21 серпня світ відзначає Міжнародний день пам’яті та поминання жертв тероризму, День поета, День турботи про себе в інтернеті.
21 серпня 1911 року з Лувру була викрадена найвідоміша робота Леонардо да Вінчі – “Мона Ліза Джоконда”.
Міжнародний день пам’яті та поминання жертв тероризму
Цей день був офіційно затверджений Генеральною Асамблеєю ООН у 2017 році як нагадування про необхідність підтримки та солідарності з тими, хто постраждав від терористичних актів. Вибір дати не є випадковим: 21 серпня на глобальному рівні відзначається як день об’єднання зусиль для боротьби з тероризмом та підтримки жертв і їхніх родин.
Тероризм, як явище, завдав значних втрат людству протягом історії. Мільйони людей втратили свої життя, здоров’я та близьких через акти насилля, які часто супроводжуються психологічним травматизмом та тривалими соціальними наслідками. Цей день закликає світову спільноту не забувати про ті трагедії, які зруйнували життя багатьох людей, і сприяти запобіганню таким злочинам у майбутньому.
Цікаві факти
Ініціатива створення цього дня була підтримана багатьма країнами після трагічних подій, таких як теракти 11 вересня 2001 року в США, що змусили світ серйозніше замислитися над проблемою тероризму та необхідністю підтримки жертв.
Тероризм не має кордонів. Постраждалі є в усіх куточках світу, від великих мегаполісів до віддалених сіл. Цей день закликає звернути увагу на те, що навіть одна жертва тероризму – це трагедія глобального масштабу.
Одним із ключових аспектів дня є привернення уваги до потреб жертв тероризму, зокрема, психологічної підтримки. Багато постраждалих стикаються з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), і їм потрібна тривала допомога для відновлення.
Міжнародний день пам’яті та поминання жертв тероризму також служить нагадуванням про необхідність співпраці між країнами у боротьбі з тероризмом, включаючи обмін інформацією та спільні операції для запобігання терактам.
День поета
День поета — це свято тих, хто присвятив своє життя мистецтву слова, творить вірші та надихає інших через поезію. Цей день – це можливість вшанувати поетів, як сучасних, так і тих, чия творчість залишила слід у світовій культурі.
Поезія є одним з найдавніших видів літературної творчості, яка супроводжує людство з часів, коли писемність тільки починала розвиватися. Вірші дозволяють виразити найглибші почуття, передати красу природи, осмислити життєві труднощі та радощі.
Цікаві факти
Поетична творчість існувала ще в давнину, коли поети оспівували героїчні подвиги, закоханість та життєві мудрості. Епічні поеми, такі як “Іліада” та “Одіссея” Гомера, залишаються зразками поетичної майстерності вже тисячоліттями.
Протягом століть поети відігравали важливу роль у формуванні культурних і національних ідентичностей. Їх вірші ставали символами боротьби, любові, духовності, ідеалами для цілих поколінь.
У сучасному світі поезія залишається актуальною, і багато молодих поетів знаходять своїх читачів через соціальні мережі та інтернет-платформи. Завдяки цьому поетична творчість стає ще доступнішою та ближчою до широкого кола людей.
Поезія сприяє збереженню мов та культурних традицій. Поети часто використовують рідну мову, навіть якщо вона перебуває під загрозою зникнення, і таким чином допомагають її збереженню для наступних поколінь.
Багато країн мають свої престижні нагороди для поетів, такі як Нобелівська премія з літератури, яка часто присуджується саме за поетичну творчість. Це свідчить про високий статус поезії у світовій культурі.
День турботи про себе в інтернеті
21 серпня відзначається День турботи про себе в інтернеті, який нагадує про важливість здорових звичок і усвідомленого підходу до використання цифрових технологій. Цей день закликає задуматися про те, як наше щоденне перебування в інтернеті впливає на психологічне та емоційне здоров’я.
Інтернет став невід’ємною частиною нашого життя, але водночас він може бути джерелом стресу, тривожності та навіть депресії, якщо не приділяти належної уваги своїм потребам і обмеженням. День турботи про себе в інтернеті покликаний звернути увагу на необхідність знаходити баланс між онлайн-активністю та реальним життям.
Цікаві факти
Одним із ключових елементів цього дня є ідея цифрового детоксу – свідоме обмеження часу, проведеного в інтернеті, щоб відновити баланс між віртуальним та реальним світом. Це допомагає зменшити стрес і покращити загальний стан здоров’я.
Соціальні мережі, хоч і дають можливість спілкуватися та ділитися своїми думками, можуть спричиняти негативні емоції, такі як заздрість, тривога або незадоволення собою. День турботи про себе в інтернеті нагадує про важливість встановлення меж у використанні соцмереж.
