21 березня в світі відзначаються Міжнародний день лісів, Всесвітній день деревини, Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації, Всесвітній день домашнього господарства, Всесвітній день поезії та День старовинної музики. Цей день також увійшов в історію багатьма знаковими подіями, які охоплюють релігію, право, музику, технічний прогрес, політику і цифрову епоху.
Міжнародний день лісів
Це важлива екологічна дата, яку щорічно відзначають 21 березня в усьому світі. Подію започаткувала Організація Об’єднаних Націй 28 листопада 2012 року для привернення уваги людства до глобальної проблеми знищення лісів і необхідності їхнього збереження. Рішення було прийнято на 67-й сесії Генеральної Асамблеї ООН. Головною причиною запровадження цього дня стали шокуючі цифри: щороку на планеті зникає близько 13 мільйонів гектарів лісів — це територія, більша за площу Греції чи Непалу.
Цей день має на меті не лише нагадати про цінність лісів для життя на Землі, а й сприяти формуванню глобальної культури відповідального ставлення до природи. Ліси — це легені планети, вони поглинають вуглекислий газ і виробляють кисень, регулюють водний баланс, захищають ґрунти від ерозії, є домом для мільйонів видів рослин і тварин. Лісові екосистеми забезпечують їжею, ліками, матеріалами мільярди людей і відіграють ключову роль у боротьбі зі зміною клімату.
ООН закликає держави, організації, бізнес і громадськість проводити інформаційні кампанії, висаджувати дерева, організовувати освітні заходи та акції для захисту лісів. Адже від того, наскільки відповідально людство ставитиметься до лісів сьогодні, залежить здоров’я планети та майбутнє наступних поколінь.
Цікаві факти
Відомо, що ліси покривають близько 31% всієї суші Землі, а це майже 4 мільярди гектарів.
У лісах світу мешкає понад 80% наземних видів тварин, рослин і грибів.
Найбільший тропічний ліс планети — Амазонія — виробляє 20% усього кисню Землі, за що його називають «легенями планети».
За підрахунками вчених, у світі росте близько 3 трильйонів дерев — це майже 422 дерева на кожного жителя планети.
Незважаючи на це, кількість дерев на Землі за останні 12 тисяч років скоротилася майже на 50% — здебільшого через вирубку лісів для сільського господарства та урбанізації.
Найстаріше дерево на планеті — сосна Мафусаїл у Каліфорнії — має понад 4800 років.
Дерева здатні «спілкуватися» між собою через кореневі системи та грибницю, утворюючи так звану «мережу Вуд-Вайб» (Wood Wide Web).
Ліси не лише виробляють кисень, а й утримують вуглець: за оцінками, вони поглинають близько 2 мільярдів тонн CO₂ щороку.
Відновлення та збереження лісів здатне забезпечити третину всіх необхідних заходів для зменшення темпів глобального потепління.
Всесвітній день деревини
Всесвітній день деревини — щорічна міжнародна подія, яка відзначається 21 березня і покликана підкреслити унікальну цінність деревини як природного, відновлюваного ресурсу. Символічно, що ця дата збігається з Міжнародним днем лісів, створюючи подвійний наголос на важливості лісів і всього, що вони дають людству.
Це свято було започатковано для того, щоб нагадати: деревина — не просто матеріал, який людина використовує в будівництві чи виробництві, а результат багаторічної праці природи. Вона зберігає в собі історію росту дерев, їхню участь у формуванні екосистем, клімату та ландшафтів. Деревина є прикладом сталого ресурсу, який за правильного використання та відновлення може слугувати людству вічно, не виснажуючи природу.
Всесвітній день деревини привертає увагу до ролі цього матеріалу в сталому розвитку, економіці та збереженні біорізноманіття. Деревина використовується у будівництві, побуті, мистецтві, медицині, енергетиці та навіть у високих технологіях. Водночас виробництво деревини може і повинно бути екологічно відповідальним, з урахуванням відновлення лісів і мінімізації шкоди для довкілля.
