8 квітня відзначаються Міжнародний день буддизму, Міжнародний день ромів, Міжнародний день «Будьте добрі до юристів» та Міжнародний день фен-шуй. Цей день також позначений цілою низкою подій, які залишили слід у культурній, політичній, технічній і трагічній історії України та світу.
Міжнародний день буддизму
Це свято об’єднує мільйони послідовників однієї з найдавніших релігій світу. Він не має єдиної визнаної дати на глобальному рівні, оскільки в різних країнах буддисти відзначають його по-різному: найчастіше — 8 квітня, 15 квітня або ж у день повного місяця травня (Весак). У деяких країнах під Міжнародним днем буддизму розуміють саме 8 квітня — день народження Сіддгартхи Ґаутами, майбутнього Будди.
Буддизм зародився в Індії понад 2500 років тому, коли принц Сіддгартха після багаторічних пошуків істини досяг просвітлення під деревом бодгі. Відтоді він став відомим як Будда — «той, хто пробудився». Його вчення не є релігією в західному розумінні цього слова: радше це система філософських, етичних і психологічних принципів, що ведуть до подолання страждань через усвідомлення, самодисципліну й розвиток співчуття.
Буддизм не визнає єдиного Бога-творця, натомість наголошує на причинно-наслідковому зв’язку у світі — кармі. Людина не зобов’язана сліпо вірити: учення Будди побудоване як практика самопізнання. Кожен може перевірити його у своєму житті — через медитацію, дотримання моральних принципів і розвиток внутрішньої рівноваги.
У цей день у багатьох країнах проходять церемонії в храмах, публічні лекції, медитативні ретрити, збори громад. У Таїланді, Шрі-Ланці, Японії, Китаї, Кореї, В’єтнамі, М’янмі, Тибеті й інших регіонах буддисти прикрашають статуї Будди квітами, випускають птахів і риб на волю як символ співчуття, читають сутри, дарують милостиню монахам, а також прагнуть провести день у тиші, зосередженні та доброзичливості.
У сучасному світі буддизм став глобальним феноменом. Його ідеї поширилися далеко за межі Азії, привертаючи увагу філософів, психологів, художників і шукачів сенсу життя. Практики усвідомленості (mindfulness), що походять з буддистських медитацій, активно інтегруються в західну психотерапію та освіту.
Цікаві факти
Історичний Будда народився у Лумбіні — на території сучасного Непалу. Його шлях до просвітлення тривав роки подвижництва, після чого він розпочав викладання «Середнього шляху» — між крайнощами чуттєвих насолод і самокатування.
Основою буддистського вчення є Чотири благородні істини: існування страждання, його причина — жадоба, можливість подолання страждання, і шлях до цього — Вісімковий шлях (правильна мова, дії, погляди, зусилля, намір тощо).
Буддизм має три основні школи: тхеравада (поширена у Південній Азії), махаяна (Східна Азія) та ваджраяна (Тибет, Монголія). Кожна з них має свої особливості, але спільне ядро.
В Японії 8 квітня відзначають Ханамацурі — «Свято квітів», присвячене народженню Будди. У храмах заливають квіти солодким чаєм, що символізує очищення духу.
Найбільша статуя Будди у світі — Весняний Будда в Китаї, висотою 128 метрів. У Тибеті ж головним символом є монастир Джоканг, куди паломники ідуть сотні кілометрів, роблячи земні поклони.
Буддійські монахи щодня збирають милостиню босоніж, не маючи права самі просити, лише мовчки приймаючи подаяння — як практику відмови від его.
Багато відомих західних мислителів і митців — від Карла Юнга до Девіда Боуї — відкрито захоплювалися буддизмом, черпаючи з нього ідеї для особистісного зростання і творчості.
Далай-лама XIV — духовний лідер тибетського буддизму — вважається одним із найвпливовіших голосів сучасного гуманізму, наголошуючи на універсальних цінностях співчуття, миру та відповідальності.
