17 липня відзначаються Всесвітній день міжнародного правосуддя, Всесвітній день емодзі та День народження Діснейленда. Цей день в різні роки охоплюють важливі політичні рішення, воєнні переломи, наукові спостереження, суспільні трагедії та зміни, що вплинули на подальший хід історії.
Всесвітній день міжнародного правосуддя
Цей день започаткували у 2010 році на Оглядовій конференції держав — учасниць Римського статуту, що відбулася в Кампалі (Уганда). Подія присвячена розвитку міжнародного кримінального правосуддя, захисту жертв воєнних злочинів, злочинів проти людяності, геноциду та злочину агресії. Особливу увагу приділяють принципу невідворотності відповідальності за найтяжчі злочини, які становлять загрозу для всього людства.
Основою міжнародного кримінального правосуддя став Римський статут, ухвалений 17 липня 1998 року, який визначив правові засади діяльності Міжнародного кримінального суду. Його юрисдикція поширюється лише на найтяжчі міжнародні злочини та застосовується тоді, коли національні судові системи не можуть або не бажають здійснювати належне розслідування. Для багатьох держав розвиток міжнародного правосуддя став важливим інструментом захисту прав людини та боротьби з безкарністю.
Цікаві факти
Римський статут став першим міжнародним договором, який створив постійний Міжнародний кримінальний суд, тоді як раніше подібні трибунали засновували лише для окремих конфліктів.
Міжнародний кримінальний суд розташований у Гаазі, однак не входить до структури Організації Об’єднаних Націй і є незалежною міжнародною судовою установою.
До ухвалення Римського статуту міжнародні трибунали створювали після завершення воєн або окремими рішеннями Ради Безпеки ООН, тому їхня діяльність мала тимчасовий характер.
Першою державою, яка ратифікувала Римський статут, став Сенегал у 1999 році, відкривши шлях до набуття документом міжнародної чинності.
Міжнародний кримінальний суд може розглядати справи не лише щодо військових чи політичних керівників, а й щодо будь-яких осіб, якщо є достатні докази їхньої особистої відповідальності за міжнародні злочини.
Україна тривалий час визнавала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду окремими деклараціями, а повноправною державою-учасницею Римського статуту стала у 2025 році після завершення необхідних юридичних процедур.
Під час підготовки Римського статуту дипломати погоджували його текст протягом п’яти тижнів майже безперервних переговорів, а остаточне рішення ухвалили голосуванням, що стало винятковим випадком для міжнародних договорів такого рівня.
Міжнародний кримінальний суд став першим в історії постійним міжнародним судом, уповноваженим притягати до кримінальної відповідальності окремих людей, а не держави. До його створення всі міжнародні кримінальні трибунали були тимчасовими.
Римський статут вперше на міжнародному рівні окремо визнав сексуальне рабство, примусову вагітність, примусову проституцію та низку інших форм сексуального насильства як воєнні злочини та злочини проти людяності.
У статуті вперше закріпили право потерпілих не лише свідчити у справі, а й брати участь у судовому процесі через своїх представників та отримувати компенсацію за рішенням суду.
Злочин агресії був включений до Римського статуту ще під час його ухвалення, однак суд не міг розглядати такі справи майже два десятиліття, оскільки держави довго не могли погодити юридичне визначення та умови здійснення юрисдикції.
Міжнародний кримінальний суд має спеціальний Цільовий фонд для потерпілих, який фінансує медичну, психологічну та соціальну допомогу людям, що постраждали від міжнародних злочинів, навіть у випадках, коли судовий процес ще триває.
Всесвітній день емодзі
Цей день присвячений цифровим символам, які стали звичною частиною повсякденного спілкування. Вони допомагають передавати емоції, настрій, реакцію та зміст повідомлення там, де немає інтонації, міміки й жестів. Емодзі використовують у приватному листуванні, соціальних мережах, рекламі, новинах і робочому спілкуванні, а значення окремих символів може змінюватися залежно від країни, покоління та ситуації.
