31 серпня в Україні відзначається День авіації, День далекобійника, в світі – Всесвітній день блогу, Міжнародний день поінформованості про передозування.
31 серпня 1995 року з космодрому “Плесецьк” було здійснено запуск ракети-носія “Циклон-3”.
31 серпня 2015 року, після голосування у Верховній Раді за внесення змін до Конституції розпочалися масові сутички між протестувальниками та правоохоронцями.
31 серпня 1986 року сталася одна з найбільших катастроф в історії цивільного пасажирського флоту — затонув восьмипалубний пароплав “Адмірал Нахімов”.
День авіації
Це професійне свято працівників цивільної авіації, авіапромисловості та інших галузей, що пов’язані з авіацією. Вперше його почали святкувати в 1993 році за указом президента України, і з того часу воно стало важливою подією для всіх, хто має відношення до авіації.
Цікаві факти
27 серпня 1939 року німецький інженер Ганс фон Охайн вперше випробував літак з реактивним двигуном Heinkel He 178. Ця подія започаткувала еру реактивної авіації, яка кардинально змінила всі аспекти військової та цивільної авіації.
Легендарний український транспортний літак Ан-225 “Мрія” вперше піднявся у повітря 21 грудня 1988 року, але його назва та репутація як найбільшого транспортного літака у світі залишаються візитною карткою української авіації до сьогодні.
31 серпня 1923 року була заснована компанія “Доброльот”, яка згодом стала частиною “Аерофлоту” — однієї з найбільших авіакомпаній у світі у радянські часи.
31 серпня 1970 року “Боїнг 747”, також відомий як “Джамбо Джет”, здійснив свій перший комерційний політ з Нью-Йорка до Лондона. Цей літак відкрив нову еру у комерційній авіації, здатний перевозити вдвічі більше пасажирів, ніж його попередники.
День далекобійника
Це професійне свято всіх водіїв, що займаються вантажними перевезеннями на далекі відстані. Цей день покликаний вшанувати працю тих, хто забезпечує безперебійне постачання товарів, сировини та продуктів по всій країні та за її межами.
Цікаві факти
Далекобійники є невід’ємною частиною логістичних ланцюгів, що пов’язують виробників з ринками збуту. За оцінками, вантажівки перевозять приблизно 70% усіх товарів у світі, роблячи професію водія вантажівки однією з найважливіших для глобальної економіки.
Один із найдовших вантажних маршрутів пролягає через Росію і з’єднує Лісабон, Португалія, з Владивостоком, Росія. Його протяжність становить близько 13 000 кілометрів, і подорож цим маршрутом може тривати кілька тижнів.
З 31 серпня 2005 року в Європейському Союзі почалося обов’язкове впровадження цифрових тахографів у вантажівках і автобусах. Ці пристрої фіксують швидкість, час руху та інші параметри, допомагаючи контролювати дотримання водіями робочих годин і умов праці, підвищуючи безпеку на дорогах.
БелАЗ-75710, вироблений у Білорусі, є найбільшим у світі вантажним автомобілем. Він може перевозити до 450 тонн вантажу і використовується в основному в гірничодобувній промисловості.
З розвитком технологій все більше компаній інвестують у дослідження автономних вантажівок. Хоча це може значно змінити професію далекобійника в майбутньому, на даний момент далекобійники залишаються незамінними, особливо на складних маршрутах і в нестандартних умовах.
Всесвітній день блогу
Цей день було обрано через його схожість з написанням цифр і літер слова “Blog” (3108). Ідея цього свята полягає в тому, щоб блогери з усього світу ділилися своїми інтересами, створювали нові зв’язки та дізнавалися про інші культури та теми.
Цікаві факти
Першим блогом вважається “Links.net”, створений у 1994 році Джастіном Голлом, студентом Свасморського коледжу. В той час цей сайт називався “особистою домашньою сторінкою”, але за своєю суттю він був попередником сучасних блогів.
За даними на 2023 рік, існує понад 600 мільйонів блогів по всьому світу. Вони охоплюють широкий спектр тем, від кулінарії та моди до політики та технологій.
Блоги стали потужним інструментом для вираження думок і поширення інформації. Вони відіграють важливу роль у формуванні громадської думки, сприяють обговоренню важливих питань і можуть навіть впливати на політичні та соціальні зміни.
З появою соціальних медіа формат блогів змінювався. Багато блогерів перейшли на платформи, такі як Instagram, YouTube і TikTok, де вони можуть доносити свій контент до аудиторії більш інтерактивно.