Міжнародний день ромів
Цей день присвячений вшануванню історії, культури, традицій та боротьби за права ромського народу — однієї з найбільших етнічних меншин Європи, яка впродовж століть зазнавала дискримінації, утисків і стереотипного сприйняття.
Історія цього дня починається з 1971 року, коли в Лондоні відбувся Перший всесвітній конгрес ромів. Учасники з різних країн — представники ромських громад із Європи, Америки та Азії — вирішили започаткувати день, який би об’єднував ромів усього світу. На цьому конгресі також було прийнято низку важливих символів: ромський прапор (зелене і синє поле, посередині — червоне колесо як символ кочового минулого) та гімн «Джелем, джелем».
Міжнародний день ромів — це не лише привід для культурних святкувань і фестивалів, а й нагадування про проблеми, які досі переживає ромська громада в різних країнах. Роми нерідко стикаються з бідністю, безробіттям, обмеженим доступом до освіти, медицини та соціальних послуг. У деяких країнах вони залишаються маргіналізованими й потерпають від ксенофобії, ворожих наративів і навіть насильства.
В Україні роми є автохтонною національною меншиною, яка проживає на території країни впродовж століть. У 2013 році Кабінет Міністрів затвердив Стратегію захисту та інтеграції ромської національної меншини до 2020 року, яку пізніше було подовжено. Однак у реальності дискримінація ромів в Україні досі має системний характер. У минулі роки фіксувалися випадки нападів на ромські табори, відсутність ефективного реагування правоохоронних органів, а також виключення ромів із державної політики підтримки малозабезпечених громад.
Попри ці виклики, ромська культура зберігає унікальні традиції, усну спадщину, музику, мову та фольклор. У День ромів у різних країнах світу проходять концерти, конференції, кінопокази, освітні заходи, а також акції на підтримку толерантності й рівноправ’я.
Цікаві факти
Назва «ром» у перекладі з ромської мови означає «людина». Саме цим терміном багато представників громади надають перевагу замість слова «циган», яке часто має негативне забарвлення.
Ромська мова (романі) є офіційно визнаною у кількох країнах Європи й має десятки діалектів. Вона належить до індоарійської гілки індоєвропейських мов, що підтверджує походження ромів з Індії.
Мандрівний спосіб життя, з яким традиційно асоціювалися роми, сьогодні характерний для меншої частини громади. Більшість ромів ведуть осілий спосіб життя, мають постійне житло та прагнуть повноцінної інтеграції у суспільство.
У 2015 році Європейський парламент визнав масові вбивства ромів під час Другої світової війни (так званий «Пораймос») геноцидом. За різними оцінками, було знищено від 220 до 500 тисяч ромів у Європі.
У мистецтві ромська культура знайшла особливе втілення через музику й танець. Гітарна школа Іспанії, угорський скрипковий стиль, французький джаз і вуличне кабаре мають чіткі ромські впливи. Джанго Рейнхардт — всесвітньо відомий гітарист-ром, який створив унікальний стиль джазу, незважаючи на травму руки.
У Румунії досі існує кастова система серед ромів — зокрема, окремі касти мідників, ковалів, торгівців конями та музикантів. Кожна каста має свої традиції, заборони та навіть діалектні особливості.
В Україні одним із перших публічних інтелектуалів-ромів став журналіст, правозахисник і поет Микола Бурмек-Дюрі, який виступав за права ромів і розвиток ромської мови.
Пісня «Джелем, джелем», яка стала гімном ромів, була написана після Другої світової війни на згадку про жертв Пораймосу. Її слова передають біль втрат, тугу за рідними й прагнення до свободи.
У деяких країнах — як-от Словаччина чи Болгарія — роми складають до 10% населення, але їхня участь у політичному житті лишається обмеженою. Утім, в останні роки почали з’являтися ромські депутати, мери та активісти, які борються за зміну суспільного ставлення.
