Він також багатий на різні історичні події.
Міжнародний день чоботаря
Цей день присвячений ремісникам, чия праця залишається важливою і в сучасному світі. Міжнародний день чоботаря є чудовою нагодою висловити повагу і вдячність майстрам, які створюють і ремонтують взуття. Їхня робота, що поєднує в собі мистецтво та майстерність, має глибоке коріння.
Чоботарство існує вже тисячі років, і навіть в епоху масового виробництва залишаються цінними унікальні вироби ручної роботи. Цей день нагадує нам, наскільки важливими є ті, хто дбає про комфорт наших кроків, адже якісне взуття впливає не лише на стиль, а й на здоров’я.
Цікаві факти
Чоботарство є одним із найстаріших ремесел у світі. Відомо, що ще в Давньому Єгипті та Месопотамії ремісники створювали спеціальне взуття для фараонів і знаті. Їхні вироби прикрашалися коштовностями, золотом і вишивкою, а кожна пара взуття створювалася вручну.
У середньовічній Європі взуття було символом соціального статусу. Чоботи з довгими носками чи підборами могли дозволити собі лише багатії. Чоботарі часто працювали виключно на замовлення заможних клієнтів.
У Середньовіччі чоботарі об’єднувалися у гільдії або цехи, які захищали їхні права, встановлювали стандарти якості виробів і регулювали ціни. Це дозволяло ремеслу зберігати високий рівень майстерності.
У багатьох країнах чоботарі отримували спеціальні замовлення на виготовлення взуття для армії. Наприклад, у XVIII столітті британські чоботарі розробили спеціальні чоботи для солдатів, які були міцними й зручними для тривалих маршів. Королі також мали своїх особистих чоботарів, які забезпечували їх унікальним взуттям.
Ідея взуття на високих підборах належить саме чоботарям. Спочатку підбори створювали для чоловіків — вершників, щоб їм було зручніше триматися у стременах. Лише пізніше вони стали популярними серед жінок.
З появою швейних машин у XIX столітті чоботарство зазнало значних змін. Почалося масове виробництво взуття, що дозволило зробити його доступнішим для широких верств населення. Однак ручна робота й унікальні вироби залишилися цінністю.
Легенда свідчить, що один із чоботарів Наполеона Бонапарта створив для імператора спеціальне взуття, яке допомагало приховувати його невисокий зріст. Наполеон високо цінував майстерність цього ремісника.
Вираз “сапожник без сапог” виник як опис чоботарів, які через завантаженість замовленнями часто не мали часу виготовити взуття для себе. Цей вислів став символом парадоксів у житті.
Чоботарі часто ставали героями народних казок і легенд. Наприклад, в ірландському фольклорі лепрекони, які асоціюються з удачею і золотом, часто зображуються чоботарями.
Сьогодні професія чоботаря набуває нового життя в контексті моди на екологічність і унікальні вироби. Люди все більше цінують взуття, зроблене вручну, як альтернативу масовому виробництву.
Міжнародний день боротьби з ожирінням
Ця глобальна ініціатива, спрямована на боротьбу з однією з найбільших проблем сучасності. Ожиріння вже давно перестало бути просто естетичним чи індивідуальним питанням – воно впливає на якість життя мільйонів людей і створює величезне навантаження на системи охорони здоров’я у всьому світі. У цей день ми згадуємо, наскільки важливо вести здоровий спосіб життя, підтримувати збалансоване харчування, бути фізично активними та розуміти вплив наших повсякденних звичок на організм.
Важливість цього дня полягає не лише у підвищенні обізнаності про ризики ожиріння, а й у мотивації до дій. Це може бути момент для перегляду власного стилю життя: додати більше овочів до раціону, почати ходити пішки замість використання транспорту, спробувати нові види активності, які приносять радість. Кожен крок має значення.
Міжнародний день боротьби з ожирінням також закликає до змін на рівні суспільства. Це нагадування урядам та організаціям про необхідність підтримки програм, спрямованих на профілактику ожиріння, доступність здорової їжі та створення умов для активного способу життя.