Цікаві факти
Деревина — один із найдавніших матеріалів, яким користується людина. Археологи знаходять дерев’яні вироби, що мають вік понад 10 тисяч років.
На кожному етапі свого життя дерево накопичує вуглець із атмосфери. У виробах із деревини цей вуглець залишається зв’язаним ще на десятки й навіть сотні років.
Деревина вважається одним із найбільш екологічних будівельних матеріалів. Будинки з дерева мають природну теплоізоляцію та знижують викиди CO₂ порівняно з бетонними спорудами.
У світі дедалі більшої популярності набирають інноваційні будівлі з дерева. Наприклад, у Норвегії зведено дерев’яний хмарочос висотою понад 85 метрів.
Деревина використовується в медицині: з неї виготовляють протези, медичні інструменти й навіть лікарські засоби на основі деревної кори.
За даними ФАО, лісова промисловість дає роботу понад 33 мільйонам людей по всьому світу.
Деревина — основа безлічі традиційних ремесел та культурних надбань: різьба по дереву, музичні інструменти, кораблебудування, меблеве мистецтво.
Виробництво паперу, меблів, будівництво й енергетика — найбільші сектори сучасної економіки, засновані на використанні деревини.
Всесвітній день посадки рослин
Ця екологічна ініціатива покликана об’єднати людей по всьому світу навколо простої, але надзвичайно важливої мети — озеленення планети. Цей день відзначають щороку 21 березня — у день весняного рівнодення та водночас Міжнародний день лісів. Дата обрана символічно, адже саме весна традиційно вважається часом відродження природи, нових починань і турботи про довкілля.
Всесвітній день посадки рослин закликає людей активно долучатися до висадження дерев, кущів, квітів та інших рослин, аби зробити планету зеленішою та чистішою. Адже рослини відіграють фундаментальну роль у підтриманні життя на Землі. Вони виробляють кисень, очищають повітря, зберігають ґрунти від ерозії, регулюють клімат і забезпечують домівки для мільярдів живих організмів.
Посадка рослин є простим і доступним способом кожному долучитися до збереження планети та залишити по собі добрий слід для наступних поколінь.
Цікаві факти
За одну годину одне дерево здатне поглинути до 2,35 кг вуглекислого газу та виробити близько 1,7 кг кисню — цього вистачає для дихання двох людей протягом доби.
Вчені підрахували, що для пом’якшення наслідків глобального потепління людству необхідно висадити ще щонайменше трильйон дерев.
Деякі країни проводять масштабні національні акції з посадки рослин. Наприклад, в Індії в штаті Уттар-Прадеш у 2016 році за добу висадили понад 50 мільйонів дерев, встановивши світовий рекорд.
Коренева система дерев не лише зміцнює ґрунт, а й здатна підвищувати рівень ґрунтових вод, запобігаючи посухам.
Посадка дерев у містах знижує температуру повітря влітку на кілька градусів, захищаючи людей від спеки та зменшуючи навантаження на енергосистеми.
Зелені насадження біля доріг знижують рівень шуму на 20-30% і поглинають пил та шкідливі викиди.
Вирощування рослин покращує психоемоційний стан людини, знижує рівень стресу та тривожності — це науково доведений факт.
Найстаріша жива рослина на планеті — колонія тополі «Пандо» у США — існує понад 80 тисяч років і важить більше 6 тисяч тонн.
Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації
Цю дату було проголошено Генеральною Асамблеєю ООН у 1966 році на згадку про трагічні події в Південній Африці, які стали символом боротьби людства за рівність і справедливість. Саме 21 березня 1960 року в південноафриканському місті Шарпевіль поліція відкрила вогонь по мирній демонстрації проти так званих «паспортів» — внутрішніх документів, які обмежували пересування темношкірого населення. Унаслідок розстрілу загинуло 69 людей, ще понад 180 були поранені.
Ця дата стала потужним нагадуванням світові про небезпеку расизму та необхідність його викорінення. Відтоді Міжнародний день боротьби за ліквідацію расової дискримінації став глобальним закликом до єдності, рівності прав і свобод для всіх людей незалежно від кольору шкіри, етнічного чи національного походження.
