26 липня в Україні відзначаються День працівників торгівлі та День парашутиста, в світі – Всесвітній день бабусь, дідусів та людей похилого віку і Міжнародний день збереження мангрових екосистем. Цей день увійшов в історію через події, які змінювали кордони держав, долі правителів, розвиток воєнної справи, науки, техніки та світового суспільства.
День працівників торгівлі
Це професійне свято встановлено Указом Президента України № 427/95 від 5 червня 1995 року на знак визнання важливої ролі працівників сфери торгівлі в забезпеченні населення товарами та розвитку економіки. Його відзначають продавці, касири, товарознавці, логісти, менеджери, підприємці та всі, хто працює у роздрібній й оптовій торгівлі.
Торгівля належить до найдавніших видів господарської діяльності на українських землях і протягом століть сприяла розвитку міст, ремесел та економічних зв’язків. Сучасна галузь охоплює традиційні супермаркети, магазини, ринки, торговельні мережі й електронну комерцію, забезпечуючи щоденне постачання продукції та широкий вибір товарів для споживачів.
Цікаві факти
На території Київської Русі великі торгові шляхи з’єднували Північну Європу, Візантію та країни Сходу. Найвідомішим був шлях «із варягів у греки», який став одним із головних чинників розвитку Києва як важливого торгового центру.
У середньовічних українських містах право проводити ярмарки надавалося окремими привілеями. Такі ярмарки збирали купців із різних держав, а торгівля могла тривати кілька тижнів, перетворюючи міста на великі економічні осередки.
Контрактовий ярмарок у Києві, що набув особливого розвитку у XVIII–XIX століттях, був одним із найбільших торговельних заходів Східної Європи. Тут укладали угоди на постачання товарів, продаж нерухомості, оренду земель і промислових підприємств.
У багатьох містах України торгові площі були центральною частиною міської забудови. Саме навколо них формувалися ремісничі квартали, адміністративні споруди та головні громадські простори.
Перші універсами в Україні з’явилися у другій половині XX століття. Вони об’єднували під одним дахом різні відділи товарів, що стало новим форматом організації роздрібної торгівлі для свого часу.
Україна входить до числа країн, де ринки протягом століть залишаються важливою частиною торговельної культури. На багатьох із них і сьогодні можна придбати продукцію місцевих виробників, ремісничі вироби та сезонні товари безпосередньо від продавців.
Перші каси самообслуговування з’явилися ще наприкінці XX століття, а сьогодні вони стали звичними для багатьох магазинів. Водночас у більшості торговельних мереж поруч із ними продовжують працювати продавці та касири, оскільки чимало покупців надають перевагу живому спілкуванню й потребують допомоги під час вибору товарів.
Професія продавця входить до переліку найпоширеніших у сфері торгівлі. Щодня через руки одного працівника можуть проходити сотні покупок, а за зміну він спілкується з великою кількістю людей, допомагаючи знайти потрібні товари та вирішити різні ситуації.
Розвиток інтернет-торгівлі не зменшив потребу у працівниках магазинів. Продавці працюють не лише у торговельних залах, а й комплектують онлайн-замовлення, перевіряють якість товарів перед відправленням і консультують покупців через телефон або онлайн-чати.
День парашутиста
День парашутиста в Україні відзначають щороку як неофіційне свято, присвячене спортсменам, інструкторам, військовим парашутистам і всім, хто пов’язав своє життя зі стрибками з парашутом. Традиція бере початок із 1930 року, коли відбулася подія, що стала важливою віхою у розвитку парашутної справи та популяризації цього виду діяльності.
Парашутний спорт поєднує фізичну підготовку, точність, дисципліну й уміння швидко ухвалювати рішення. В Україні працюють аероклуби та спортивні організації, де навчають безпечному виконанню стрибків, а підготовлені спортсмени беруть участь у національних і міжнародних змаганнях, демонструючи майстерність у різних дисциплінах.
Цікаві факти
26 липня 1930 року поблизу Воронежа група радянських льотчиків виконала серію стрибків з літака, що вважається початком масового розвитку парашутизму на території тодішнього СРСР. Саме ця подія стала основою для появи професійного свята парашутистів.
Перший успішний стрибок з ранцем-парашутом, закріпленим на спині, виконав американець Грант Мортон у 1911 році. Така конструкція згодом стала стандартною для більшості сучасних парашутних систем.
Автором сучасного ранцевого парашута вважають винахідника Гліба Котельникова. У 1911 році він створив модель РК-1, яку можна було компактно скласти в спеціальний ранець, що значно підвищило безпеку льотчиків.
