29 жовтня відзначаються День військового фінансиста Збройних Сил України, День робітників служби позавідомчої охорони МВС України, Міжнародний день догляду та підтримки, Всесвітній день боротьби з інсультом. В історії людства цей день позначений багатьма подіями, які змінювали політичні системи, започатковували нові епохи у науці, культурі й суспільному житті. Цей день увібрав у себе перемоги й трагедії, великі відкриття та історичні злами, які визначали розвиток цивілізації протягом століть.
День військового фінансиста Збройних Сил України
Цей день заснований в 1999 році з метою вшанування військових фінансистів, які відповідають за організацію грошового забезпечення армії, матеріальну підтримку особового складу та прозорість фінансових операцій у Збройних Силах. Робота цих спеціалістів безпосередньо впливає на стабільність армії, адже саме від їхньої злагодженої діяльності залежить своєчасна виплата зарплат, премій, пенсій військовослужбовцям, а також правильне використання бюджетних коштів. Фінансова служба є невидимим, але ключовим елементом оборонної системи, без якого неможливе функціонування жодного підрозділу.
Історія військової фінансової служби України бере початок ще з часів створення українського війська у XX столітті, але сучасна структура сформувалася вже після відновлення незалежності. Вона пройшла шлях реформ і цифровізації, впроваджуючи нові методи обліку та контролю. Особливе значення ця служба отримала під час війни, коли від злагодженості фінансистів залежить швидкість постачання, оплата контрактів, закупівлі техніки та допомоги пораненим. Їхня діяльність не помітна на передовій, але є основою фінансової обороноздатності держави.
Цікаві факти
У Збройних Силах України діє автоматизована система фінансового обліку, яка дозволяє контролювати кожну витрату в реальному часі, що мінімізує корупційні ризики.
У роки Другої світової війни військові фінансисти СРСР створювали спеціальні фронтові каси, які забезпечували готівкою навіть у бойових умовах — гроші доставляли літаками просто до лінії фронту.
У США військові фінансисти проходять навчання у спеціальному центрі у Форт-Джексоні, де опановують не лише бухгалтерію, а й стратегії управління фінансовими ресурсами під час бойових дій.
В українській армії військові фінансисти неодноразово працювали у зонах бойових дій, забезпечуючи фінансову підтримку підрозділів навіть під обстрілами.
У багатьох країнах, зокрема в Ізраїлі та Великій Британії, військові фінансисти мають статус офіцерів, і їхня підготовка включає вивчення економічної безпеки, аналітики та ризик-менеджменту.
Під час російсько-української війни 2014–2025 років саме фінансова служба організувала оперативні розрахунки для евакуації, медичної допомоги та компенсацій родинам загиблих, що стало критично важливою частиною тилової підтримки армії.
День робітників служби позавідомчої охорони МВС України
Це професійне свято працівників, які відповідають за охорону державного, комунального та приватного майна, а також за безпеку громадян. Позавідомча охорона входить до системи Міністерства внутрішніх справ і є однією з найстаріших структур у галузі безпеки. Вона функціонує на основі договірних відносин — її підрозділи охороняють банки, магазини, підприємства, державні установи та житло громадян. Сьогодні служба активно використовує сучасні технології — централізовані пульти спостереження, тривожні кнопки, системи відеоконтролю, що дозволяє швидко реагувати на загрози та запобігати злочинам.
Свято має історичне підґрунтя, адже саме 29 жовтня 1952 року в СРСР була створена служба позавідомчої охорони при органах внутрішніх справ, яка згодом стала невід’ємною частиною системи безпеки незалежної України. За десятиліття роботи її працівники не лише охороняли об’єкти, але й брали участь у затриманні злочинців, попередженні крадіжок і розслідуваннях. Служба пережила реформування та модернізацію, а нині діє як Департамент поліції охорони, що входить до складу Національної поліції України. Працівники цієї служби щодня забезпечують порядок і захист власності в усіх регіонах країни.