Цікаві факти
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), кількість людей із надмірною вагою і ожирінням у світі подвоїлася з 1980 року. Наразі понад 2 мільярди людей мають надмірну вагу, що становить майже третину населення планети.
Ожиріння є одним із головних факторів ризику для таких хронічних захворювань, як діабет 2-го типу, серцево-судинні хвороби, гіпертонія та навіть певні види раку. Крім фізичних наслідків, воно також впливає на психічне здоров’я, викликаючи депресію та тривожність.
Ожиріння більше не є проблемою лише багатих країн. Воно дедалі частіше зустрічається в країнах із середнім і низьким рівнем доходу, де доступ до здорової їжі обмежений, а дешеві, калорійно насичені продукти переважають у раціоні.
Особлива увага у боротьбі з ожирінням приділяється дітям, адже кількість випадків дитячого ожиріння постійно зростає. У 2020 році понад 39 мільйонів дітей віком до 5 років мали надмірну вагу або ожиріння.
Цей день спрямований на підвищення обізнаності про здорове харчування, важливість фізичної активності та розуміння впливу способу життя на здоров’я. Проводяться освітні програми, майстер-класи, відкриті лекції та тренінги.
Фахівці наголошують, що навіть 30 хвилин помірної фізичної активності на день можуть суттєво знизити ризик ожиріння. Цей день популяризує активний спосіб життя, відвідування спортивних секцій та занять на свіжому повітрі.
Кілька країн, таких як Японія та Норвегія, досягли значного прогресу в зменшенні рівня ожиріння завдяки комплексним програмам, які включають освітні кампанії, регулювання реклами нездорової їжі та доступ до здорових продуктів.
Ожиріння не лише проблема здоров’я, а й економіки. Лікування пов’язаних із ним захворювань створює значне навантаження на медичні системи, тоді як профілактика може значно зменшити ці витрати.
Всесвітній день оливкового дерева
Цей день був започаткований ЮНЕСКО для привернення уваги до важливості цього символічного дерева та його значення для культури, історії, екології й економіки багатьох країн. Оливкове дерево є одним із найдавніших культурних символів людства, яке уособлює мир, мудрість і витривалість. Його плоди й олія мають велике значення в кулінарії, медицині та релігійних традиціях. Цей день нагадує про необхідність захисту цієї цінної рослини та популяризації її сталого використання.
Всесвітній день оливкового дерева – це можливість підкреслити важливість оливкових гаїв як ключового природного ресурсу, який сприяє підтримці біорізноманіття. Це також час для просування традиційного виробництва оливкової олії, що є основою середземноморської дієти, визнаної ЮНЕСКО нематеріальною культурною спадщиною. Оливкові дерева адаптувалися до суворих кліматичних умов і демонструють приклад стійкості, яка є джерелом натхнення для людства.
Цікаві факти
Оливкове дерево – одне з найдавніших культурних дерев у світі. Його культивують понад 6 тисяч років, і воно є невіддільною частиною культури Середземномор’я.
Символіка оливкової гілки згадується в багатьох релігіях і культурних традиціях, зокрема як знак миру, надії та злагоди.
Оливкова олія вважається “рідким золотом” завдяки її цінним властивостям для здоров’я, зокрема антиоксидантним і протизапальним ефектам.
Існують дерева-довгожителі: деякі оливкові дерева мають вік понад 2 тисячі років і досі приносять плоди.
Основними виробниками оливкової олії є Іспанія, Італія, Греція та Туреччина, які забезпечують понад 70% світового виробництва.
Історичні події в цей день
У 1890 році в Боржомі, Грузія, розпочався промисловий розлив мінеральної води, яка стала популярною завдяки своїм цілющим властивостям і донині вважається одним із символів регіону. У 1901 році у Львові студенти підняли хвилю протестів, вимагаючи створення українського університету, що стало визначною подією у боротьбі за національні права українців.
У 1917 році в Києві на засіданні Генерального секретаріату було затверджено статут “вільного козацтва”, а також ухвалено рішення про створення комісії з охорони краю та демобілізаційних комітетів при Генеральному секретаріаті внутрішніх справ. Вже наступного року, у 1918 році, Радою народних комісарів Радянської Росії було прийнято Декрет про визнання наукових, літературних, музичних і художніх творів загальнодержавним надбанням, що стало важливим кроком у розвитку культури та освіти.
