2 жовтня: свята і події в цей день
2 жовтня відзначається Міжнародний день ненасильства, Міжнародний день соціального педагога, Всесвітній день гри.
2 жовтня 1928 року в Мадриді засновано організацію “Опус Деї” — одну з найбільш загадкових і впливових рухів у Католицькій церкві.
2 жовтня 1869 року народився Мохандас Карамчанд Ганді — лідер індійського національно-визвольного руху, якого народ прозвав “Великою душею” — Махатма Ганді.
Міжнародний день ненасильства
Цей день був запроваджений Генеральною Асамблеєю ООН у 2007 році, дата обрана на честь дня народження Махатми Ганді — одного з найвідоміших прихильників ненасильницького спротиву. Ганді застосовував ненасильницькі методи боротьби для досягнення незалежності Індії від Великої Британії, і його підхід надихнув численні мирні рухи по всьому світу, зокрема боротьбу за права темношкірих у США, на чолі з Мартіном Лютером Кінгом-молодшим.
Цікаві факти
Цей день присвячений філософії “ахімси”, що в перекладі з санскриту означає “ненасильство”. Це важлива частина індуїзму, буддизму та джайнізму, яка закликає уникати не лише фізичного насильства, а й думок або дій, що можуть завдати шкоди іншим.
ООН обрала день народження Ганді для цього свята, оскільки він був символом ненасильницької боротьби. Його рух “сатяграха” (стійкість у правді) вважається одним із найефективніших прикладів мирного спротиву.
Ідеї Ганді вплинули на лідерів таких рухів, як боротьба за громадянські права у США та кампанія проти апартеїду в Південній Африці. Його методи протесту використовувалися також у боротьбі за соціальну справедливість та права людини в різних країнах.
ООН вважає цей день важливим для нагадування урядам і громадськості про необхідність розв’язання конфліктів мирним шляхом, закликаючи до діалогу, дипломатії та компромісу, замість застосування сили.
У контексті численних конфліктів, що тривають у сучасному світі, цей день привертає увагу до того, як ненасильницькі методи можуть допомогти уникнути кровопролиття і сприяти стійкому миру.
Міжнародний день соціального педагога
Це свято відзначається, починаючи з 2009 року, з ініціативи Міжнародної асоціації соціальних педагогів (AIEJI). Воно вшановує важливу роль соціальних педагогів у підтримці дітей, молоді та сімей, а також у зміцненні соціальної справедливості та добробуту в суспільстві.
Цікаві факти
Соціальні педагоги працюють на перетині освіти, соціальної роботи та психологічної підтримки, допомагаючи людям, що потрапили у складні життєві ситуації. Вони займаються адаптацією дітей-сиріт, підтримкою проблемної молоді, реабілітацією дітей з особливими потребами та іншими соціальними проблемами.
Ця професія визнана у багатьох країнах світу, зокрема в Європі та Латинській Америці. Міжнародний день допомагає підвищити обізнаність про роль соціальних педагогів і важливість їхньої роботи для благополуччя суспільства.
Щороку свято супроводжується певною тематикою, що відображає актуальні проблеми та виклики, з якими стикаються соціальні педагоги. Це може бути соціальна інклюзія, робота з дітьми-мігрантами або підтримка у кризових ситуаціях.
Соціальні педагоги відіграють ключову роль у школах, допомагаючи вирішувати проблеми, пов’язані з навчанням, дисципліною та особистими проблемами учнів. Вони створюють безпечне середовище для навчання та сприяють гармонійному розвитку дітей.
Незважаючи на важливу роль, яку виконують соціальні педагоги, вони часто стикаються з недооцінкою своєї професії. У багатьох країнах спостерігається недостатнє фінансування цих служб, що ускладнює роботу.
Соціальні педагоги часто співпрацюють із сім’ями, допомагаючи їм подолати кризові ситуації, налагодити стосунки та забезпечити гармонійний розвиток дітей.