Цікаві факти
У Києві перші пости позавідомчої охорони з’явилися ще у 1953 році — тоді охоронці патрулювали на мотоциклах, а сигналізація передавалася по дротових лініях зв’язку.
У 1990-х роках в Україні саме служба позавідомчої охорони стала першою державною структурою, що почала надавати охоронні послуги населенню на комерційній основі.
Підрозділи поліції охорони сьогодні обслуговують понад 120 тисяч об’єктів по всій країні, включно зі школами, лікарнями, музеями та стратегічними підприємствами.
У складі служби діють групи швидкого реагування, які прибувають на місце події в середньому за 5–7 хвилин після спрацювання тривожної кнопки.
В українських містах охоронці МВС неодноразово рятували людей із пожеж і навіть затримували озброєних злочинців ще до прибуття патрульної поліції.
Під час російського вторгнення працівники служби охорони брали участь у забезпеченні безпеки евакуаційних колон, охороні складів гуманітарної допомоги та супроводженні важливих вантажів.
Міжнародний день догляду та підтримки
Цей день покликаний звернути увагу на людей, які забезпечують турботу про інших — від членів сімей, що доглядають за літніми чи хворими родичами, до працівників соціальної сфери, медичних сестер і волонтерів. Свято наголошує на значенні турботи як фундаменту людських відносин і соціальної стабільності. Його мета — підвищити обізнаність про необхідність належних умов праці, соціальних гарантій та психологічної підтримки тих, хто займається доглядом, адже саме вони забезпечують гідність, безпеку й якість життя мільйонів людей у всьому світі.
Визнання цього дня Організацією Об’єднаних Націй стало відповіддю на глобальний виклик — старіння населення, зростання кількості людей із хронічними захворюваннями та потреба в системному підході до соціального догляду. Міжнародний день догляду та підтримки нагадує, що турбота — не лише особистий вибір, а й суспільна відповідальність, яка потребує належного фінансування, розвитку соціальної інфраструктури й державної політики. Він об’єднує всі ініціативи, спрямовані на створення людяного середовища, де кожен, хто потребує допомоги, може її отримати.
Цікаві факти
В Японії існує державна система страхування догляду, за якою кожен громадянин старше 40 років робить внески, а після 65 років може отримати послуги з догляду вдома чи в спеціалізованих установах.
У Фінляндії доглядальники, які піклуються про близьких, мають право на оплачувану відпустку та фінансову компенсацію від муніципалітету.
В Україні понад 1,5 мільйона людей постійно доглядають за родичами з інвалідністю або похилого віку, і для них держава передбачає соціальні виплати та допомогу у працевлаштуванні.
У Канаді працює Національна рада з питань догляду, яка розробляє стратегії підтримки сімейних опікунів і просуває програми з психологічної допомоги.
У Південній Кореї догляд за літніми людьми вважається однією з найпопулярніших професій серед жінок старшого віку, а уряд фінансує курси підготовки для доглядальників.
У Великій Британії понад 5 мільйонів людей щодня здійснюють догляд за близькими, і країна щороку витрачає понад 150 мільярдів фунтів на систему підтримки доглядальників.
В Україні під час повномасштабної війни зросла кількість ініціатив із психологічного та побутового догляду за пораненими військовими й переселенцями, які часто здійснюють волонтери та громадські організації без державного фінансування.
Всесвітній день боротьби з інсультом
Цей день має на меті підвищити обізнаність про симптоми, профілактику та наслідки інсульту, який є однією з головних причин смертності та інвалідності у світі. Ініціатива започаткована Всесвітньою організацією боротьби з інсультом для того, щоб нагадати: швидке розпізнавання ознак хвороби може врятувати життя. До основних симптомів належать раптова слабкість або оніміння обличчя, руки, ноги, порушення мови, зору, рівноваги. Успішне лікування можливе лише в перші години після інсульту, тому своєчасне звернення за медичною допомогою є критично важливим.