Міжнародний день «Будьте добрі до юристів»
8 квітня у світі неофіційно відзначають незвичне, але промовисте свято — Міжнародний день «Будьте добрі до юристів». Ідея цього дня виникла в США як реакція на напруження, що нерідко виникає у відносинах між юристами та їхніми клієнтами, суспільством і навіть колегами. Попри стереотипи, саме юристи — це ті, хто щодня стоїть на сторожі прав, свобод і законності, часто працюючи в умовах великого стресу та відповідальності.
Засновником свята вважається американський маркетолог Стів Х’юз. Він жартома запропонував 8 квітня як «перепочинок» для юристів між 1 квітня — Днем дурня (коли над юристами часто кепкують) і 15 квітня — крайнім терміном подачі податкових декларацій у США (коли їх послуги особливо затребувані). І хоча свято має напівжартівливий характер, його глибший зміст — у визнанні важливої ролі, яку юристи відіграють у житті суспільства.
У сучасному світі юрист — це не лише адвокат у залі суду. Це фахівець, який допомагає людям орієнтуватися у складних правових реаліях, захищає інтереси бізнесу, стоїть поруч із жертвами насильства, оформлює спадок, бореться за екологічну справедливість або супроводжує міжнародні угоди. Саме завдяки їм поняття «закон» набуває реальної дії.
Цікаві факти
Найстарішим юридичним кодексом вважається Кодекс Хаммурапі (XVIII ст. до н.е.), де вже тоді була чітка структура злочинів і покарань. Це підтверджує, що потреба в «юристах» існувала з прадавніх часів.
У Стародавньому Римі юристи ще не отримували плати за послуги: їхня робота вважалася актом громадянської чесноти. Лише згодом з’явилися «адвокати», які почали консультувати за винагороду.
Найбільша кількість юристів на душу населення — у США. Там існує понад 1,3 мільйона адвокатів, а юридичні шоу стали частиною масової культури.
У деяких країнах — наприклад, у Німеччині — щоб стати повноцінним адвокатом, потрібно скласти два державні іспити та пройти дворічну практику після університету. У Франції майбутні юристи мають скласти спеціальний відбір до адвокатської школи.
Міжнародні юристи працюють над документами, які визначають долю цілих країн: від мирних угод до пактів про клімат, від торгових договорів до захисту прав біженців.
У юридичній практиці існують спеціалізації, які виходять за межі звичного: юристи з космічного права, права тварин, права штучного інтелекту, права віртуальної власності.
Першою жінкою, офіційно визнаною адвокаткою, була Артемізія ІІ з Карії (IV ст. до н.е.), яка виступала у суді самостійно — виняток для того часу.
Сучасні юридичні клініки при університетах поєднують навчання й суспільну користь: студенти-правники безкоштовно консультують малозабезпечених клієнтів під наглядом викладачів.
Попри анекдоти, більшість юристів у світі мають високі показники професійного вигорання — через складні емоційні кейси, постійну напругу й очікування швидких рішень від системи, яка далека від ідеалу.
Міжнародний день фен-шуй
8 квітня у світі неофіційно відзначають Міжнародний день фен-шуй — давньої китайської філософії, що досі залишається популярною в усьому світі. Вона базується на спостереженні за природою, потоками енергії та гармонією між людиною й довкіллям. Попри скептичне ставлення частини наукової спільноти, фен-шуй має мільйони послідовників, а його принципи активно застосовуються в архітектурі, дизайні, ландшафтному плануванні та навіть у бізнесі.
Фен-шуй виник у Китаї понад 3000 років тому як система знань, що допомагає людині жити в гармонії з навколишнім середовищем. Сам термін перекладається як «вітер і вода» — два елементи, які символізують рух життєвої енергії «ци». За уявленнями фен-шуй, правильне розташування предметів, будівель, доріг, води та рослинності здатне впливати на здоров’я, добробут, емоційний стан і навіть успіх людини.
Протягом століть фен-шуй розвивався у різних школах — від класичного «компасного» фен-шуй, який базується на географічних напрямках і астрологічних циклах, до більш інтуїтивних течій, що орієнтовані на відчуття простору. Усі ці підходи мають спільну мету: врівноважити енергії простору й уникнути застою або надлишку одного з елементів — води, вогню, землі, дерева чи металу.