Сучасні спортивні парашути мають керовану прямокутну форму, завдяки якій спортсмен може змінювати напрямок польоту, виконувати точне приземлення та розвивати значну горизонтальну швидкість.
Під час вільного падіння людина зазвичай досягає швидкості близько 190–200 кілометрів на годину у стабільному положенні животом донизу. Досвідчені спортсмени, змінюючи положення тіла, можуть розганятися ще швидше.
Найбільші групові формації у скайдайвінгу складаються із сотень парашутистів, які під час вільного падіння створюють складні геометричні фігури. Такі рекорди потребують багатомісячної підготовки та участі кількох літаків одночасно.
Сучасні скайдайвери використовують висотоміри, які показують висоту під час вільного падіння. Крім наручних приладів, застосовують звукові висотоміри, встановлені в шоломі: вони подають сигнали на визначених висотах і нагадують про момент розкриття парашута.
У багатьох сучасних парашутних системах встановлюють автоматичний страхувальний прилад. Якщо парашутист на небезпечній висоті продовжує падати з великою швидкістю, пристрій самостійно активує запасний парашут.
Основний і запасний парашути розміщуються в одному ранці, але є повністю незалежними системами. Запасний парашут укладає лише спеціально сертифікований фахівець, а після визначеного строку його обов’язково розкривають, перевіряють і складають заново, навіть якщо ним не користувалися.
Під час польоту в положенні головою вниз досвідчені спортсмени можуть розвивати швидкість понад 300 кілометрів на годину. Через це такі стрибки потребують спеціальної підготовки, точного контролю положення тіла та спорядження, розрахованого на значні навантаження.
Вінгсьютери стрибають у костюмах з тканинними поверхнями між руками, ногами й тулубом. Такий костюм дає змогу перетворити частину вертикального падіння на горизонтальний політ і подолати кілька кілометрів до розкриття парашута.
Сучасні парашутисти часто записують стрибки на компактні камери, закріплені на шоломі. Відео використовують для ефектних кадрів, а також детального розбору помилок, положення тіла, дистанції між спортсменами та правильності розкриття парашута.
Професійні парашутисти тренуються не лише в небі. Для відпрацювання положення тіла вони використовують вертикальні аеродинамічні труби, де потужний потік повітря імітує вільне падіння та дає змогу багаторазово повторювати складні елементи без стрибка з літака.
Всесвітній день бабусь, дідусів та людей похилого віку
Щороку в четверту неділю липня вшановують бабусь, дідусів та людей похилого віку, їхній життєвий досвід, знання і внесок у родинне та суспільне життя. Свято започаткував Папа Франциск у 2021 році, щоб привернути увагу до потреб старших людей, підтримки зв’язку між поколіннями та відповідального ставлення до тих, хто потребує турботи й спілкування.
Бабусі й дідусі часто допомагають виховувати дітей, передають сімейні традиції, зберігають спогади про минуле та підтримують молодших членів родини. Люди похилого віку також продовжують працювати, займатися волонтерством, навчатися, опановувати сучасні технології та брати активну участь у житті громад.
Цікаві факти
Папа Франциск установив це свято на четверту неділю липня, оскільки неподалік від неї в церковному календарі вшановують святих Йоакима й Анну, яких за християнською традицією вважають дідусем і бабусею Ісуса Христа.
Перший Всесвітній день бабусь, дідусів та людей похилого віку відзначили 25 липня 2021 року. Відтоді щороку для нього обирають окрему тему, пов’язану з підтримкою старших людей і взаєминами між поколіннями.
У багатьох родинах саме бабусі й дідусі зберігають відомості про походження сім’ї, давні фотографії, листи та особисті спогади, які нерідко залишаються єдиним джерелом родинної історії.
Сучасні люди похилого віку дедалі частіше користуються смартфонами, соціальними мережами, банківськими застосунками та відеозв’язком. Для багатьох із них цифрові технології стали основним способом підтримувати контакт із дітьми й онуками, які живуть в інших містах або країнах.
Чимало бабусь і дідусів після виходу на пенсію починають вивчати іноземні мови, подорожувати, опановувати нові професії або повертатися до занять, на які раніше не вистачало часу.
Спілкування з онуками допомагає старшим людям довше зберігати соціальну активність, а діти завдяки такому зв’язку краще дізнаються про історію родини, традиції та події минулого.
В Україні багато людей похилого віку займаються волонтерством: готують їжу, плетуть маскувальні сітки, шиють необхідні речі, допомагають переселенцям і підтримують військових. Їхній внесок часто залишається непомітним, хоча потребує значних сил і часу.