Міжнародний день поінформованості про передозування
Цей день спрямований на підвищення обізнаності про небезпеку передозування наркотиками та надання підтримки людям, які втратили близьких через це. Свято було засноване у 2001 році в Австралії та з тих пір стало глобальною ініціативою.
Цікаві факти
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щорічно від передозування наркотиками помирає понад 500 тисяч людей. Це одна з провідних причин смерті серед молодих людей у багатьох країнах світу.
За останні два десятиліття у багатьох країнах, зокрема у США та Канаді, виникла опіоїдна криза. Цей термін використовується для опису значного збільшення зловживання опіоїдами, що призводить до численних передозувань і смертей.
У багатьох країнах були запроваджені програми обміну голок та розповсюдження налоксону — препарату, який може зупинити ефекти передозування опіоїдами і врятувати життя. Ці програми спрямовані на зниження шкоди та запобігання смертям від передозування.
Одним із ключових аспектів Міжнародного дня поінформованості про передозування є боротьба з соціальною стигматизацією, пов’язаною з наркотиками. Підтримка людей, які страждають від залежності, та інформування про можливості лікування можуть значно знизити рівень передозувань.
Історичні події в цей день
1422 рік – Генріх VI став королем Англії, коли йому було лише 9 місяців. Він зійшов на трон після смерті свого батька, Генріха V, і став наймолодшим монархом в історії Англії.
1733 рік – імператриця Росії Анна Іванівна видала указ, яким оголосила про прощення всіх провин запорізьких козаків і взяла їх під свій захист. Цей акт дозволив козакам повернутися на свої землі після тривалого періоду нестабільності та вигнання.
1898 рік – у Києві було урочисто відкрито Київський політехнічний інститут (КПІ), який став важливим центром технічної освіти в Україні і одним із провідних університетів у галузі інженерії та науки.
1907 рік – створення Антанти, військово-політичного союзу між Великою Британією, Францією та Російською імперією. Цей союз був реакцією на загрози з боку інших держав і зіграв важливу роль у політичних подіях, що призвели до Першої світової війни.
1919 рік – у ніч з 30 на 31 серпня об’єднані сили Української Галицької Армії (УГА) і Дієвої армії Української Народної Республіки (УНР) визволили Київ від більшовицьких військ. Це була важлива перемога для українських сил у боротьбі за незалежність під час української революції.
1994 рік – у Берліні відбулася урочиста церемонія, яка ознаменувала завершення виведення російських військ з Німеччини. Ця подія символізувала кінець тривалого військового присутності Росії у Східній Німеччині, що розпочалося ще після Другої світової війни.
1995 рік – Україна запустила свій перший науково-дослідний супутник “Січ-1” на навколоземну орбіту. Цей супутник був призначений для екологічного моніторингу та дослідження земної поверхні, ставши важливою віхою в історії української космічної програми.
2002 рік- відбувся перший політ автожиру незалежної України КП-01. Ця подія стала важливим кроком у розвитку легкої авіації України та демонстрацією технічних можливостей українських інженерів.
31 серпня 1995 року з космодрому “Плесецьк” було здійснено запуск ракети-носія “Циклон-3”, яка була розроблена конструкторським бюро “Південне” у Дніпрі, а система управління для неї була створена харківським НВО “Електроприлад”.
Метою запуску було виведення на орбіту українського космічного апарату зв’язку “Січ-1” та чилійського супутника “Фасат Альфа”. Хоча ракета успішно стартувала, через аварійне від’єднання обидва супутники не змогли вийти на заплановану орбіту і їх експлуатація стала неможливою.
З 2004 по 2011 рік з космодрому “Плесецьк” було запущено ще три українських супутники, з яких наразі працюють два. Після проголошення незалежності України в країні залишилося близько 130 підприємств ракетно-космічної галузі колишнього СРСР. Незабаром було створено Національне космічне агентство України, до якого до початку березня 2012 року входили лише 30 підприємств та організацій. Серед них були такі важливі установи, як конструкторське бюро “Південне” та виробниче об’єднання “Південний машинобудівний завод” у Дніпропетровську, “Комунар”, “Хартрон” і НДІ радіотехнічних вимірювань у Харкові, казенне підприємство спеціального приладобудування “Арсенал”, Київський радіозавод, виробниче об’єднання “Київприлад”, НВО “Павлоградський хімічний завод” у Дніпропетровській області та Національний центр управління та випробувань космічних засобів поблизу Євпаторії.