Сучасне західне трактування фен-шуй часто спрощене — як правило, зводиться до рекомендацій щодо кольорів, меблів і декору. Однак у традиційній китайській культурі фен-шуй — це не просто естетика, а комплексна світоглядна система, тісно пов’язана з даосизмом, ідеями про рівновагу інь і ян, циклічністю часу, а також з практиками медитації та оздоровлення.
У Китаї й досі перед будівництвом великих будівель або запуском бізнесу багато підприємців звертаються до майстрів фен-шуй, аби ті проаналізували місце, визначили сприятливі дати та порадили оптимальне розташування елементів. У Гонконгу це настільки поширено, що банки та хмарочоси проектують відповідно до принципів фен-шуй, уникаючи негативного впливу «стріл» або «ножів» — гострих ліній, які можуть «розрізати» енергетичні потоки.
Цікаві факти
Термін «фен-шуй» вперше зафіксовано в китайській літературі у IV столітті до н.е., у «Книзі поховань». Первісно його використовували для вибору місця поховання, щоби родичі мали підтримку предків.
Одна з ключових концепцій фен-шуй — «Багуа». Це восьмикутна діаграма, яка відображає основні зони життя людини: кар’єра, багатство, стосунки, слава, діти, знання, сім’я, наставники. Її часто використовують для аналізу помешкання.
У фен-шуй немає універсального рецепта: одне й те саме планування може бути сприятливим для однієї людини, але шкідливим для іншої — залежно від її енергетичних характеристик і дати народження.
Згідно з фен-шуй, двері, які відчиняються на смітник або мають «мішечок безвиході» (тобто заблоковані меблями), можуть «забирати удачу». Водночас дзеркала навпроти входу вважаються інструментом, що «відштовхує багатство».
Один з найвідоміших прикладів застосування фен-шуй — будівля банку HSBC у Гонконгу. Вона зведена з урахуванням енергетичних потоків острова та має спеціальні елементи для відбиття негативної енергії з боку сусідніх будівель.
У 1990-х роках фен-шуй став популярним на Заході, особливо у США й Західній Європі. Цьому сприяли переклади книг, комерціалізація культури добробуту та інтерес до східних філософій.
Хоча фен-шуй не визнається академічною наукою, він має чітку внутрішню логіку, що базується на спостереженні за ритмами природи та життєвим досвідом поколінь. У Китаї його часто називають «мистецтвом простору» або «шляхом гармонії».
Історичні події в цей день
1990 — В ефірі американського телеканалу ABC розпочався прем’єрний показ серіалу «Твін Пікс», створеного Девідом Лінчем і Марком Фростом. Цей серіал змінив уявлення про теледраму, поєднавши сюрреалістичні елементи, нуар і детектив. «Твін Пікс» швидко перетворився на культурний феномен і породив тисячі теорій, імітацій і фанатських досліджень, а його вплив відчувається в телебаченні досі.
1990 — Уперше з радянських часів над будівлею Івано-Франківської міської ради було піднято синьо-жовтий український прапор. Цей символічний крок став виявом національного пробудження в умовах, коли офіційна радянська влада ще зберігала формальний контроль, але суспільні настрої вже однозначно тягнулися до незалежності. Підняття прапора сприймалося як акт мужності й надії на відродження української державності.
1990 — Цього ж дня було створено українське відділення Міжнародного фонду «Відродження» — благодійної організації, що стала частиною глобальної мережі фондів, заснованих Джорджем Соросом. Фонд почав активно підтримувати освітні, наукові, правозахисні й культурні ініціативи, зокрема в умовах нестабільного переходу від радянської системи до відкритого суспільства.
