27 липня відзначаються День медичного працівника, День трансатлантичного зв’язку та День ходіння на ходулях. Впродовж століть цей день відзначився політичними угодами, битвами, науковими відкриттями, культурними подіями та рішеннями, які залишили помітний слід в історії різних країн.
День медичного працівника
Щорічно в Україні відзначають професійне свято людей, які працюють у сфері охорони здоров’я та забезпечують медичну допомогу населенню. Лікарі, медичні сестри, фельдшери, акушери, лаборанти, фармацевти, працівники екстреної медичної допомоги та інші фахівці щодня виконують роботу, від якої залежить здоров’я і життя людей. Їхня діяльність охоплює профілактику захворювань, діагностику, лікування, реабілітацію та постійний супровід пацієнтів.
Це професійне свято було встановлене в Україні указом Президента у 2023 році, а його відзначення перенесли на 27 липня. Воно присвячене всім працівникам системи охорони здоров’я незалежно від місця роботи чи спеціалізації. Українські медики працюють у лікарнях, поліклініках, амбулаторіях, на станціях екстреної допомоги, у наукових установах, лабораторіях і військовій медицині, забезпечуючи безперервне надання медичної допомоги в різних умовах.
Цікаві факти
Найдавніший відомий медичний текст у світі, папірус Едвіна Сміта, був створений понад 3500 років тому й містив описи травм, способів їхнього обстеження та лікування без магічних пояснень, що було незвичним для тієї епохи.
Перший у світі ефективний антибіотик, пеніцилін, відкрив Александр Флемінг у 1928 році випадково, коли помітив, що цвіль знищує бактерії у лабораторному посуді. Це відкриття стало одним із найважливіших в історії медицини.
Український хірург Микола Амосов став одним із засновників сучасної кардіохірургії. Він упровадив нові методики операцій на серці, створював медичні прилади та написав наукові праці, відомі далеко за межами України.
Перші карети швидкої медичної допомоги з’явилися ще у XIX столітті. Вони були кінними екіпажами, обладнаними для перевезення поранених і тяжкохворих, а згодом стали основою сучасної служби екстреної медичної допомоги.
Сучасний символ медицини часто плутають із жезлом Асклепія. Медичним знаком вважається саме посох з однією змією, тоді як жезл із двома зміями належить кадуцею, який історично пов’язаний із богом Гермесом і не був символом лікування.
Одним з найдавніших університетів, де системно навчали лікарів, була медична школа в італійському Салерно. Уже в XI столітті там викладали анатомію, фармакологію та основи лікування, а навчання було відкритим навіть для жінок, що було великою рідкістю для середньовічної Європи.
Після початку повномасштабного вторгнення українські медики проводять складні операції під час повітряних тривог, ракетних ударів і перебоїв з електропостачанням. У прифронтових лікарнях для безперервної роботи операційних використовують генератори, автономне освітлення та резервні запаси води й кисню.
У 2022 році в Україні переобладнали два пасажирські потяги для медичної евакуації. За перші вісім місяців вони здійснили 74 рейси та перевезли 2481 пацієнта з одинадцяти міст поблизу фронту до лікарень у безпечніших регіонах. У вагонах обладнали місця для лежачих хворих, кисневі системи та відділення інтенсивної терапії.
Українські військові медики надають допомогу пораненим у кілька послідовних етапів: від зупинки критичної кровотечі на полі бою до стабілізації в евакуаційному транспорті, операції та подальшої реабілітації. Через характер бойових травм один пацієнт нерідко проходить лікування в кількох медичних закладах.
Бригади екстреної медичної допомоги продовжують виїжджати до постраждалих у прифронтових і прикордонних громадах, де повторний обстріл може статися вже після прибуття медиків. Працівники швидкої допомоги використовують бронежилети й шоломи, а маршрути евакуації доводиться змінювати відповідно до безпекової ситуації.
Під час війни лікарі зіткнулися з великою кількістю мінно-вибухових поранень, складних переломів, опіків і травматичних ампутацій. Українські фахівці набули значного досвіду проведення багатоетапних операцій, лікування важких інфекцій та підготовки пацієнтів до протезування.
