23 січня відзначаються День обізнаності про материнське здоров’я та День ручного письма або День почерку. В різні епохи цей день став датою важливих рішень, катастроф, наукових проривів і подій, які суттєво вплинули на перебіг світової та української історії, залишивши помітний слід у політиці, культурі й колективній пам’яті.
День обізнаності про материнське здоров’я
Цей день відзначається з метою зосередження уваги на причинах материнської смертності та стані медичної допомоги жінкам під час вагітності, пологів і післяпологового періоду. Йдеться про ускладнення, які у більшості випадків можна попередити за умови своєчасної діагностики, доступу до кваліфікованої допомоги та належного спостереження за станом здоров’я жінки.
Цей день також пов’язаний з аналізом системних проблем у сфері охорони здоров’я: нерівного доступу до медичних послуг, дефіциту фахівців, впливу соціально-економічних умов і воєнних конфліктів. Материнське здоров’я розглядається як один з базових показників ефективності медичної системи та загального рівня безпеки для жінок репродуктивного віку.
Цікаві факти
За даними ВООЗ, близько 70% всіх випадків материнської смертності в світі спричинені п’ятьма основними причинами: кровотечі, інфекції, високий артеріальний тиск під час вагітності, ускладнення після абортів і пологові травми.
У країнах з високим рівнем доходу материнська смертність може зростати через хронічні захворювання, ожиріння та пізні вагітності, а не через відсутність базової медичної допомоги.
У США ризик смерті під час вагітності або після пологів для жінок афроамериканського походження в кілька разів вищий, ніж для білих жінок, навіть за однакового рівня доходу та освіти.
В Україні до повномасштабної війни показник материнської смертності поступово знижувався, однак з 2022 року ризики зросли через перевантаження лікарень, міграцію медичних працівників і ускладнений доступ до спеціалізованої допомоги.
Під час війни в Україні фіксувалися випадки пологів у бомбосховищах та підвалах, що суттєво підвищувало ризик ускладнень для матері й дитини.
Післяпологовий період вважається одним з найнебезпечніших для жінки: значна частина смертей трапляється протягом перших шести тижнів після пологів, часто вже поза лікарнею.
У деяких країнах Африки та Південної Азії жінка народжує впродовж життя без жодного огляду лікаря або акушерки, що напряму впливає на рівень смертності.
Історично рівень материнської смертності різко знизився лише у ХХ столітті з появою антисептики, антибіотиків і безпечних методів кесаревого розтину.
В Україні одна з поширених причин ускладнень під час вагітності — пізнє звернення до лікаря, особливо в сільській місцевості.
За оцінками міжнародних організацій, інвестиції в материнське здоров’я мають один з найвищих показників ефективності, оскільки зменшують смертність, інвалідність і навантаження на систему охорони здоров’я на десятиліття вперед.
День ручного письма або День почерку
Цей день відзначається як нагадування про значення письма від руки в повсякденному житті та культурі. Рукописне письмо тривалий час було основним способом фіксації думок, знань і домовленостей, формуючи особистий стиль письма кожної людини. Почерк розглядають як індивідуальну навичку, що залежить від моторики, навчання та звичок.
У сучасних умовах поширення цифрових технологій ручне письмо використовується рідше, однак воно залишається важливим для навчання, розвитку пам’яті та концентрації. Дослідження показують, що письмо від руки активує складніші нейронні процеси, ніж набір тексту на клавіатурі, і сприяє кращому засвоєнню інформації.
Цікаві факти
У середньовіччі переписувачі книг роками тренували однаковий стиль письма, а відхилення в почерку могли вважатися помилкою або недбалістю.
У криміналістиці почеркознавство використовується для ідентифікації особи, оскільки навіть при свідомій зміні письма людина не може повністю позбутися індивідуальних рухових особливостей.
Дослідження показують, що люди, які регулярно пишуть від руки, краще запам’ятовують інформацію, ніж ті, хто робить нотатки на електронних пристроях.
В Японії мистецтво каліграфії вважається окремою формою медитації, де значення має не лише текст, а й ритм рухів та концентрація.
Леонардо да Вінчі часто писав свої нотатки дзеркальним почерком справа наліво, імовірно через зручність для лівші або з міркувань приватності.
В Україні у ХІХ столітті існували зразки «зразкового почерку», за якими навчали писати в гімназіях і духовних школах, незалежно від регіону.
У радянських школах почерк оцінювався окремо від грамотності, а неохайне письмо могло впливати на загальну успішність учня.
Психологи відзначають, що почерк може змінюватися протягом життя під впливом стресу, віку, травм або зміни домінантної руки.