1997 — У Нью-Йорку на аукціоні срібний долар 1804 року було продано за рекордну на той час суму — 1,815 мільйона доларів США. Ця монета, відома як «Король американських монет», має особливе місце в нумізматичному світі через свою рідкість і символіку молодої американської державності. Продаж став не лише фінансовою подією, а й жестом колекціонерської пристрасті.
1999 — Іракська влада офіційно відкинула пропозицію ООН щодо продовження міжнародних інспекцій об’єктів, пов’язаних із потенційною розробкою зброї масового ураження. Це рішення загострило ситуацію навколо Іраку, посилило напруження у відносинах із Заходом і згодом стало одним з елементів інформаційного фону, який привів до вторгнення в Ірак у 2003 році.
2005 — У Ватикані відбулося прощання з Папою Римським Іваном Павлом II. Церемонія прощання стала наймасовішою в історії людства: мільйони паломників прибули до Риму, а ще більше людей дивилися трансляцію по всьому світу. Іван Павло II залишив глибокий слід як духовний лідер, який не боявся говорити про права людини, діалог між релігіями і трагедії XX століття.
2014 — У цей день почалися активні бої за Луганський аеропорт, який став одним з ключових стратегічних об’єктів під час російсько-української війни на Донбасі. Українські війська утримували аеропорт майже п’ять місяців у надзвичайно важких умовах, демонструючи мужність і витривалість, перш ніж він був повністю зруйнований.
2014 — Також 8 квітня компанія Microsoft офіційно припинила підтримку операційної системи Windows XP. Для мільйонів користувачів по всьому світу це означало припинення оновлень безпеки, що змусило багатьох перейти на новіші версії системи. Windows XP залишила великий слід в історії цифрової епохи — як одна з найстабільніших і найпопулярніших ОС свого часу.
2022 — У місті Краматорськ російські війська здійснили ракетний удар системою «Точка-У» по залізничному вокзалу, де перебували тисячі цивільних, які намагалися евакуюватися з охопленого війною Донбасу. Унаслідок обстрілу загинуло понад п’ятдесят людей, включно з дітьми, а десятки отримали поранення. Цей напад став одним із найстрашніших злочинів проти мирного населення за час повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
У 1848 році Імператором Австрійської імперії стає Франц Йосиф — миролюбний монарх, який поєднував у своєму характері добродушність і любов до армійської дисципліни.
Він володів французькою, італійською та англійською мовами, знав латину, міг висловлюватися угорською, чеською та польською.
8 квітня 1848 року в імперії було проголошено мовну рівноправність. Офіційний статус отримали одинадцять мов: німецька, угорська, чеська, словацька, польська, сербохорватська, словенська, румунська, русинська (тобто українська) та навіть італійська. Можливо, офіційним визнали б і єврейську мову. Імператор Франц Йосиф щиро захоплювався єврейськими банкірами. Але оскільки євреї в Австро-Угорщині розмовляли їдишем, який вважався діалектом німецької, визнавати його окремою офіційною мовою не було сенсу.
Правління Франца Йосифа тривало 68 років і стало одним із найдовших в історії світу. Однак назвати його успішним навряд чи можна — численні сімейні трагедії, невдалі політичні союзи, а згодом Перша світова війна… Кажуть, він був людиною слова, честі й поваги до військової доблесті.
Перед смертю імператор устиг сказати: «Якщо монархії судилося загинути, то хай вона принаймні загине з честю».
Сьогодні Австрія — не зовсім одномовна німецькомовна країна. У межах своїх порівняно невеликих кордонів вона визнає мовні права нацменшин. Найпоширенішою з визнаних мов меншин є угорська — переважно в Бургенланді, де вона має офіційний статус, а також у Відні (приблизно 40 000 носіїв, тобто 0,5 % населення Австрії). Словенська (24 000) має такий самий статус у Каринтії та Штирії. Те саме стосується й бургенландського хорватського варіанту хорватської мови (19 000 носіїв), яким розмовляють у Бургенланді.
Крім того, офіційно визнаються чеська (18 000), словацька (10 000) та ромська (6 000) мови — в межах правового захисту національних меншин.