Турбота про себе в інтернеті також включає увагу до кібербезпеки. Захист особистої інформації, уникнення токсичних коментарів та фейкових новин допомагає зберігати емоційну рівновагу.
Важливо використовувати інтернет для власного розвитку та покращення самопочуття, наприклад, займатися онлайн-медитаціями, читати позитивні матеріали або слухати заспокійливу музику.
У цей день рекомендується розробити план використання інтернету, який включає час для відпочинку, фізичних вправ та спілкування в реальному житті. Це сприяє підтримці гармонії та зменшує ризик емоційного вигорання.
Історичні події в цей день
1914 – Заснування футбольного клубу “Васко да Гама”. Цього дня в 1914 році було засновано футбольний клуб “Васко да Гама” у Бразилії. Цей клуб швидко став одним із найвідоміших у країні, завоювавши численні трофеї та отримавши широку підтримку серед уболівальників.
1914 – Перший політ в Арктику. 21 серпня 1914 року польський льотчик Ян Нагурський здійснив перший у світі політ в Арктику. Його експедиція була спрямована на пошуки експедиції Георгія Сєдова, яка загубилася в цих суворих умовах. Цей політ став значним досягненням у дослідженні Півночі і відкрив нові можливості для авіації.
1919 – Визволення Житомира від більшовиків. У 1919 році Другий корпус Української Галицької Армії під командуванням Арнольда Вольфа під час наступу на Київ звільнив від більшовиків місто Житомир. Це стало важливою подією в боротьбі за незалежність України в період громадянської війни.
1932 – Перший міжнародний кінофестиваль у Венеції. Цього дня в 1932 році у Венеції відбувся перший міжнародний кінофестиваль. Ця подія стала основоположною для розвитку кіноіндустрії і заклала традицію проведення кінофестивалів, які сьогодні є невід’ємною частиною світової культурної спадщини.
1944 – Вашингтонська конференція. 21 серпня 1944 року у Вашингтоні відкрилася міжнародна конференція, учасники якої підготували пропозиції, що лягли в основу Статуту Організації Об’єднаних Націй. Це стало важливим кроком у формуванні міжнародного права та запобіганні новим глобальним конфліктам.
1968 – Введення військ Варшавського договору в Чехословаччину. Цього дня в 1968 році країни Варшавського договору, включаючи СРСР, ввели війська в Чехословаччину, щоб придушити реформи “Празької весни”. Це вторгнення призвело до тривалого придушення демократичних реформ у країні і залишило глибокий слід в історії Європи.
1991 – Відновлення незалежності Латвії. 21 серпня 1991 року Верховна Рада Латвії ухвалила конституційний закон про статус незалежної держави після антигорбачовського путчу (ГКЧП). Це рішення стало остаточним кроком у відновленні незалежності Латвії після десятиліть радянського правління.
1996 – Заснування ордену “За мужність” в Україні. У цей день в 1996 році в Україні було засновано нагороду Президента України — орден “За мужність”. Ця нагорода була створена для відзначення героїзму і самовідданості громадян у різних сферах суспільного життя.
1996 – Перші торги в гривні на Київській універсальній біржі. Цього дня також відбулися перші торги в національній валюті України, гривні, на Київській універсальній біржі. Це було важливим кроком у становленні нової економіки України після здобуття незалежності.
2005 – Любомир Гузар змінює титул і переносить резиденцію до Києва. 21 серпня 2005 року Блаженніший Любомир Гузар офіційно змінив свій титул на “Верховний архієпископ Києво-Галицький” і переніс резиденцію до Києва. Це рішення мало важливе значення для української греко-католицької церкви.
2013 – Застосування хімічної зброї в Сирії. 21 серпня 2013 року в Сирії, під час громадянської війни, війська сирійського диктатора Башара Асада застосували хімічну зброю проти опозиції в передмісті Дамаска, місті Гута. Цей акт став однією з найтрагічніших подій конфлікту, загинули, за різними оцінками, від 350 до 1700 осіб.
21 серпня 1911 року з Лувру була викрадена найвідоміша робота Леонардо да Вінчі – “Мона Ліза Джоконда”. Крадіжка була здійснена настільки майстерно, що поліція довгий час не могла вийти на слід злодія. Ця подія почалася з того, що вранці художник Луї Беру, який збирався зробити копію картини, помітив, що її немає на звичному місці. Однак це його не занепокоїло, і він навіть жартома звернувся до охоронця в залі: “Коли жінки не поруч з тими, хто в них закоханий, значить, вони позують фотографам”. Але ситуація була набагато серйознішою, ніж припускав Беру.
