Реформа мобілізації без результату та нові обмеження для “ухилянтів”: про що повідомила військова омбудсманка Решетилова

Реформування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яке обговорюють вже тривалий час, досі не перейшло до практичного втілення. В Офісі військового омбудсмана стверджують, що неодноразово передавали Міністерству оборони власні пропозиції щодо змін, брали участь у профільних нарадах і погоджували окремі напрацювання, однак реальних результатів за останні місяці так і не побачили. Водночас триває підготовка законодавчих ініціатив, які передбачають додаткові обмеження для військовозобов’язаних, що ухиляються від мобілізації.

Про відсутність прогресу в реформі ТЦК військова омбудсманка Ольга Решетилова розповіла в ефірі Радіо Свобода. Вона повідомила, що Офіс військового омбудсмана передавав пропозиції щодо реформування як колишньому міністру оборони Денису Шмигалю, так і його наступнику Михайлу Федорову:

“Ми як Офіс військового омбудсмана надавали попередньому міністру Михайлу Федорову і ще попередньому Денису Шмигалю пропозиції по реформуванню ТЦК. Але протягом всього цього часу ми не побачили жодних дієвих рухів, окрім якихось декларативних заяв”.

За словами Решетилової, спільне бачення необхідних змін з керівництвом Міністерства оборони існувало, однак реалізація реформ натрапила на організаційні труднощі. Вона пригадала, що вперше долучилася до роботи команди тодішнього міністра Михайла Федорова ще у лютому, коли презентували концепції майбутнього реформування ТЦК. При цьому представники Офісу військового омбудсмана регулярно брали участь у робочих нарадах, проте впровадження запропонованих рішень так і не розпочалося.

“Вперше я прийшла до команди міністра Федорова десь в лютому, я бачила презентації їхніх ідей, як будуть реформовані ТЦК. Ми на наради ходили як на роботу, щодо цієї реформи. І щоразу ми чули одне й те саме, ми не бачили руху у впровадженні цієї реформи.

Це не шпилька жодним чином, я прекрасно розумію складність. Але це факт – за пів року не просунулися в реформі мобілізації навіть на пів кроку”, зазначила Решетилова.

Окремий блок пропозицій, який підготував Офіс військового омбудсмана, стосувався соціальної підтримки військовослужбовців. Частину напрацювань вдалося погодити, однак їх подальше впровадження потребує значної нормативно-правової роботи, взаємодії з парламентом та іншими державними органами. Саме на цьому етапі, на думку Решетилової, виникли труднощі.

“Ми напрацювали свої ідеї, запропонували, погодили щось. Але, окрім нарад, це ще дуже складна нормативно-правова робота, адвокація в парламенті, з іншими відомствами, тощо, це дуже складна взаємодія. І мені здається, що тут були певні недопрацювання. Я сподіваюся тепер від нової команди, що ми нарешті почнемо це робити”, – додала вона.

Крім того, військова омбудсманка повідомила, що вже підготовлено законопроєкти, які передбачають додаткові обмеження для військовозобов’язаних, які ухиляються від мобілізації. Документи поки не внесені на розгляд Верховної Ради.

За словами Решетилової, серед запропонованих механізмів передбачено обмеження у наданні адміністративних послуг, використанні водійських прав, а також арешт банківських рахунків.

“Це обмеження в наданні адміністративних послуг, використанні водійських прав, арешти рахунків і т.д. Це такий комплекс заходів, який дозволить і більш ефективні розшукові дії щодо тих правопорушників, які ухиляються від мобілізації, обмежить їхнє вільне пересування і доступ до певних послуг, які надає держава”, – повідомила Решетилова.

Вона зазначила, що підготовлений комплекс заходів пов’язаний із необхідністю забезпечити справедливіші умови для військовослужбовців, які тривалий час проходять службу та потребують заміни.

“Цей комплекс заходів повинен бути паралельним з продуманою поступовою демобілізацією військовослужбовців”, — вважає військова омбудсманка.