Метою цього дня є заклик до профілактики: контроль артеріального тиску, рівня цукру та холестерину, відмова від куріння, помірна фізична активність і правильне харчування значно знижують ризик інсульту. В Україні щороку реєструється близько 100 тисяч випадків цієї хвороби, і все більше людей отримують допомогу завдяки розвитку мережі інсультних центрів. Всесвітній день боротьби з інсультом нагадує про цінність кожної секунди, адже при цьому захворюванні час буквально означає життя.
Цікаві факти
Інсульт є другою за поширеністю причиною смерті у світі після серцево-судинних захворювань, щороку від нього страждає понад 12 мільйонів людей.
За статистикою Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 90% інсультів можна запобігти завдяки змінам способу життя та контролю хронічних хвороб.
У США створена кампанія FAST (Face, Arm, Speech, Time), що допомагає людям запам’ятати головні ознаки інсульту й швидко діяти — розпізнати асиметрію обличчя, слабкість руки, порушення мовлення й негайно викликати швидку.
В Україні діє понад 40 сертифікованих інсультних центрів, де пацієнти можуть отримати невідкладну допомогу, зокрема тромболітичну терапію, що відновлює кровообіг у мозку.
У Японії після інсульту пацієнтів реабілітують спеціальні роботи, які допомагають відновлювати рухові функції, а програми відновлення фінансує держава.
Відомо, що Леонардо да Вінчі одним із перших у своїх анатомічних дослідженнях описав судинну будову мозку, що згодом допомогло зрозуміти механізми інсульту.
В Україні щороку понад 30 тисяч людей після інсульту потребують тривалої реабілітації, і дедалі більше з них отримують її завдяки благодійним організаціям та ініціативам медичних волонтерів.
Історичні події в цей день
312 – імператор Костянтин Великий урочисто входить до Риму після перемоги в битві біля Мульвійського мосту. Поразка узурпатора Максенція стала вирішальною у боротьбі за владу в Римській імперії. Тіло Максенція виловили з Тибру та обезголовили, а тріумф Костянтина відкрив шлях до утвердження християнства як державної релігії.
437 – імператор Західної Римської імперії Валентиніан III одружується на Ліцинії Євдоксії, доньці імператора Східної Римської імперії Феодосія II. Цей шлюб мав політичне значення — він тимчасово об’єднав дві гілки дому Феодосія, зміцнивши зв’язки між двома частинами імперії.
1390 – у Парижі відбувається перший задокументований суд за чаклунство. Під час процесу трьох обвинувачених у магії визнали винними та стратили. Цей випадок став початком хвилі переслідувань чаклунів у Західній Європі.
1467 – у битві при Брустемі Карл Сміливий перемагає князя-єпископа Льєжа, зміцнюючи свої позиції у Бургундії.
1658 – під час Другої Північної війни нідерландський флот здобуває перемогу над шведами, утвердивши морську могутність Нідерландів у Північній Європі.
1665 – португальські війська розбивають армію Королівства Конго, захоплюють і страчують короля Антоніо I, що стало завершенням тривалої боротьби за владу в Центральній Африці.
1675 – німецький математик Готфрід Вільгельм Лейбніц уперше використовує символ ∫ (довге s) для позначення інтеграла, започаткувавши сучасне математичне числення.
1787 – у Празі відбулася прем’єра опери Вольфганга Амадея Моцарта «Дон Жуан», яка згодом стала одним із найвідоміших творів світової оперної сцени.
1863 – у Женеві представники 18 країн домовляються про створення Міжнародного Червоного Хреста — організації, що покликана надавати гуманітарну допомогу в умовах воєн і катастроф.
1888 – підписана Константинопольська конвенція, яка гарантувала вільне судноплавство Суецьким каналом як у мирний, так і у воєнний час, що зробило канал ключовою транспортною артерією світу.
1914 – Українські січові стрільці здобувають перемогу в бою на горі Ключ біля Сколе, а Османська імперія вступає у Першу світову війну на боці Центральних держав, що змінило баланс сил у Європі.