До Лувру прибули міністр внутрішніх справ, генеральний прокурор та префект поліції з 60 підлеглими. Вони разом обшукали весь музей, але знайти “Джоконд” так і не вдалося. Єдиною зачіпкою був знайдений відбиток пальця на захисному склі картини. Директора Лувру відправили у відставку, але це теж не принесло результатів.
Поліція розглядала різні версії щодо злочину. Серед підозрюваних опинилися відомий французький поет, іспанський художник Пікассо, німецький імператор Вільгельм та навіть існувала версія єврейської змови. Перевірці підлягали майже всі – навіть пацієнти психіатричних лікарень. Але слідства не давали жодних результатів.
Однак такі злочини або розкриваються негайно, або випадково, що і сталося в цій історії. Через два роки продавець італійського мистецтва отримав лист з пропозицією купити “Джоконду”. У листі стверджувалося, що це оригінал да Вінчі. Поліція арештувала Вінченцо Перуджіа, який в 1911 році встановлював захисне скло для картини. Перуджіа зізнався у крадіжці. Він розповів, що в день, коли Лувр був закритий, він непомітно проник до музею разом з іншими працівниками. Вийнявши картину з рами і заховавши її під відкидний столик, де він зазвичай різав скло, він спокійно зайнявся своєю звичайною роботою. Про нього навіть не згадали пізніше.
Перуджіа пояснив свій вчинок бажанням відновити справедливість, повернувши вкрадений Наполеоном I шедевр до Італії. Його засудили лише до одного року ув’язнення, але через кілька місяців він вже був на волі. Багато італійців вважали його національним героєм, і він здобув значну популярність у себе на батьківщині. Це викрадення зробило “Джоконду” ще більш відомою, ніж раніше. Люди стояли в чергах, щоб побачити порожнє місце, де раніше висіла картина. У паризьких кабаре танцівниці виступали в масках “Мони Лізи”, їй присвячували пісні. Сьогодні “Мона Ліза” застрахована на 3 мільярди доларів, що робить її найдорожчою картиною у світі. Система охорони, яка захищає її від можливих посягань, обійшлася Лувру в 7 мільйонів євро.
Що стосується криміналістики, то відбиток пальця на склі так і не вдалося ідентифікувати в той час. Французька поліція неодноразово арештовувала Перуджіа, і його відбитки пальців зберігалися в антропометричній картотеці. Однак ідентифікація за відбитками тоді була ще недосконалою. Саме після цього випадку в поліції Франції була проведена ґрунтовна реорганізація системи ідентифікації.
21 серпня 1614 року померла у ув’язненні знаменита угорська графиня Єлизавета Батторі. Її ім’я увічнене в Книзі рекордів Гіннеса як жінки, що здійснила найбільшу кількість вбивств, хоча точна кількість її жертв досі невідома. Під час судового процесу було названо число у 650 осіб. Існує кілька версій щодо мотивів її злочинів, але найбільш ймовірною вважається жага до краси. Графиня нібито купалася в крові незайманих дівчат, щоб зберегти свою молодість і жіночу привабливість: “Якщо я вип’ю дівочу кров або скупаюся в ній, я залишуся вічно молодою”, — вірила вона.
За народною легендою, перший випадок насильства стався, коли молода служниця, розчісуючи волосся Єлизаветі, випадково вирвала у неї жмут волосся. Розлючена графиня вдарила дівчину так сильно, що з її обличчя бризнула кров, яка потрапила на руку господині. Єлизавета відчула приплив бадьорості та помітила, що шкіра на місці, куди потрапили краплі крові, ніби стала молодшою.
Що тільки не зробиш заради краси? Часом це може призвести до божевілля.
Розкрив злочини графині амбітний чоловік, на ім’я Дьордь Турзо, чию пропозицію руки та серця вона колись відкинула. Біографи та прихильники кривавої, але захопливої легенди стверджують, що Єлизавета вперше відчула силу крові, коли вдарила свою служницю — кров потрапила на її обличчя, і графині здалося, що шкіра в цьому місці стала молодшою і світлішою.
Останні роки свого життя графиня провела замурованою в одній з кімнат угорського замку в Чахтицях. Її ховали кілька разів, але місце її могили так і не вдалося відшукати.
Історія Кривавої графині стала частиною національного фольклору і залишається популярною донині. Її часто порівнюють з графом Дракулою. Цікаво, що дядько Єлизавети, на ім’я Стефан Батторі, був князем Трансильванії та королем Польщі з 1576 року, і багато поляків вважають його одним із найкращих королів, що коли-небудь сиділи на троні. Отже, спадковість тут, мабуть, ні до чого.
