27 червня відзначаються Всесвітній день рибальства, Всесвітній день працівників промисловості, День мікро-, малих і середніх підприємств, Всесвітній день мікробіома та День народження банкомата. Також у цей в різні роки відбувалися події, які залишили слід в історії політики, техніки, науки, культури та пам’яті про трагедії.
Всесвітній день рибальства
Цей день був заснований у 1985 році за рішенням Міжнародної конференції з регулювання та розвитку рибальства, яка відбулася в 1984 році в Римі. Його метою є привернення уваги до виснаження рибних ресурсів, захисту морських екосистем, умов праці рибалок та прав місцевих риболовецьких громад. Він має чіткий акцент на боротьбу з промисловим перевиловом, незаконним виловом, екологічними загрозами й монополізацією доступу до водойм транснаціональними корпораціями.
Цей день підтримується організаціями з понад 80 країн. Переважно його відзначають у вигляді кампаній на захист традиційного дрібного рибальства, яке забезпечує харчову безпеку мільйонам людей у регіонах Азії, Африки та Латинської Америки. Основний меседж — рибні ресурси мають використовуватися стійко, а не знищуватись заради прибутку.
Цікаві факти
У 2022 році понад 90% світового вилову риби припадало на дрібні човни — це малий промисел, а не великі промислові флоти.
Найбільше риби виловлюють не в океанах, а в прісноводних водоймах Азії — зокрема в річках Меконг, Янцзи та Ганг.
У В’єтнамі рибалки масово використовують старі холодильники як плавзасоби для вилову поблизу берега — це поширене явище в бідних прибережних районах.
Науковці фіксують зменшення середнього розміру виловленої риби в океанах: деякі види зменшились на 20–30% за останні 50 років через глобальне потепління.
У Танзанії рибалки використовують світлодіоди, щоб заманювати рибу вночі. Це збільшує вилов, але зменшує популяції деяких видів у прибережних районах.
У Норвегії вилов дикого тріски вже поступається за обсягами вирощуванню риби на фермах. Аквакультура стає основним джерелом морепродуктів.
На Філіппінах діти рибалок часто з 6 років допомагають у нічному промислі, що створює серйозні проблеми з правами дитини.
В Україні до повномасштабної війни в Азовському морі щорічно виловлювали понад 30 тисяч тонн риби. Станом на 2024 рік більшість промислу в регіоні втрачено.
Всесвітній день працівників промисловості
Цей день присвячений людям, які працюють в індустріальних секторах: на заводах, фабриках, шахтах, металургійних комбінатах, підприємствах машинобудування, енергетики, хімії, текстилю. Він не має офіційного міжнародного статусу, але використовується профспілками, активістами й самими працівниками для нагадування про важливість індустріальної праці, її складність, небезпеку і вплив на економіку.
Основною метою цього дня є привернення уваги до умов праці, охорони здоров’я, автоматизації, впливу індустріалізації на довкілля, прав працівників, гідної оплати, захисту у випадку травм і втрати роботи.
Ця дата пов’язана з історією радикального робітничого руху, зокрема профспілки Industrial Workers of the World, яка з’явилася у США в 1905 році. Вона стояла на захисті прав працівників, а також наполягала на повному скасуванні капіталізму через солідарність усіх трудящих. Це була перша велика профспілка, яка приймала до себе не лише білих чоловіків, а й жінок, темношкірих, мігрантів і навіть безробітних. Її члени були активними учасниками страйків, створення самоуправління на заводах, агітаційної кампанії проти воєн.
Цікаві факти
За даними Міжнародної організації праці, майже третина смертей на робочих місцях у світі припадає саме на працівників промислових галузей, особливо в гірничодобувній, хімічній і будівельній сферах.
У Китаї промисловий сектор забезпечує понад 40% ВВП країни, але середній промисловий робітник працює понад 55 годин на тиждень, нерідко без вихідних. Це визнано серйозною соціальною проблемою, попри економічне зростання.
У Німеччині після пандемії попит на кваліфікованих промислових працівників зріс настільки, що деякі заводи платять бонуси новачкам до 3000 євро лише за згоду працювати на нічних змінах.
В Індії текстильна промисловість є другим за розміром роботодавцем після сільського господарства — у ній зайнято понад 45 мільйонів осіб, із них близько половини — жінки, часто без офіційного оформлення.
Українські металурги до повномасштабного вторгнення забезпечували до 80% валютної виручки від промислового експорту. Після 2022 року багато заводів були зруйновані або перемістили виробництво ближче до заходу країни.
У 2024 році в Чехії профспілки домоглися законодавчого зниження температури в цехах до 32°C під час літньої спеки, після численних випадків теплового удару серед робітників ливарного виробництва.
У США лише 9% працівників промислового сектору є членами профспілок — це найнижчий показник за останні 80 років. Водночас індустрія поступово повертається з Азії, й попит на робітників росте.
Найнебезпечнішою промисловою професією у світі вважається робота на сталеливарних заводах у Пакистані, де рівень травматизму та смертності в десятки разів перевищує середньосвітові показники.