Міжнародний день збереження мангрових екосистем
Щороку 26 липня привертається увага до охорони мангрових лісів, які ростуть уздовж тропічних і субтропічних морських узбереж. Пам’ятну подію запровадила ЮНЕСКО у 2015 році, щоб поширювати знання про значення мангрів, підтримувати їх відновлення та заохочувати раціональне використання природних ресурсів прибережних територій.
Мангрові зарості захищають береги від штормів, сильних хвиль і руйнування ґрунту, слугують середовищем існування для риб, птахів, плазунів і безхребетних. Вони також накопичують великі обсяги вуглецю, очищують воду від частини забруднень і підтримують рибальство, від якого залежать мільйони людей. Основними загрозами залишаються вирубування, забудова узбереж, забруднення, розширення аквакультури та підвищення рівня моря.
Цікаві факти
Мангрові дерева здатні рости в солоній воді, де більшість інших рослин швидко гине. Одні види затримують сіль у корінні, а інші виводять її через листя, на поверхні якого іноді утворюються помітні кристали.
Коріння багатьох мангрових дерев піднімається над водою та мулом. Такі повітряні корені допомагають рослині отримувати кисень у ґрунті, де його майже немає, а також утримують дерево під час припливів і сильних хвиль.
Насіння деяких мангрів починає проростати ще на материнському дереві. Сформований паросток падає у воду, може тривалий час плавати й укорінюється після потрапляння на придатну ділянку узбережжя.
Мангрові ліси займають невелику частину поверхні планети, але накопичують надзвичайно багато вуглецю в деревині, корінні та товстих шарах донного ґрунту. Після знищення заростей вуглець, який зберігався сотні років, може потрапити в атмосферу.
Підводне коріння мангрів утворює природні укриття для молодих риб, крабів і креветок. Багато морських видів проводять там ранні етапи життя, а згодом переміщуються до коралових рифів або у відкрите море.
Під час сильних штормів широка смуга мангрових заростей зменшує висоту хвиль і швидкість води. Завдяки такому природному бар’єру прибережні поселення зазнають менших руйнувань.
У світі відомо близько 70 видів справжніх мангрових дерев і кущів. Найбільші площі мангрових лісів розташовані в Південній та Південно-Східній Азії, а найбільша суцільна мангрова територія — Сундарбани в дельті Гангу, Брахмапутри й Мегхни.
Мангрові екосистеми відновлюються не завжди успішно навіть після висаджування тисяч саджанців. Для нормального росту важливі припливи, солоність води, склад ґрунту та природні водні потоки, тому неправильне місце посадки може звести всі зусилля нанівець.
Історичні події в цей день
657 — Під час Першої Фітни, першої громадянської війни в історії ісламу, відбулася Сіффінська битва між військами халіфа Алі ібн Абу Таліба та армією сирійського правителя Муавійї I. Протистояння не визначило переможця, але стало переломним моментом у боротьбі за владу в Арабському халіфаті та призвело до глибокого розколу в мусульманській спільноті.
811 — У битві з військом болгарського хана Крума загинув візантійський імператор Нікіфор I. Це була одна з найтяжчих поразок Візантійської імперії, яка суттєво змінила співвідношення сил на Балканах і посилила вплив Болгарського царства.
1309 — Папа Римський Климент V офіційно визнав Генріха VII королем Священної Римської імперії. Таке рішення зміцнило його політичний авторитет і стало важливим етапом у боротьбі за імператорську владу в Європі.
1572 — Розпочалася Молодинська битва, у якій військо Московського царства під командуванням князя Михайла Воротинського зупинило наступ татарсько-османської армії кримського хана Девлета I Ґерая. Перемога дала змогу відвернути масштабне вторгнення на московські землі.
1573 — Японський полководець Ода Нобунаґа вигнав із Кіото сьоґуна Асікаґу Йосіакі. Після цього завершилося існування сьоґунату Муроматі, а країна вступила в новий етап політичного об’єднання.
1600 — Місто Горохів на Волині отримало Магдебурзьке право. Це надало громаді ширші можливості для самоврядування, розвитку ремесел, торгівлі та власного судочинства.
1611 — Шведські війська під командуванням Якоба Делаґарді увійшли до Новгорода. Місцеві бояри уклали угоду про підтримку кандидатури шведського принца на московський престол, прагнучи вивести Новгородські землі з-під влади Москви в умовах Смутного часу.