Від початку повномасштабної війни Всесвітня організація охорони здоров’я підтвердила понад три тисячі атак на українську медичну систему. Серед пошкоджених об’єктів були лікарні, амбулаторії, автомобілі швидкої допомоги, аптеки та медичні склади, тому лікарям нерідко доводилося переносити роботу до підвалів або тимчасових приміщень.
День трансатлантичного зв’язку
Щороку 27 липня відзначають міжнародне свято, присвячене розвитку зв’язків між країнами Європи та Північної Америки. Воно нагадує про співпрацю у сферах дипломатії, безпеки, економіки, науки, технологій, освіти та культури, а також про значення постійного діалогу між державами, розташованими по різні боки Атлантичного океану.
Свято пов’язане з підписанням 27 липня 1995 року «Нової трансатлантичної програми», яка визначила основні напрями співробітництва між Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом. Документ заклав основу для розширення партнерства у вирішенні міжнародних питань, розвитку торгівлі, захисту демократичних цінностей, підтримки наукових досліджень і спільного реагування на глобальні виклики.
Цікаві факти
Перший трансатлантичний телеграфний кабель успішно проклали дном Атлантичного океану в 1858 році. Він дозволив передавати повідомлення між Європою та Північною Америкою за лічені години замість кількох тижнів, необхідних для доставки листів кораблями.
Понад 95% міжнародного інтернет-трафіку передається не через супутники, а підводними волоконно-оптичними кабелями. Значна частина таких магістралей проходить саме через Атлантичний океан, забезпечуючи зв’язок між континентами.
Сучасні трансатлантичні підводні кабелі містять кілька пар оптичних волокон і здатні передавати десятки або навіть сотні терабіт даних за секунду. Саме ними щодня проходять відеодзвінки, банківські операції, робота хмарних сервісів і міжнародний обмін інформацією.
Прокладання підводних кабелів здійснюють спеціалізовані судна, які повільно опускають кабель на океанське дно за заздалегідь розрахованим маршрутом. На мілководді його часто додатково заглиблюють у ґрунт, щоб захистити від пошкоджень якорями та рибальськими сітками.
У січні 1998 року завершили прокладання кабелю TAT-14, який став одним із найважливіших елементів трансатлантичної телекомунікаційної інфраструктури свого часу. Він значно збільшив пропускну здатність зв’язку між Північною Америкою та Європою.
Пошкодження одного великого трансатлантичного кабелю зазвичай не призводить до втрати зв’язку між континентами. Мережа побудована з великої кількості незалежних маршрутів, тому дані автоматично перенаправляються іншими кабельними лініями.
День ходіння на ходулях
Це свято присвячене одному з найдавніших способів пересування, який з часом перетворився на окремий вид мистецтва, спортивну дисципліну та елемент вуличних вистав. Ходулі використовували не лише для розваг, а й у повсякденному житті в місцевостях із заболоченими територіями, під час випасу худоби та для пересування через підтоплені ділянки. Сьогодні вони найчастіше асоціюються з цирковими артистами, фестивалями та театральними дійствами.
Свято привертає увагу до історії цього незвичного винаходу та його культурного значення в різних країнах. Ходіння на ходулях розвиває координацію, рівновагу й витривалість, а сучасні моделі використовують як для творчих виступів, так і для спортивних тренувань. У багатьох містах світу майстри й артисти демонструють техніку пересування на ходулях під час святкових заходів і карнавалів.
Цікаві факти
Найдавніше відоме зображення людини на ходулях знайдене на наскельних малюнках у печері Трес-Ерманос в Іспанії. Археологи датують його приблизно 6–4 тисячоліттям до нашої ери, що свідчить про використання ходуль ще в доісторичні часи.
У французькому регіоні Ланди пастухи настільки вправно володіли ходулями, що могли бігти зі швидкістю до 15–20 кілометрів на годину. Вони використовували спеціальну довгу палицю як третю точку опори, щоб відпочивати, не спускаючись на землю.