День мікро-, малих і середніх підприємств
Цей день відзначається щорічно 27 червня, починаючи з 2017 року. Дату встановила Генеральна Асамблея ООН для визнання ролі цих підприємств у забезпеченні сталого економічного зростання, зайнятості, інновацій і боротьби з бідністю.
Мікро-, малі та середні підприємства (ММСП) становлять понад 90% усіх компаній у світі, забезпечують понад 60% робочих місць і до 50% світового ВВП. У країнах, що розвиваються, їхня роль ще вагоміша: ММСП часто є основою економіки, джерелом доходу для жінок, молоді, людей без формальної освіти.
Цей день покликаний привернути увагу урядів до потреб цих бізнесів — доступу до фінансування, цифровізації, участі в торгах, юридичного захисту та податкових пільг.
Цікаві факти
За даними Світового банку, у країнах із низьким доходом до 70% формальної зайнятості забезпечують саме малі підприємства — це ключ до боротьби з безробіттям.
В Євросоюзі ММСП становлять 99,8% усіх бізнесів. Найпоширеніша форма — мікропідприємства з чисельністю до 10 осіб.
У Кенії більшість економіки тримається на «джуа калі» — неформальному малому бізнесі, який не зареєстрований офіційно, але охоплює мільйони працівників у сферах ремонту, торгівлі, побутових послуг.
В Японії малі підприємства часто працюють по кілька поколінь — за статистикою, кожен третій підприємець успадковує справу від батьків.
Під час пандемії COVID-19 понад 60% ММСП по всьому світу повідомили про суттєве скорочення доходів. Багато урядів були змушені вперше запровадити прямі грошові гранти.
В Україні малі та середні підприємства забезпечують близько 65% зайнятості у приватному секторі, але мають обмежений доступ до кредитів, особливо в умовах воєнного часу.
Всесвітній день мікробіома
Цей день запровадили у 2018 році з ініціативи Ірландської асоціації мікробіома з метою підвищення обізнаності про роль мікробіома в здоров’ї людини, тварин, рослин і навколишнього середовища. Він спрямований не тільки на популяризацію науки, а й на практичну увагу до того, як мікроорганізми впливають на травлення, імунітет, мозок, алергії, психічне здоров’я та ефективність ліків. Також це привід для обговорення ролі мікробіома ґрунтів у сільському господарстві, змін клімату, біотехнологій і боротьбі з патогенами.
Цікаві факти
У тілі людини клітин мікроорганізмів більше, ніж власних клітин — приблизно у співвідношенні 1,3:1.
Мікробіом кожної людини унікальний — як відбиток пальця. Навіть у однояйцевих близнюків він різний.
Деякі кишкові бактерії можуть впливати на рівень тривожності, депресії та схильність до переїдання через сигнали до мозку.
Після курсу антибіотиків мікробіом кишечника може відновлюватися до року, а іноді — ніколи повністю не повертається до попереднього стану.
Кишкові бактерії здатні розкладати токсини, синтезувати вітаміни (наприклад, K і B12), ферментувати складні вуглеводи та регулювати обмін речовин.
У ґрунті на 1 грам може припадати до 10 мільярдів мікроорганізмів. Вони визначають родючість, стійкість до посухи та врожайність.
Тривале життя без контакту з бактеріями (наприклад, у надстерильних умовах) призводить до імунних порушень — зростає ризик алергій, автоімунних захворювань і навіть деяких психічних розладів.
У 2023 році вчені пересадили мікробіом здорових донорів людям із тяжкою формою аутизму. Частина з них показала суттєве покращення симптомів, що стало проривом у нейробіології.
День народження банкомата
Саме цього дня у 1967 році в лондонському районі Енфілд у відділенні банку Barclays було встановлено перший у світі банкомат. Його вартість становила приблизно 18 000 доларів США — це була гігантська сума за мірками того часу. Пристрій не мав екрана, клавіатури чи пластикових карт і працював на основі паперових ваучерів.
Конструктором першого банкомата був Джон Шепард-Баррон — шотландський інженер і співробітник компанії De La Rue. Ідея виникла, коли він одного разу не встиг дістатися банку до його закриття. Він порівняв банківське обслуговування з автоматами для видачі шоколаду і запропонував створити аналог для готівки.
Цікаві факти
Перший банкомат видавав тільки 10 фунтів стерлінгів за один раз. Сума була зафіксована, змінити її не можна було.
Для підтвердження особи клієнт використовував одноразовий паперовий ваучер з радіоактивним ізотопом вуглецю-14, який банк видавав заздалегідь. Саме він “зчитувався” банкоматом.
Першим користувачем став актор Редж Варні, якого вибрали спеціально для реклами технології. Хоч він не був банківським клієнтом, це забезпечило медійний ефект.
PIN-код, який згодом став стандартом, придумав той самий Шепард-Баррон. Він спочатку пропонував 6-значний код, але на прохання дружини скоротив до 4-х цифр — їй було важко запам’ятати більше.
