30 червня відзначаються Всесвітній день соціальних мереж, Міжнародний день парламентаризму та Міжнародний день астероїда. Також у цей день в різні епохи відбувалися події, які впливали на долі країн, перебіг війн, національні рухи і науковий прогрес.
Всесвітній день соціальних мереж
Цей день започаткувала у 2010 році американська медіа-компанія Mashable як день, щоб усвідомити вплив соцмереж на суспільство. Ідея швидко поширилася у глобальному масштабі, оскільки соцмережі стали не лише способом спілкування, а й головним інструментом новин, бізнесу, просування і протесту.
Сьогодні соцмережі є головним джерелом інформації для мільярдів людей. Вони змінюють політику, культуру, медіа, маркетинг і навіть медицину. Але водночас стають простором дезінформації, залежності, кібербулінгу й комерційної експлуатації особистих даних.
Цікаві факти
Перша у світі соціальна мережа — SixDegrees — з’явилася у 1997 році, дозволяла створювати профілі, списки друзів і надсилати повідомлення. Вона випередила свій час і закрилася через низький інтерес користувачів.
Twitter виник не як стартап, а як побічний проєкт працівників компанії Odeo, яка займалась подкастами. Ідею створення сервісу коротких повідомлень запропонував Джек Дорсі.
Facebook спочатку мав назву Facemash і створювався для рейтингу фото студентів Гарварду — його закрили через скарги, але ця платформа стала основою майбутнього соцгіганта.
У 2011 році Facebook мав більше активних користувачів, ніж загалом було інтернет-користувачів у 2004 році.
Instagram Stories — це не оригінальна ідея. Формат зникаючих фото й відео був скопійований у Snapchat після того, як той відмовився продавати компанію Facebook.
У Китаї соцмережа WeChat поєднує месенджер, банкінг, держпослуги, відеосервіс і навіть доступ до транспорту. Це повноцінна цифрова екосистема для життя.
TikTok обігнав YouTube за середній час перегляду відео одним користувачем ще у 2021 році. Це сталося вперше в історії й свідчить про зміну формату споживання контенту.
YouTube є другою за популярністю пошукова система у світі після Google. Люди шукають на ньому не тільки музику, а й рецепти, інструкції, наукові лекції.
В Індії офіційний акаунт прем’єр-міністра має понад 100 мільйонів підписників у Twitter — це більше, ніж у багатьох світових знаменитостей і компаній.
У деяких країнах, наприклад Ірані або Північній Кореї, класичні західні соцмережі заборонені повністю, і громадяни змушені користуватись внутрішніми аналогами або VPN.
Алгоритми TikTok аналізують не лише лайки, а й швидкість перегортання. Якщо користувач довше затримався на відео — це вже сигнал про інтерес, навіть без реакції.
У Філіппінах мобільні оператори довгий час надавали безкоштовний доступ лише до Facebook. Для мільйонів користувачів це був єдиний доступний сегмент інтернету.
Соцмережі вже використовуються епідеміологами для виявлення нових спалахів хвороб — за геотегами й постами користувачів з певними симптомами.
У 2018 році ООН заявила, що Facebook відіграв ключову роль у розпалюванні ненависті проти мусульман-рохінджа в М’янмі — мережа сприяла поширенню закликів до насильства.
LinkedIn — найстаріша з нині чинних соцмереж. Вона з’явилась у 2003 році й донині залишається головною платформою для професійного нетворкінгу.
У 2022 році понад 70% молоді в США отримували новини не з телебачення чи газет, а саме із соцмереж. Це повністю змінило структуру інформаційного споживання.
У 2018 році соцмережі визнали одним із факторів геноциду в М’янмі. За даними ООН, Facebook сприяв поширенню ненависті проти мусульман-рохінджа, що призвело до насильства.
Міжнародний день парламентаризму
Цей день заснувала Генеральна Асамблея ООН у 2018 році. Дата приурочена до створення Міжпарламентського союзу — першої міжнародної парламентської організації, що з’явилася саме цього дня у 1889 році. Вона покликана нагадати про роль парламентів як основи демократичного врядування. Парламент виконує функції законодавства, контролю за виконавчою владою, представлення інтересів громадян і забезпечення підзвітності.
Свято має на меті підвищити поінформованість суспільства про принципи роботи парламентів, їхні завдання, структуру та вплив на життя держави. Окрема увага приділяється участі жінок, молоді та меншин у законотворчих процесах, прозорості процедур, доступі громадян до парламентської інформації.
Цікаві факти
Міжпарламентський союз, на честь якого встановлено день, був створений як платформа діалогу між парламентарями Франції та Великої Британії для запобігання війнам. Сьогодні до нього входять майже всі країни світу.
У Швеції документи парламенту (Риксдагу) перекладаються англійською автоматично, і всі сесії транслюються онлайн із синхронним перекладом жестовою мовою.
Парламент Ісландії є одним із найстаріших у світі, його було створено ще у 930 році. Він діє безперервно понад тисячу років.