Всесвітній день гри
Цей день створений для того, щоб нагадати про важливість гри для розвитку дітей та дорослих. Гра не лише розважає, а й допомагає розвивати творчість, комунікативні навички та емоційний інтелект. Цей день був ініційований міжнародними організаціями, що займаються освітою та захистом прав дітей, і підкреслює, що гра є важливою частиною життя.
Цікаві факти
Дослідження показують, що через гру діти розвивають навички вирішення проблем, творчість, соціальну взаємодію і навіть логічне мислення. Ігри допомагають дітям у ранньому віці пізнавати світ, взаємодіяти з іншими та виражати свої емоції.
Гра корисна не лише для дітей. Вона сприяє зняттю стресу, покращенню настрою та навіть підвищенню продуктивності. Дорослі, які регулярно беруть участь в ігрових активностях, відчувають більше задоволення від життя та мають кращі соціальні зв’язки.
Ігри можуть бути фізичними, розумовими, настільними, спортивними, або навіть цифровими. Важливо, щоб гра відповідала інтересам і віку людини, стимулювала цікавість і викликала задоволення.
Гра стала важливою частиною сучасних навчальних методик. В освітніх закладах все більше використовують ігрові техніки для покращення процесу навчання та стимулювання інтересу учнів до нових знань.
Гра об’єднує людей різних культур, віку та соціального статусу. Вона допомагає будувати спільноти, розвивати емпатію та навчатися співпраці.
Важливим аспектом є також гри на свіжому повітрі. Діти, які грають на вулиці, не лише отримують фізичне навантаження, але й вчаться взаємодіяти з природою, що покращує їхній настрій і здоров’я.
Історичні події в цей день
1552 рік — Захоплення Казані Іваном Грозним
Цього дня війська московського царя Івана IV (Івана Грозного) після двомісячної облоги захопили Казань, столицю Казанського ханства. Це була одна з найважливіших перемог Московського царства, яка привела до падіння Казанського ханства. Більшість захисників міста було страчено, а сама подія ознаменувала кінець незалежності Казані та зміцнення позицій Івана Грозного як правителя об’єднаних земель.
1709 рік — Смерть Івана Мазепи
2 жовтня 1709 року у селі Варниці поблизу Бендер помер гетьман Іван Мазепа. Він був однією з найвпливовіших фігур в історії України, очоливши спробу звільнення України від московської влади під час Північної війни. Після поразки під Полтавою Мазепа змушений був тікати разом зі своїми союзниками, і його смерть стала символом боротьби за незалежність України від Росії.
1870 рік — Рим став столицею об’єднаної Італії
Після багаторічної боротьби за об’єднання Італії, війська Італійського королівства зайняли Рим. 2 жовтня 1870 року місто стало офіційною столицею об’єднаної Італії. Ця подія завершила процес Рісорджименто, італійського руху за об’єднання, що перетворило Італію на єдину державу.
1944 рік — Завершення Варшавського повстання
Після 63 днів героїчної боротьби Варшавське повстання Армії Крайової закінчилося поразкою 2 жовтня 1944 року. Поляки намагалися звільнити Варшаву від нацистів перед приходом Червоної армії, щоб уникнути радянського контролю. Однак радянські війська зупинили наступ, що дозволило німецьким силам знищити повстання. Це стало однією з найтрагічніших сторінок польської історії у Другій світовій війні.
1958 рік — Незалежність Гвінеї від Франції
2 жовтня 1958 року Гвінея стала першою африканською країною, що проголосила незалежність від Франції після референдуму. Ця подія стала важливою віхою для всього африканського континенту, який поступово звільнявся від колоніального панування. Гвінея під керівництвом Ахмеда Секу Туре почала будувати новий курс на незалежність і суверенітет.