До середини 1970-х банкомати з’явились у США, Японії, Швеції й низці країн Західної Європи. У 1980-х вони стали підтримувати пластикові картки з магнітною смугою.
У 2025 році в усьому світі діє приблизно 2,6 мільйона банкоматів, але їх кількість скорочується: у 2022 їх було понад 3 мільйони. Найбільше скорочення відбувається в Західній Європі та Південній Кореї через масовий перехід на безготівкові платежі.
У деяких країнах, як-от Індія чи Нігерія, банкомати досі залишаються ключовим засобом доступу до грошей — особливо в сільській місцевості, де немає інтернету чи банківських філій.
Найвищий банкомат у світі встановлено на висоті 4 693 метри над рівнем моря у Пакистані (Khunjerab Pass). Його обслуговує банк National Bank of Pakistan, і він справді працює.
Найстаріший з нині чинних банкоматів — той самий пристрій у Barclays Enfield — досі стоїть на тому ж місці, хоча не використовується за призначенням, а слугує музейною пам’яткою.
Історичні події в цей день
1663 — у місті Ніжин відбулася козацька рада, на якій Івана Брюховецького було обрано гетьманом Лівобережної України. Це рішення означало поділ влади в Україні по Дніпру, що згодом закріпилось у Московських статтях.
1871 — єна стала офіційною грошовою одиницею Японської імперії. Вона замінила систему монет різного походження й стала частиною модернізації японської економіки під час епохи Мейдзі.
1929 — у Нью-Йорку вперше продемонстрували технологію передавання повнокольорового телевізійного зображення. Це стало проривом у розвитку телебачення, який відкрив шлях до кольорового мовлення в усьому світі.
1931 — київський авіаконструктор Ігор Сікорський отримав у США патент на перший гвинтокрил. Саме ця розробка стала основою для створення сучасних вертольотів.
1932 — у Сіамі (нинішній Таїланд) була проголошена конституція. Це стало завершенням абсолютної монархії й початком переходу до парламентської форми правління.
1944 — розпочалася масова депортація з Криму до східних регіонів СРСР болгар, вірмен і греків. Операцію провели радянські силові структури під приводом «неблагонадійності» цих народів.
1954 — в Обнінську (СРСР) ввели в експлуатацію першу в світі атомну електростанцію. Вона стала початком практичного використання ядерної енергії в цивільних цілях.
1964 — у Вашингтоні (США) відкрили пам’ятник Тарасу Шевченку. Це стало важливим символом української присутності у світовій культурі й політиці.
1991 — розпочалася війна Словенії за незалежність, яка стала першою фазою Югославських війн. Конфлікт тривав десять днів і завершився виведенням югославських військ.
1997 — завершилась громадянська війна в Таджикистані. Було підписано мирну угоду між урядом і Об’єднаною таджицькою опозицією після п’яти років збройного конфлікту.
2022 — під час повномасштабного вторгнення в Україну російська ракета влучила в торговельний центр у Кременчуку. Внаслідок удару загинуло 22 людини, понад 50 отримали поранення.
День народження Петера-Пауль фон Маузера
27 червня 1838 року в місті Оберндорф-на-Неккарі в родині майстра Королівського збройового заводу народився Петер-Пауль фон Маузер — відомий німецький конструктор і організатор виробництва не лише ефективної, а й однієї з найестетичніших систем стрілецької зброї, яку було прийнято на озброєння у сімнадцяти країнах.
Зброярська справа була для Маузера спадковою: його батько працював майстром на Вюртемберзькому королівському збройовому заводі, а сам Петер-Пауль почав трудову діяльність на цьому ж підприємстві вже в 12 років.
У 1912 році за значний внесок у розвиток німецького озброєння Петер-Пауль Маузер отримав спадковий титул — барон фон Маузер.
Одним з найвідоміших його винаходів став самозарядний пістолет Маузера. Його конструкція дозволяла за допомогою простих маніпуляцій перетворити пістолет на карабін. Зброя вирізнялася високою вражаючою здатністю: з відстані 35 кроків пуля могла пробити 8 дощок завтовшки 25 мм, а з 50 метрів — проникала в соснове поліно на глибину 23 см (при використанні патрона калібру 7,63 мм). Заряджання здійснювалося зверху, подібно до гвинтівки. Прицільне пристосування було розраховане на стрільбу на дистанцію до 1000 метрів.
Попри інженерну досконалість, пістолет не здобув широкого розповсюдження в регулярних арміях, але в низці країн був дозволений для використання окремими категоріями військовослужбовців.
У масовій пам’яті ця зброя закарбувалась як «пістолет комісара», його асоціювали з чекістами, анархістами, басмачами. Нарівні зі шкіряною тужуркою та будьонівкою, він став символом радянської влади.
Серед мисливців гвинтівка Mauser Mod 98 користувалася особливою повагою. Побутувала навіть зброярська приказка:
«Англія вступила у світову війну з хорошою армійською гвинтівкою, Німеччина — з мисливською, а Італія — зі спортивною».
Мисливські версії гвинтівок Mauser поширилися на всіх континентах без винятку та використовувались у багатьох країнах.