На Філіппінах існує традиційна гра «Kadang-Kadang», у якій діти та дорослі влаштовують перегони на бамбукових ходулях. Для багатьох регіонів країни це народна забава, якій уже понад століття.
У Бельгії щороку проводять «Бій на ходулях» у місті Намюр. Дві команди учасників на високих ходулях намагаються виштовхнути одна одну з майданчика, не торкаючись землі. Ця традиція існує з XV століття та внесена до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.
Рекордні артистичні ходулі можуть перевищувати чотири метри заввишки. Керувати ними можуть лише спеціально навчені професіонали після тривалих тренувань із системами страховки.
У XIX столітті в Європі лікарі рекомендували ходіння на ходулях як вправу для розвитку координації, зміцнення м’язів спини й ніг та виправлення постави. Такі тренування використовували навіть у деяких навчальних закладах.
Сучасні пружинні ходулі, відомі як «powerbocks», дозволяють спортсменам стрибати на висоту понад два метри та виконувати сальто. Вони працюють завдяки пластинам із вуглецевого волокна, які накопичують і повертають енергію під час руху.
У середньовічній Японії високі дерев’яні ходулі застосовували під час робіт на рисових полях, щоб пересуватися затопленими ділянками, не занурюючись у багно та воду.
У французькому регіоні Ланди в XIX столітті ходулі були звичайним засобом пересування. Пастухи проходили на них великі відстані заболоченими рівнинами, стежили за стадами та могли пересуватися значно швидше, ніж пішки.
У Намібії, Японії, Китаї та країнах Західної Африки ходулі стали частиною народних традицій. Їх використовували під час свят, ритуалів і театральних вистав, а майстерність передавали від покоління до покоління.
Сучасні спортивні ходулі оснащують пружними елементами з композитних матеріалів, які дозволяють бігати, виконувати стрибки та долати перешкоди на значній швидкості.
Одними з найвищих артистичних ходуль є конструкції заввишки понад два метри. Професійні виконавці можуть упевнено пересуватися на такій висоті, танцювати та виконувати складні сценічні номери.
У багатьох країнах проводять окремі перегони на ходулях. Учасники змагаються не лише у швидкості, а й у спритності, долаючи спеціально підготовлені траси з перешкодами.
Історичні події в цей день
971 — Князь Київської Русі Святослав Ігорович уклав мирний договір із візантійським імператором Іоанном Цимісхієм після тривалого військового протистояння на Балканах. За умовами угоди Святослав залишив Болгарію, відмовився від подальших походів на володіння Візантії та повернувся до Києва. Цей договір завершив один із наймасштабніших конфліктів між Руссю та Візантійською імперією.
1054 — Англійський граф Сівард увійшов до Шотландії, щоб підтримати Малкольма ІІІ у боротьбі проти Макбета, який захопив владу після загибелі короля Дункана І. Цей похід став важливим етапом у відновленні династії Дункана та ліг в основу історичних подій, що згодом надихнули Вільяма Шекспіра на створення трагедії «Макбет».
1147 — Климентія Смолятича обрали митрополитом руської церкви. Він став першим митрополитом, поставленим без затвердження Константинопольським патріархом, що свідчило про прагнення Київської держави до більшої церковної самостійності.
1214 — Відбулася битва при Бувіні, у якій французький король Філіпп II Август здобув переконливу перемогу над коаліцією Англії, Священної Римської імперії та їхніх союзників. Перемога значно посилила позиції французької монархії та вплинула на політичний баланс у Західній Європі.
1532 — Загальноімперський рейхстаг у Регенсбурзі затвердив кримінальний кодекс «Кароліна». Документ став першим загальним кримінальним і кримінально-процесуальним кодексом Священної Римської імперії та вплинув на розвиток європейського права на наступні століття.
1586 — Англійський мореплавець Волтер Релі привіз до Англії тютюн із колонії Вірджинія. Незабаром його вживання швидко поширилося серед англійської знаті, а згодом і по всій Європі, започаткувавши нову торговельну галузь.