1918 – у німецькому флоті спалахує повстання моряків, яке паралізувало бойові сили країни й стало початком Німецької революції 1918–1919 років.
1923 – проголошено Турецьку Республіку. Після розпаду Османської імперії країна під проводом Мустафи Кемаля Ататюрка розпочала шлях модернізації та реформ.
1929 – на Нью-Йоркській фондовій біржі відбувається крах, відомий як «Чорний вівторок». Обвал ринку поклав край економічному підйому 1920-х і започаткував Велику депресію, що охопила весь світ.
1941 – у Каунасі німецькі окупанти розстріляли понад 10 тисяч євреїв з гетто. Трагедія, названа «Великою акцією», стала однією з найжорстокіших сторінок Голокосту в Литві.
1942 – у Великій Британії духовні та політичні лідери провели публічні збори на знак протесту проти переслідування євреїв у нацистській Німеччині, що стало однією з перших відкритих міжнародних реакцій на злочини Голокосту.
1944 – польська 1-ша бронетанкова дивізія звільняє голландське місто Бреда, а Червона армія вступає на територію Угорщини, продовжуючи визвольний наступ у Європі.
1955 — у Севастополі вибухає радянський лінкор «Новоросійськ», загинуло 614 осіб. Причини трагедії залишаються предметом суперечок між істориками.
1956 – початок Суецької кризи: ізраїльські війська вторгаються на Синайський півострів і відкидають єгипетські сили до Суецького каналу, що призводить до загострення міжнародної напруженості.
1957 – у будівлі ізраїльського парламенту Моше Двек кидає гранату, поранивши прем’єр-міністра Давида Бен-Гуріона та п’ятьох міністрів — один із перших терактів у Кнесеті.
1964 – держава Танганьїка та острів Занзібар об’єднуються, утворивши Об’єднану Республіку Танзанія, а того ж року у Нью-Йорку стається найбільша крадіжка дорогоцінностей у XX столітті — з Американського музею природної історії викрадено коштовний камінь «Зірка Індії».
Підписання Бучацького миру з Річчю Посполитою
29 жовтня (18 жовтня за старим стилем) 1672 року, згідно з історичною легендою, під липою, яку місцеві називають «Золотою липою», неподалік дороги до міста Бучач на Тернопільщині, турецький султан підписав Бучацький мир з Річчю Посполитою. Цей договір закріпив поділ українських земель між Османською імперією та Польщею.
Згідно з угодою, новий кордон пролягав по річці Стрипа, розділивши Бучач на дві частини — східну, що відійшла Туреччині, і західну, яка залишилася під контролем Речі Посполитої. Турецька окупація міста тривала одинадцять років. Крім територіальних поступок, Польща зобов’язалася сплатити Порті військові витрати й щорічно виплачувати данину.
Сьогодні на місці історичної події місцеві мешканці встановили на липі табличку з написом: «400-річна Золота липа, під якою у 1672 році був підписаний Бучацький мир з Туреччиною». Ця легендарна липа є живим свідком угоди, що мала доленосні наслідки для українських земель.
У той час українці воювали разом з турками та татарами проти Польщі. Гетьманом Війська Запорозького тоді був Петро Дорошенко, формально підданий Османського султана (його офіційний титул звучав як «гетьман Війська Запорозького Його королівської милості»). З історичних відомостей відомо, що Дорошенко був невдоволений умовами миру, однак рада старшин ухвалила рішення підтримати союз із Османами, вважаючи, що «тепер, крім султана, нікуди дітись».
Деякі історики припускають, що саме в цьому договорі вперше офіційно згадується Україна як держава — під назвою «Українське Панство». У польському перекладі четвертий пункт угоди зазначав, що «Українська держава з давніми межами» має бути передана козакам. В оригіналі турецького тексту зустрічається термін «Ukrayna memleketinin» — тобто «країна Україна». Пізніше цю назву вжив і гетьман Павло Скоропадський. Сам Петро Дорошенко, підписуючи договір із султаном у 1669 році, називав свою землю Руссю, де мешкає «народ руский» — на позначення походження від історичної Русі.
