28 жовтня відзначаються День визволення України від фашистських загарбників, Всесвітній день дзюдо, Міжнародний день анімації, День бабусь та дідусів. У цей день в різні роки відбулися події, які змінили історію цілих держав — від античного Риму до сучасної України. Ця дата поєднує імперські перевороти, великі битви, культурні прориви, наукові досягнення та рішення, які вплинули на життя мільйонів людей.
День визволення України від фашистських загарбників
28 жовтня 1944 року радянські війська остаточно витіснили німецькі підрозділи з території країни, завершивши багаторічні бойові дії на українських землях. Бої точилися з 1941 року, і за цей час Україна пережила окупацію, масові вбивства цивільного населення, спалені села, депортації та зруйновану інфраструктуру. Визволення тривало поетапно, і ціна перемоги була величезною — за різними оцінками, загинуло понад вісім мільйонів українців, зокрема військових і мирних жителів.
Після вигнання нацистів країна залишалася в руїнах: знищено більшість міст, підприємств і транспорту. Багато українців, які пережили окупацію, були репресовані радянською владою за співпрацю або навіть підозру у зв’язках із ворогом. Водночас визволення стало відправною точкою для повоєнного відновлення — відбудови Києва, Харкова, Одеси, Дніпра та Львова.
У цей день зараз вшановують пам’ять про всіх, хто загинув на фронтах і в тилу, незалежно від національності чи політичної позиції, адже війна пройшла через кожну українську родину.
Історичні факти
Під час Другої світової війни Україна втратила від 8 до 10 мільйонів жителів, що включає загиблих військових (близько 3,1-3,3 мільйона), цивільне населення та військовополонених. Також було знищено значну частину житлового фонду, промислових підприємств та інфраструктури, а понад 10 мільйонів людей втратили житло.
Під час визволення Києва у листопаді 1943 року радянські війська втратили понад 400 тисяч солдатів — це одна з найкривавіших операцій Другої світової на території України.
Харків переходив з рук у руки двічі, і кожен раз супроводжувалося масовими жертвами серед цивільних.
Під час відступу німецькі війська підірвали майже всі мости через Дніпро, зокрема знаменитий Ланцюговий міст у Києві.
Мільйони українців були насильно вивезені на роботи до Німеччини — тільки з Полтавської області депортували понад 200 тисяч осіб.
У Львові під час німецької окупації діяла одна з найактивніших підпільних мереж — Українська головна визвольна рада, яка координувала дії повстанців.
У селі Корюківка на Чернігівщині в березні 1943 року німці разом із каральними загонами вбили понад 6 000 жителів — це найбільша каральна акція в Європі часів війни.
Після звільнення території України було депортовано з Криму понад 200 тисяч кримських татар, яких звинувачували у співпраці з окупантами.
У визволенні України брали участь військові 15 національностей, зокрема росіяни, білоруси, грузини, казахи, вірмени, естонці, литовці, поляки та чехи.
Після війни на території України десятиліттями знаходили залишки мін, снарядів і авіабомб — їх знешкодження триває й досі в деяких регіонах.
Всесвітній день дзюдо
Ця дата відзначається у день народження засновника цього бойового мистецтва Дзіґоро Кано, який створив дзюдо наприкінці XIX століття, поєднавши елементи стародавніх японських бойових технік із філософією взаємоповаги та вдосконалення тіла й духу. Метою цього дня є популяризація дзюдо не лише як спорту, а й як способу виховання самодисципліни, витримки та гармонії. Свято започаткували у 2011 році Міжнародна федерація дзюдо, і відтоді його відзначають у багатьох країнах тренуваннями, показовими виступами та уроками для дітей.
Дзюдо сьогодні є одним із найпопулярніших олімпійських видів спорту. Його принцип «максимальна ефективність за мінімуму зусиль» став основою для багатьох сучасних бойових систем. У дзюдо існують десятки шкіл і стилів, але головна ідея залишається незмінною — перемога досягається не грубою силою, а технікою, розумом і повагою до суперника. Для багатьох спортсменів це не просто змагання, а шлях саморозвитку, який триває все життя.
Цікаві факти
Дзіґоро Кано став першим японцем, який отримав ступінь доктора філософії, і першим членом Міжнародного олімпійського комітету від Японії.
Слово «дзюдо» перекладається як «м’який шлях», воно символізує ідею гармонії, а не агресії.
У Токіо діє перший у світі навчальний зал дзюдо — Кодокан, заснований Кано у 1882 році, який спочатку мав лише дев’ять учнів.
Під час Другої світової війни японський уряд намагався використовувати дзюдо для військової підготовки, але після поразки США тимчасово заборонили його як «занадто мілітаристське».
Дзюдо стало першим бойовим мистецтвом із Сходу, включеним до програми Олімпійських ігор — це сталося в Токіо у 1964 році.
Українець Георгій Зантарая став першим чемпіоном світу з дзюдо в історії незалежної України, здобувши «золото» у 2009 році в Роттердамі.