ООН наголошує, що расизм та дискримінація й сьогодні залишаються гострими проблемами, які породжують нерівність, насильство й соціальну напругу в багатьох країнах світу. Щороку до цієї дати обирають конкретну тему, аби привернути увагу до найболючіших проявів расової несправедливості у світі — від структурного расизму до ксенофобії, злочинів на ґрунті ненависті та дискримінації корінних народів.
Цікаві факти
Апартеїд, проти якого виступили жителі Шарпевіля в 1960 році, офіційно діяв у Південній Африці з 1948 до 1994 року. Система передбачала повну сегрегацію рас за всіма аспектами життя — від освіти до шлюбу.
У 1973 році апартеїд був визнаний злочином проти людяності на рівні ООН.
За даними ЮНЕСКО, расова дискримінація і сьогодні залишається серйозною проблемою у понад 70 країнах світу.
Одним із найвідоміших символів боротьби з расизмом став Нельсон Мандела — перший темношкірий президент ПАР, який провів у тюрмі 27 років через свою боротьбу з апартеїдом.
У 1965 році ООН ухвалила Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації — один із перших глобальних документів із захисту прав людини.
За оцінками міжнародних правозахисних організацій, сьогодні расизм найчастіше проявляється у вигляді дискримінації в освіті, на ринку праці, у системі правосуддя та в доступі до медичних послуг.
Рух Black Lives Matter, що зародився у США у 2013 році, став одним із наймасовіших у новітній історії прикладів боротьби з расовою дискримінацією та насильством щодо темношкірих людей.
Символом цього дня вважається білий голуб як знак миру та рівності всіх рас і народів.
Всесвітній день домашнього господарства
Цей день покликаний нагадати суспільству про важливість і цінність щоденної праці, яка залишається непомітною, але є основою добробуту кожної родини та суспільства загалом. Це свято ініційоване Міжнародною федерацією домашнього господарства (International Federation for Home Economics, IFHE) і є частиною глобальної кампанії за визнання ролі домашньої праці у соціально-економічному розвитку.
Під поняттям «домашнє господарство» мається на увазі не лише прибирання чи приготування їжі, а широкий спектр діяльності — організація побуту, турбота про дітей, літніх людей і людей із інвалідністю, ведення сімейного бюджету, збереження ресурсів, екологічне управління домом і виховання відповідальних споживачів. Усе це формує якість повсякденного життя і напряму впливає на здоров’я, комфорт і добробут сім’ї та суспільства.
Попри свою важливість, праця у домашньому господарстві часто залишається недооціненою та невидимою. У багатьох країнах вона не враховується у валовому внутрішньому продукті (ВВП), хоча за підрахунками експертів, якби цю працю оцінювали грошово, її внесок у економіку був би колосальним.Всесвітній день домашнього господарства покликаний підвищити статус цієї роботи, закликати до рівномірного розподілу побутових обов’язків між чоловіками і жінками, привернути увагу до важливості освіти у сфері ведення господарства та раціонального використання ресурсів.
Цікаві факти
За даними ООН, у світі понад 75% неоплачуваної домашньої праці виконується жінками. У середньому жінка витрачає на домашню роботу втричі більше часу, ніж чоловік.
У деяких країнах, наприклад, у Швеції та Канаді, ведення домашнього господарства входить до державних освітніх програм, і цьому навчають ще в школі.
Згідно з дослідженнями, якби неоплачувану домашню працю оцінювали у грошовому еквіваленті, то її внесок у світову економіку міг би перевищити 10 трильйонів доларів на рік.
Розумна організація домашнього господарства дозволяє суттєво знизити витрати на енергію, воду та продукти харчування, зменшуючи навантаження на навколишнє середовище.
У XXI столітті з’явилася окрема наука — економіка домашнього господарства (Home Economics), яка охоплює не лише побутові навички, а й фінансову грамотність, планування бюджету, соціологію родини та екологічну відповідальність.
Робота по дому включає понад 150 видів діяльності — від найпростіших, як миття посуду чи приготування їжі, до складних управлінських рішень щодо бюджету, покупок і планування майбутнього родини.