Відзначення започаткував у 2014 році засновник онлайн-довідника Emojipedia Джеремі Бердж. Для нього обрали 17 липня, оскільки саме таке число зображене на емодзі календаря в пристроях Apple. З часом подія набула міжнародної популярності, а технологічні компанії почали приурочувати до неї представлення нових символів і оновлення наборів емодзі.
Цікаві факти
Перший відомий набір сучасних емодзі створив у 1999 році японський дизайнер Сіґетака Куріта для мобільної платформи i-mode. До нього входило 176 піктограм розміром лише 12 на 12 пікселів.
Слово «емодзі» походить від японських слів «е», що означає «зображення», і «модзі» — «знак» або «символ». Його походження не пов’язане зі словом «емоція», хоча в багатьох мовах вони звучать подібно.
У 2015 році Оксфордський словник назвав емодзі «обличчя зі сльозами радості» словом року. Уперше цей статус отримав графічний символ, а не звичайне слово.
Один і той самий емодзі може виглядати по-різному на пристроях Apple, Google, Samsung та інших платформах. Через відмінності в дизайні користувачі іноді по-різному тлумачать однакове повідомлення.
Емодзі зі складеними долонями в Японії часто означає подяку, прохання або вибачення. У багатьох інших країнах його сприймають переважно як символ молитви.
Початковий набір емодзі Сіґетаки Куріти увійшов до колекції Музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку як важлива частина історії цифрового дизайну.
Нові емодзі не додають до клавіатур за рішенням одного виробника. Їх розглядає та затверджує Консорціум Unicode, щоб символи однаково розпізнавалися на різних пристроях і в операційних системах.
Деякі символи змінювали після критики користувачів. Наприклад, емодзі пістолета більшість великих платформ поступово замінили зображенням водяного пістолета, щоб зменшити його схожість зі справжньою зброєю.
День народження Діснейленда
Щороку 17 липня відзначають День народження Діснейленда. Саме цього дня у 1955 році в місті Анахайм, штат Каліфорнія, відкрився перший тематичний парк, створений Волтом Діснеєм. Він став першим у світі масштабним парком, де атракціони, архітектура, декорації та персонажі були об’єднані єдиною художньою концепцією. Відкриття започаткувало новий напрям у сфері сімейного відпочинку, який згодом поширився далеко за межі США.
Парк будували близько року на місці колишніх апельсинових садів. Уже в перші десятиліття він перетворився на одну з найпопулярніших туристичних локацій світу, а його концепція стала основою для створення нових парків Disney в Європі та Азії. За час існування Діснейленд неодноразово розширювали, додаючи нові тематичні території, атракціони та технологічні рішення, які вплинули на розвиток індустрії розваг у багатьох країнах.
Цікаві факти
Перший день роботи увійшов в історію як «Чорна неділя». На урочисте відкриття потрапили тисячі людей із підробленими запрошеннями, через що кількість відвідувачів майже вдвічі перевищила заплановану. Через спеку асфальт ще не встиг затвердіти, і жіночі підбори буквально грузли в покритті.
Волт Дісней наполіг, щоб у парку не продавали алкоголь. Це правило залишалося незмінним понад шістдесят років, і лише у 2019 році алкогольні напої дозволили в окремому ресторані тематичної зони «Зоряні війни».
У центрі парку височіє замок Сплячої красуні заввишки лише близько 23 метрів. Щоб він здавався значно вищим, архітектори застосували прийом примусової перспективи: верхні поверхи, вікна й декоративні елементи зробили меншими за нижні.
Під головною вулицею Діснейленда прокладена розгалужена мережа службових тунелів і технічних проходів, які дають змогу персоналу швидко пересуватися між різними зонами, не порушуючи атмосферу казкового світу для гостей.
У квартирі Волта Діснея, облаштованій над пожежною станцією біля входу до парку, досі щодня запалюють лампу у вікні. Вона символізує присутність засновника та є даниною пам’яті людині, яка особисто стежила за розвитком свого проєкту.