1990 рік — Початок “Революції на граніті” в Україні
2 жовтня 1990 року в Києві розпочалася студентська акція протесту, яка увійшла в історію під назвою “Революція на граніті”. Українські студенти вийшли на майдан Незалежності з вимогою ухвалити закони, що гарантували б суверенітет республіки. Вони організували масове голодування, яке стало важливою віхою в процесі здобуття незалежності України від СРСР.
1996 рік — Авіакатастрофа під Лімою
2 жовтня 1996 року сталася трагічна авіакатастрофа Boeing 757, який розбився поблизу Ліми, столиці Перу. У результаті аварії загинуло 70 осіб. Ця катастрофа залишила слід у світовій авіаційній історії через проблеми з навігаційними системами літака, що призвели до трагедії.
Заснування організації “Опус Деї”
2 жовтня 1928 року в Мадриді, за словами самого засновника, “з натхнення згори”, іспанський священник Хосемарія Ескріва заснував організацію під назвою “Опус Деї” (лат. “Діло Боже”). Це релігійне утворення, також відоме як Прелатура Святого Хреста і Діла Божого, стало одним із найбільш загадкових і впливових рухів у Католицькій церкві. Навколо нього виросли численні чутки та теорії змови, що робить цю організацію ще більш інтригуючою для дослідників та широкого загалу.
Світова популярність “Опус Деї” значно зросла після виходу роману Дена Брауна “Код да Вінчі”, у якому ця організація була представлена як таємничий та могутній союз. Розповіді про “Опус Деї” часто порівнюють із секретністю, характерною для масонських лож, і кожен аспект її діяльності завжди огортає ореол таємниці.
Офіційна місія організації полягає у тому, щоб допомагати вірянам досягати святості у звичайному повсякденному житті через виконання буденних завдань та обов’язків. Але насправді, завдяки своїй значній владі та впливу, “Опус Деї” стала глобальною силою. Організація об’єднує понад 100 тисяч членів у всьому світі, серед яких багато політиків, юристів, архітекторів та інших висококваліфікованих професіоналів. Саме цей факт робить її однією з найбільш впливових релігійних спільнот у світі.
Члени “Опус Деї”, так звані “супернумерарії”, продовжують жити звичайним життям, але водночас приймають на себе зобов’язання дотримуватися вчення і етики ордена. Вони займаються активною суспільною, політичною діяльністю та сприяють поширенню цінностей Католицької церкви у своїх країнах. Один із членів “Опус Деї” пояснив місію організації так: “Не у створенні шкіл чи благодійних проєктів суть, а в зміні звичного способу життя… Поки ви не уявите матір, яка в старому фургоні намагається навчити дітей грати у футбол, ви не зрозумієте Опус Деї”.
Окрім своєї філософії “святості через повсякденну працю”, організація стала відома своїми таємничими символами і практиками. Однією з таких є “Чорна Діва Марія”, пов’язана з міфами і переказами. Члени організації вірять, що досягти святості можна, займаючись звичайною світською діяльністю, що розходиться з традиційними канонами католицизму, який закликає до покори та відданості Церкві. Фраза “Бог — це я!” часто приписується засновнику організації, який говорив: “Будьте досконалі, як Отець ваш Небесний”.
Структура організації тісно пов’язана з Ватиканом, її статут узгоджений та затверджений Святим Престолом, що підвищує її статус у Католицькій церкві. Щоб стати членом “Опус Деї”, необхідно “відчути в серці поклик до апостольської служби” — так званий “голос Божий”, і лише після шести років проходження підготовки можна вступити до спільноти. Внутрішня ієрархія і дисципліна в організації дуже жорсткі.
Лозунгом “Опус Деї” є фраза: “Бог і Дерзання”. Існує думка, що справжньою метою організації є встановлення нового світового порядку або навіть захоплення глобальної влади, створюючи своєрідну “масонську ложу”, де кожен виконує свою функцію в ім’я Бога. Ідея святості через повсякденну працю стала центральною в їхній доктрині.