У 1944 році в Мукачеві відбувся I з’їзд Народних комітетів, на якому було проголошено маніфест про вихід Закарпаття зі складу Словаччини та возз’єднання з Радянською Україною. Ця подія стала кульмінацією багаторічних прагнень закарпатських українців повернутися до складу української державності. Маніфест також проголосив вихід Закарпаття зі складу Чехословаччини, підкреслюючи волю місцевого населення до єднання з рештою українських земель. Рішення з’їзду було підтримане Радянським Союзом, а згодом закріплене на міжнародному рівні. Ця подія стала знаковою для історії регіону, зміцнивши зв’язки між Закарпаттям і рештою України.
26 листопада 1965 року Франція стала третьою країною у світі, яка запустила власний штучний супутник у космос Asterix, який назвали на честь популярного героя коміксів. Запуск було здійснено за допомогою ракети-носія Diamant A із космодрому Хаммагір, розташованого в пустелі Сахара (тоді ще на території Алжиру). Ця подія ознаменувала вихід Франції на міжнародну арену космічних досліджень, ставши важливим кроком у її науково-технічному розвитку. Asterix залишився на орбіті як символ досягнень французької космонавтики, і хоч він більше не функціонує, його перебування у космосі є підтвердженням технологічної могутності Франції на той час.
У 1966 році у французькій Бретані президент Шарль де Голль урочисто відкрив першу у світі приливну електростанцію, яка стала новаторським зразком використання природних ресурсів. У 1970 році в Баро, Гваделупа, відбулася рекордна за інтенсивністю злива – 38,10 мм опадів за одну хвилину, що увійшло до історії метеорології як природне явище, яке складно повторити. У 1976 році католицька церква Італії прийняла рішення відмовитися від статусу католицизму як державної релігії, зробивши крок у бік світськості країни. У 1977 році у Львові відкрили пам’ятник першодрукареві Івану Федорову. Скульптори В. Н. Борисенко та В. М. Подольський створили монумент, який підкреслив значення Федорова у розвитку книгодрукування на українських землях.
26 листопада 1976 року в Окружному секретаріаті штату Нью-Мексико офіційно зареєстрували торговельну марку Microsoft. Компанію заснували Білл Гейтс і Пол Аллен, які вже на той час активно працювали над створенням програмного забезпечення для персональних комп’ютерів. Назва “Microsoft” походить від поєднання слів “microcomputer” (мікрокомп’ютер) і “software” (програмне забезпечення), що відображало головну мету компанії. Цей юридичний крок став важливою віхою у становленні майбутнього техногіганта, який згодом став однією з найвпливовіших компаній у світі. Реєстрація бренду Microsoft заклала фундамент для її подальшого успіху на глобальному ринку програмного забезпечення й технологій.
У 1988 році відбувся запуск космічного апарату “Союз ТМ-7” із міжнародним екіпажем, до складу якого входили радянські космонавти Олександр Волков і Сергій Крикальов, а також французький астронавт Жан-Лу Кретьєн. Цей старт став важливим моментом у співпраці різних країн у галузі освоєння космосу.
26 листопада 1837 року, за однією з версій, у Франції або Бельгії народився Люсьєн Олів’є — легендарний кулінар, який став відомим завдяки створенню рецепта знаменитого “зимового салату”, що згодом отримав назву на його честь. У зрілому віці Олів’є працював у Москві, де був власником престижного ресторану “Ермітаж”. На кухні цього закладу трудилося понад 60 кухарів, а його фінансовий обіг, за чутками, дорівнював бюджету невеликого міста. Саме в “Ермітажі” Люсьєн Олів’є винайшов салат, який став одним із символів новорічного столу. Однак справжній рецепт цього кулінарного шедевра так і залишився загадкою.