Символічно, що «Золота липа», під якою, за переказами, укладено угоду, простояла понад три століття, але 7 березня 2017 року розкололася, залишивши по собі лише частину стовбура — живе нагадування про події, що визначили долю українських земель у XVII столітті.
Суд над Ханом ван Меєгереном
29 жовтня 1947 року розпочався суд над одним з найвідоміших антикварів, реставраторів і талановитих художників ХХ століття — голландцем Ханом ван Меєгереном. Митець заробляв на життя портретним живописом, але також створював інші картини, які нідерландські мистецтвознавці розцінювали як наслідування художникам епохи Відродження.
Критики визнавали його вправним техніком, проте дорікали відсутністю оригінальності — це глибоко образило художника. У прагненні довести, що він здатен на більше, ніж просто копіювати великих майстрів, Меєгерен вирішив створити картину, яка могла б зрівнятися з їхніми шедеврами. Він зосередився на творчості нідерландського живописця XVII століття Яна Вермеєра, ретельно вивчив його техніку, кольорову палітру та стиль настільки досконало, що почав створювати власні «нові» картини нібито пензля Вермеєра.
У 1937 році він продав роттердамському музею Бойманса картину «Христос в Еммаусі», яку експерти визнали справжнім Вермеєром і сенсаційною мистецькою знахідкою. Згодом «нові» роботи Меєгерена в стилі Вермеєра почали з’являтися в музеях і приватних колекціях по всій Європі. Але після закінчення Другої світової війни ситуація різко змінилася. У 1945 році серед майна рейхсмarschала Германа Герінга знайшли ще один нібито шедевр Вермеєра — «Христос і судді». Розслідування швидко вивело на продавця — Хана ван Меєгерена, якого звинуватили у колабораціонізмі та продажу національних культурних цінностей ворогу під час війни.
Художник опинився перед серйозним обвинуваченням, і йому нічого не залишалося, як визнати, що всі «вермеєри», продані ним, — його власні роботи.
«Дурні! Ви такі ж дурні, як і всі інші! Я не продавав національні шедеври — я їх написав сам!», — заявив він у суді.
Щоб довести свої слова, Меєгерен погодився створити ще одну картину «в дусі Вермеєра» просто у присутності слідчих. Так з’явився «Христос у храмі» — картина, що остаточно підтвердила його авторство фальсифікацій.
Після цього він визнав, що, окрім полотна, проданого Герінгу, створив ще п’ять «вермеєрів»: «Омовіння ніг» (зберігається в амстердамському Рейксмузеї), «Голову Христа», «Таємну вечерю», «Благословення Якова» та вже відому роботу «Христос в Еммаусі». Крім того, Меєгерен написав ще кілька підробок, що розійшлися по приватних колекціях.
На суді художник пояснив, що робив це з бажання помститися критикам, які колись зневажали його талант. Коли суддя поцікавився, чи входили до плану помсти п’ять мільйонів гульденів, зароблені на підробках, Меєгерен відповів: «Як же я міг просити менше? Адже купували у мене справжнього Вермеєра — низька ціна лише викликала б підозру».
Експерти були приголомшені масштабом обману, і хоча з художника зняли обвинувачення у співпраці з нацистами, його визнали винним у шахрайстві. Суд засудив його до одного року позбавлення волі. Проте незабаром після винесення вироку, Меєгерен помер від серцевого нападу.
Через три роки після його смерті відбувся аукціон, де продавали його роботи — вже з зазначеним справжнім авторством. Усі картини розкупили: від 300 гульденів за дрібні полотна до трьох тисяч за підробки «під Вермеєра». Сьогодні картини Меєгерена зберігаються в музеях і приватних зібраннях по всьому світу, а «Христос в Еммаусі» досі прикрашає Музей Бойманса, керівництво якого й нині наполягає, що саме ця робота — справжній Вермеєр.