В Індії члени парламенту можуть подавати запити щодо будь-якого державного питання, і відповідні міністри зобов’язані відповідати на них публічно протягом сесії.
У Руанді понад 60% місць у парламенті займають жінки — це найвищий показник гендерного представництва у світі.
В естонському парламенті всі голосування відбуваються електронно, а в будівлі немає жодного паперового архіву — всі документи ведуться цифрово.
У Новій Зеландії парламент офіційно визнає виступи депутатів корінними мовами — наприклад, маорі — і забезпечує переклад у режимі реального часу.
Парламент Європейського Союзу — єдиний наднаціональний парламент у світі, який обирається прямим голосуванням громадян із понад 400 мільйонів виборців.
Міжнародний день астероїда
Цей день був затверджений Генеральною Асамблеєю ООН у 2016 році за ініціативою Асоціації дослідників космосу. Дата приурочена до річниці Тунгуського феномена — найбільшого зафіксованого падіння космічного тіла на Землю, що сталося 30 червня 1908 року в Сибіру.
Метою цього дня є привернення уваги до загрози зіткнення Землі з навколоземними об’єктами, таких як астероїди й комети. Подію використовують для просвітницьких заходів, поширення знань про планетарну безпеку, а також популяризації астрономії та космічних досліджень.
Цікаві факти
Тунгуський феномен зруйнував понад 2 тисячі квадратних кілометрів тайги. Вибух був у 1000 разів потужніший за атомну бомбу в Хіросімі, але не залишив кратера, бо тіло вибухнуло в атмосфері.
Міжнародний день астероїда ініціювали астронавт Расті Швайкарт, астрофізик Брайан Мей (гітарист гурту Queen), кінорежисер Грігорі Річтерс і бізнесмен Даніка Ремі.
За даними NASA, щодня Землю минає від 80 до 150 об’єктів розміром понад 1 метр. Більшість з них згоряють у верхніх шарах атмосфери, але великі можуть становити загрозу.
У 2013 році в російському Челябінську вибухнув метеор діаметром приблизно 20 метрів. Ударна хвиля пошкодила тисячі вікон і поранила понад 1600 осіб — жодна система не передбачила його появу.
NASA й ESA працюють над системами раннього попередження й відхилення астероїдів. У 2022 році апарат DART вперше навмисно змінив траєкторію астероїда в експерименті захисту планети.
Є спеціальна база даних Near Earth Object Program, де щодня оновлюється список усіх виявлених навколоземних об’єктів, включно з оцінкою ризику зіткнення.
Астероїд 99942 Апофіс, відкритий у 2004 році, тривалий час вважався небезпечним для Землі у 2029 році. Нині його ризик визнано нульовим, але спостереження продовжуються.
Кожен охочий може допомогти в пошуку нових астероїдів — для цього існують відкриті проєкти з обробки знімків і програмне забезпечення для аматорів.
Історичні події в цей день
1520 — іспанські конкістадори стратили правителя ацтекської імперії Монтесуму II, який тривалий час намагався балансувати між спротивом і дипломатією з Кортесом. Його смерть стала переломним моментом у падінні цивілізації ацтеків.
1605 — до Москви в’їхав Лжедмитрій, самозванець, який заявляв, що є дивом урятованим царевичем Дмитрієм. Цей епізод започаткував одну з найбільш нестабільних сторінок у російській історії — період Смути.
1792 — до Парижа прибув добровольчий батальйон з Марселя, співаючи «Бойову пісню Рейнської армії», що з того часу стала відомою як «Марсельєза» і згодом стала національним гімном Франції.
1798 — Наполеон Бонапарт з армією прибув до Єгипту, розпочавши знаменитий Єгипетський похід. Кампанія мала на меті порушити британські інтереси на Близькому Сході й принесла Європі нові знання з єгиптології.
1810 — Королівство Голландія було ліквідовано і включено до складу Французької імперії, що посилило гегемонію Наполеона в Західній Європі.
1876 — Сербія та Чорногорія оголосили війну Османській імперії. Це стало частиною ширшого національно-визвольного руху балканських народів, що згодом призвів до розпаду імперії.
1894 — у Лондоні відкрили Тавер-бридж — один із найбільш впізнаваних мостів у світі, з унікальною системою підіймання для пропуску суден.
1910 — завершено прокладання телефонного кабелю між Європою і Південною Америкою, що стало технічним проривом у міжконтинентальному зв’язку.
1913 — почалася Друга балканська війна, коли Болгарія виступила проти своїх колишніх союзників Сербії та Греції, незадоволена територіальними домовленостями після Першої війни.
1940 — за наказом Германа Герінга Німеччина почала повітряну блокаду Великої Британії, готуючись до масштабної операції проти острова. Це стало прелюдією до Битви за Британію.
1941 — у Львові Українські Національні збори проголосили Акт відновлення Української Держави. Було утворене Українське Державне Правління на чолі з Ярославом Стецьком. Цей крок був здійснений в умовах німецької окупації й не отримав визнання.
