26 грудня в світі відзначаються День подарунків, День «Листів подяки» та День скигліїв.
26 грудня 1941 року сер Вінстон Черчилль вперше використав жест із піднятих двох пальців у формі букви «V», проголошуючи бажану перемогу.
26 грудня 1982 року «Людиною року» за версією журналу Time став персональний комп’ютер.
День подарунків
День подарунків завжди святкується наступного дня після Різдва. Це свято має коріння в англійській традиції, де воно спершу було днем, коли багатіші класи дарували подарунки чи пожертви своїм слугам і менш заможним людям. У минулому в Англії, слуги працювали на Різдво, готуючи свята для своїх господарів, але 26 грудня вони отримували день відпочинку, разом із коробками, що містили подарунки, залишки святкової їжі чи гроші. У церквах також існувала традиція відкривати пожертвні скриньки, зібрані під час Різдва, та розподіляти ці кошти серед нужденних.
Сьогодні День подарунків зберігає свою популярність у країнах, що входять до Співдружності націй, зокрема у Великій Британії, Канаді, Австралії та Новій Зеландії. Він став днем великих розпродажів і спортивних подій, а для багатьох це просто нагода провести час із родиною чи друзями.
Цікаві факти
У Великій Британії це свято також асоціюється з традиційними видами спорту, такими як кінні перегони та футбольні матчі, що додають святковій атмосфері особливого колориту.
В Австралії цього дня стартує знаменита регата Сідней—Хобарт, одна з найпрестижніших у світі вітрильних перегонів.
У Південній Африці День подарунків раніше був офіційним святом, але з 1994 року його перейменували на День доброчинності.
У Канаді цей день вважається одним із найкращих днів для шопінгу завдяки значним знижкам, що можуть перевершувати навіть «чорну п’ятницю».
Хоча у США цей день не святкується офіційно, у прикордонних регіонах його вплив відчувається через канадських сусідів і масові розпродажі.
День «Листів подяки»
Щорічно 26 грудня у США відзначають Національний день «Листів подяки». Це свято присвячене вираженню вдячності та написанню листів подяки, які стають символом щирого визнання добрих справ та уваги.
День «Листів подяки» має просту, але надзвичайно важливу мету: нагадати людям про силу вдячності. Він виник як частина різдвяного періоду, коли отримані подарунки, добрі вчинки та турбота заслуговують на щирі слова подяки. Це також чудова нагода сповільнитися після святкової метушні та приділити увагу тим, хто зробив ваше Різдво особливим.
У цей день люди беруть аркуші паперу або спеціальні листівки й пишуть вдячні слова своїм рідним, друзям, колегам чи навіть незнайомцям, які стали частиною їхніх добрих спогадів. Особливо важливими є такі листи після Різдва, щоб висловити вдячність за подарунки та добрі справи. Деякі сім’ї роблять це спільною традицією, залучаючи навіть дітей. Ручне написання листів додає їм особливої цінності та душевності, оскільки в епоху цифрових технологій такі послання мають унікальний характер.
Цікаві факти
Перші «листи подяки» з’явилися ще в епоху Відродження, коли люди висловлювали вдячність за дарунки та послуги через елегантні рукописні записки.
Написання «листів подяки» сприяє покращенню психологічного стану як того, хто пише, так і того, хто їх отримує, адже вдячність є одним із ключових факторів щастя.
У сучасному світі листівки ручної роботи або прикрашені власноруч стають популярним трендом, що додає унікальності словам вдячності.
Дослідження показують, що традиція висловлювати вдячність допомагає зміцнювати стосунки та сприяє кращому взаєморозумінню.
У багатьох країнах цей день перетворюється на спосіб популяризації культури вдячності, яка важлива не лише під час свят, але й у повсякденному житті.
День скигліїв
Щороку у світі відзначають незвичайне та іронічне свято — День скигліїв. Попри свою назву, цей день зовсім не заохочує до нарікань. Навпаки, його мета — привернути увагу до дрібниць, через які ми часто скаржимося, і навчити бачити позитив навіть у найменш очікуваних речах.