1606 — У Порт-Роялі заснували першу постійну французьку колонію на території сучасної Канади. Поселення стало важливим центром освоєння Акадії та основою подальшої французької присутності в Північній Америці.
1656 — Нідерландського філософа Баруха Спінозу відлучили від єврейської громади Амстердама через його погляди на релігію, Бога та природу людини. Це рішення зробило його вигнанцем, однак саме після цього він створив свої найвідоміші філософські праці.
1672 — Гетьман Петро Дорошенко розгромив військо Речі Посполитої поблизу Четвертинівки. Перемога зміцнила його військові позиції під час боротьби за Правобережну Україну та посилила авторитет серед козацтва.
1675 — Османська армія після запеклого штурму захопила Збараж. Втрата фортеці стала одним із важливих епізодів польсько-османського протистояння другої половини XVII століття.
1694 — Парламент Англії ухвалив акт про створення Банку Англії. Нова фінансова установа забезпечувала кредитування держави та згодом стала одним із перших центральних банків сучасного типу.
1830 — У Франції розпочалася Липнева революція, спрямована проти короля Карла X. Масові виступи населення завершилися поваленням монархії Бурбонів і приходом до влади Луї-Філіппа Орлеанського.
1834 — Відкрився Київський імператорський університет святого Володимира, нині — Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Першими студентами закладу стали 62 особи, а сам університет швидко перетворився на один із провідних наукових і освітніх центрів України.
1890 — Голландський художник Вінсент ван Ґоґ здійснив постріл у себе, від якого помер через два дні. За життя він продав лише кілька картин, тоді як після смерті став одним із найвідоміших художників в історії світового мистецтва.
1900 — Американський продавець Луї Лессінг у Нью-Гейвені запропонував відвідувачам м’ясну котлету між двома шматками хліба. Саме цей продаж часто називають першим гамбургером у сучасному розумінні.
1921 — Канадський лікар Фредерік Бантінг уперше публічно представив результати досліджень із отримання інсуліну. Уже незабаром це відкриття дало змогу ефективно лікувати цукровий діабет і врятувало мільйони життів.
1936 — В Україні створили Інститут історії України, який став одним з головних наукових центрів і дослідження українського минулого, археографії та історіографії.
1949 — Підрозділ Української повстанської армії під командуванням сотника «Хмари» розпочав рейд територією Румунії. Повстанці поширювали інформацію про боротьбу українців проти комуністичного режиму та після виконання завдання без втрат повернулися на свою базу, незважаючи на посилену охорону радянського кордону.
1953 — У Пханмунджомі підписали угоду про перемир’я, яка припинила бойові дії Корейської війни. Документ не став мирним договором, тому Північна та Південна Корея юридично й досі залишаються у стані війни.
1974 — Комітет Палати представників Конгресу США висунув президентові Річарду Ніксону звинувачення у перешкоджанні правосуддю в межах розслідування Вотергейтського скандалу. Незабаром він став єдиним президентом США, який добровільно подав у відставку.
1991 — У Києві заснували Спілку офіцерів України. Організація об’єднала військовослужбовців, які підтримували створення незалежних Збройних сил України напередодні проголошення державної незалежності.
2002 — Під час авіашоу на Скнилівському летовищі у Львові винищувач Су-27 впав на глядачів. Загинули 77 людей, серед яких було багато дітей, понад 400 осіб отримали поранення. Ця катастрофа стала найтрагічнішою в історії світових авіашоу.
2006 — У Секретаріаті Президента України відбувся Загальнонаціональний круглий стіл, скликаний для обговорення політичної кризи, що виникла після парламентських виборів і тривалого процесу формування уряду.
2006 — Компанія Intel представила процесори сімейства Core 2. Нова архітектура забезпечила суттєве зростання продуктивності та енергоефективності, започаткувавши один із найуспішніших етапів розвитку сучасних персональних комп’ютерів.
2012 — У Лондоні урочисто відкрилися XXX Літні Олімпійські ігри. У змаганнях взяли участь спортсмени з понад двохсот країн, а церемонія відкриття, режисером якої став Денні Бойл, отримала широке міжнародне визнання.