1945 — Кримську АРСР указом Президії Верховної Ради СРСР перетворено на Кримську область і підпорядковано безпосередньо Російській РФСР. Це рішення мало адміністративно-репресивний характер.
1947 — у Мюнхені відновило роботу Наукове товариство імені Тараса Шевченка, яке змушене було залишити Львів через радянську владу. Товариство стало важливим центром української науки в діаспорі.
1948 — у США науковці Вільям Шоклі, Волтер Браттейн і Джон Бардін з Bell Laboratories офіційно оголосили про створення транзистора — технології, яка започаткувала еру електроніки.
1971 — під час повернення на Землю загинув весь екіпаж космічного корабля «Союз-11» — Георгій Добровольський, Владислав Волков і Віктор Пацаєв. Вони першими в історії провели тривалий час на орбітальній станції «Салют-1», але смерть настала через розгерметизацію.
1988 — Папа Іван Павло II відлучив від церкви архієпископа Марселя Лефевра через непокору рішенню Другого Ватиканського собору. Це стало знаковим конфліктом між традиціоналістами й реформаторами у Католицькій церкві.
1991 — у Сімферополі завершилася перша сесія Курултаю кримськотатарського народу. Було створено Національний меджліс на чолі з Мустафою Джемілєвим — ключовий орган самоврядування кримських татар.
1992 — Верховна Рада України ухвалила закон про розмежування повноважень між центральними органами влади і Автономною Республікою Крим. Документ мав на меті врегулювати статус Криму в межах держави.
2013 — у селищі Врадіївка, Миколаївської області, почався масовий протест після звинувачення міліціонерів у зґвалтуванні місцевої жительки. Подія спричинила резонанс по всій країні й стала символом протесту проти свавілля правоохоронців.
2022 — російські війська залишили острів Зміїний у Чорному морі, зазнавши втрат. Хоча росія назвала це «жестом доброї волі», насправді це було наслідком українських атак і черговою поразкою в російсько-українській війні.
Історія гасла: «Мир хатам — війна палацам!»
30 червня 1834 року в одній із земель Центральної Німеччини була надрукована прокламація з гаслом: «Мир хатам — війна палацам!». Її автором є німецький письменник Георг Бюхнер, активний критик соціальної несправедливості та засновник революційного «Товариства прав людини».
Ця брошура закликала до повалення старих порядків, усунення чиновників аристократичної влади та передання майна ворогів революції народу — не як помсту, а як покриття «революційних витрат». По суті, це був маніфест протесту проти нерівності, де власність вважалася знаряддям пригнічення, а її перерозподіл — актом справедливості.
Сама фраза часто помилково приписується французькому революціонеру П’єру-Жозефу Камбону, хоча він справді виголошував подібні заклики: «Горе багатим, слава бідним!» Лозунг швидко став символом народного гніву — простий, короткий, емоційно потужний. У ХІХ столітті його підхопили революціонери по всій Європі, а в ХХ — він знову набув популярності, особливо під час революційних рухів.
Заклик звучав як своєрідна клятва: боротися за інтереси пригнічених, знищити символи розкоші й привілеїв. Його сенс був зрозумілий кожному — і біднякові, і інтелігенту, і солдату.
Але наслідки гасла, як і самих революцій, були неоднозначні: війна, хаос, розруха — не лише в палацах, а й у тих самих хатах, за мир для яких все й починалося. Усе закінчувалося репресіями, голодом, насильством — і часто новою несправедливістю.
В Україні це гасло теж набуло широкого поширення під час Громадянської війни, особливо серед радикалізованих селян і червоноармійців. Воно звучало з гнівом і надією, як обіцянка нового світу. Але реальні наслідки, як і у всій Європі, виявились складнішими, ніж формула з двох рядків.
Перше введення високосної секунди
30 червня 1972 року для координації всесвітнього часу вперше була введена високосна секунда — 23:59:60. Ці додаткові секунди вносять за результатами астрономічних спостережень у кінці доби за всесвітнім часом — 30 червня або 31 грудня — щоб час UTC не відрізнявся від UT1 більш ніж на ±0,9 секунди. У такі дні після 23:59:59 умовно настає момент 23:59:60. Це дозволяє скоригувати різницю між атомним і астрономічним часом.
Негативні високосні секунди (тобто вилучення секунди) ніколи не застосовувалися на практиці. Рішення про введення додаткових секунд приймає Міжнародна служба обертання Землі.
Оскільки обертання Землі поступово сповільнюється, у майбутньому потреба в додаткових секундах буде зростати. Очікується, що з часом їх доведеться додавати все частіше — з прискоренням 31 секунда на століття. У кожному наступному столітті потрібно буде додавати приблизно на 64 секунди більше, ніж у попередньому. Наприклад, у XXII столітті очікується потреба в середньому додавати по дві секунди на рік, а через 2000 років — майже щомісяця.
Це створює численні труднощі для комп’ютерних систем, супутників і навігаційного обладнання, де надзвичайно важлива точна синхронізація. Через це деякі вчені та інженери виступають за скасування додаткової секунди як застарілого механізму.