День скигліїв припадає на час, коли емоції після Різдва ще на піку, але з ними часто приходить розчарування: подарунки не ті, які хотілося, грошей витрачено забагато, а родинні зустрічі, замість радості, викликають втому. Саме тому свято виникло як нагадування, що вдячність і позитивне ставлення важливіші за матеріальні речі чи ідеальні сценарії.
Головна ідея цього дня полягає у визнанні власних слабкостей і одночасно в спробі поглянути на них із гумором. Нарікання, які на перший погляд здаються серйозними, стають смішними, якщо поставитися до них легше. День скигліїв закликає усвідомити, наскільки часто ми дозволяємо дрібницям впливати на наше щастя.
Цікаві факти
Це свято заснував Томас Рой, відомий своєю любов’ю до гумористичних свят. Він створив його, щоб нагадати про необхідність цінувати життя й радіти навіть у дрібницях.
26 грудня було обрано через те, що цей день часто стає піком скарг після Різдва: через непотрібні подарунки, витрачені кошти або сімейні сварки.
Головна традиція свята — визнати свою схильність до скиглення, але перетворити її на жарт і відчути, наскільки це інколи безглуздо.
У деяких містах організовують зустрічі, де люди в жартівливій формі діляться тим, на що їм «хочеться поскаржитися», створюючи позитивну атмосферу.
Суть цього дня — не засуджувати скигліїв, а допомогти їм знайти більш оптимістичний погляд на життя.
Історичні події в цей день
1776 рік – війська Джорджа Вашингтона здобули вирішальну перемогу над англійцями під Трентоном. Ця битва стала переломним моментом у боротьбі північноамериканських колоній за незалежність.
1783 рік – француз Себастьян Ленорман вперше в Європі демонструє винахід, який став прототипом сучасного парашута.
1805 рік – у Пресбурзі (тепер Братислава) підписано мирний договір між Францією та Австрією. Ця угода офіційно завершила війну третьої антифранцузької коаліції.
1870 рік – завершено будівництво першого залізничного тунелю під Альпами – 13-кілометрового тунелю Фрежюс, що з’єднав Італію та Францію.
1898 рік – П’єр і Марія Кюрі відкривають радій – один із ключових радіоактивних елементів, що став важливим відкриттям для науки.
1908 рік – в австралійському Сіднеї Джек Джонсон, перемігши канадця Томмі Бернса нокаутом у 14 раунді, став першим афроамериканцем-чемпіоном світу з боксу в надважкій категорії.
1918 рік – проголошено відновлення Української Народної Республіки (УНР), а також сформовано уряд – Раду Народних Міністрів УНР.
1919 рік – уряд УНР відкликав українську місію з Паризької мирної конференції, що стало важливим політичним кроком.
1931 рік – у Токіо засновано автомобільну компанію Dat Jidosha Seizo, яку наступного року перейменували на Nissan.
1935 рік – на Гавайських островах здійснили спробу зупинити виверження вулкана за допомогою авіабомбардування.
1946 рік – у Лас-Вегасі відкрився готель «Фламінго», збудований відомим гангстером Багсі Сігелом.
1963 рік – фірма Capitol Records випустила перший у США сингл легендарної групи The Beatles, що включав пісні I Want to Hold Your Hand та I Saw Her Standing There.
1991 рік – Національний банк України офіційно зареєстрував Експобанк як перший комерційний банк країни.
2004 рік – узбережжя Південної та Південно-Східної Азії пережило одну з найжахливіших катастроф XXI століття – потужний землетрус і викликане ним цунамі. Це стихійне лихо є третім за силою землетрусом від 1900 року, воно забрало життя понад 220 тисяч людей і залишило тисячі поранених.
2004 рік – в Україні провели переголосування другого туру президентських виборів, у якому перемогу здобув Віктор Ющенко.
Жест «V»: символ перемоги, миру та неоднозначності
26 грудня 1941 року сер Вінстон Черчилль вперше використав жест із піднятих двох пальців у формі букви «V», проголошуючи бажану перемогу (Victory). Цей жест швидко поширився серед країн антигітлерівської коаліції та став потужним символом опору й надії під час Другої світової війни.