Деякі також вважають, що “Опус Деї” може бути прикриттям для таємної розвідки Ватикану, схожої на орден єзуїтів, заснований Ігнатієм Лойолою у 1534 році, чисельність якого становить близько 15 тисяч людей.
День народження Мохандаса Карамчанда Ганді
2 жовтня 1869 року народився Мохандас Карамчанд Ганді — лідер індійського національно-визвольного руху, якого народ прозвав “Великою душею” — Махатма Ганді. (Ганді в перекладі означає “торговець”, а ім’я або титул Махатма означає “Великий учитель”, його дали йому учні). Про нього говорили, що це той лідер, якому судилося змінити світ. Його вважали революціонером, реакціонером, дрібнобуржуазним ідеологом, “великим сином Індії”, “батьком нації”, “архітектором свободи”, “совістю людства”, пророком і святим.
Махатма Ганді був глибоко релігійною людиною. Він був вегетаріанцем, відмовився від матеріальних благ, ходив босоніж і в простому одязі, а всі численні пожертви, що надходили до нього, направляв на допомогу нужденним. Коли його запитали, чому він подорожує в поїздах третього класу, найдешевшого, він відповів: “Тому що немає четвертого”. На аудієнцію до англійської королеви Ганді прийшов у своїй звичайній одежі — простих штанах і накидці. П’ять разів Махатма Ганді був номінований на Нобелівську премію миру.
Однією з його основних заслуг було створення ідеї та теорії ненасильницького опору. Цікаво, що першим цю ідею озвучив Лев Толстой на початку XX століття. Ганді говорив: “Ненасильство, яке я проповідую, — це активне ненасильство сильних”. Його стратегія опору без насильства стала новим шляхом боротьби за свободу та незалежність.
Історія зберігає й цікаві моменти з його життя. Наприклад, Ганді двічі писав листи Адольфу Гітлеру, бо був переконаний, що саме від нього залежить, чи почнеться Друга світова війна, і вірив, що “заразити добром” можна будь-кого.
В одному з листів він писав:
“…Зараз щось підказує мені, що я не повинен обраховувати наслідки, і мені слід звернутися до Вас, що б це мені не коштувало. Очевидно, що на сьогоднішній день Ви є єдиною людиною у світі, здатною запобігти війні, яка може повернути людство до стану дикості. Чи варто платити таку ціну за досягнення мети, якою б значущою вона не здавалася? Можливо, Ви прислухаєтесь до заклику людини, яка свідомо відкинула війну як метод і при цьому досягла значних успіхів [у своїй справі]? У будь-якому разі прошу вибачення, якщо мій лист був помилкою. Ваш щирий друг, М. К. Ганді”.
Махатма Ганді сформулював “Сім соціальних гріхів”, що стали його моральним заповітом для людства:
- Багатство без праці.
- Задоволення без відповідальності.
- Бізнес без моралі.
- Освіта без формування характеру.
- Наука без людяності.
- Релігія без самопожертви.
- Політика без принципів.
Він попереджав, що ці гріхи можуть згубити суспільство. Однією з його знаменитих цитат є:
“Нас погублять — політика без принципів, задоволення без совісті, багатство без роботи, знання без характеру, бізнес без моралі, наука без людяності та молитва без жертви”.
Ганді також закликав людей не засуджувати інших за їхні погляди:
“Скверна звичка стверджувати, що інші мислять неправильно, а ми — правильно, і що ті, хто дотримується інших з нами поглядів, — вороги Вітчизни”.
Найважливіший момент у житті Махатми Ганді настав за п’ять місяців до його смерті, коли він досяг головної мети свого життя — Індія мирним шляхом, без кровопролиття, здобула незалежність від Великої Британії.
Про Ганді було знято понад 10 фільмів, і він залишається однією з найбільш впливових постатей у світовій історії. Його вчення, життя та ідеї продовжують надихати мільйони людей на боротьбу за справедливість і мир у всьому світі.