1648 — Поблизу Старокостянтинова відбулося бойове зіткнення між козацькими полками Максима Кривоноса та військом князя Яреми Вишневецького. Битва не принесла вирішальної перемоги жодній зі сторін, але стала частиною масштабної боротьби під час Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
1676 — У Чигиринському монастирі Святої Трійці помер митрополит Київський, Галицький та всієї Руси Йосип Нелюбович-Тукальський. Він був одним із найвпливовіших православних церковних діячів другої половини XVII століття.
1708 — За наказом гетьмана Івана Мазепи поблизу Білої Церкви стратили генерального суддю Василя Кочубея, якого звинуватили у зраді після доносу російському цареві Петру I. Подія стала одним із найвідоміших епізодів політичного протистояння в Гетьманщині.
1709 — Після перемоги в Полтавській битві російський цар Петро I прибув до Києва, де перебував близько місяця. Його візит символізував посилення контролю Московської держави над українськими землями після поразки союзу Івана Мазепи та Карла XII.
1714 — У морській битві біля мису Гангут флот Московського царства завдав поразки шведському флоту. Ця перемога стала першою великою звитягою регулярного військово-морського флоту Московської держави під час Північної війни.
1770 — Під час російсько-турецької війни війська генерала Миколи Репніна захопили фортецю Ізмаїл. Контроль над цією стратегічною фортецею мав важливе значення для подальших бойових дій на Дунаї.
1866 — У Нікольсбурзі було підписано мирну угоду між Австрійською імперією та Королівством Пруссія. Документ фактично завершив Австро-прусську війну, яка відкрила шлях до об’єднання німецьких земель під проводом Пруссії.
1887 — У Варшаві вийшов друком підручник «Международный языкъ», укладений Людвіком Заменгофом. Саме ця праця стала початком поширення міжнародної мови есперанто.
1913 — Австрійський уряд скасував конституцію Богемського королівства через тривале політичне протистояння між чеськими та німецькими політичними силами.
1914 — Австро-Угорщина оголосила загальну мобілізацію та розпочала концентрацію військ біля кордону з Російською імперією. Напруження між європейськими державами швидко переросло у події, що призвели до початку Першої світової війни.
1919 — Бійці Революційної повстанської армії Нестора Махна ліквідували отамана Матвія Григор’єва, якого звинувачували у заколоті та самовільних діях під час Громадянської війни.
1919 — У структурі Центрального комітету Російської комуністичної партії створили спеціальний відділ для роботи із сільським населенням. Він мав забезпечувати впровадження партійної політики в сільській місцевості.
1925 — Відбувся перший політ пасажирського літака «К-1», створеного українським авіаконструктором Костянтином Калініним. Цей літак став початком серії цивільних повітряних суден його конструкторського бюро.
1929 — На екрани вийшов художній фільм Олександра Довженка «Арсенал». Стрічка, присвячена подіям 1918 року в Києві, увійшла до числа найвідоміших робіт українського кінорежисера.
1941 — У Канаді заснували Українське товариство допомоги Батьківщині, яке згодом отримало назву Товариство об’єднаних українських канадців. Організація підтримувала українську громаду та розвивала культурну діяльність.
1945 — На металургійному комбінаті «Азовсталь» у Маріуполі після завершення бойових дій відновила роботу перша доменна піч. Це стало одним із важливих кроків у відбудові промисловості.
1946 — В Українській РСР заснували Товариство охорони природи, яке займалося популяризацією природоохоронної діяльності та залученням громадськості до збереження довкілля.
1948 — Велика Британія та Сполучені Штати Америки підписали документи щодо реалізації «плану Маршалла». Програма стала основою економічного відновлення багатьох європейських країн після Другої світової війни.
1957 — У СРСР здійснили запуск першої міжконтинентальної багатоступеневої балістичної ракети. Випробування стало важливим етапом розвитку ракетних технологій і посилило стратегічне суперництво часів Холодної війни.
1971 — З космодрому стартував американський корабель «Аполлон-15» з астронавтами Девідом Скоттом, Альфредом Ворденом і Джеймсом Ірвіном. Під час цієї експедиції вперше на Місяці використовували місячний автомобіль для пересування поверхнею супутника.
1995 — Представники п’ятнадцяти держав Європейського Союзу підписали Конвенцію про створення Європолу. Нова структура отримала завдання координувати співпрацю правоохоронних органів у боротьбі з міжнародною злочинністю.
1998 — Компанії Circuit City і Good Guys представили стандарт цифрового відео Digital Video Express (DIVX), який розробляли як альтернативу DVD. Попри значні очікування, технологія не здобула широкого поширення і невдовзі була знята з ринку.