У багатьох країнах існують професійні асоціації, які об’єднують спеціалістів у сфері домашнього господарства та просувають ідею його визнання як важливої складової економіки та соціального добробуту.
Всесвітній день поезії
Це одне з важливих культурних свят, започаткованих ЮНЕСКО. Воно було офіційно проголошене на 30-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в 1999 році в Парижі. Його мета — підтримати поетичні традиції всього людства, зберегти мовне й культурне розмаїття, а також привернути увагу до ролі поезії в сучасному світі.
Поезія супроводжує людство з найдавніших часів — від перших епічних сказань і народних пісень до віршів сучасних авторів, які знаходять відгук у серцях мільйонів. Вона здатна передати те, що важко висловити звичайними словами, допомагає людині осмислити власні почуття, зрозуміти світ і своє місце в ньому.
Всесвітній день поезії покликаний підтримати маловідомих поетів і надати нове звучання класичним творам. У цей день у багатьох країнах світу проходять поетичні читання, літературні фестивалі, виставки, зустрічі з авторами, конкурси та майстер-класи. Поезія повертається на сцени, до шкільних класів, у медіа-простір і навіть на вулиці міст, де кожен охочий може прочитати свій вірш чи поділитися улюбленим твором.
Цікаві факти
Поезія — одна з найдавніших форм мистецтва. Найстаріша з відомих поем — шумерський епос про Гільгамеша, створений понад 4 тисячі років тому.
Слово «поезія» походить із грецької мови й означає «творення», «створення».
У багатьох культурах світу саме поезія стала першою літературною формою — задовго до появи письма її передавали усно від покоління до покоління.
Поезія впливає не лише на культуру, а й на політику й соціальні рухи. Багато революцій і визвольних рухів народжувалися зі слів поетів, чиї рядки ставали гаслами.
Найкоротший у світі вірш належить американському поету Арчіту Маклішу і складається лише з одного слова та однієї літери: «Fleas / Adam / Had ‘em».
Поезія відіграє важливу роль у психотерапії: поетичне слово використовується як інструмент у лікуванні депресії, тривожності та для емоційного розвантаження.
З 2018 року ЮНЕСКО включило українську кобзарську традицію — спів поезії під супровід кобзи чи бандури — до списку нематеріальної культурної спадщини людства.
День старовинної музики
Це свято відзначається у день народження одного з найвидатніших композиторів епохи бароко Йоганна Себастьяна Баха. Це свято започатковане Європейською асоціацією старовинної музики (European Early Music Network) у 2013 році. Його мета — привернути увагу до багатющої музичної спадщини, створеної від античних часів до кінця XVIII століття, зокрема до музики Середньовіччя, Ренесансу та Бароко.
Старовинна музика — це не лише частина історії, а живе мистецтво, що й сьогодні виконується на сценах по всьому світу. Вона відкриває сучасній людині красу стародавніх мелодій, глибину думок і почуттів минулих епох, знайомить із унікальними інструментами та забутими традиціями.
Це свято є також важливим для популяризації історично інформованого виконавства — підходу, коли музиканти прагнуть максимально точно відтворити звучання творів так, як вони звучали за часів своїх авторів. Це дозволяє глибше зрозуміти контекст тієї чи іншої епохи та по-новому відчути добре знайомі класичні твори. День старовинної музики нагадує, що навіть крізь століття ця музика продовжує жити, надихати та збагачувати сучасну культуру.
Цікаві факти
Йоганн Себастьян Бах, на честь якого обрано дату свята, за життя був відомий більше як органіст і майстер імпровізації, ніж як композитор. Лише через століття його музика набула всесвітньої слави.
Термін «старовинна музика» охоплює величезний період — від античності до кінця XVIII століття, включаючи епохи Середньовіччя, Ренесансу та Бароко.
У старовинній музиці використовуються унікальні інструменти, багато з яких майже зникли або збереглися лише в музеях — кротали, шалмейки, гуслі, лютні, корнети, віоли да гамба.
