27 липня в Україні відзначаються День медичного працівника та День працівників торгівлі, в світі – Всесвітній день бабусь, дідусів та людей похилого віку, а також День трансатлантичного зв’язку. В цей день у різні роки відбувалися події, які вплинули на політичну, культурну й наукову історію України та світу.
День медичного працівника в Україні
Вперше День медичного працівника почали відзначати з 1980 року і святкували щороку в третю неділю червня. Після здобуття Україною незалежності традицію зберегли: у 1994 році професійне свято медиків було офіційно затверджене указом, але дату залишили незмінною. Однак у 2023 році відбулася зміна – президент України підписав новий указ, який переніс День медика на 27 липня. Таким чином Україна відмовилася від російської календарної прив’язки й зробила крок до утвердження власної, незалежної традиції.
Обрана дата має глибокий зміст: 27 липня у церковному календарі вшановують пам’ять святого великомученика і цілителя Пантелеймона. У християнській традиції цей святий вважається покровителем лікарів, цілителів і всіх, хто полегшує людські страждання. За переказами, Пантелеймон безоплатно допомагав усім, хто потребував лікування, тому його шанують як символ милосердя, співчуття та жертовного служіння ближньому.
Після 24 лютого 2022 року роль медиків в Україні кардинально змінилася. До звичних обов’язків додалося забезпечення медичної допомоги в бойових умовах, евакуація поранених, робота в прифронтових лікарнях, сортувальних пунктах, стабілізаційних центрах, підвалах, селищах без світла і води. Зросла кількість лікарів, які зазнали психологічного виснаження або втратили місце роботи через руйнування медичних закладів. Частина медпрацівників загинула під час обстрілів, інші були викрадені або зазнали катувань у тимчасово окупованих районах. Понад 1400 медустанов в Україні було пошкоджено або повністю знищено за перші два роки війни. У деяких регіонах кількість медиків скоротилася втричі. Ті, хто залишився, працюють у критичних умовах і одночасно ведуть документування злочинів проти цивільного населення.
Професія лікаря в Україні належить до найбільш регламентованих, з високим рівнем відповідальності, Війна загострила нерівність між спеціальностями: хірурги, анестезіологи, травматологи і медики екстреної допомоги опинилися в дефіциті, тоді як частина терапевтичних напрямів зазнала звуження або скорочення. Частина спеціалістів переїхала за кордон, залишивши вакансії на місцях, які часто не мають заміни через вимоги до атестації.
Цікаві факти
Український військовий медик уперше у світі виконав ампутацію в польових умовах з використанням турнікету нового покоління, виготовленого з матеріалів цивільного виробництва. Це сталося влітку 2022 року під Лиманом. Операцію провели просто в бліндажі. Пацієнт вижив і згодом отримав протез у Німеччині. Цей випадок став основою для навчального протоколу в одному з американських медичних центрів.
У 2023 році в Дніпрі вперше в Україні в польовому стабілізаційному пункті виконали торакотомію — розтин грудної клітки — під час масованого обстрілу. Команда складалася з трьох лікарів, один з яких раніше працював у сільській лікарні. Пацієнт був врятований. Цей випадок публікували в спеціалізованому медичному журналі Ізраїлю.
Українські медики стали першими у світі, хто розробив і протестував алгоритм стабілізації потерпілих при гіпербаричному травматизмі в умовах відсутності тискових камер. Це стало результатом евакуації з Маріуполя, де серед рятованих були водолази, що вижили після обвалів під водою. Методику офіційно взяли на озброєння в кількох медичних батальйонах.
У 2022 році лікарі Охматдиту вперше в історії України провели повноцінну складну нейрохірургічну операцію дитині, яка перебувала в укритті під час повітряної тривоги. Операційну перенесли в підвал і обладнали резервною електроподачею. Дитина вижила й успішно реабілітувалася.
В умовах війни в Україні вперше почали офіційно використовувати спеціалізацію «бойовий парамедик» з акредитацією. Цей напрям був раніше формально відсутній. Військові медики, які працювали ще з 2014 року як добровольці, тепер отримали офіційний статус і право на атестацію в межах державної системи.
