22 липня: свята і події в цей день

22 липня в Україні відзначається День визволення Сєвєродонецька від незаконних збройних формувань, у світі – Всесвітній день мозку та День наближеного числа Пі. У цей день в різні роки відбувалися події, які охоплювали війни, наукові прориви, соціальні зміни та повороти в історії держав.
День визволення Сєвєродонецька від незаконних збройних формувань
22 липня 2014 року українські військові підрозділи увійшли до Сєвєродонецька — ключового міста Луганщини, яке з травня перебувало під контролем проросійських збройних формувань. Бої за Сєвєродонецьк тривали кілька тижнів. Операцію з деокупації провели бійці батальйонів Нацгвардії, зокрема «Айдар», а також підрозділи ЗСУ. Вхід до міста відбувався зі сторони Рубіжного — тоді на блокпостах бойовиків не встигли підготувати повноцінну оборону.
Українські війська взяли під контроль не лише адміністративні будівлі, а й основні транспортні вузли, зокрема мости через Сіверський Донець. Частину бойовиків витіснили в Лисичанськ і Первомайськ. Серед знайденого після звільнення — значна кількість боєприпасів російського виробництва, документи, які свідчили про присутність російських найманців і офіцерів спецслужб.
Після 22 липня 2014 року було фактично перенесено центр адміністративного управління Луганської області до Сєвєродонецька. Там працювали обласна військово-цивільна адміністрація, поліція, суди, частина університетів, медичних закладів і переселених установ. Сєвєродонецьк став тимчасовою «столицею» підконтрольної Києву Луганщини.
Це визволення дало змогу стабілізувати ситуацію в північній частині області й відновити контроль над стратегічними шляхами, зокрема трасою Лисичанськ—Сєвєродонецьк—Слов’янськ. У місті вдалося частково відновити комунальну інфраструктуру, електропостачання, функціонування лікарень і шкіл.
Один з підрозділів, який заходив до Сєвєродонецька, отримав наказ діяти без артпідготовки, щоб зберегти цивільну інфраструктуру — це було рідкісним рішенням у тодішній війні, де часто використовували масований вогонь. Саме під Сєвєродонецьком українська сторона вперше задокументувала використання бойовиками тепловізійних прицілів, яких не було на озброєнні українських сил, але які були у вільному продажу в Росії.
У місті після звільнення знайшли імпровізовану в’язницю, де тримали проукраїнських активістів, місцевих журналістів і тих, хто просто публічно висловлював незгоду з бойовиками. У документах, знайдених у штабах бойовиків, були розпорядження російською мовою про «очищення» від нелояльних жителів — копії цих наказів пізніше стали доказами в розслідуваннях.
Після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Сєвєродонецьк знову опинився в центрі бойових дій. У травні-червні 2022 року українські війська обороняли місто понад місяць, попри значну перевагу російських сил в артилерії. Військові дії вщент зруйнували більшість будівель, знищили промисловість, зокрема хімічне підприємство «Азот». Наприкінці червня місто опинилося під російською окупацією.
Понад 8 років місто було українським. Воно стало новою домівкою для десятків тисяч переселенців з Луганська, Алчевська, Краснодона. Після 2014 року там формувалося нове проукраїнське середовище, діяли волонтерські центри, створювалися нові медіа та освітні проєкти.
Всесвітній день мозку
Цю ініціативу започаткувала Всесвітня федерація неврології (World Federation of Neurology) у 2014 році. Основною метою цього дня є привернення уваги до здоров’я мозку, поширення неврологічних захворювань і потреби в ранній діагностиці.
Неврологічні розлади є однією з головних причин інвалідизації та смертності у світі. Сюди входять інсульти, деменція, хвороба Паркінсона, епілепсія, розсіяний склероз, ураження нервової системи після травм і тривалого стресу. За даними ВООЗ, кожна третя людина у світі протягом життя стикається з неврологічним захворюванням.