Британська корпорація Бі-Бі-Сі підтримала цей жест, розпочавши кампанію «V for Victory». В її рамках було створено звуковий символ букви «V» за допомогою азбуки Морзе (три точки та тире). Вступні такти П’ятої симфонії Бетховена, що мають такий самий ритм, стали музичним позивним Бі-Бі-Сі у програмах на території окупованої Європи. Освічені слухачі також впізнавали в цих нотах «мотив долі», яка «стукає в двері» Третього Рейху, що додавало символізму.
Нацисти намагалися адаптувати жест «V» під себе, додаючи лаврові листки до зображень цієї букви та розміщуючи символ на стінах, транспортних засобах і навіть на Ейфелевій вежі. Однак така «перекрадіжка» символу не змогла зменшити його початкового значення для руху опору.
Попри позитивне значення, жест «V» має неоднозначну історію. До Першої світової війни у Великій Британії він означав «мовчати», а в Австралії, якщо показати його тильною стороною до співрозмовника, це вважається образою. Навіть такі відомі особи, як Джордж Буш-старший і сам Черчилль, робили помилки, використовуючи жест з неправильною орієнтацією, що спричиняло негативну реакцію.
Історичні корені жесту сягають часів Столітньої війни, коли англійські лучники дражнили французів, піднімаючи два пальці, які їм часто відрубували, щоб вони більше не могли стріляти з лука.
Символіка «V» також має містичний аспект. Згідно з масонськими трактуваннями, цей жест може символізувати політику розколу («розділяй і володарюй») або «роги диявола». У релігійних традиціях Іспанії два пальці, спрямовані вгору, асоціюються з тріумфом зла, тоді як спрямування їх униз символізує перемогу добра та утримання диявола в аду. До сьогодні деякі іспанські католики вважають за необхідне спрямовувати пальці вниз одразу після пробудження.
Своє мирне значення жест «V» отримав у 60-х роках ХХ століття завдяки руху хіпі, які використовували його під час протестів проти війни у В’єтнамі. Він став символом миру та дружби, особливо під час фірмового вітання хіпі «Peace».
У Польщі знак використовували під час боротьби з комунізмом, а під час Югославських війн його застосовували як воїнське вітання боснійські та хорватські військові. У В’єтнамі жест «V» став способом привітання завдяки співзвучності цифри 2 з англійським «hi». Проте в Туреччині цей жест має політичний підтекст і пов’язаний із підтримкою Робітничої партії Курдистану, через що його використання може призвести до ув’язнення.
Цей простий жест став не лише символом перемоги та миру, але й відображенням складної історії людства, у якій культура, контекст і політика надають звичним речам багатогранних значень.
«Людиною року» став персональний комп’ютер
26 грудня 1982 року американський журнал Time зробив революційний вибір: замість того, щоб присвоїти звання «Людина року» конкретній особі, цю нагороду отримав… персональний комп’ютер. Це рішення стало символом визнання величезного впливу, який технології почали здійснювати на людське життя. Редакція журналу пояснила свій вибір тим, що в 1982 році саме персональний комп’ютер мав найбільший вплив на суспільство, бізнес і повсякденне життя.
Цей момент став переломним у сприйнятті ролі технологій. Комп’ютери, які до того часу використовувалися переважно у великих компаніях та наукових установах, почали ставати доступними для звичайних користувачів. Це був початок епохи, яка змінила комунікацію, роботу, освіту й розваги.
З того часу вплив персональних комп’ютерів не лише не зменшився, а й продовжує зростати. Вони стали фундаментом для розробки інших технологій, таких як смартфони, інтернет і хмарні обчислення. Зокрема, пандемія COVID-19 довела, наскільки залежним стало людство від технологій: дистанційна робота, онлайн-освіта, телемедицина – усе це стало можливим завдяки комп’ютерам. Проте, цікаво, що пандемії як явищу нагороду «Людина року» так і не присвоїли.
Дивлячись у майбутнє, можна припустити, що до 2030 року звання «Людина року» цілком може отримати штучний інтелект. Як і комп’ютер у 1982 році, сьогодні ІІ поступово стає невід’ємною частиною життя, впливаючи на все — від побутових рішень до складних медичних розробок і глобальної економіки. Подібно до персонального комп’ютера, штучний інтелект стає не просто інструментом, а чинником, який кардинально змінює уявлення людства про майбутнє.