В Одесі, під час блекауту, лікарі провели 7 годинну операцію з пересадки шкіри дитині, яка постраждала внаслідок пожежі. Всі дії виконувались вручну, без електроніки, із використанням механічних інструментів, ліхтариків і нагрівання розчинів на спиртівках.
У Львові команда хірургів відновила обличчя пораненому військовому за 4 етапи оперативного втручання із використанням 3D-друкування кісткових фрагментів. Це було перше в Україні застосування індивідуального 3D-протезування в умовах військового госпіталю.
У Хмельницькому в одному з шелтерів фельдшер-ветеран створив безоплатну мобільну клініку, яка обслуговує маломобільних переселенців, використовуючи переобладнаний автомобіль швидкої допомоги. За перший рік він особисто обстежив понад 1200 осіб у віддалених районах області.
Українська лікарка-травматологиня з Харкова, яка залишилася працювати в зруйнованій лікарні, здійснила понад 200 репозицій переломів без рентгена — лише за пальпацією і клінічною картиною. Це підтвердили наступні знімки, зроблені вже після евакуації поранених. Жоден із випадків не вимагав повторної операції.
У Києві створено першу електронну базу втрати слуху серед військових після контузій, яку ініціювали самі ЛОР-лікарі. База допомагає формувати запити на слухові апарати та протоколи реабілітації. Раніше така статистика офіційно не велася.
День працівників торгівлі в Україні
Цей день відзначається щороку в останню неділю липня як спосіб привернути увагу до однієї з найчисельніших професійних сфер, без якої неможливе повсякденне життя суспільства. Незалежно від того, йдеться про продавця у маленькому сільському магазині, касира в супермаркеті чи операційного менеджера в логістичному центрі великої торговельної мережі — кожен із цих фахівців є елементом загального ланцюга, який забезпечує постійний обіг товарів і доступ до найнеобхіднішого.
Свято було запроваджене указом президента України в 1995 році. Вибір дати на останню неділю липня був символічним — це період найбільшої сезонної торговельної активності в країні. Протягом останніх десятиліть сфера торгівлі в Україні істотно трансформувалася. Від базарів 1990-х і перших комерційних кіосків до автоматизованих логістичних систем, цифрової аналітики продажів, платформ електронної комерції, систем безконтактної оплати, мобільного супроводу клієнтів і алгоритмічного прогнозування попиту.
Робота у сфері торгівлі — це, перш за все, контакт з людьми. Вона вимагає витримки, уважності, вміння вирішувати конфлікти, працювати в умовах стресу й одночасно дотримуватись внутрішніх стандартів, які регламентують усе — від викладки товару до тональності розмови з покупцем. Водночас для багатьох українців саме торгівля стала точкою старту — першим офіційним місцем роботи, джерелом стабільного доходу під час кризи або способом інтегруватися в нове місто після переїзду.
Під час повномасштабної війни роль працівників торгівлі набула нового значення. У перші місяці вторгнення саме від них залежала наявність харчів, медикаментів, побутових товарів у прифронтових зонах і в регіонах, охоплених панікою. Багато магазинів і аптек працювали без вихідних у бомбосховищах, ризикуючи життям, аби забезпечити мешканців найнеобхіднішим. Національні мережі оперативно вибудували нові логістичні ланцюги, переключившись на західні склади або альтернативні джерела постачання. У прифронтових селах роботу магазинів підмінили волонтерські точки видачі товарів першої необхідності — нерідко теж під егідою підприємців або колишніх торгових працівників.
Окремою темою є роль малого бізнесу, що працює у сфері торгівлі. Саме він став основою виживання економіки в регіонах, де більші підприємства були зруйновані або евакуйовані. На тлі активного розвитку онлайн-торгівлі, що прискорився через війну й міграцію мільйонів українців, працівники цієї галузі почали освоювати нові формати — від дистанційного обслуговування до логістики для доставки за кордон. Онлайн-магазини, соціальні комерційні платформи, локальні маркетплейси — усе це створює нове поле для зайнятості, яке часто не вимагає спеціальної освіти, але потребує високої адаптивності та цифрових навичок.