Найдавніші зразки рукописного письма, знайдені археологами, датуються понад п’ятьма тисячами років і належать шумерській клинописній традиції.
Навіть у добу цифрових підписів у багатьох країнах підпис від руки досі має юридичну силу і використовується для підтвердження особи.
Історичні події в цей день
1556 — у китайській провінції Шеньсі стався найсмертоносніший землетрус за всю відому історію людства. Внаслідок потужних підземних поштовхів, які зруйнували житлові споруди, висічені в лесових схилах, загинуло близько 830 тисяч людей. Катастрофа докорінно змінила демографічну та соціальну структуру регіону.
1579 — було укладено Утрехтську унію, яка об’єднала сім північних провінцій Нідерландів у військово-політичний союз проти іспанського панування. Цей документ став основою формування Республіки Об’єднаних Провінцій і фактичним початком незалежної нідерландської державності.
1593 — розпочалася найбільша битва повстання Криштофа Косинського між козацькими загонами та надвірними військами магнатів Острозьких і Вишневецьких. Протистояння засвідчило загострення соціального й політичного конфлікту між козацтвом і шляхтою на українських землях.
1711 — було підписано договір між Кримською державою та Військом Запорозьким, що передбачав взаємну військову підтримку й союзницькі відносини. Угода стала спробою знайти альтернативних партнерів у протистоянні з Московською державою після поразки під Полтавою.
1793 — Російська імперія та Пруссія здійснили другий поділ Речі Посполитої. Унаслідок цього Росія приєднала значні українські та білоруські території, включно з Житомиром і Кам’янцем-Подільським, що суттєво змінило політичну карту Східної Європи.
1838 — французький гідрограф Клеман Адріан Венсандон-Дюмулен виконав перший науковий розрахунок магнітного нахилу для визначення розташування Південного магнітного полюса, зробивши важливий внесок у розвиток геофізики та навігації.
1861 — імператорським указом мінеральному джерелу Vichy Célestins у Франції було надано загальнодержавне значення, що закріпило його статус як одного з провідних лікувальних курортів Європи.
1912 — у Гаазі підписали Міжнародну опіумну конвенцію, яка стала першою спробою світової спільноти запровадити контроль за обігом наркотичних речовин і заклала основу міжнародної антинаркотичної політики.
1945 — нацистська Німеччина розпочала масштабну евакуацію цивільного населення зі Східної Пруссії морським шляхом. Операція стала найбільшою морською евакуацією в історії, відбувалася в умовах хаосу й значних людських втрат.
1950 — ізраїльський кнесет проголосив західну частину Єрусалима столицею держави Ізраїль, попри рішення ООН про міжнародний статус міста. Це рішення стало одним із ключових чинників тривалого близькосхідного конфлікту.
1960 — Жак Пікар і Дон Волш на батискафі «Трієст» здійснили рекордне занурення на дно Маріанської западини, досягнувши глибини 10 916 метрів. Подія відкрила новий етап у дослідженні глибин Світового океану.
1964 — у США лікарі під керівництвом Джеймса Гарді здійснили трансплантацію серця шимпанзе людині. Пацієнт прожив близько місяця, а експеримент став важливим етапом розвитку трансплантології.
1973 — на ісландському острові Геймаей почалося виверження вулкана Ельдфетль, яке призвело до евакуації мешканців і значних змін ландшафту острова, але водночас дозволило вченим детально вивчити перебіг вулканічних процесів.
1992 — у Києві відбувся Перший конгрес українців колишнього СРСР, який став символом відновлення зв’язків між українцями різних регіонів після розпаду радянської системи.
1992 — Україна офіційно встановила дипломатичні відносини з В’єтнамом, розширюючи міжнародне співробітництво в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
2002 — 18-річний шахіст Руслан Пономарьов із Краматорська достроково виборов титул чемпіона світу за версією ФІДЕ, ставши наймолодшим чемпіоном в історії світових шахів.
2005 — у Києві відбулася інавгурація Віктора Ющенка як третього Президента України після подій Помаранчевої революції, що ознаменувала зміну політичного курсу країни.
2015 — завершилися бої за Донецький аеропорт, які тривали понад чотири місяці. Українські військові залишили зруйнований об’єкт і закріпилися на нових позиціях, а оборона аеропорту стала одним із символів стійкості під час війни.