В Японії існує спеціальна традиція — перед тренуванням учні вклоняються залу та портрету Дзіґоро Кано, висловлюючи вдячність засновнику.
У багатьох школах дзюдо світу практикують безмовні тренування, коли учні мають виконувати техніку, спілкуючись лише поглядом і рухами, що розвиває концентрацію.
В Україні перші секції дзюдо з’явилися в 1960-х роках у Києві та Харкові, а вже через кілька десятиліть українські дзюдоїсти почали здобувати медалі на європейських і світових чемпіонатах.
Міжнародний день анімації
Ідея цього свята з’явилася у 2002 році завдяки французькому відділенню ASIFA — Міжнародної асоціації анімаційного кіно, яке запропонувало вшанувати 110-річчя першої публічної демонстрації анімаційної технології. Ця подія відбулася у 1892 році в Парижі, коли Еміль Рейно показав свої «оптичні театри» — короткі мультфільми, створені за допомогою його власного апарата праксіноскопа. Згодом цей винахід став основою для розвитку кінематографічної анімації, а сам день перетворився на символ визнання праці аніматорів і розвитку візуального мистецтва.
Сьогодні Міжнародний день анімації відзначають у понад 50 країнах світу. У цей день публіка згадує шлях анімації від простих малюнків, що рухалися вручну, до високотехнологічних 3D-і світлових ефектів, які створюють сучасні студії. Анімація перестала бути лише розвагою — вона стала засобом вираження ідей, культурної пам’яті та навіть соціальної критики. У світі анімації працюють тисячі художників, сценаристів, інженерів і музикантів, які створюють цілі світи, що впливають на свідомість поколінь.
Цікаві факти
Першим анімаційним фільмом у світі вважають «Фантасмагорію» Еміля Коля, створену у 1908 році у Франції — він малював кожен кадр на склі чорними силуетами.
Еміль Рейно показував свої анімації на великому екрані задовго до братів Люм’єр, які згодом представили перші кінозйомки.
У 1937 році студія Walt Disney випустила перший повнометражний кольоровий анімаційний фільм «Білосніжка і сім гномів», який став проривом у світовому кінематографі.
В Україні перший мультфільм «Казка про солом’яного бичка» зняли у 1927 році на Одеській кінофабриці — це була мальована анімація, зроблена вручну на плівці.
У 1960-х у Києві створили студію «Київнаукфільм», де з’явилися такі відомі мультфільми, як «Як козаки…» — одна з найуспішніших серій в історії української анімації.
Відомий український мультиплікатор Давид Черкаський, автор «Острова скарбів» і «Пригод капітана Врунгеля», поєднав традиційну мальовану техніку з комп’ютерною графікою ще у 1980-х роках.
У 2002 році, коли з’явилося свято, ASIFA об’єднувала понад 50 країн, і до сьогодні ця асоціація координує фестивалі та освітні проєкти, підтримуючи незалежних аніматорів у всьому світі.
Японська студія Ghibli, заснована Хаяо Міядзакі, вважається однією з найвпливовіших у світі: її фільм «Віднесені привидами» отримав «Оскар» і став першим неангломовним анімаційним фільмом, який здобув світове визнання.
В Україні сучасна анімація активно розвивається: фільм «Мавка. Лісова пісня» 2023 року став одним із найуспішніших українських анімаційних проєктів і вийшов у міжнародний прокат.
День бабусь та дідусів
Це свято покликане нагадати про важливість родинних зв’язків, вдячність старшому поколінню та необхідність підтримувати теплі стосунки між поколіннями. Його мета — звернути увагу на людей, які відіграють величезну роль у вихованні дітей, передають родинні традиції, мудрість і життєвий досвід. У цей день заведено відвідувати бабусь і дідусів, проводити з ними час, дарувати листівки, квіти чи символічні подарунки, головне — не забувати про увагу та любов.
Свято з’явилося як відповідь на потребу суспільства цінувати старших не лише в родині, а й на державному рівні. Адже для багатьох бабусь і дідусів спілкування з онуками — це найкращий подарунок, що додає сенсу й радості до їхнього життя. День бабусь та дідусів є також нагадуванням молодшому поколінню про безперервність родинної історії, яка зберігається завдяки пам’яті старших.
Цікаві факти
У Франції свято бабусь запровадили ще у 1987 році за ініціативи кавової компанії, і воно швидко стало традиційним родинним днем.
У Польщі день бабусь відзначають 21 січня, а день дідусів — 22 січня, причому обидва дні супроводжуються великою кількістю дитячих виступів у школах і садках.
У США існує «National Grandparents Day», який святкують у першу неділю після Дня праці у вересні; ідею цього свята просунула вчителька з Західної Вірджинії Маріанна Маккуїд у 1970-х роках.
В Італії день бабусь і дідусів називається «Festa dei Nonni» і припадає на 2 жовтня — його приурочили до дня ангелів-охоронців.
В Україні традиція шанування старших поколінь має давнє коріння: у селах існували спеціальні звичаї — молодші обов’язково відвідували старших родичів на великі свята та приносили їм гостинці.