Всесвітній день бабусь, дідусів та людей похилого віку
Це свято було встановлене з ініціативи Папи Франциска у 2021 році як реакція на знецінення ролі людей старшого віку в сучасному суспільстві. Сам Франциск не раз говорив про те, що старість не є крахом, а привілеєм — часом, коли досвід може служити іншим. У його розумінні бабусі й дідусі — це не просто члени родини, а «пам’ять народу», яка передає не лише історії, а й етичні орієнтири.
Для України ця тема має особливе звучання. Саме старше покоління найчастіше стало тими, хто залишився вдома під час війни. У багатьох родинах пенсіонери стали єдиними, хто утримував житло, доглядав за худобою, обробляв город, поки молодші виїжджали або йшли на фронт. Десятки тисяч бабусь і дідусів, попри вік і хвороби, не покинули рідні хати під обстрілами — не з патріотизму, а з глибокої прив’язаності, відповідальності й страху залишити землю, на якій усе життя. Свято покликане не до благодійних акцій і не до формального визнання, а до присутності: дати людям старшого віку зрозуміти, що вони ще є частиною суспільства.
Факти, про які варто знати
В Україні понад 6 мільйонів громадян мають вік понад 65 років. Це майже 16% населення, але більшість із них не мають стабільного доступу до медичної чи соціальної допомоги.
За даними ЮНІСЕФ, під час повномасштабної війни понад 40% одиноких літніх людей в Україні залишилися у прифронтових зонах без евакуації — не через переконання, а через фізичну або психологічну нездатність переселитися.
У деяких українських громадах під час війни пенсіонери стали єдиними представниками влади на місцях: обиралися старостами сіл, відповідали за розподіл гуманітарки, організовували допомогу для переселенців і військових.
У 2023 році 87-річна жителька Харківщини власноруч вирощувала овочі й передавала їх на потреби медпункту в деокупованому селі. Її не евакуювали, бо вона відмовилась покидати худобу й город.
В Україні немає окремої державної програми системної підтримки самотніх людей похилого віку — догляд, харчування, соціальний супровід, транспорт — усе тримається на волонтерах або родичах, якщо вони є.
Історично саме люди похилого віку були носіями діалектів, традицій і фольклору. На початку ХХ століття етнографи працювали саме з бабусями і дідусями — бо саме вони пам’ятали, як співали пісні ще до Першої світової.
День трансатлантичного зв’язку
27 липня у світі вшановують дату, яка позначає один з найвизначніших технічних проривів ХІХ століття — встановлення першого трансатлантичного телеграфного кабелю, який з’єднав Європу та Північну Америку. Саме цього дня 1866 року телеграфний сигнал уперше стабільно пройшов під Атлантичним океаном — з ірландського острова Валентія до Ньюфаундленду в Канаді. На реалізацію ідеї пішло понад 20 років спроб, десятки мільйонів доларів і сотні кілометрів кабелю. Після цього дата 27 липня стала символом нової епохи зв’язку, в якій швидкість передачі інформації вимірювалася не тижнями, а хвилинами.
Прокладання підводного кабелю зробило реальним те, що ще нещодавно вважали дивом: обмін офіційними депешами, біржовими новинами, воєнними повідомленнями між Лондоном і Вашингтоном став можливим упродовж кількох хвилин. Ця подія назавжди змінила динаміку дипломатії, міжнародної торгівлі й розвідки.
Цікаві факти
Перша успішна телеграма через Атлантику 27 липня 1866 року була надіслана королевою Вікторією президентові США Ендрю Джонсону. Текст послання важив понад 200 доларів у перерахунку на сучасні гроші через високу вартість кожного переданого слова.
Кабель прокладали з допомогою корабля “Грейт Істерн” — на той момент найбільшого судна у світі. Його будували спочатку як пасажирський лайнер, але згодом переобладнали для морських телекомунікацій.
Перша спроба прокласти кабель відбулась ще 1858 року, але зв’язок зник менш ніж за місяць. Причиною виявився технічний брак — дроти перегоріли через надмірну напругу.
Телеграфний кабель був не лише символом технічного прориву, а й предметом шпигунських інтересів. Уже в XIX столітті держави намагалися перехоплювати телеграми або встановлювати контроль над маршрутом кабелю.
