26 січня в Україні відзначається День працівника контрольно-ревізійної служби, у світі – Міжнародний день митника, Всесвітній день екологічної освіти та Міжнародний день без інтернету.
26 січня 3500 року до н.е. вважається символічною датою винайдення пива стародавніми шумерами.
День працівника контрольно-ревізійної служби України
26 січня в Україні відзначається професійне свято працівників контрольно-ревізійної служби – важливої ланки державного управління, що відповідає за перевірку ефективності використання бюджетних коштів, дотримання фінансової дисципліни та запобігання корупції. Це свято встановлено на честь ухвалення в 1993 році Закону “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, який заклав основи її функціонування.
Контрольно-ревізійна служба України (КРУ) була створена в складний період становлення незалежної держави, коли перед урядом постали виклики з управління державними ресурсами. Ухвалений у 1993 році закон визначив правові та організаційні засади її роботи, підкреслюючи важливість прозорості та підзвітності у фінансовій сфері.
Основні функції служби включали перевірку державних підприємств, установ, організацій та бюджетних установ на предмет дотримання законодавства у фінансово-господарській діяльності. Її діяльність спрямована на виявлення порушень, розкрадань і нераціонального використання державних коштів.
Сучасна контрольно-ревізійна служба (після реорганізації та включення її функцій до складу Державної аудиторської служби України) виконує важливі завдання з фінансового контролю. Це орган, що стоїть на сторожі ефективного управління бюджетними коштами, запобігання їхньому нецільовому використанню та мінімізації фінансових ризиків для держави.
Завдяки роботі аудиторів виявляються випадки корупції, неефективного використання коштів, фінансових махінацій. Це сприяє підвищенню довіри суспільства до державних інституцій та забезпеченню прозорості у використанні державних ресурсів.
Цікаві факти
За роки існування служби було виявлено тисячі порушень у фінансово-господарській діяльності, які дозволили повернути значні кошти до державного бюджету.
У сучасних умовах аудиторські перевірки все частіше здійснюються з використанням цифрових технологій, що забезпечує більш оперативний і точний аналіз даних.
У 2015 році КРУ була інтегрована до складу Державної аудиторської служби України, що дозволило оптимізувати роботу системи державного фінансового контролю.
Українська контрольно-ревізійна служба активно співпрацює з міжнародними організаціями у сфері аудиту, що допомагає впроваджувати найкращі світові практики в систему державного контролю.
Міжнародний день митника
Цей день був заснований на честь створення Всесвітньої митної організації (ВМО), яка розпочала свою діяльність у 1953 році. На першій сесії Ради митного співробітництва (нині – ВМО) у Брюсселі зібралися представники 17 країн, щоб об’єднати зусилля для полегшення міжнародної торгівлі, забезпечення безпеки кордонів та боротьби з контрабандою. Сьогодні ВМО об’єднує понад 180 країн світу, що становить 98% глобального обсягу торгівлі.
Митна служба відіграє критично важливу роль у забезпеченні економічної безпеки держав, регулюванні міжнародної торгівлі та захисті населення від незаконного ввезення товарів, таких як наркотики, зброя чи фальсифікована продукція. Її діяльність включає не лише перевірку вантажів, але й участь у створенні економічних стимулів, забезпеченні належного оподаткування товарообігу та боротьбі з корупцією.
Цікаві факти
Перші згадки про митницю з’явилися понад 2000 років тому в стародавніх цивілізаціях, де стягувалася плата за перевезення товарів через кордон.
Гасло Всесвітньої митної організації – “Безпечна торгівля на благо економіки”.
Сучасні митниці використовують передові технології, такі як сканери, дрони та штучний інтелект, щоб ефективно контролювати переміщення товарів.
Всесвітній день екологічної освіти
Всесвітній день екологічної освіти, який щорічно відзначається 26 січня, є важливим нагадуванням про необхідність формування екологічної свідомості та знань, що допоможуть зберегти довкілля для майбутніх поколінь. Це свято виникло як частина глобального руху за сталий розвиток і збереження природних ресурсів, які опинилися під загрозою через діяльність людини.
Ця дата пов’язана із заснуванням Міжнародної програми екологічної освіти ЮНЕСКО-ЮНЕП, започаткованої в 1975 році. Метою програми стало створення єдиної платформи для підвищення обізнаності про важливість екологічних знань серед школярів, студентів та всього населення. Відтоді цей день став символом підтримки екологічної освіти як важливого інструменту в боротьбі зі змінами клімату, деградацією екосистем та знищенням біорізноманіття.
Екологічна освіта покликана навчити людей усвідомлювати свій вплив на довкілля та відповідально ставитися до природних ресурсів. Це не лише навчальні програми в школах і університетах, але й громадські ініціативи, що сприяють екологічному вихованню. В умовах зростаючих екологічних викликів – від змін клімату до забруднення океанів – роль таких знань стає ключовою.