Дослідження показують, що діти, які часто спілкуються з бабусями й дідусями, мають вищий рівень емоційного розвитку та соціальної адаптації.
В Японії існує державне свято «День поваги до літніх людей» — його відзначають у вересні, і воно є офіційним вихідним днем для всієї країни.
У багатьох родинах України збереглася традиція «бабусиних історій» — вечірніх розповідей про минуле родини, які стають своєрідним усним літописом поколінь.
Історичні події в цей день
306
Преторіанська гвардія оголосила 26-річного Максенція імператором Риму, що започаткувало чергову боротьбу за владу в імперії.
312
Біля Мульвієвого мосту поблизу Риму війська Костянтина розгромили армію узурпатора Максенція. Ця перемога зробила Костянтина фактичним правителем Західної Римської імперії.
1216
Після смерті англійського короля Джона Безземельного в Глостері коронували його дев’ятирічного сина Генріха III, яким до повноліття керувала регентська рада.
1412
Після смерті королеви Маргарити Датської владу над Кальмарською унією отримав Ерік Померанський, який об’єднав під своєю владою Данію, Норвегію та Швецію.
1617
Під Таращею на Київщині укладено угоду між Річчю Посполитою і Запоріжжям, що встановила реєстр у тисячу козаків і надала їм право на власне судочинство та господарювання, забороняючи походи на Крим і Туреччину.
1628
Після тринадцятимісячної облоги війська кардинала Рішельє захопили гугенотську фортецю Ла-Рошель, поклавши край її політичній автономії у Франції.
1672
У Бучачі між Річчю Посполитою та Османською імперією підписано мирний договір, за яким Поділля відійшло Туреччині, а Річ Посполита мала сплачувати щорічну данину.
1708
Гетьман Іван Мазепа оголосив про союз України зі Швецією, прагнучи незалежності від Московії. Це рішення спричинило анафему від церкви та розкол серед старшини.
1813
Карл Теодор фон Дальберг зрікся титулу великого герцога Франкфуртського, який йому надав Наполеон, завершивши існування герцогства.
1886
У Нью-Йорку відбулося відкриття Статуї Свободи — подарунку Франції США, який став символом демократії та дружби народів.
1893
Петро Чайковський у Санкт-Петербурзі особисто диригував прем’єрою своєї Шостої симфонії — «Патетичної», за дев’ять днів до своєї смерті.
1900
У Парижі завершилися ІІ Олімпійські ігри, що тривали п’ять місяців. Найбільше медалей здобули спортсмени Франції.
1914
Австрійський суд у Сараєві засудив організаторів убивства ерцгерцога Франца Фердинанда. Гаврило Принцип, який був неповнолітнім, отримав 20 років в’язниці.
1918
У Празі проголошено створення незалежної Чехословаччини, президентом якої став Томаш Масарик.
1919
Конгрес США подолав вето президента Вільсона та ухвалив «сухий закон», який заборонив виробництво і продаж алкоголю в країні.
1919
У Запоріжжі відбувся з’їзд махновців, який затвердив принцип «вільних рад» і проголосив створення анархічної республіки, що проіснувала до 1921 року.
1920
Червона армія разом з махновцями розпочала наступ на Крим, який завершився поразкою військ генерала Врангеля.
1922
Беніто Муссоліні організував «похід на Рим», примусивши короля Віктора Емануїла III призначити його прем’єр-міністром Італії.
1940
Італійська армія вторглася до Греції з території Албанії, розпочавши невдалу військову кампанію.
1940
Верховна рада СРСР ухвалила указ про депортацію калмиків, що стало початком масових виселень цілих народів СРСР.
1965
Папа Павло VI офіційно зняв із євреїв колективну провину за розп’яття Христа, визнавши це історичною помилкою.
1965
У Сент-Луїсі завершили будівництво арки «Ворота на Захід» — найвищого пам’ятника у США висотою 192 метри.
1971
Велика Британія запустила свій перший штучний супутник «Просперо» та стала шостою космічною державою світу.
1973
Арабські держави оголосили нафтове ембарго США і Нідерландам у відповідь на їхню підтримку Ізраїлю під час війни на Близькому Сході.
1977
Британський гурт Sex Pistols випустив свій альбом «Never Mind The Bollocks», який став культовим у панк-русі.
1989
Верховна Рада УРСР ухвалила закон, який проголосив українську мову державною.
1913
У Вінниці відкрили трамвайний рух, який став основою міського транспорту.
1920
Країни Антанти підписали з Румунією «Бессарабський протокол», визнавши перехід Бессарабії під владу Румунії.
1938
Нацистська Німеччина депортувала 17 тисяч польських євреїв до польського кордону, де вони були змушені жити в таборі біженців.
1993
Сенат Австралії офіційно визнав Голодомор в Україні актом геноциду.
2007
Британська газета The Daily Telegraph опублікувала список «100 геніїв сучасності», до якого увійшов український художник Іван Марчук.