Мозок страждає не лише від хвороб, а й від способу життя: недосип, хронічний стрес, надмірне сидіння, гіподинамія, відсутність сенсорних стимулів, алкоголь, інфекції та постійна багатозадачність підривають нейронні зв’язки. Через погану гігієну сну й стресові гормони мозок буквально втрачає здатність до пластичності — тобто до навчання, адаптації та відновлення після травм.
Цікаві факти
Один грам мозкової тканини споживає вдесятеро більше енергії, ніж один грам м’язової тканини — навіть коли ви просто сидите. У дорослої людини мозок споживає приблизно 20% усієї глюкози й кисню, які надходять до організму.
Мозок не має больових рецепторів, саме тому операції на мозку можна проводити без наркозу, і пацієнт буде при тямі.
Кількість нейронів у мозку складає близько 86 мільярдів, але не кількість головне, а сила й кількість зв’язків між ними.
Мозок споживає приблизно 20% усієї енергії організму, хоча важить лише близько 2% від маси тіла.
Під час сну мозок очищається від метаболічних відходів через глімфатичну систему — це важливо для профілактики хвороби Альцгеймера.
Один нейрон може утворити до 10 000 синаптичних зв’язків з іншими клітинами — загалом це трильйони контактів.
У новонароджених мозок утворює нові нейронні зв’язки зі швидкістю до 1 мільйона на секунду.
Пам’ять не зберігається у фіксованому вигляді — кожне згадування події змінює її, формуючи новий варіант.
Хронічний стрес буквально змінює структуру мозку — зменшується об’єм гіпокампа, а мигдалина стає активнішою.
Мозок реагує на уяву так само, як на реальність: якщо уявляти рух, активуються ті ж ділянки, що й при справжньому русі.
Під час зневоднення об’єм мозку зменшується, що впливає на увагу, швидкість мислення й настрій.
Навіть у 80-річному віці мозок здатен утворювати нові нейронні зв’язки, якщо людина навчається нового, рухається й спілкується.
Мозок починає втрачати швидкість обробки інформації вже після 25 років, але компенсує це досвідом і накопиченим знанням.
У дорослих щодня утворюються нові нейрони в гіпокампі — це процес нейрогенезу, який активується фізичною активністю.
Мозок жінок має більше зв’язків між півкулями, а в чоловіків — більше всередині кожної півкулі, що впливає на стилі обробки інформації.
Мережа пасивного режиму мозку активна навіть тоді, коли ми «нічого не робимо» — вона відповідає за уяву, саморефлексію та творчість.
Дитячий мозок має майже вдвічі більше синапсів, ніж дорослий, але з віком відбувається «очищення» від зайвих зв’язків — це називається прамізація.
Одна секунда затримки сну (наприклад, після нічного перегляду стрічки) змінює рівень уваги так само, як і вживання алкоголю.
Мозок страждає не лише від хвороб, а й від способу життя: недосип, хронічний стрес, надмірне сидіння, гіподинамія, відсутність сенсорних стимулів, алкоголь, інфекції та постійна багатозадачність підривають нейронні зв’язки.
Через погану гігієну сну й стресові гормони мозок буквально втрачає здатність до пластичності — тобто до навчання, адаптації та відновлення після травм.
День наближеного числа Пі
Це неофіційне свято, присвячене числу π, яке часто записують як 22/7. Цей дріб є одним із найвідоміших раціональних наближень до ірраціонального числа π ≈ 3,14159. У форматі дати 22/7 (день/місяць) цей вираз збігається з числом 3,142857…, що досить точно наближає пі.
Свято виникло як альтернатива до більш популярного Дня числа Пі — 14 березня (3/14 у американському форматі). Але 22 липня більше пов’язаний із раціональними наближеннями, обчисленнями, точністю й розвитком обчислювальної математики.
Цей день часто згадують у середовищі математиків, викладачів, ентузіастів точних наук. Його використовують як нагоду ще раз привернути увагу до ролі числа π в геометрії, фізиці, інженерії — адже воно з’являється в усіх формулах, де є кола, хвилі, гармонії, коливання, електромагнітні процеси.