Цікаві факти
Перша концепція екологічної освіти виникла ще в 1940-х роках у США, коли увага була зосереджена на зв’язку між діяльністю людини та станом довкілля.
У 1975 році ЮНЕСКО у співпраці з Програмою ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) започаткувала Міжнародну програму екологічної освіти, яка стала основою для розвитку екологічних програм у багатьох країнах світу.
У деяких країнах екологічна освіта є обов’язковою частиною шкільної програми. Наприклад, у Фінляндії діти з раннього віку вивчають екологію через інтегровані дисципліни.
У світі існує більше 60 тисяч екологічних шкіл, сертифікованих програмою “Eco-Schools”, які пропонують спеціальні освітні програми, орієнтовані на сталий розвиток.
Міжнародний день без інтернету
Міжнародний день без інтернету, який щороку відзначається в останню неділю січня, створений як нагадування про необхідність зберігати баланс між реальним життям і цифровим простором. Цей день покликаний заохотити людей хоча б на один день відмовитися від використання інтернету, щоб провести більше часу з родиною, друзями, на природі чи займаючись улюбленими хобі.
Свято зародилося наприкінці 1990-х років, коли інтернет почав стрімко інтегруватися в повсякденне життя. Його ініціаторами виступили групи активістів, які прагнули звернути увагу суспільства на те, що надмірне користування інтернетом може призводити до ізоляції, втрати концентрації, стресу та залежності. Відтоді цей день став приводом для того, щоб замислитися над власними звичками та переоцінити важливість живого спілкування.
У сучасному світі інтернет відіграє ключову роль у роботі, навчанні, розвагах і спілкуванні. Однак його надмірне використання може призводити до “цифрового виснаження”, коли люди втрачають межі між роботою і відпочинком, занурюючись у нескінченний потік інформації. День без інтернету пропонує можливість на мить зупинитися, відключитися від мережі та зосередитися на реальному світі.
Цікаві факти
Вперше ідея відзначення Дня без інтернету виникла у США, де активісти прагнули заохотити людей до цифрового детоксу.
У багатьох країнах цей день підтримують школи, організації та культурні установи, організовуючи заходи без використання цифрових технологій.
Парадоксально, але саме молоді люди найактивніше долучаються до ініціатив, спрямованих на відмову від інтернету, розглядаючи це як виклик чи експеримент.
Дослідження показують, що навіть короткий відпочинок від інтернету може значно знизити рівень стресу та підвищити настрій.
У багатьох країнах цей день називають “цифровим детоксом”, і він набуває популярності серед тих, хто шукає способи відновлення балансу між офлайн- і онлайн-життям.
Історичні події в цей день
1244 рік – У письмових хроніках уперше з’являється згадка про поселення Берлін, яке з часом стало столицею Німеччини та одним із найважливіших міст Європи.
1500 рік – Європейці, які здійснювали дослідницькі подорожі до Південної Америки, досягли Бразилії. Саме в цей день було відкрито гирло річки Амазонка – найбільшої річки світу, яка відіграє ключову роль у збереженні глобального екологічного балансу.
1582 рік – Росія і Річ Посполита підписали Ям-Запольський мирний договір. Це перемир’я на 10 років фактично завершило тривалу Лівонську війну, що тривала з 1558 року. Мирний договір визначив нові кордони та тимчасово стабілізував відносини між сторонами.
1788 рік – У затоці Порт-Джексон, що в Австралії, висадився британський флот під командуванням Артура Філіпа. Саме в цей день було засновано перше європейське поселення на континенті – Сідней, який пізніше став великим мегаполісом.
1875 рік – Американський інженер Джордж Грін запатентував новий винахід – бормашину, що працювала на електричних батареях. Цей винахід суттєво вплинув на розвиток медицини та стоматології, забезпечивши нові можливості в лікуванні пацієнтів.
1893 рік – Карл Бенц, один із засновників автомобільної індустрії, створив чотириколісний автомобіль. Цей транспортний засіб став базою для розробки швидкісних гоночних автомобілів, які були популярні в наступні десятиліття.
1918 рік – Під час Української революції більшовицькі війська під керівництвом Михайла Муравйова після штурму захопили Київ. Це стало однією з найтрагічніших подій періоду боротьби за незалежність України.
1919 рік – Армія Нестора Махна уклала угоду з більшовиками про спільні військові дії. Цей договір мав тактичний характер, адже союз між двома сторонами тривав недовго через ідеологічні розбіжності.
1923 рік – У Харкові, який тоді був столицею Української РСР, створили літературну організацію «Гарт». Її діяльність сприяла розвитку української культури, літератури та мистецтва в 1920-х роках.