27 січня 2015 року колишній президент України Леонід Кучма заявив, що у разі закриття Південного машинобудівного заводу (“Південмаш”) Україна може втратити статус космічної держави. У відповідь на ці виклики колектив “Південмашу” звернувся до української влади з проханням або закрити ракетобудування в країні, або терміново вжити заходів для забезпечення підприємства державними замовленнями. У відповідь на це в Україні була затверджена космічна програма до 2022 року, згідно з якою з 2015 по 2022 роки планувалося запустити шість космічних апаратів.
У 2019 році Верховна Рада України прийняла закон, що дозволив приватному бізнесу брати участь у космічній галузі. У 2020 році новий уряд планував виділити 15 мільярдів гривень на реалізацію космічної програми в 2021-2025 роках. 2 лютого 2021 року міністр стратегічних галузей промисловості Олег Уруський повідомив, що президент Володимир Зеленський поставив завдання запустити на орбіту супутник “Січ-2-1-30” до 30-річчя незалежності України. Однак, знову виникли проблеми, які завадили успішному запуску.
31 серпня 2015 року, після голосування у Верховній Раді за внесення змін до Конституції, ініційованих Президентом України, біля будівлі парламенту розпочалися сутички між протестувальниками та правоохоронцями.
На місці подій зібралося близько трьох тисяч мітингувальників, більшість з яких перебували під прапорами Всеукраїнського об’єднання “Свобода” та чорно-червоними прапорами ОУН-УПА. Також серед учасників були представники під прапорами Радикальної партії, партії УКРОП, а окремо — рух “Фінансовий Майдан”.
Під час сутичок перед головним входом до парламенту один із протестувальників кинув бойову гранату. Вибух спричинив загибель чотирьох людей, а також поранення десятків осіб, серед яких були правоохоронці та журналісти, включно з двома французькими репортерами. Депутати Верховної Ради були змушені залишити будівлю через підземний тунель, щоб уникнути небезпеки.
Унаслідок сутичок отримали поранення 131 працівник правоохоронних органів. Серед загиблих були воїни-строковики Національної гвардії України: Ігор Дебрін, Олександр Костін, Дмитро Сластніков та Богдан Дацюк.
31 серпня 1986 року сталася одна з найбільших катастроф в історії цивільного пасажирського флоту, відома як зіткнення в Цемеській бухті. У 13 кілометрах від морського порту Новоросійська зіткнулися восьмипалубний пароплав “Адмірал Нахімов”, який протягом 29 років виконував круїзні рейси за Кримсько-Кавказькою лінією, та суховантаж “Петро Васєв”.
На борту “Адмірала Нахімова” перебували 1243 пасажири та члени екіпажу. Серед них були громадяни дев’яти союзних республік, які насолоджувалися семиденною подорожжю Чорним морем. Того фатального дня капітан суховантажу Віктор Ткаченко цілком довірився комп’ютерній техніці, а капітан “Нахімова” Вадим Марков залишив капітанський місток і пішов до себе в каюту ще до того, як судна мали розминутися, хоча не мав на це права.
О 23:12 суховантаж на швидкості 10 км/год врізався у правий борт пасажирського пароплава і буквально протаранив його. Корабель затонув настільки швидко, що вдалося спустити лише один рятувальний човен.
У рятувальній операції брали участь 64 судна. Проте, внаслідок катастрофи загинули 423 людини, серед яких 359 пасажирів і 64 члени екіпажу. Більшість загиблих, 267 осіб, були громадянами УРСР.
Капітанів обох суден визнали винними у порушенні правил безпеки руху та експлуатації транспорту й у 1987 році засудили до 15 років позбавлення волі. Через п’ять років президенти Росії та України помилували обох капітанів.
Капітан Віктор Ткаченко, змінивши прізвище на прізвище дружини — Тальор, емігрував до Ізраїлю. У вересні 2003 року яхта під його командуванням зазнала аварії біля Ньюфаундленду. Пізніше рештки яхти та загиблих, серед яких був і капітан, знайшли біля канадського узбережжя. Віктора Ткаченка поховали в Тель-Авіві. Капітан Вадим Марков залишився жити в Одесі. Після звільнення працював капітаном-наставником на пасажирських суднах у Чорноморському пароплавстві. Помер 31 травня 2007 року в Одесі.
Щодо подій того вечора є й інша історія. Бортпровідниця Тетяна Федорова під час паніки на кораблі до останнього роздавала рятувальні жилети пасажирам. Вона не встигла вчасно покинути затоплений корабель. Її ім’ям названа вулиця в Павлограді Дніпропетровської області. “Адмірал Нахімов”лежить на дні Цемеської бухти на глибині 47 метрів, і місце його загибелі оголошене братською могилою.