День народження одного з найвпливовіших і найяскравіших імператорів Китаю
23 січня 599 року народився Тай-цзун — один з найвпливовіших і найяскравіших імператорів Китаю, правитель масштабу, який з’являється раз на кілька століть не лише для окремої держави, а й для всієї світової історії. Його ім’я при народженні — Лі Шимінь, він походив зі стародавньої китайської служилої аристократії, де поєднувалися військова традиція й управлінський досвід. До влади він прийшов шляхом палацового перевороту в період глибокої кризи, коли держава була виснажена міжусобними війнами, економічним занепадом і голодом, а чисельність населення скоротилася, за оцінками хроністів, майже на дві третини.
Ставши імператором династії Тан, Тай-цзун діяв не як типовий автократ свого часу. Він залишив підтримку великих землевласників, але водночас уперше в китайській імперській практиці системно захищав інтереси селян, ремісників, торговців та освічених верств. Податки й трудові повинності були скорочені, державні запаси використовувалися для допомоги нужденним, а відновлення господарства стало пріоритетом політики. Тай-цзун усвідомлював, що стабільність імперії залежить не від страху, а від добробуту більшості населення.
Він провів глибоку реорганізацію державного апарату, остаточно централізував управління та запровадив обов’язкову систему іспитів для чиновників, що зменшувало вплив походження і родинних зв’язків. Освіта отримала державну підтримку, а залучення здібних людей до служби стало нормою. Тай-цзун особисто аналізував помилки попередників і уклав звід настанов для правителів, відомий як «Правила імператорів», у якому виклав принципи відповідального правління, самоконтролю та служіння державі. Саме за його правління Китай увійшов у «золоту добу» династії Тан, а модель управління, створена Тай-цзуном, вплинула на східноазійську політичну традицію на багато століть уперед.
День народження легендарного зброяра-самоучки
23 січня 1855 року в штаті Юта у родині мормонів народився Джон Мозес Браунінг — легендарний зброяр-самоучка, людина, яка запатентувала понад 128 винаходів і фактично сформувала принципи роботи більшості сучасних пістолетів і значної частини автоматичної стрілецької зброї. Його нерідко називають «батьком і королем пістолетів», а в професійному середовищі — майже міфологічною постаттю, чий вплив на розвиток озброєнь порівнюють з епохальними науковими відкриттями.
Браунінг зростав у надзвичайно своєрідному середовищі. Його батько, Джонатан Браунінг, був мормоном, мав трьох дружин і загалом двадцять двоє дітей. Він володів кузнею та невеликим, але успішним збройним цехом, де виготовляли й ремонтували вогнепальну зброю для поселенців Дикого Заходу. У таких умовах Джон Мозес з дитинства був оточений металом, інструментами та зброєю, і стріляти навчився раніше, ніж писати. Практичні навички для нього були не теорією, а частиною щоденного життя.
У тринадцять років він власноруч зібрав гвинтівку з ковзним затвором як подарунок на день народження для свого брата — не іграшку і не макет, а повноцінну працездатну зброю. Цей ранній досвід показав його виняткове інженерне чуття та здатність мислити конструктивно без формальної освіти. У двадцять три роки, за підтримки батька, Браунінг розпочав роботу над однозарядною гвинтівкою, яка стала його першим оригінальним запатентованим винаходом — патент №220 271 від 7 жовтня 1879 року.
Гвинтівка виявилася настільки вдалою за простотою, надійністю та технологічністю, що привернула увагу керівництва знаменитої компанії Winchester. Саме з цього почалося їхнє співробітництво. Першим кроком стало вдосконалення конструкції Браунінга, яка після доопрацювання вийшла на ринок як Winchester Model 1885. Ця модель стала унікальною: її виробляли не лише наприкінці XIX століття, а й протягом усього XX століття, що є рідкісним випадком у збройовій історії.
Подальша кар’єра Джона Мозеса Браунінга зробила його ім’я синонімом надійності та інженерної досконалості. Його конструктивні рішення лягли в основу пістолетів, гвинтівок, кулеметів і автоматичних систем, які використовувалися арміями десятків країн. Вплив Браунінга настільки глибокий, що багато сучасних зразків зброї й досі працюють за принципами, сформульованими ним понад сто років тому.
Інавгурація третього Президента України Віктора Ющенка
23 січня 2005 року в Києві відбулася інавгурація третього Президента України Віктора Ющенка — подія, що стала символічним підсумком Помаранчевої революції та масових протестів кінця 2004 року. Церемонія проходила в атмосфері надзвичайного суспільного піднесення: на Майдані Незалежності зібралося близько пів мільйона людей, які сприймали цю дату як початок нового політичного етапу та шанс на глибокі зміни в державі. Участь у святкуваннях підтвердили 59 офіційних іноземних делегацій, що свідчило про високий міжнародний інтерес і підтримку нового українського керівництва.