Володимир Гіляровський у своїй книзі писав, що обіди, приготовлені кухарем-французом Олів’є, вважалися шиком, а салат, який він створив, залишався незбагненним для гурманів. Як би вони не намагалися повторити його, отриманий результат завжди відрізнявся від оригіналу. Існує легенда, що Люсьєн Олів’є забрав секрет свого салату в могилу. Відомо лише основні компоненти, серед яких рябчик, картопля, свіжі огірки, каперси, оливки та особливий соус. Оригінальний рецепт був настільки складним і витонченим, що він залишив простір для численних варіацій.
Одним із найдавніших рецептів салату, опублікованих у журналі “Наша пища” в 1894 році, було описано наступне: рябчика слід засмажити, остудити та нарізати невеликими шматочками, додати зварену картоплю, свіжі огірки, каперси та оливки. Усе це перемішується та заливається соусом на основі провансальської заправки із соєю “Кабуль”. Салат прикрашався раковими шийками, листям латуку та желе з м’ясного бульйону (ланспіком). Інший опис включав варене філе рябчика й куріпки, хвости омара, телячий язик і навіть чорну ікру як центральний елемент композиції.
Оригінальний “Салат Олів’є” був стравою для багатих, але з часом він трансформувався в більш демократичний “Столичний салат”, рецепт якого було адаптовано в радянські часи. Елітні інгредієнти, як-от ікра, омари й рябчики, замінили зеленим горошком, ковбасою або куркою. Популярність салату зросла, і він став невід’ємною частиною новорічного столу для мільйонів людей.
Люсьєн Олів’є помер у Ялті 14 листопада 1883 року у віці 45 років, за однією з версій, від пороку серця. Його ім’я та винахід увійшли в історію кулінарії, а сам салат залишається прикладом безсмертного рецепта, який надихає кухарів по всьому світу.
26 листопада 1998 року першим громадянином незалежної України, якому було присвоєно звання “Герой України” з врученням ордена Держави, став видатний учений і громадський діяч Борис Євгенович Патон. Це високе звання було присуджено йому за визначний внесок у розвиток науки, техніки та зміцнення міжнародного авторитету України. Борис Патон був не лише одним із найвідоміших науковців сучасності, а й символом академічної спадщини, що поєднувала досягнення радянської доби та нову історію незалежної України.
Борис Патон – академік Академії наук СРСР, двічі Герой Соціалістичної Праці, заслужений винахідник СРСР, лауреат численних престижних нагород: Ленінської премії, Сталінської премії третього ступеня, премії Ради Міністрів СРСР, а також двох Державних премій України. Його ім’я пов’язане з низкою фундаментальних досліджень і практичних розробок у галузі зварювання, матеріалознавства та інших інженерних дисциплін. Патон зробив неоціненний внесок у впровадження новітніх технологій у промисловості, а його праці мали величезний вплив на розвиток авіаційної, космічної та суднобудівної галузей.
Як багаторічний керівник Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона, Борис Патон залишався ключовою фігурою української науки, навіть у складні періоди трансформацій після здобуття незалежності. Його наукові здобутки та організаційна діяльність стали прикладом для багатьох поколінь науковців.
Присвоєння звання “Герой України” стало символом визнання заслуг Бориса Патона на найвищому державному рівні. Це було підтвердженням того, що його життя і робота присвячені не лише науці, а й розбудові української держави та її авторитету на світовій арені.
26 листопада 2018 року указом президента України № 393 було введено воєнний стан у десяти областях країни: Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, а також у Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях і внутрішніх водах України в Азово-Керченській акваторії. Це рішення було ухвалене у відповідь на зростання загрози з боку Російської Федерації після інциденту в Керченській протоці.
26 грудня на засіданні Ради національної безпеки і оборони (РНБО) президент Петро Порошенко оголосив, що не буде ініціювати продовження дії воєнного стану. Попри це, він визнав, що ситуація з безпекою суттєво не змінилася, і зазначив: “Підкреслюю, російська загроза нікуди не зникла”. Водночас президент відзначив позитивні наслідки дії воєнного стану: у регіонах, де він був запроваджений, кількість злочинів зменшилася на 26%, а національна валюта гривня зміцнилася.
Цей період став важливим етапом для зміцнення обороноздатності країни, мобілізації ресурсів і посилення контролю за громадським порядком у стратегічно важливих регіонах.