Цікаві факти
22 липня як дата вперше з’явилася в європейській математичній традиції ще у XVIII столітті, коли Джеймс Грегорі та інші науковці активно шукали прості способи обчислення π без нескінченних рядів.
π — ірраціональне число, тобто його не можна точно подати у вигляді дробу, але 22/7 — один із найкращих наближених варіантів.
Число π зустрічається не тільки в геометрії, а й у статистиці, термодинаміці, квантовій фізиці, навіть у теорії ймовірностей — наприклад, формула Гауса містить π, хоча мова йде не про кола.
У 2022 році суперкомп’ютер у Швейцарії обчислив π до 100 трильйонів знаків після коми — це досі рекорд.
Математики виявили, що серед цифр π не повторюється жодна конкретна послідовність на постійній основі — π вважається нормальним числом, хоча це досі не доведено формально.
π пов’язане з законом Бюффона — класичним статистичним методом, за яким можна оцінити значення π, кидаючи голку на підлогу з паралельними смугами.
π — єдина константа, яка фігурує одночасно в геометрії Евкліда, в інтегралах Фур’є, у фізиці хвиль, у ймовірності й у криптографії.
Число π фігурує у фізичних рівняннях, з якими Ейнштейн працював постійно. Наприклад, у його рівняннях загальної теорії відносності π входить до формул гравітаційного потенціалу, енергії простору-часу та інтегралів у сферичній симетрії.
У знаменитому рівнянні розподілу енергії чорного тіла (формула Планка), яке Ейнштейн використовував для обґрунтування квантової теорії, π також є складовою частиною.
Історичні події в цей день
1653 – до молдовської столиці Сучави підійшов семитисячний загін Тимоша Хмельницького разом із новим господарем Георгієм Штефаном. Почалася облога міста. Кампанія була частиною геополітичної гри між Річчю Посполитою, Османською імперією й Україною, що тоді прагнула закріпитися як незалежна сила. Тиміш, син Богдана Хмельницького, втягнувся в боротьбу за владу в Молдові, яка закінчилася трагічно для нього — у серпні він загине при облозі Сучави.
1763 – імператриця Катерина II підписала Маніфест «О дозволении всем иностранцам…», який дозволяв іноземцям, зокрема німцям, вільно переселятися в будь-які губернії Російської імперії. Документ став основою масової колонізації південних українських степів, особливо після ліквідації Запорозької Січі. Німці засновували села, займалися ремеслами й землеробством, створюючи замкнені, самодостатні громади, які зберігали мову й культуру до 1941 року.
1793 – шотландець Александер Маккензі став першим європейцем, що перетнув Канаду з Атлантики до Тихого океану. Він зробив це не задля слави, а в пошуках нових торговельних шляхів для компанії, яка торгувала хутром. Маршрут, який він проклав, сьогодні визнано національним історичним надбанням Канади.
1819 – у Полтаві відбулася прем’єра вистави «Наталка Полтавка» Івана Котляревського. Це був перший драматичний твір нової української літератури, написаний живою розмовною мовою. Постановка мала великий успіх і започаткувала традицію українського театру.
1922 – створено перший курінь старших пластунів «Лісові Чорти». Цей день вважається датою заснування найвідомішої ветеранської організації Пласту. «Чорти» не лише займалися вихованням молоді, а й брали участь у визвольних змаганнях, жили у вигнанні, формували пластові осередки за межами України.
1930 – Колгоспцентр СРСР офіційно затвердив систему оплати праці в колгоспах через «трудодні» замість грошей. Це закріпило фактичну форму кріпацтва в умовах радянської економіки: колгоспники не мали права вільно залишити село, працювали без грошової винагороди й залежали від примх керівництва. Система діяла до 1966 року.
1942 – радянські війська залишили Свердловськ (нині Довжанськ) у Ворошиловградській області. Після цього Вермахт зайняв практично всю територію УРСР. Це була найглибша точка німецької окупації на сході України. Місто звільнили лише у 1943 році, але воно стало одним із символів окупації Донбасу.