1926 рік – Джон Берд, інженер і винахідник зі Шотландії, вперше продемонстрував робочу телевізійну систему. Його винахід став основою для сучасного телебачення, яке вплинуло на розвиток засобів масової інформації.
1934 рік – Польща та Німеччина підписали пакт Гітлера-Пілсудського. Угода стала символом спроби стабілізувати відносини між двома державами, але в подальшому її порушення призвело до трагічних подій Другої світової війни.
1945 рік – Радянська армія звільнила польське місто Освенцим і табір смерті, який там розташовувався. Це стало символом перемоги над нацистською політикою геноциду. Згодом табір використовувався радянською владою до 1949 року.
1962 рік – У США запустили космічну станцію “Рейнджер-3”, яка мала доставити на Місяць наукове обладнання. Проте місія завершилася невдачею через технічні проблеми.
1990 рік – У Білоруській РСР білоруську мову проголосили єдиною державною. Це рішення мало значний культурний і політичний вплив на становлення національної ідентичності білорусів.
1992 рік – Україна встановила офіційні дипломатичні відносини з Японією, розпочавши новий етап співпраці між двома країнами.
1993 рік – Було засновано Конгрес українських націоналістів, який став важливим центром національно-політичного руху незалежної України.
2000 рік – В Аргентині археологи знайшли останки найбільшого динозавра, що коли-небудь існував на планеті. Ця знахідка стала важливим відкриттям у палеонтології.
2001 рік – У Чорному морі сталася трагедія: затонув український теплохід “Пам’ять Меркурія”. На борту було 54 особи, з яких 12 загинули, а вісім вважаються зниклими безвісти.
Винайдення пива
26 січня 3500 року до н.е. вважається символічною датою винайдення пива стародавніми шумерами. Згідно з легендою, саме цього дня боги подарували людству рецепт приготування напою, який став невід’ємною частиною культури багатьох народів світу. У стародавніх шумерів навіть існувала богиня-покровителька пивоваріння – Нінкасі, яку прославляли в гімнах. На знайдених археологами глиняних табличках із клинописом описується рецепт напою:
“Нінкасі, ти зерно проросле великою лопатою збираєш,
З травами пахучими закваску в чані змішуєш…”.
Клинопис із цим рецептом виявив німецький археолог Едуард Хубер, а історія шумерського пива свідчить про глибокий зв’язок між божественним і людським. Легенда розповідає, що боги, створюючи людей із глини, були п’яні пивом, тому людство й вийшло недосконалим.
Шумери називали пиво “напоєм богів” і мали свій особливий підхід до його споживання. Напій був нефільтрованим, із залишками хліба, зерен, фруктів і трав, тому його пили через тростинні трубочки. Виготовленням пива займалися виключно жінки, адже за процесом стежила сама Нінкасі. У шумерів навіть існувало прислів’я: “Не знати пива – не знати радості”.
Після шумерів мистецтво пивоваріння поширилося серед багатьох народів. У Вавилоні цар Хаммурапі приділяв особливу увагу якості пива та навіть включив два закони про пиво до свого “Кодексу Хаммурапі”:
- За завищені ціни на пиво торговця потрібно було кинути у воду.
- Якщо пивовар виготовляв неякісний напій, його змушували до смерті пити своє ж пиво.
Єгиптяни вдосконалили технологію пивоваріння, використовуючи пшеницю, а цариця Клеопатра ввела податки на пиво, щоб поповнити скарбницю. Германські племена додавали до пива лавр, полин і вереск, а європейські монахи започаткували традицію створення пива зі звичним нам смаком. Найстаріша пивоварня світу, Weihenstephan, заснована в 1040 році при монастирі, діє й досі.
У давніх греків вважалося, що пиво винайшов Сізіф, син Зевса і Геї. Він створив напій, змішавши ячмінь, воду і спеції, щоб принести людям радість і полегшити їхнє життя. У римській міфології пиво приписували Джуліусу Непереможному, сину Марса і Церери, який також подарував людям рецепт пива.
У Китаї пиво згадується в легендах про героя Чанго, який відкрив секрет напою та передав його людям.
В Україні пиво було відоме ще в XVII столітті. Наприклад, у Харкові 1690 року згадують лейб-гвардії майора Фому Хрущова, який не лише володів власною пивоварнею, але й контролював роботу чотирьох інших, стежачи за економним використанням ячменю. Завдяки цьому напій радував людей своїм смаком.
Історія пива демонструє, як цей напій супроводжував людство протягом тисячоліть, ставши не лише частиною культури, але й символом соціальної взаємодії. Від шумерських табличок до сучасних пивоварень – пиво залишає свій слід в історії кожного народу.