Під час будівництва Діснейленда Волт Дісней продав власний будинок для відпочинку, а також заклав поліс страхування життя, щоб отримати додаткові кошти на реалізацію проєкту. Банки довгий час вважали ідею тематичного парку надто ризикованою для інвестування.
Відкриття парку транслювалося наживо на всю територію США, а ведучими стали майбутній президент Рональд Рейган, Арт Лінклеттер і Боб Каммінгс. Телетрансляцію переглянули понад 70 мільйонів американців — майже половина населення країни на той час.
У Діснейленді працює приватний клуб «Club 33», створений у 1967 році для особистих гостей Волта Діснея, спонсорів і ділових партнерів. Потрапити до нього можна лише за запрошенням або після багаторічного очікування в списку, який іноді триває понад десять років.
На території парку існує баскетбольний майданчик, захований усередині конструкції атракціону «Matterhorn». Його облаштували працівники ще в 1970-х роках у вільному технічному приміщенні, і він досі використовується персоналом під час перерв.
У 1966 році Волт Дісней востаннє відвідав парк за кілька тижнів до своєї смерті. Після цього жоден із наступних тематичних парків Disney вже не будувався за його особистої участі.
У Діснейленді навмисно використовують запахи як частину дизайну атракціонів. Через спеціальні ароматичні системи в різних зонах поширюють запах ванілі, карамелі, попкорну, хвої чи морського повітря, щоб посилити враження від відвідування.
У парку ніколи не встановлювали годинники для відвідувачів. Це було свідомим рішенням Волта Діснея, який вважав, що гості мають забути про час і повністю зануритися в атмосферу розваг.
Історичні події в цей день
709 до н. е. — Китайський астроном Чу Фу залишив один із найдавніших відомих описів повного сонячного затемнення. Цей запис став важливим джерелом для вивчення розвитку астрономії та допоміг сучасним науковцям точніше досліджувати хронологію давніх астрономічних явищ.
1048 — Імператор Священної Римської імперії Генріх III усунув із папського престолу Бенедикта IX і призначив новим главою Католицької церкви Дамасія II. Подія стала черговим прикладом значного впливу світських правителів на церковні справи в епоху Середньовіччя.
1429 — У звільненому від англійців Реймсі відбулася коронація Карла VII на французький престол. Під час урочистої церемонії прапор над новим королем тримала Жанна д’Арк, а сама коронація стала переломним моментом у боротьбі Франції за відновлення своєї державності під час Столітньої війни.
1453 — Французька армія здобула вирішальну перемогу над англійськими військами в битві при Кастійоні. Цю битву вважають останнім великим зіткненням Столітньої війни, після якого Франція повернула під свій контроль Бордо та майже всі втрачені території.
1505 — Після того як Мартін Лютер пережив сильну грозу й дивом залишився живим, він відмовився від наміру стати юристом і вступив до августинського монастиря в Ерфурті. Саме це рішення визначило його подальший шлях і зрештою привело до Реформації.
1570 — У Вільно заснували єзуїтську колегію, яка згодом стала Вільнюським університетом — одним із найстаріших і найвідоміших закладів вищої освіти у Східній Європі.
1710 — Після тривалої облоги гарнізон Риги капітулював перед московськими військами під командуванням фельдмаршала Бориса Шереметєва. Захоплення міста стало важливим етапом Північної війни та зміцнило позиції Московського царства на Балтійському узбережжі.
1754 — У Нью-Йорку відкрився Королівський коледж, де навчалися лише десять студентів під керівництвом одного професора. Згодом навчальний заклад отримав назву Колумбійський університет і став одним із найпрестижніших університетів світу.
1775 — У Сполучених Штатах відкрили перший військовий госпіталь, створений для лікування поранених учасників Війни за незалежність. Він став початком розвитку організованої військової медицини в країні.
1785 — Моріц Беньовський, мандрівник і авантюрист словацького походження, проголосив себе імператором Мадагаскару та оголосив війну Франції, яка претендувала на контроль над островом.