1944 – завершилася битва під Бродами між 13-м корпусом 4-ї танкової армії Вермахту та військами 1-го Українського фронту. У боях брала участь і дивізія СС «Галичина», яка зазнала величезних втрат. Від 7 до 11 тисяч її бійців загинули або потрапили в полон. Цей бій став символом кривавої й суперечливої сторінки в історії українського визвольного руху.
1944 – того ж дня створено Міжнародний валютний фонд (МВФ). Він став інструментом повоєнного відновлення глобальної економіки. Україна — одна з країн-засновниць. МВФ згодом відіграватиме ключову роль у макрофінансовій стабільності багатьох держав, включно з Україною після 1991 року.
1960 – Куба оголосила про націоналізацію цукрових заводів, що належали США. Це був один із кроків, які призвели до розриву дипломатичних відносин з Вашингтоном і до повної економічної блокади. Кубинський експеримент ставав дедалі радикальнішим, а конфлікт зі США — незворотним.
1968 – правозахисник Анатолій Марченко надіслав листа до BBC та західної преси з протестом проти можливого введення радянських військ до Чехословаччини. Це сталося за кілька тижнів до вторгнення. Марченко публічно попереджав про плани Кремля — і знову опинився в ув’язненні. Його ім’я згодом стало символом совісті СРСР.
1969 – Хуан Карлос І офіційно проголошений спадкоємцем Франсіско Франко. Це відкривало йому шлях до престолу Іспанії. Парадокс у тому, що саме він через кілька років після смерті диктатора ініціює перехід Іспанії до демократії — й таким чином зруйнує франкістську модель зсередини.
1979 – компанія Sony почала продаж плеєра Walkman. Це була революція у споживанні музики: уперше людина могла слухати улюблені пісні в дорозі, незалежно від оточення. Walkman відкрив еру персональної електроніки — те, що згодом стане буденним із появою смартфонів, починалося саме тут.
1983 – американець Дік Сміт став першою людиною, яка облетіла Землю на гвинтокрилі. Подорож тривала кілька місяців, її маршрут проходив через усі континенти. Вона стала технічним і навігаційним проривом у світовій авіації.
1986 – Палата громад Великої Британії проголосувала за скасування тілесних покарань у державних школах. Це рішення було частиною ширшої реформи освіти та прав людини, яка завершилася остаточним викоріненням таких практик у всій країні до початку 1990-х.
Створення Міжнародного валютного фонду
22 липня 1944 року на Бреттон-Вудській конференції Об’єднаних Націй з валютно-фінансових питань було створено Міжнародний валютний фонд — спеціалізовану установу Організації Об’єднаних Націй із головним офісом у Вашингтоні. Це одна з найвпливовіших глобальних організацій у сучасній світовій історії, а для України, мабуть, найвпливовіша з усіх.
Метою фонду офіційно декларується винятково позитивне: сприяння міжнародній співпраці, стабілізація обмінних курсів, надання фінансової допомоги країнам із дефіцитом платіжного балансу, зменшення бідності. Основні інструменти — це кредитування, макрофінансова стабілізація, моніторинг економічної політики та консультації.
Членами МВФ є 189 країн, у його структурах працюють близько 2500 фахівців із 133 держав світу. США мають найбільшу частку голосів — близько 17%. Цього недостатньо для ухвалення рішень самостійно, але достатньо, щоб заблокувати будь-яке рішення. Конгрес США може ухвалити закон, який забороняє МВФ надавати фінансування певним країнам — такий механізм уже не раз використовувався.
Частина критиків називає МВФ інструментом впливу наддержав або навіть змовницьким органом — згадують масонів, Орден мертвої голови, «світовий уряд» і так далі. Втім, на практиці головною ознакою його політики є вимогливість: МВФ майже завжди пов’язує кредити з реформами, скороченням витрат, дерегуляцією, лібералізацією економіки.