Фінансова сторона заходу була відносно стриманою за масштабами події — урочистості коштували приблизно 800 тисяч доларів США, хоча суспільні очікування значно перевищували будь-які матеріальні витрати. Для багатьох українців цей день був наповнений надіями на боротьбу з корупцією, утвердження демократії, свободи слова та реальне зближення з Європою. Саме ці сподівання й створювали головний емоційний фон інавгурації.
Під час офіційної частини Віктор Ющенко склав присягу, поклавши руку на Конституцію України та Пересопницьке Євангеліє — давню пам’ятку української культури, що стала традиційним символом президентської присяги. Після завершення церемонії він перехрестився і поцілував обидві книги, підкресливши поєднання державної відповідальності та духовної традиції. Отримавши атрибути президентської влади, Ющенко вирушив до Маріїнського палацу, а згодом повернувся на Майдан Незалежності для звернення до громадян.
Завершальною й найбільш емоційною сценою стало символічне випускання в небо білих голубів як символу миру та надії. Один з птахів не зміг одразу злетіти, і президент, не розгубившись, підняв його та допоміг випустити в небо. Цей епізод миттєво розійшовся в медіа й став символом того дня як жест уваги до деталей і прагнення підтримати слабшого, що багато хто сприйняв в якості метафори майбутнього курсу країни.
Створення пива, призначеного для собак
23 січня 2007 року нідерландський власник зоомагазину Террі Беренден запропонував незвичну ідею — створити пиво, призначене спеціально для собак. Поштовхом до цього стали його щорічні поїздки до Австрії на полювання, куди він завжди брав із собою собаку. Після активного дня Беренден разом із друзями відпочивав на терасі, пив пиво й помітив, що пес постійно перебуває поруч, ніби також є частиною цього ритуалу відпочинку.
Тоді й виникла думка, що тварина, яка цілий день супроводжувала господаря, заслуговує на власний «напій», адаптований до її потреб і безпечний для здоров’я. Ідея не мала нічого спільного з алкоголем у класичному розумінні: собаче пиво не містило спирту, газу чи хмелю, а виготовлялося на основі м’ясного бульйону з додаванням вітамінів і корисних добавок. Напій задумувався радше як символ спільного дозвілля людини й тварини, а не як заміна води чи їжі.
Згодом продукт з’явився у продажу та викликав значний резонанс — від щирого здивування до скепсису. Ветеринари наголошували, що навіть безалкогольні напої не мають ставати регулярною частиною раціону собаки, проте сама ідея стала прикладом того, як змінюється ставлення людей до домашніх тварин. Історія з «пивом для собак» показала, що у XXI столітті тварин дедалі частіше сприймають як повноцінних компаньйонів, для яких вигадують окремі продукти, ритуали та навіть елементи культури відпочинку.
Знакова подія у Венесуелі
23 січня 2019 року у Венесуелі відбулася подія, яка спричинила одну з найглибших політичних криз у новітній історії країни. Голова Національної асамблеї Хуан Гуайдо публічно оголосив себе виконувачем обов’язків президента та склав присягу, посилаючись на положення конституції, які, на його думку, дозволяли парламенту перебрати владу у разі «узурпації» президентської посади. Опозиція вважала другий термін Ніколаса Мадуро нелегітимним через порушення під час виборів 2018 року, бойкотованих більшістю опозиційних сил і не визнаних низкою міжнародних спостерігачів.
За кілька годин після самопроголошення Гуайдо Сполучені Штати Америки на чолі з президентом Дональдом Трампом офіційно визнали його законним главою венесуельської держави. Вашингтон закликав Ніколаса Мадуро скласти повноваження та заявив про готовність застосувати всі можливі інструменти тиску, включно з економічними санкціями і у разі потреби, військовим втручанням. Після цього Гуайдо швидко отримав визнання з боку низки країн Латинської Америки та Європи, тоді як Росія, Китай, Туреччина, Куба й кілька інших держав продовжили підтримувати Мадуро як чинного президента.
Політичне протистояння призвело до фактичного двовладдя: Гуайдо контролював парламент і мав широку міжнародну підтримку, тоді як Мадуро зберігав контроль над армією, силовими структурами та держапаратом. Ситуація загострила й без того складне економічне становище країни, яка перебувала в умовах гіперінфляції, дефіциту товарів першої необхідності та масової еміграції населення. Хоча спроби опозиції змінити владу не дали швидкого результату, події 23 січня 2019 року стали переломним моментом, після якого венесуельська криза набула глобального політичного виміру.