1791 — На Марсовому полі в Парижі війська відкрили вогонь по мирній демонстрації, учасники якої вимагали зречення короля Людовика XVI. Загибель протестувальників стала одним із найтрагічніших епізодів Французької революції.
1793 — У Парижі стратили Шарлотту Корде, яка кількома днями раніше смертельно поранила одного з лідерів Французької революції Жана-Поля Марата. Її вчинок став однією з найвідоміших політичних акцій того часу.
1841 — Побачив світ перший номер британського сатиричного журналу «Панч». Видання швидко здобуло популярність і суттєво вплинуло на розвиток політичної карикатури та гумористичної журналістики.
1854 — В Австрійській імперії відкрили першу у світі гірську залізницю, прокладену через складний гірський рельєф. Її будівництво стало визначним досягненням інженерної думки XIX століття.
1868 — Столицю Японії офіційно перенесли з Кіото до Токіо. Це стало одним із ключових кроків реформ доби Мейдзі, які перетворили країну на сучасну державу.
1902 — У Києві заснували Товариство швидкої медичної допомоги в нещасних випадках. Воно стало основою для розвитку системи екстреної медичної допомоги в місті.
1915 — Німецька імперія, Австро-Угорщина та Болгарське царство уклали секретний договір про співпрацю. Незабаром Болгарія вступила у Першу світову війну на боці Центральних держав.
1917 — Король Великої Британії Георг V відмовився від німецької назви династії Саксен-Кобург-Гота. Відтоді британська королівська родина офіційно носить прізвище Віндзор.
1917 — У Києві відбувся виступ полуботківців, які прагнули проголосити незалежність України та створити національну українську армію. Ця подія стала одним із проявів українського визвольного руху під час революційних подій 1917 року.
1917 — У Петрограді війська відкрили вогонь по мирній демонстрації робітників і солдатів, що стало одним із найгостріших епізодів політичної кризи в Російській республіці.
1918 — У Єкатеринбурзі більшовики розстріляли останнього російського імператора Миколу II разом із членами його родини. Загибель династії Романових стала символом остаточного завершення епохи Російської імперії.
1933 — Після завершення будівництва Дніпровської гідроелектростанції та затоплення дніпровських порогів із Києва до Херсона вирушив перший пасажирський пароплав, відкривши нові можливості для судноплавства на Дніпрі.
1941 — Нацистська Німеччина включила Східну Галичину до складу Генерального губернаторства, утворивши окремий дистрикт «Галичина». Це рішення змінило систему окупаційного управління на захоплених українських землях.
1942 — Розпочалася Сталінградська битва — одна з наймасштабніших і найкривавіших битв Другої світової війни, яка стала переломним моментом у війні на Східному фронті.
1945 — У Потсдамі відкрилася конференція лідерів держав антигітлерівської коаліції. На ній визначали післявоєнний устрій Європи, майбутнє Німеччини та нові міжнародні кордони.
1958 — Рада Міністрів Української РСР ухвалила рішення про скорочення кількості православних монастирів із сорока до восьми. Воно стало частиною масштабної антирелігійної кампанії радянської влади.
1973 — В Афганістані внаслідок безкровного державного перевороту було повалено монархію. Король Захір Шах утратив владу, а країну проголосили республікою.
1997 — Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію з прав людини. Це стало важливим кроком до інтеграції України в європейський правовий простір та забезпечення міжнародних стандартів захисту прав людини.
2013 — В Азовському морі стався інцидент за участю українських рибалок і російських прикордонників. Унаслідок переслідування український човен затонув, кілька людей загинули, а подія викликала значний міжнародний резонанс.
2014 — Російські військові та підконтрольні їм бойовики збили пасажирський літак Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines, який виконував рейс MH17. Унаслідок катастрофи загинули всі 298 людей, що перебували на борту, а міжнародне розслідування підтвердило застосування російського зенітного комплексу «Бук».
2020 — Верховна Рада України затвердила новий адміністративно-територіальний устрій районного рівня. Кількість районів скоротили з 490 до 136, що стало одним із ключових етапів реформи децентралізації.