Часто для виконання старовинної музики створюють копії історичних інструментів за стародавніми кресленнями та з автентичних матеріалів.
Найстаріша у світі відома музична композиція — гімн шумерського бога Нікаля — була створена понад 3400 років тому та збереглася на глиняній табличці.
Старовинна музика відрізняється особливою увагою до гармонії природи, ритмів часу та навіть астрономічних явищ — це був не просто звук, а ціла філософія світу.
На барокових скрипках струни робили з овечих кишок, а не з металу, що надавало звуку м’якості й теплоти.
В Україні традиції старовинної музики представлені не лише класичними європейськими жанрами, а й кобзарським мистецтвом, давніми духовними наспівами та музикою вертепів.
Історичні події в цей день
630 – Візантійський імператор Іраклій урочисто повернув до Єрусалиму одну з найбільших християнських реліквій — Животворящий Хрест Ісуса Христа, захоплений раніше сасанідськими військами під час війни між Візантією та Персією. Ця подія мала не лише релігійне, а й політичне значення, зміцнюючи авторитет імператора та вплив християнства на Близькому Сході.
1804 – У Франції набув чинності Кодекс Наполеона — цивільний кодекс, який заклав основи сучасного правового устрою багатьох країн світу. Цей документ уперше закріпив принципи рівності громадян перед законом, недоторканність приватної власності та свободу віросповідання, ставши еталоном правової системи для Європи й за її межами.
1846 – Бельгійський музичний майстер Адольф Сакс отримав патент на свій винахід — саксофон. Новий духовий інструмент, поєднавши в собі силу мідних і гнучкість дерев’яних інструментів, відкрив нову сторінку в музиці, згодом ставши одним із символів джазу, військових оркестрів та академічних композицій.
1921 – У радянській Росії уряд ухвалив рішення про заміну продрозверстки продподатком, чим офіційно розпочав політику непу (нової економічної політики). Це стало спробою врятувати економіку, яка занепала після Громадянської війни, дозволивши часткове відродження приватної торгівлі та підприємництва.
1961 – У ліверпульському клубі The Cavern Club вперше виступив гурт The Beatles. Ця подія, на перший погляд буденна, стала відправною точкою для одного з найвідоміших музичних феноменів ХХ століття, що змінив обличчя світової культури.
1963 – У США офіційно припинили експлуатацію в’язниці Алькатрас, розташованої на однойменному острові в затоці Сан-Франциско. В’язниця вважалася однією з найсуворіших і найвідоміших у світі, через що отримала прізвисько «Скеля» й стала частиною американського фольклору.
1984 – У Японському морі сталося небезпечне зіткнення: радянський атомний підводний човен К-314 врізався в американський авіаносець Kitty Hawk під час стеження. Інцидент мало не призвів до великої міжнародної кризи й став одним із прикладів «холодної війни» на морських просторах.
1990 – Після десятиліть під владою Південної Африки Намібія отримала довгоочікувану незалежність. Ця подія завершила багаторічну боротьбу народу за право на самовизначення й стала важливою віхою для континенту в цілому.
2006 – У цифровій історії цей день запам’ятався запуском соціальної мережі Twitter (нині — Х). Простий на перший погляд сервіс мікроблогів із лімітом у 140 символів перетворився на потужний інструмент комунікації, інформаційних кампаній і політичних змін по всьому світу.
2014 – Україна зробила важливий крок у бік Європи, підписавши політичну частину Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Ця подія стала результатом Революції Гідності та засвідчила прагнення країни до європейських цінностей і інтеграції.
2022 – На півдні Китаю сталася трагедія: пасажирський літак Boeing 737 зазнав катастрофи, внаслідок якої загинули всі 132 людини на борту. Це стало одним із наймасштабніших авіаційних інцидентів у сучасній історії Китаю.
2022 – У Росії суд офіційно визнав компанію Meta (Facebook) екстремістською організацією та заборонив її діяльність на території країни. Це рішення стало наслідком політичного конфлікту та продовженням обмежень свободи слова й доступу до незалежних джерел інформації в умовах війни проти України.