З 1927 року почався перехід до радіотелефонного трансатлантичного зв’язку, а в 1956 році було прокладено перший трансатлантичний телефонний кабель (TAT-1), здатний передавати 36 одночасних розмов.
Сьогодні під дном Атлантики прокладено понад 20 активних оптоволоконних ліній зв’язку. Через них проходить до 95% усього інтернет-трафіку між Європою й Америкою.
У наш час великі ІТ-корпорації, як-от Google і Meta, самі будують власні кабелі через Атлантику. Наприклад, кабель “Grace Hopper”, прокладений у 2022 році, забезпечує надшвидкий обмін даними між Іспанією, Великою Британією й США.
Історичні події в цей день
971 – Київський князь Святослав Ігоревич укладає мирний договір із візантійським імператором Іоанном Цимісхієм. Це стало результатом важкої кампанії у Болгарії, де Святослав зазнав поразки під Доростолом. Мирна угода передбачала виведення руського війська та закріпила статус-кво у взаєминах Києва з Візантією.
1147 – митрополитом Руської церкви обирають Климентія Смолятича. Його висвята, здійснена без узгодження з Константинополем, стала безпрецедентним кроком Києва в утвердженні самостійності церковного життя. Це був один із перших кроків у напрямі автономії української церковної традиції.
1586 – англієць Волтер Релі вперше привозить до Англії тютюн із колонії Вірджинія. Згодом тютюн стане однією з основ колоніальної торгівлі та змінить економіку й побут Європи. Сам Релі увійде в історію як авантюрист і фаворит королеви Єлизавети I.
1606 – французи закладають Порт-Рояль — перше постійне колоніальне поселення у Канаді. З цього починається тривалий період французької присутності в Північній Америці, що залишив глибокий слід у культурі, мові та правовій системі країни.
1672 – поблизу села Четвертинівка війська гетьмана Петра Дорошенка завдають поразки польській армії. Ця перемога була частиною масштабної боротьби за українську автономію на тлі конфліктів з Річчю Посполитою та Османською імперією.
1694 – за рішенням англійського парламенту створено Банк Англії. Він став не лише центральною фінансовою установою країни, а й моделлю для подальших банківських систем в інших державах.
1890 – у французькому Овері накладає на себе руки нідерландський художник Вінсент ван Ґоґ. Його життя — це трагедія самотності, бідності й нерозуміння, але водночас він став символом постімпресіонізму та мистецького новаторства.
1900 – у Нью-Гейвені Луї Лессінг продає перший гамбургер. Винахід швидко пошириться й перетвориться на одну з головних гастрономічних візитівок США.
1921 – Фредерік Бантінг уперше публічно представляє відкриття інсуліну — ліки, які радикально змінили життя мільйонів людей із цукровим діабетом. Його робота згодом буде визнана Нобелівською премією.
1936 – в УРСР створюють Інститут історії України, який стане одним із ключових центрів історичних досліджень, хоча й надовго опиниться під тиском радянської ідеології.
1974 – президент США Річард Ніксон офіційно звинувачений у перешкоджанні правосуддю через Вотерґейтський скандал. Це перший випадок, коли американський президент опинився під реальною загрозою імпічменту й був змушений піти у відставку.
1991 – у Києві засновано Спілку офіцерів України — організацію, яка відіграла значну роль у створенні незалежних збройних сил України напередодні розпаду СРСР.
2002 – на Скнилівському летовищі поблизу Львова під час авіашоу розбивається Су-27. Загинуло 77 людей, понад 400 поранені. Це найбільша в історії катастрофа на публічному авіашоу за кількістю жертв.
2006 – у Секретаріаті Президента України відбувається загальнонаціональний круглий стіл, покликаний знайти вихід із парламентської кризи. Це стало знаковим проявом конфліктного розвитку політичної культури в післяпомаранчевий період.
2006 – компанія Intel офіційно презентує нове покоління процесорів Core 2, що визначить технологічну парадигму на роки вперед. Лінійка забезпечила прорив у продуктивності персональних комп’ютерів.
2012 – у Лондоні урочисто відкриваються XXX Літні Олімпійські ігри. Для України ці змагання стануть одними з найуспішніших: українські спортсмени здобудуть 20 медалей, зокрема дві золоті.
